Звернути увагу на тематику та проблематику твору; розуміння сутності основного конфлікту повісті-казки; складання характеристики персонажів.
Зарубіжна література 10 клас
Тема. Протистояння героя-«ентузіаста» філістерському світу. Філософський сенс
казки Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер». Значення
творчості німецького письменника.
Мета – формувати компетентності: предметні (знання тематики та проблематики твору; розуміння сутності основного конфлікту повісті-казки; складання характеристики персонажів; критичне мислення; мовлення; творчі здібності); ключові уміння вчитися: уміння аналізувати та навички оцінювання; комунікативну: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційну: навички роботи з книгою; навички визначення ролі деталі в тексті; загальнокультурну: читацькі інтереси, гуманістичний світогляд).
Обладнання: портрет Е. Т. А. Гофмана, ілюстрації до твору, відеопроектор, буктрейлер, мультимедійна презентація, буклети.
Щасливці, обдаровані внутрішньою музикою, єдині, кого
можна назвати поетами.
Е.Т.А. Гофман
Жодна блискуча доля не приховує ницості.
Федр
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. Художній світ Е.Т.А. Гофмана дивовижний та неповторний. Ось як схарактеризував його австрійський письменник Стефан Цвейг: «Неземний світ, зітканий із чар та мрій, заселений фантастичними образами, – ось світ Е.Т.А. Гофмана. Часом він добрий і світлий, як солодка мрія, а часом автор посеред своїх мрій раптово згадує про себе та власну невтішну долю – тоді він стає дошкульним і злим, спотворює людей до краю, обертаючи їх на карикатурних чудовиськ, з навіженою втіхою прибиваючи портрети своїх «покровителів», що пригнічують його і дошкуляють йому, до стіни своєї зневаги… Хто витримав столітній іспит, той витримав його на віки, а тому Е.Т.А. Гофман належить – про що цей нещасний, розіп’ятий на хресті земної прозаїчності та вульгарності, навіть не здогадувався – до вічної гільдії поетів і романтиків, які вигадали для життя, що їм дошкуляло, найоригінальнішу помсту, а саме: створювали життєві образи, повніші й колоритніші за ті, які створює наша дійсність».
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
IV. Робота над темою уроку.
Слово вчителя. Світ Гофмана – це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди у центрі його уваги перебувало протистояння двох світів – романтичного і буденного, ілюзорного і реального. За визначенням письменника, «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер» – це «казка про реальне».
(Сатирична історія тогочасної Німеччини; двоплановість дії для зображення реальних проблем Німеччини: «мікрокнязівства», німецькі імена більшості героїв, типова німецька їжа... . Висміюється вся державна система: духовне і матеріальне життя, нікчемні спроби реформ, система чинів, соціальна психологія, убогість обивателів, догматизм університетської науки. Філософське бачення сенсу життя людини. Ознаки казки: дія відбувається у казковій країні,тут є маги, феї; чарівні речі і чарівні перетворення; щасливий кінець.)
Усі люди народжуються однаковими. Але потім одні стають добрими і порядними,
а інші – злими й жорстокими. Кожен вибирає свій шлях, яким прямує до поставленої мети. А цей шлях залежить від духовності людини… А вияви людської душі – благородство та ницість.
Герої Гофмана поділяються на дві категорії: на щасливих обивателів, які задоволені своїм існуванням, і на мрійників, ентузіастів, людей «не від світу цього».
(Ентузіасти: Бальтазар, Рожа-Гожа, Проспер Альпанус, Вінчецо Сбіоку, сеньйора Брагацці – бачать людей такими, якими вони є насправді; займають активну життєву позицію; живуть в гармонії з природою; наділені чарівною романтичною уявою; уміють кохати.
Філістери: Фабіан, Кандіда, Мош Терпін, князі, барони – морально потворні; користолюбні; привласнюють заслуги інших; поклоняються золоту; приносять нещастя всім, хто з ними зустрічається; живуть за законами голого практицизму.)
За наведеними уривками казки-новели Гофмана визначте сатиричні засоби:
V. Узагальнення й систематизація знань.
Учні ставлять запитання один одному по черзі; той, хто відповідає, формулює запитання наступному.
Художніми творами Гофман здобув собі світову славу. Більшість його творів мають казкові сюжети, у них нарівні із людьми діють феї, чаклуни, добрі й лихі духи, тварини. Ці казкові істоти живуть у Гофманових творах не лише за своїми власними законами, але часто й за законами людськими, а вони, звісно, бувають несправедливі й підступні, служать не добру, а злу. Письменник дотепно висміює і такі закони, і тих, хто їх запроваджував.
Гофман започаткував у німецькій романтичній літературі окрему – гротескно-фантастичну (гофманівську) течію – зображення дійсності, де елементи реальності подаються не у формі самого життя, а за допомогою гротескного образу, у якому свідомо порушено норми життєвої правдоподібності…
Ще за життя Гофман здобув визнання і на батьківщині, і за її межами. Він був єдиним німецьким письменником-романтиком, популярним у всій Європі; його творчість значно вплинула на літературу інших країн, стала важливим чинником європейського літературного процесу.
VI. Підсумки уроку.
VII. Домашнє завдання.
Анкета твору Гофмана «Крихітка Цахес»
1. Рік написання 1819 рік
2. Жанр твору Казка-новела
3. Тема Показ духовно обмеженого світу
філістерів, у якому немає місця
ентузіастам.
4. Ідея Засудження засліпленого суспільства,
що втратило ціннісні орієнтири, яке
не тільки приймає, а ще й у якомусь
патологічному самозабутті творить
собі кумира.
5. Головна думка Втілена у феномені Цахеса. Суть його
в тім, що деякі люди можуть
привласнювати чужу працю, таланти,
заслуги та ще й здаватися не тими,
ким вони є насправді. Провина
Цахеса в тому, що в душі його не
прокинувся внутрішній голос, який
сказав би: «Ти не той, за кого тебе
приймають, але постарайся зрівнятися
з тими, на чиїх крилах ти, неміцний,
безкрилий, летиш вгору».
6. Проблематика Гроші і влада;
морально-етичні проблеми;
кохання;
освіта;
добро і зло;
творча людина і бездуховний
філістер.
Реальний світ |
Казковий світ |
Пафнутій – проводить псевдо просвітницькі реформи, виганяє з країни «людей небезпечних настроїв», робить корисними чарівників, фей, які залишилися у Керепесі. Андрес – сприяє зміцненню влади в країні, накладанню акцизних податків. Бальтазар – пише прекрасні поезії, має відчуття прекрасного. Фабіан – вчиться відчувати прекрасне, хоч і не завжди може відрізнити естетичне від потворного. Кандіда – вміє грати на фортепіано, читає книги, але перевагу надає капелюшкам і тістечкам. Щастя вбачає в тому, щоб обід не підгорів, настрій не псувався, випрану білизну не мочив дощ. Мош Терпін – професор природничих наук Керепеського університету. Цахес – маленька потвора. Ліза – мати Цахеса. Вінченцо Сбіоку – скрипаль-віртуоз. Сеньйора Брагацці – оперна співачка. Пульхер – має відмінні знання.
|
Циннобер – таємний радник в особових справах, поет, красномовець, власник Ордена Зелено-плямистого Тигра. Фея Рожа Гожа – може із сухої гілочки виростити прекрасні рожі, подарувала Цахесу шанс стати людиною. Проспер Альпанус – зберіг життя феям у Керепесі, уберіг чудовий чарівний сад, розкрив обман Цахеса. |
Е.Т.А. Гофман «Крихітка Цахес…»
Стислий переказ твору
У цій казці розповідається про долю потворного крихітки Цахеса, що народився у селянки Лізи. Фея Рожа-Гожа пожаліла потвору і наділила Цахеса чарівним даром: три золоті волосинки на його голові дозволяли вважатися кращим, ніж він був насправді.
Розчісуючи чарівним гребінцем заплутане волосся Цахеса, Розабельверде змінила безрадісне життя нерозумного каліки-бідняка, давши шанс не лише здаватися, а й стати кращим.
Минає час. У Керепеському університеті навчається молодий поет Бальтазар, який кохає Кандіду, дочку свого професора Моша Терпіна.
Несподівано в колі студентства з’являється Цахес, який має чудесний дар привертати до себе людей.
Хто б у присутності Цахеса не казав витончено, дотепно, емоційно, все приписувалося маленькій тупій потворі.
Якщо ж Циннобер мерзенно нявчить, веде себе як тварина, обвинувачують когось іншого. Лише вибрані відрізняють дії Циннобера від талановитих проявів інших людей. Навіть друг Бальтазара Фабіан і кохана дівчина Кандіда не помічають жахливих чарів.
Чари Цинобера діють на всіх людей, стан яких схожий на масовий психоз. Щодалі, то більше благ досягає карлик.
Він стає експедитором у міністерстві іноземних справ. Потім Цахес призначається чиновником з важливих доручень, а далі робить блискучу кар’єру і стає зрештою першим міністром у князя Барсануфа.
До князівства прибуває доктор Проспер Альпанус, який насправді є магом. У магічному дзеркалі доктора віддзеркалюється істинна сутність Циннобера, потворного і лихого карлика.
Доктор Проспер Альпанус доводить Рожі-Гожій, що її дії приносять не добро, а зло – всім, хто оточує Циннобера. Зламаний чарівний гребінець вже не діє. Залишилось вирвати чарівні волосинки, що роблять Циннобера в очах суспільства талановитим, розумним, красивим. Під час підготовки до заручин Кандіди і Цахеса Бальтазар з допомогою Фабіана вириває чарівні волосинки з голови Циннобера.
Усі враз побачили карлика таким, яким він був насправді. Маючи надію сховатися від натовпу, що реготав з «причепуреного павіана», Цахес біжить до свого палацу, де і тоне в срібному горщику.
Останні слова феї Рожі-Гожої біля померлого Цахеса пояснюють наміри чарівниці перетворити жалюгідну подобу людини на особистість, що прагнула б осягнути неосяжне.
Тепер Балтазар – власник чудового маєтку, де зроблено все так, щоб спокійно й безтурботно втішатися домашнім щастям. Бальтазар і Кандіда справляють весілля. Казка, як завжди, має добре завершення.