Конспект уроку : "Європейська революція 1848—1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії"

Конспект уроку

Тема: Європейська революція 1848—1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії

Мета: з’ясувати як розгорталася події української національної революції в контексті «Весни народів»;

визначити причини та наслідки революції для українців;

 розвивати вміння та навички критичного мислення завдяки аналізу історичних документів, відео та фото фрагментів, робити власні висновки;

виховувати почуття патріотизму на прикладах життя і діяльності борців за соціальне та національне визволення, а також толерантне ставлення до людей інших переконань, як засіб уникнення революцій та воєн.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

•                      описувати події 1848 р. на західноукраїнських землях;
•                      розкривати зміст понять національно-визвольний рух, революція, сервітут ;
•                      працювати з концептуальною таблицею , аналізувати історичні документи.

Основні терміни:  національно-визвольний рух, «Весна народів» революція, сервітут, «Зоря Галицька», Головна руська рада.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: презентація, підручник, портрет,карта

                                                              Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Актуалізація опорних знань учнів

1. Які соціальні суперечності існували в українських регіонах Австрійської імперії?
2. Назвіть здобутки українського національного відродження/руху в краї у першій

половині XIX ст.

3.  Що таке соціальна революція?

• Які події відбулися у Східній Галичині на початку «Весни народів» 1848—1849 рр.?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Початок «Весни народів» у Східній Галичині.

 У 1848—1849 рр. більшість країн Європи охопили революційні виступи, які увійшли в історію як «Весна народів». Охопили вони також і Австрійську імперію. Унаслідок перемоги березневого повстання 1848 р. у Відні імператор погодився надати своїм підданим демократичні свободи та оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу (нижньої палати загальноімперського парламенту), який мав прийняти нові закони.

В українських регіонах Австрійської імперії «Весна народів» розпочалася масовими вуличними демонстраціями. Під час великої маніфестації у Львові її учасники підписали лист-прохання до імператора — першу в Галичині програму політичних реформ. Під гаслами підтримки вимоги запровадження в імперії конституції відбулася демонстрація у Чернівцях. У регіонах активізувалися національні рухи.

У Галичині першою почала діяти польська спільнота. Вона вимагала надання широкої автономії Галичині у складі імперії, яку вважали виключно польським краєм, сподіваючись, що з неї розпочнеться відродження польської держави. Щоб залучити на свій бік селянство, вони висунули вимогу скасування панщини. Польські діячі запропонували лідерам галицьких українців приєднатися до них. Однак надавати будь-які національно-культурні права місцевим українцям вони не збиралися, стверджуючи, що «тут немає Русі, тут є Польща».

13 квітня у Львові поляки створили свою політичну організацію — Центральну раду народову, почали формувати окружні польські ради й загони національної гвардії. У відповідь на це галицькі українці 2 травня 1848 р. створили Головну руську раду. Її поява фактично заперечувала наміри польських діячів виступати від усього населення Галичини.

Робота з термінами (записати у зошит)

«Весна народів» — загальна назва революційних рухів 1848—1849 рр. у країнах і регіонах Європи.

Головна руська рада — перша легальна політична організація галицьких українців, створена в краї у період «Весни народів».

У Східній Галичині про скасування панщини й надання селянству права власності на землю, яку вони обробляли, оголосили 22 квітня. Улітку 1848 р., коли селянські заворушення охопили Буковину, австрійська влада окремим рішенням поширила на ці землі дію законів, прийнятих щодо галицького селянства.

Унаслідок аграрної реформи 1848 р. остаточно ліквідували залишки старих зв’язків між селянством й землевласниками. Відтепер вільне селянство могло відігравати більшу роль у суспільно-політичному житті краю та держави.

Робота з картою

2. Діяльність Головної руської ради

 Головна руська рада складалася із 30 постійних членів, які представляли греко-католицьке духовенство та світську інтелігенцію української спільноти регіону. Вона поділялася на окремі відділи — політичних прав, шкільництва, селянських справ тощо. Рада встановила зв’язки з представниками українських спільнот Північної Буковини та Закарпаття. Вона стала представником української спільноти краю перед центральною владою.

Члени організації Головна руська рада розробили національну символіку галицьких українців. Було затверджено синьо-жовтий прапор, зображення золотого лева на синьому тлі як національний герб та пісню на слова І. Гушалевича «Мир вам, браття» як національний гімн.

У «Відозві до руського народу» вона заявила про належність галицьких українців до українського народу, що перебували під владою Російської та Австрійської імперій. Рада заявила, що очікує перебудови останньої на конституційну монархію з федеративним устроєм й буде відстоювати національно-культурні права місцевої української спільноти.

Для захисту інтересів української національної громади в краї вона, як і польська Центральна рада народова, створила власні підрозділи національної гвардії в містах, а також загони селянської самооборони на Прикарпатті й ініціювала створення Батальйону руських гірських стрільців під австрійським командуванням для розміщення у галицько-угорському прикордонні.

Робота з документами

Із відозви Головної руської ради до руського народу, опублікованої 15 травня 1848 р. в газеті «Зоря Галицька»

Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, який одною говорить мовою; 15 мільйонів виносить, з яких півтреті мільйона землю галицьку замешкує. Той народ був колись самостійний, рівнявсь у славі з наймогутнішими народами Європи, мав свою літературну мову, свої власні устави, своїх власних князів, одним словом: був у добробуті й силі. Через несприятливі умови та різні політичні нещастя розпався поволі наш великий народ, утратив свою самостійність, своїх князів і пішов під чуже панування...

Вставайте ж, браття, вставайте з довгого сна вашого, бо вже час... Поступаймо з іншими народами в любові й згоді. Будьмо тим, чим бути можемо й повинні. Будьмо народом... Ми зібралися й працюватимем у такий спосіб:

• 1. Першим нашим завданням буде зберігати віру й поставити наш обряд... нарівні з правами інших обрядів.
• 2. Розвивати нашу національність в усіх напрямках: досконалення нашої мови, заведення її в школах вищих та нижчих, видавання часописів... змагання завести нашу мову в усіх публічних установах тощо.
• 3. Будемо берегти наших конституційних прав, пізнавати потреби нашого народу й шукати способів на поправу його життя на конституційному шляху...

• Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Як в документі визначено національну належність галицьких русинів-українців? 2. Які факти свідчать про бажання Головної руської ради зберігати прихильність до Габсбургів і діяти виключно конституційними засобами? 3. Завдання, які ставила перед собою Рада, мали радикальний чи поміркований характер? Поясніть свою думку.

Робота з поняттями

Руський собор — політична організація, створена у Львові за сприяння Центральної ради народової на противагу Головній руській раді, метою діяльності якої стало спрямування українського національного руху в її інтересах.

За сприяння Головної руської ради в Галичині розгорнули діяльність близько 50 місцевих руських рад. Рада послідовно відстоювала запровадження навчання українською мовою в усіх навчальних закладах краю. У результаті цього у народних школах навчання почали здійснювати українською мовою, а у гімназіях вона стала обов’язковим предметом.

За зразком інших слов’янських народів Рада заснувала Галицько-Руську матицю — культурно-освітнє товариство, що видавало дешеві книжки для народу українською мовою. З ініціативи Головної руської ради у Львові зібрався Собор руських вчених — перший з’їзд діячів науки, у якому взяло участь 118 осіб. Його метою стало об’єднання сил української інтелігенції краю й визначення шляхів підвищення освітнього рівня українського населення краю. З’їзд зокрема, прийняв рішення, що українська мова має базуватися на народній мові, для письма необхідно використовувати слов’янську кирилицю, а не латинський алфавіт. Тоді ж у Львові розпочали будівництво Руського народного дому з бібліотекою й музеєм осередку культурного життя українців міста і краю. Завдяки зусиллям Ради в 1849 р. у Львівському університеті відкрили кафедру української мови та літератури, яку очолив Я. Головацький.

Діяльність Головної руської ради викликала занепокоєння лідерів польського руху в краї. З ініціативи Центральної ради народової у травні відбулися збори польських шляхтичів русинського походження («русинів польської нації»), на яких утворили Руський собор.

Члени Собору заперечували право галицьких українців на самостійний національний розвиток, підтримуючи відновлення незалежності Польщі з наступним включенням українських земель до її складу. Можливість надання українській спільноті можливостей до самостійного національного розвитку не передбачалося. Серед галицьких українців діяльність Руського собору успіху не мала.

Поглиблення суперечностей із польською стороною, яка відверто ігнорувала національні права українців, обумовило зміни вимог Головної руської ради. У червні 1848 р. вона вперше звернулася до імператора з проханням поділу Галичини на польську та українську частини із двома окремими адміністраціями. Цю саму ідею делегація ради обстоювала на Слов’янському з’їзді в Празі.

Запитання для обговорення

• Сформулюйте обґрунтовану оцінку результатам розгляду українського питання на Слов’янському з’їзді у Празі.

4. Українське питання на Слов’янському з’їзді в Празі.

 У червні 1848 р. представники слов’янських народів Австрійської імперії зібралися у Празі на свій перший в історії з’їзд. Його ініціаторами стали діячі чеського національного руху, які висунули ідею створення федерації слов’янських народів, що входили до складу імперії Габсбургів. Цим вони хотіли захистити їх від онімечування.

Робота в групах

Опрацюйте матеріал підручника.

Прес-конференція.

Після того як учні працюють матеріал підручника , учитель пропонує їм взяти участь у прес-конференції . Уявіть, що, ви повернулися додому із слов'янського з'їзду у Празі , українська делегація скликає прес-конференцію ,мета якої - дати відповідь на запитання ,що цікавить провідник українських журналістів. Журналісти ставлять питання щодо мети проведення з'їзду , завдань, які мала українська делегація, результатів роботи тощо.

5. Перший досвід парламентської діяльності галицьких і буковинських українців. 

У червні 1848 р. в Галичині та на Буковині відбулися вибори депутатів до рейхстагу. У Закарпатті, що належало Угорщині, яка в роки «Весни народів» прагнула звільнитися від влади Габсбургів, вибори не проводилися. Власники маєтків, активісти інших національних рухів, використовуючи необізнаність більшості українського селянства у виборах, намагалися не допустити обрання його представників, часто вдаючись до обману, погроз тощо. Унаслідок цього до рейхстагу зі 100 місць, призначених для Галичини, українці здобули лише 39, а з восьми місць для Буковини — п’ять. Серед галицьких депутатів-українців було 27 від селянства і дев’ять представників греко-католицького духовенства, усі п’ять буковинських депутатів від селянства.

Гострі суперечки викликало внесене українськими депутатами на розгляд рейхстагу питання поділу Галичини на польську та українську частини. Представники поляків, виступаючи проти цього, стверджували, що українці — це «штучна нація, винайдена минулого року». Дискусії із цього приводу тривали кілька місяців. Нарешті було прийнято рішення, що край необхідно поділити на дві створені за етнічним принципом самоуправні округи. Проте здійснено це не було.

6. Східна Галичина на завершальному етапі революції.

 Восени 1848 р. представники польських радикальних кіл спробували здійснити збройне повстання у Львові. Наслідуючи приклад віденських повстанців, вони прагнули цим актом розпочати відновлення своєї державності. Головна руська рада категорично відмовилася підтримати повстання. До загонів польської національної гвардії приєдналися лише окремі радикально налаштовані українські студенти й міщани. У ніч з 1 на 2 листопада на вулицях міста з’явилися барикади. Розпочалися сутички.

Австрійська артилерія стала обстрілювати центр міста. Унаслідок цього згоріли міська ратуша, університет і його бібліотека, Старий театр, Технічна академія. Людські втрати становили 58 осіб убитими й 75 пораненими. У середині дня представники міста підписали акт капітуляції і повстанці припинили опір. У місті запровадили надзвичайний стан. Австрійці затримали й віддали до воєнних судів кілька сотень повстанців. Діяльність Центральної ради народової, Головної руської ради і Руського собору заборонили. Польську національну гвардію розпустили, закрили всі газети, крім урядових. Проте через декілька днів діяльність Головної руської ради й видання «Зорі Галицької» дозволили відновити. В 1851 р. Головну руську раду розпустили.

Запитання

•  Висловіть свою думку щодо причин поразки Львівського повстання 1848 р.

7. Події «Весни народів» у Північній Буковині та на Закарпатті.

 У період «Весни народів» у Північній Буковині посилився селянський рух. Він був обумовлений тим, що чимало землевласників виступило проти аграрної реформи 1848 р. У деяких місцях організаторами селянських протестів були обрані від цих округів депутати рейхстагу. Зокрема, серед них був ватажок протестів 1843—1844 рр. Л. Кобилиця. Особливого розмаху протести набули наприкінці 1848 — на початку 1849 р.

У роки «Весни народів» стали помітними прояви зростання національної свідомості українського населення. Так, під час протестів селянство вимагало дозволити йому на власні кошти створювати школи для навчання дітей рідною мовою. Воно заявляло, що визнає Головну руську раду й підтримує її дії. У листопаді 1848 р. з ініціативи місцевих депутатів рейхстагу відбулися збори представників усіх селянських громад краю, які висловилися за те, щоб Буковина була разом із Галичиною в одному адміністративному утворенні. Проте влада не врахувала бажання й за конституцією 1849 р. зробила Буковину окремим коронним краєм, унаслідок чого тут посилилася влада румунських бояр-землевласників.

Робота в парах. Опрацюйте джерело і дайте відповіді на запитання: 1. Якою є позиція автора щодо об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною? 2. Чи був він, на вашу думку, далекоглядним політиком? Поясніть свою точку зору.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

1.Сформулюйте мету проведення слов'янського з'їзду 1848 року в Празі

2. Схарактеризуйте участь українців у роботі Слов'янського з'їзду

3. Наведіть факти, які свідчать про дієву участь українців у роботі австрійського парламенту

4. Перелічіть події, що відбулися під час Львівського збройного повстання 1848 року

5. Перелічіть досягнень української національної революції 1848-1849 років в Галичині

V. Підсумок уроку.

Узагальнення вчителем уроку.

VI. Домашнє завдання.

1.Опрацювати параграф 9