Історія України 9 клас.
Радикальний рух у Галичині.
Особливості суспільно-політичного життя в Буковині
та Закарпатті в другій половині XIX ст.
Мета: схарактеризувати розвиток радикального руху в Галичині; з'ясувати причини
та передумови перетворення Галичини на «український П'ємонт»; розкрити роль Івана Франка у розвитку суспільно-політичної думки; визначити
особливості суспільно-політичного життя на Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст.; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівнювати, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати власну точку зору. Сприяти вихованню в учнів любові та поваги до історичної спадщини власного народу, формуванню громадянина з визначеною життєвою позицією.
Обладнання: підручник, атлас з історії України.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття, терміни, назви: радикали, Русько-українська радикальна партія
(РУРП), Українська соціал-демократична партія (УСДП), Українська національно-
демократична партія (УНДП), Українська соціал-демократична партія (УСДП), «нова ера», «український П'ємонт».
Основні дати та події: 1890 р. — утворення Русько-української радикальної партії; 1895 р. — видання книги Ю. Бачинського «Україна іггесіепїа»; 1899 р. — створення Української національно-демократичної та Української соціал-демократичної партій.
Історичні постаті: Ю. Бачинський, І. Франко, М. Павлик, С. Смаль-Стоцький, С. Воробкевич, М. Ганкевич, М. Грушевський.
Очікувані результати: учні навчаться: розповідати про суспільно-політичне життя
на західноукраїнських землях наприкінці XIX ст.; визначати причини появи радикальної течії в українському русі та причини утворення українських політичних партій; давати оцінку політичним програмам українських політичних
партій; розкривати зміст понять і термінів: радикальна течія, політична партія,
«нова ера», «український П'ємонт».
Хід уроку
Робота в парах. Учні, які працюють у парах, мають навести аргументи: один — на захист ідей москвофілів, другий — на захист ідей народовців. Перемагає той, хто зможе навести найбільшу кількість аргументів.
Починаючи з 70-х років ХІХ століття у визвольну боротьбу включилося нове покоління українських патріотів, яке прагнуло надати цій боротьбі більш рішучого характеру. Молода інтелігенція Галичини стала критично оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців. Таким чином, в українському русі виникає ще одна, так звана радикальна течія на чолі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Остапом Терлецьким.
Сьогодні ми дізнаємося як на грунті культурницької боротьби українського народу на західноукраїнських землях розпочинається політичний етап, який очолюють перші українські політичні партії.
План вивчення нового матеріалу
1. Радикальна течія в українському русі Галичини. 2. «Нова ера» в українсько-польських відносинах та її наслідки. 3. Утворення політичних партій.
4. І. Франко і розвиток української суспільно-політичної Думки. 5. Розвиток українського національно-визвольного руху на Буковині. 6. Розвиток
українського національно-визвольного руху в Закарпатті. 7. Взаємодія національно-визвольного руху в наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях у Другій половині XIX ст.
Розповісти, що в останній чверті XIX ст. триває подальше стрімке
становлення українського руху. Він вступає в політичну фазу свого розвитку. Підкреслити, що в 1890 р. було засновано першу політичну партію — Русько-українську радикальну партію. Акцентувати увагу на тому, що в гострій внутрішній полеміці вперше в українському русі було
висунуто й аргументовано постулат єдності українських земель і політичної самостійності України. Він містився в книзі Ю. Бачинського «Україна іггегіепіа» (1895 р.).
Пояснити, що в 1890 р. було започатковано спробу українсько-польського
порозуміння, яка отримала назву «нової ери». Однак ця політика тривала
недовго: уже на початку 1894 р. обидві сторони відмовилися від її продовження. «Нова ера» призвела до розколу в українському русі.
Відзначити, що на кінець століття всі провідні українські партії включають до своїх програм положення про незалежну соборну Україну. Звернути увагу на те, що завдяки зусиллям діячів із Галичини та Наддніпрянщини західноукраїнські землі були перетворені на «український П'ємонт».
Які цитатами з творів Франка можуть бути підтвердженням того, що полум'яне поетичне слово стало виразником громадсько-політичних ідеалів поета зокрема та суспільства в цілому? Що, на вашу думку хотів сказати автор?
Прогнозовані відповіді. (Слайд №18)
І. Прагнення змін:
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари — плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить... («Гримить»)
ІІ. Показано соціальне середовище:
Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремісницьких,
По місцях недолі й сліз. ("Гімн")
ІІІ. Усвідомлення необхідності боротьби за національні та загальнолюдські ідеали:
Земле моя, всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені! ("Земле моя, всеплодющая мати")
***
І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт... («Каменярі»)
ІV. Загальнонаціональні пріоритети:
Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Нам пора для України жить. («Не пора»)
V. Розуміння патріотизму:
Бо твій патріотизм
Празнична одежина,
А мій — то труд важкий,
Горячка невдержима.
Ти любиш в ній князів,
Гетьмання панування, —
Мене ж болить її
Відвічнеє страждання. ("Сідоглавому")
Український П'ємонт — метафора, часто вживана щодо Східної Галичини та її столиці Львова. Ґрунтується на тому, що П'ємонт був тим регіоном Італії, звідки почалося визволення країни від чужинців (австрійців) і об'єднання італійських земель.
Звернути увагу на те, що стрімко розвивався український національний рух у Північній Буковині, який наприкінці ХІХ ст. перейшов на народовські позиції. У той самий час під тиском правлячих кіл Угорщини український рух у Закарпатті поступово згасав.
Метод «Закінчіть речення». 1) Наприкінці 70-х рр. XIX ст. в українському русі виникла нова течія — …. 2) Видатними її представниками були.. . 3) У жовтні 1890 р. була створена перша політична партія на українських землях, яка отримала назву. . 4) У 1890 р. була зроблена спроба українсько-польського порозуміння, яка отримала назву «.». 5) У 1899 р. у Галичині виникли ще дві нові політичні партії — … та… . 6) Представниками українського національно-визвольного руху в Буковині та на Закарпатті були...
Чи є підстави говорити про переміщення наприкінці ХІХ століття центру українського руху з Наддніпрянської України в Галичину?
Таким чином, національно-визвольний рух в Галичині в другій половині ХІХ ст. розвивався по висхідній лінії і вступив в нову фазу, поставивши перед собою завдання боротьби за політичну незалежність України. Але для того, щоб його реалізувати, потрібна була довга й копітка праця. Як казав І.Франко; «Тілько інтегральна, всестороння праця зробить нас справді чимось, зробить нас живою одиницею серед народів... щоб ми справді росли органічно, то тоді тяжше буде ворожій силі спинити нас у тім рості».
2) Середній рівень:
Записати до зошита таблиці «Утворення перших політичних партій Західної України», «Нова ера у українсько-польських відносинах» та українських національний рух в Буковині та Закарпатті.
3) Достатній рівень:
Порівняти програми політичних партій.
4) Високий рівень:
Чи погоджуєтесь ви з тим, що Галичина наприкінці 19 ст. перетворилась на «український П’ємонт»? Аргументуйте свою думку.