Урок "Протистояння героя-«ентузіаста» філістерському світу. Філософський сенс казки Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер».

Про матеріал

Звернути увагу на тематику та проблематику твору; розуміння сутності основного конфлікту повісті-казки; складання характеристики персонажів.

Перегляд файлу

                                                Зарубіжна література                                                       10 клас

 

Тема. Протистояння героя-«ентузіаста» філістерському світу. Філософський сенс
           казки Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер». Значення 
           творчості німецького письменника.

Мета – формувати компетентності: предметні (знання тематики та проблематики твору; розуміння сутності основного конфлікту повісті-казки; складання характеристики персонажів; критичне мислення; мовлення; творчі здібності); ключові уміння вчитися: уміння аналізувати та навички оцінювання; комунікативну: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційну: навички роботи з книгою; навички визначення ролі деталі в тексті; загальнокультурну: читацькі інтереси, гуманістичний світогляд).

Обладнання: портрет Е. Т. А. Гофмана, ілюстрації до твору, відеопроектор, буктрейлер, мультимедійна презентація, буклети.

 

                                                  Щасливці, обдаровані внутрішньою музикою, єдині, кого 
                                                  можна назвати поетами.

                                                                                                                     Е.Т.А. Гофман

                                                  Жодна блискуча доля не приховує ницості.

                                                                                                          Федр

 

                                                        Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Художній світ Е.Т.А. Гофмана дивовижний та неповторний. Ось як схарактеризував його австрійський письменник Стефан Цвейг: «Неземний світ, зітканий із чар та мрій, заселений фантастичними образами, – ось світ Е.Т.А. Гофмана. Часом він добрий і світлий, як солодка мрія, а часом автор посеред своїх мрій раптово згадує про себе та власну невтішну долю – тоді він стає дошкульним і злим, спотворює людей до краю, обертаючи їх на карикатурних чудовиськ, з навіженою втіхою прибиваючи портрети своїх «покровителів», що пригнічують його і дошкуляють йому, до стіни своєї зневаги… Хто витримав столітній іспит, той витримав його на віки, а тому Е.Т.А. Гофман належить – про що цей нещасний, розіп’ятий на хресті земної прозаїчності та вульгарності, навіть не здогадувався – до вічної гільдії поетів і романтиків, які вигадали для життя, що їм дошкуляло, найоригінальнішу помсту, а саме: створювали життєві образи, повніші й колоритніші за ті, які створює наша дійсність».

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. «Навігатор». Пригадайте значення слова «навігація»… (наука, що вивчає методи ведення кораблів; в загальному значенні, навігація – процес керування деяким об’єктом (в тому числі інформаційним), який має властиві йому методи пересування в певному просторі).
  • «Про що вам говорять ці речі?»
  1. Як ви розумієте слова Гофмана: «Малюк Цахес…» – це книга, абсолютно не придатна для людей, які все сприймають серйозно та урочисто»? (Під жанром казки прихована гостра соціальна сатира; демонструється соціальна механіка закону відчуження – привласнення певних заслуг тими, кому вони не належать. Крім цього, для перемоги добра необхідні дії добрих чарівників). Автор уклінно просить читачів відкинути на кілька годин серйозність і поринути в завзяту, химерну гру й витівки, може, не в міру бешкетних чародійних сил.
  2. Як ви вважаєте, з якою метою автор поєднав у творі реальне та фантастичне? (Фантастика служила письменникові засобом розуміння умовностей життя. У творах Гофмана, який відкрив подвійність людської натури, нерідко відбувається роздвоєння особистості персонажа. Суперечності матеріалізуються у творчій свідомості в образах двійників.)
  3. Перевірка домашнього завдання (Стислий переказ твору – 1 учень; «Щоденник подвійних нотаток» – 1-2 учні; 1гр. – скласти анкету твору; 2 гр. – визначити два світи твору – реальний та фантастичний; індивідуальне завдання – кросворд за твором)
  4. Клоуз-тести.
  1. Назва князівства, де відбувається дія твору Е. Гофмана… (Керепес)
  2. Ім’я князя, що правив князівством… (Барзануф)
  3. Князь, який запровадив «освіту», – Пафнутій… (Великий)
  4. Професор університету… (Мош Терпін)
  5. Ім’я поета-мрійника, що викрив малюка-потвору… (Бальтазар)
  6. Друг і однодумець Бальтазара… (Фабіан)
  7. Кохана Бальтазара… (Кандіда)
  8. Ім’я карлика-потвори… ( Цахес)
  9. Фея, що зробила «подарунок» малюкові», – Рожа… (Гожа)
  10. Маг, що розкрив таємницю малюка-потвори, – Проспер… (Альпанус)
  11. Прізвисько Цахеса… (Циннобер)
  12. Цинобра – мінерал або фарба… (яскраво-червоного кольору)
  • (Взаємоперевірка)

 

IV. Робота над темою уроку.

 Слово вчителя. Світ Гофмана – це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди у центрі його уваги перебувало протистояння двох світів – романтичного і буденного, ілюзорного і реального. За визначенням письменника, «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер» – це «казка про реальне».

  • Як ви розумієте це визначення?

(Сатирична історія тогочасної Німеччини; двоплановість дії для зображення реальних проблем Німеччини: «мікрокнязівства», німецькі імена більшості героїв, типова німецька їжа... . Висміюється вся державна система: духовне і матеріальне життя, нікчемні спроби реформ, система чинів, соціальна психологія, убогість обивателів, догматизм університетської науки. Філософське бачення сенсу життя людини. Ознаки казки: дія відбувається у казковій країні,тут є маги, феї; чарівні речі і чарівні перетворення; щасливий кінець.)

  • Словникова робота.
  • Філософська казка – літературний твір, що містить морально-філософські роздуми над подіями суспільного життя, їх позитивну чи негативну оцінку. (Особливості: увага до звичайного людського буття;багатозначність смислу; використання символіки, алегорії, фантастики;розширення художнього часу та простору; порушення вічних проблем людства…)
  • Чому автор використав жанр філософської казки? (Змога порушити важливі проблеми буття.)
  • Які проблеми порушені в казці Гофмана? (Морально-етичні – добра і зла; грошей і влади, кохання і ненависті, освіти, життя і смерті, творчості і бездуховності.)
  • Робота з епіграфами.

Усі люди народжуються однаковими. Але потім одні стають добрими і порядними,

а інші – злими й жорстокими. Кожен вибирає свій шлях, яким прямує до поставленої мети. А цей шлях залежить від духовності людини… А вияви людської душі – благородство та ницість.

 Герої Гофмана поділяються на дві категорії: на щасливих обивателів, які задоволені своїм існуванням, і на мрійників, ентузіастів, людей «не від світу цього».

  • Словникова робота.
  • Філістер – самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель.
  • Ентузіаст – людина творчої професії, здатна відчувати недосконалість звичайного світу. За Гофманом, ентузіасти – це митці: художники, поети, музиканти, які живуть мистецтвом і духовним пориванням.
  • Складання таблиці «Філістери – ентузіасти»

(Ентузіасти: Бальтазар, Рожа-Гожа, Проспер Альпанус, Вінчецо Сбіоку, сеньйора Брагацці – бачать людей такими, якими вони є насправді; займають активну життєву позицію; живуть в гармонії з природою; наділені чарівною романтичною уявою; уміють кохати.

Філістери: Фабіан, Кандіда, Мош Терпін, князі, барони – морально потворні; користолюбні; привласнюють заслуги інших; поклоняються золоту; приносять нещастя всім, хто з ними зустрічається; живуть за законами голого практицизму.)

  • Бесіда
  1. В чому полягає різниця між філістерами та ентузіастами (мрійниками)?
  2. Хто має ознаки авторського ідеалу?
  3. Хто піддається чарам, а хто – ні? Чому?
  4. Назвіть улюбленого автором героя. (Бальтазар) Знайдіть опис його зовнішності. Чим він відрізняється від інших? (… Бальтазара автор наділив даром прозорливості. Він – поет, але бачить оточуючих людей такими, якими вони є насправді. Здатний протистояти обивателям.) Схарактеризуйте риси вдачі героя. (Скромний, розумний, добрий, добре навчається, розуміє красу природи, мрійливий, має поетичний талант, гарний друг, кохає Кандіду.)
  5. Чи можна назвати Бальтазара романтичним героєм? (Бальтазар – романтичний герой, адже він стає до двобою з перевертнем, який краде все, що потрапляє в його поле зору; розшукує чарівника Альпануса, щоб розкрити таємницю Цахеса; одружується з коханою (за законами казки) й отримує подарунок від чарівника.)
  6. Чому Бальтазар не підвладний чарам золотих волосин? (Тому що він поет, романтик, любить природу, володіє даром проникливості.)
  7. Як він говорить про своє ставлення до природи? («Тут душа моя відчуває солодкий спокій. На квітчастій лежачі траві, дивлюся я в далеку небесну блакить, а наді мною, над веселим лісом, тягнуться золоті хмарки, немов чудові мрії з якогось далекого світу, сповненого блаженної радості».)
  8. Що, на думку автора казки-новели,  є найбільшим багатством людини? (Її розумовий та творчий потенціал, внутрішня незаплямованість, що уособлено в образі Бальтазара.)
  9. На чиєму боці симпатії автора? (Його симпатії  на боці «поетичних натур», тобто людей, які живуть напруженим духовним життям, закохані в природу, мистецтво, красу. Але така людина слабка і безпорадна серед обивателів-міщан. А саме в такому світі живе Бальтазар.)
  10. Знайдіть опис малюка Цахеса, яким він був насправді. А яким бачать його філістери?
  • Складання таблиці «Життєвий шлях Цахеса»
  1. Завдяки чому нікчемний Цахес незаслужено отримує почесті? (Золотим волосинкам.) Які властивості мають золоті волосинки на голові Цахеса?...
  2. Згадайте, заслуги яких героїв привласнив Цахес? (Вірші та прихильність Кандіди у Бальтазара,талант скрипаля-віртуоза Вінченцо Сбіока та успіх співачки сеньйори Брагацці, розум референдарія Пульхера – іспит на здобуття посади у міністерстві закордонних справ, посаду міністра – у барона Мондшайна («гордість нації»))
  3. Чому, незважаючи на допомогу феї, Цахесу не вдалося стати щасливим?
  4. За що і як покараний Цахес?
  • Теорія літератури
  • Згадайте різновиди комічного. (Сатира, гумор, іронія, гротеск. Іронія – насмішка – Бальтазар, Кандіда, Фабіан. Сатира – різке висміювання негативних явищ, суспільних вад – образ князя Пафнутія, псевдовчений Мош Терпін, ниці лакеї та чиновники, які удають із себе високих персон. Гротеск – (від фр. – химерний, незвичний) – максимально можливе перебільшення дійсності  за допомогою фантазії – потвора Цахес)
  • У чому виявляється сатирична спрямованість повісті? (Сатирична спрямованість твору полягає у змалюванні звичаїв, що панують у князівстві, зображенні порядків у політиці й системі освіти, чиношанування та само засліпленість філістерів…)  
  • Літературна вікторина

За наведеними уривками казки-новели Гофмана визначте сатиричні засоби:

  1. «…в Керепесі студенти найчастіше відвідували лекції Моша Терпіна… Найперше він зажив великої слави тоді, коли йому після багатьох фізичних дослідів пощастило довести, що темрява настає здебільшого через брак світла». (Іронія)
  2. «Рада мала обміркувати, як найкраще приладнати стрічку Зелено-плямистого тигра міністрові Цинноберу. Щоб на таке важливе питання раді вистачило сили, усім її членам наказано вісім днів перед засіданням нічого не думати». (Гіпербола, пародія)
  3. «Він жер як не в себе жайворонків, пив малагу і гданську впереміш, рохкав, бурмотів крізь зуби й через те, що ледве кінчиком носа витикався над столом, дуже вимахував ручками й ніжками». (Гротеск)
  4. «Ідеться зовсім не про глузування та жорстокість, а про те, чи можна карлика якихось три лікті на зріст і таки геть подібного до редьки назвати струнким юнаком». (Іронія)

 

V. Узагальнення й систематизація знань.

  • «Ланцюжок»

Учні ставлять запитання один одному по черзі; той, хто відповідає, формулює запитання наступному.

  • Евристична бесіда
  1. Ім’я Цахеса стало загальновживаним. Кого, на вашу думку можна так назвати?
  2. Що породжує «цахесів»? («Хворе» суспільство, що втратило моральні і духовні орієнтири: смертельний страх, обожнювання, захоплення і радість, створення кумира)
  3. В чому Гофман вбачає джерела появи цахесів? (У занепаді духовності, що панує у навколишньому світі. Відродження духовності кожної окремої людини, на його думку, може змінити суспільство.)
  4. Визначте основний конфлікт твору. (Основний конфлікт твору – протистояння митця (Бальтазара), який бачив і цінував прекрасне, жив і творив за законами вищої духовності, і філістера (Циннобера), який поклонявся золоту, втратив ціннісні орієнтири, жив за законами голого практицизму.)
  5. Як ви вважаєте, кого більше в нашому суспільстві: філістерів чи ентузіастів?
  6. Чи потрібно протистояти світу філістерів? Чи можна його здолати?
  7. Чи хотіли б ви жити в суспільстві, у якому переважна більшість людей – ентузіасти?
  8. В чому полягає філософський смисл твору? (Попередити людей: ніхто не зробить їх розумними, добрими, освіченими, окрім них самих. А для цього потрібно багато працювати. Адже те, що не зароблене, – ненадійне…)
  9. У казці продемонстровано соціальний механізм закону відчуження. В чому він полягає? (Привласнення певних заслуг тими, кому вони не належать.)
  • Завершальне слово вчителя

Художніми творами Гофман здобув собі світову славу. Більшість його творів мають казкові сюжети, у них нарівні із людьми діють феї, чаклуни, добрі й лихі духи, тварини. Ці казкові істоти живуть у Гофманових творах не лише за своїми власними законами, але часто й за законами людськими, а вони, звісно, бувають несправедливі й підступні, служать не добру, а злу. Письменник дотепно висміює і такі закони, і тих, хто їх запроваджував.

 Гофман започаткував у німецькій романтичній літературі окрему – гротескно-фантастичну (гофманівську) течію – зображення дійсності, де елементи реальності подаються не у формі самого життя, а за допомогою гротескного образу, у якому свідомо порушено норми життєвої правдоподібності…

 Ще за життя Гофман здобув визнання і на батьківщині, і за її межами. Він був єдиним німецьким письменником-романтиком, популярним у всій Європі; його творчість значно вплинула на літературу інших країн, стала важливим чинником європейського літературного процесу.

 

VI. Підсумки уроку.

  • «Запитання авторові»
  • Про що б ви, якби мали змогу, запитали Гофмана? Чому у вас виникли саме такі запитання?

 

VII. Домашнє завдання.

  • Написати твір-мініатюру «Чи актуальний твір Гофмана «Крихітка Цахес…» сьогодні?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Анкета твору Гофмана «Крихітка Цахес»  

 

 

1. Рік написання                     1819 рік

2. Жанр твору                          Казка-новела

3. Тема                                      Показ духовно обмеженого світу         
                                                   філістерів, у якому немає місця             
                                                   ентузіастам.

4. Ідея                                        Засудження засліпленого суспільства,
                                                   що втратило ціннісні орієнтири, яке
                                                   не тільки  приймає, а ще й у якомусь
                                                   патологічному самозабутті творить
                                                   собі кумира.

5. Головна думка                    Втілена у феномені Цахеса. Суть його 
                                                   в тім, що деякі люди можуть
                                                   привласнювати чужу  працю, таланти,
                                                   заслуги та ще й здаватися не тими,
                                                   ким вони є насправді. Провина
                                                   Цахеса в тому, що в душі його не
                                                   прокинувся внутрішній голос, який
                                                   сказав би: «Ти не той, за кого тебе
                                                   приймають, але постарайся зрівнятися
                                                   з тими, на чиїх крилах ти, неміцний,
                                                   безкрилий, летиш  вгору».

6. Проблематика                     Гроші і влада;

                                                   морально-етичні проблеми;

                                                   кохання;

                                                   освіта;

                                                   добро і зло;

                                                   творча людина і бездуховний
                                                   філістер.

 

 

 

 

 

 

Реальний світ

Казковий світ

Пафнутій – проводить псевдо просвітницькі реформи, виганяє з країни «людей небезпечних настроїв», робить корисними чарівників, фей, які залишилися у Керепесі.

Андрес – сприяє зміцненню влади в країні, накладанню акцизних податків.

Бальтазар – пише прекрасні поезії, має відчуття прекрасного.

Фабіан – вчиться відчувати прекрасне, хоч і не завжди може відрізнити естетичне від потворного.

Кандіда – вміє грати на фортепіано,  читає книги, але перевагу надає капелюшкам і тістечкам. Щастя вбачає в тому, щоб обід не підгорів, настрій не псувався, випрану білизну не мочив дощ.

Мош Терпін – професор природничих наук Керепеського університету.

Цахес – маленька  потвора.

Ліза – мати Цахеса.

Вінченцо Сбіоку – скрипаль-віртуоз.

Сеньйора Брагацці – оперна співачка.

Пульхер – має відмінні знання.

 

Циннобер – таємний радник в особових справах, поет, красномовець, власник Ордена Зелено-плямистого Тигра.

Фея Рожа Гожа – може із сухої гілочки виростити прекрасні рожі, подарувала Цахесу шанс стати людиною.

Проспер Альпанус – зберіг життя феям у Керепесі, уберіг чудовий чарівний сад, розкрив обман Цахеса.

 

 

 

              Е.Т.А. Гофман «Крихітка Цахес…»

                     Стислий переказ твору

 У цій казці розповідається про долю потворного крихітки Цахеса, що народився у селянки Лізи. Фея Рожа-Гожа пожаліла потвору і наділила Цахеса чарівним даром: три золоті волосинки на його голові дозволяли вважатися кращим, ніж він був насправді.
   Розчісуючи чарівним гребінцем заплутане волосся Цахеса, Розабельверде змінила безрадісне життя нерозумного каліки-бідняка, давши шанс не лише здаватися, а й стати кращим.
 Минає час. У Керепеському університеті навчається молодий поет Бальтазар, який кохає Кандіду, дочку свого професора Моша Терпіна.

Несподівано в колі студентства з’являється Цахес, який має чудесний дар привертати до себе людей.

  Хто б у присутності Цахеса не казав витончено, дотепно, емоційно, все приписувалося маленькій тупій потворі.

  Якщо ж Циннобер мерзенно нявчить, веде себе як тварина, обвинувачують когось іншого. Лише вибрані відрізняють дії Циннобера від талановитих проявів інших людей. Навіть друг Бальтазара Фабіан і кохана дівчина Кандіда не помічають жахливих чарів.

  Чари Цинобера діють на всіх людей, стан яких схожий на масовий психоз. Щодалі, то більше благ досягає карлик. 

 Він стає експедитором у міністерстві іноземних справ. Потім Цахес призначається чиновником з важливих доручень, а далі робить блискучу кар’єру і стає зрештою першим міністром у князя Барсануфа.

  До князівства прибуває доктор Проспер Альпанус, який насправді є магом. У магічному дзеркалі доктора віддзеркалюється істинна сутність Циннобера, потворного і лихого карлика.
 Доктор Проспер Альпанус доводить Рожі-Гожій, що її дії приносять не добро, а зло – всім, хто оточує Циннобера. Зламаний чарівний гребінець вже не діє. Залишилось вирвати чарівні волосинки, що роблять Циннобера в очах суспільства талановитим, розумним, красивим. Під час підготовки до заручин Кандіди і Цахеса Бальтазар з допомогою Фабіана вириває чарівні волосинки з голови Циннобера.
 Усі враз побачили карлика таким, яким він був насправді. Маючи надію сховатися від натовпу, що реготав з «причепуреного павіана», Цахес біжить до свого палацу, де і тоне в срібному горщику.

  Останні слова феї Рожі-Гожої біля померлого Цахеса пояснюють наміри чарівниці перетворити жалюгідну подобу людини на особистість, що прагнула б осягнути неосяжне.

 Тепер Балтазар – власник чудового маєтку, де зроблено все так, щоб спокійно й безтурботно втішатися домашнім щастям. Бальтазар і Кандіда справляють весілля. Казка, як завжди, має добре завершення.

 

docx
Додано
4 листопада 2021
Переглядів
10866
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку