Урок "Реакції заміщення й обміну"

НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня – дитячий садок» с. Жиричі

 

 

Конспект урок:

«Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Інструктаж з БЖД. Лабораторні досліди №2,3: 2. Взаємодія лугів з кислотами. 3.  Взаємодія хлоридної кислоти з металами »

8 клас

 

 

Вчитель хімії:

 Літвинович М.В.

 

2020

25.02.2020                                   Урок № 43                                           8 клас

Тема: Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Інструктаж з БЖД. Лабораторні досліди № 2,3: 2. Взаємодія лугів з кислотами. 3. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

Мета: знаннєвий компонент: учень/учениця називає основи, кислоти за сучасною науковою українською номенклатурою;  наводить приклади оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот;

діяльнісний компонент учень/учениця розрізняє оксиди, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; складає хімічні формули оксидів, основ, кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості кислот; класифікує неорганічні сполуки за класами; характеризує фізичні та хімічні властивості кислот; використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки; прогнозує перебіг хімічних реакцій кислот з металами, використовуючи ряд активності металів; дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами.

ціннісний компонент: учень/учениця обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: хімічні прилади й реактиви, пробірки, картки з формулами кислот, розчини сульфатної та хлоридної кислот; розчини натрій гідроксиду та калій гідроксиду; індикатори: метилоранж, фенолфталеїн, лакмус, універсальний індикаторний папірець; магній, цинк, мідь, купрум (ІІ) оксид, спиртівка, пробіркотримач, сірники.

Методи: інтерактивні методи навчання: робота у групах та парах, гра “Хімічне доміно”, вправи “Діаграма Вена”, “Коло ідей”, “Сенкан”.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; екологічна грамотність і здорове життя.

Наскрізні змістові лінії: здоров’я та безпека; екологічна безпека і сталий розвиток; підприємливість і фінансова грамотність.

Девіз уроку: «Єдиний шлях, що веде до знання – це діяльність».

Епіграф уроку:
Нас, кислот, запам'ятай:
„Н” спочатку, так і знай!
І як впізнаєш, що це ми,
Руки й одяг бережи!

Хід уроку

І. Організаційний момент

Доброго дня діти. Погляньмо один на одного, посміхнімося. Я бажаю вам гарного настрою та успіхів на сьогоднішньому уроці. Чекаю від вас плідної праці.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

А працювати на сьогоднішньому уроці ми будемо за темою, що зашифрована у даному ребусі (ребус на дошці). Отже, тема нашого уроку “Кислоти”, а точніше реакції заміщення та обміну, в які вони можуть вступати та заходи безпеки під час роботи з кислотами. На всі літери даного слова назвіть хімічні терміни (“и” замінюємо на “і”).

Після уроку ви повинні знати з якими речовинами взаємодіють кислоти, які реакції належать до реакцій обміну, заміщення; вміти ілюструвати хімічні властивості кислот; вміти користуватися рядом активності.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Діти, знання, отримані вами на попередніх уроках, потрібно вміти застосовувати у потрібний момент. І ось зараз ми проведемо гру ….

1. Інтерактивна гра “Хімічне доміно” (робота в парах)

Для гри необхідно заготовити картки, на яких є дві частини: верхня і нижня. У верхній частині вказуємо відповідь (це одне-два слова або формула), у нижній частині — наступне запитання. Картки роздаються учням. Починає гру та пара учнів, у якої верхня частина вільна, закінчує — та, у якої нижня частина вільна.

• Сполука, молекула якої містить один чи декілька атомів Гідрогену, здатних під час  хімічних реакцій заміщуватися на атоми металічного елемента …

Кислота.

• За вмістом Оксигену кислоти поділяють на …

Оксигеновмісні та безоксигенові.

• Частину молекули кислоти, сполучену з атомом Гідрогену, називають …

Кислотним залишком.

• Кількість атомів Гідрогену в молекулі кислоти визначає …

Валентність кислотного залишку.

• Кількість атомів Гідрогену  в молекулі кислоти називають …

Основністю.

• За хімічною активністю кислоти поділяють на …

Сильні та слабкі.

• Для кожної оксигеновмісної кислоти існує відповідний оксид, його називають …

Кислотним оксидом.

• Формула сульфатної кислоти…

H₂SO₄

• Кислотному оксиду СО₂ відповідає …

Карбонатна кислота Н₂СО₃

• Кислота, яка міститься в шлунковому соці людини називається…

Соляна.

• У волосках пекучої кропиви, в отруті мурах та бджіл міститься …

Мурашина кислота

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

Ми з вами повторили назви та класифікацію кислот. Для роботи з кислотами нам необхідно з’ясувати  правила техніки безпеки при роботі з кислотами.

Розповідь учителя

1. Кислоти відносяться до їдких речовин.
2. Не залишайте склянки з кислотами відкритими.
3. Забороняється куштувати кислоти на смак.
4. При потраплянні на шкіру або слизові оболонки з'являються хімічні опіки, а при потраплянні концентрованої сульфатної кислоти — навіть обвуглювання шкіри. (Демонстрація. Обвуглювання паперу, деревини, цукру концентрованою сульфатною кислотою.)
5. При потраплянні на одяг з'являються дірки: одразу або після прання (в залежності від кількості кислоти). Тому з кислотами, особливо з концентрованими треба поводитися вкрай обережно.
6. Працювати з ними бажано в гумових рукавичках.
7. Якщо кислота випадково потрапила на шкіру, її треба негайно змити великою кількістю проточної води, а потім при необхідності змочити ушкоджену ділянку шкіри слабким розчином соди.
8. При розчиненні концентрованих кислот у воді виділяється велика  кількість теплоти. Якщо наливати воду в склянку з концентрованою кислотою, то вода збирається на поверхні (густина концентрованих кислот більша за воду) і під дією теплоти, що виділяється при розчинені може закипіти і починати розбризкуватись. Тому при розбавленні концентрованих кислот обов’язково потрібно  наливати тільки кислоту у склянку з водою, а не навпаки.

„Спочатку вода,
Потім кислота.
Інакше - трапиться біда!”

 

Оскільки хімія – наука експериментальна, то запрошую до проведення дослідів.

Хімічні властивості кислот, реакції заміщення та обміну:

1.              Дослід №1 “Дія кислот на індикатори”.

Для початку пригадаємо, як визначити кислоту в розчині. (за допомогою індикаторів)

Учні ви­пробовують розчини хлоридної, сульфатної та лимонної кислот універсальними індикаторними папірцем, лакмусом, метилоранжем, фенолфталеїном. Роблять висновок.

Робота в групах:

 І група: хлоридна кислота та індикаторний папірець.

 ІІ група: сульфатна кислота та лакмус.

 ІІІ група: хлоридна кислота та метилоранж.

 ІV група: сульфатна кислота індикаторний папірець.

 V група: хлоридна кислота та лакмус.

 VІ група: сульфатна кислота та фенолфталеїн.

• Яким індикатором не можна визначити кислоту? (фенолфталеїн)

2. Лабораторний дослід №3 “Взаємодія кислот з металами”. У трьох пробірках знаходяться порошкоподібний магній, гранула цинку та шматочок міді. До кожної доливаємо розчин кислоти:

І група: хлоридна кислота.

 ІІ група: сульфатна кислота.

 ІІІ група: хлоридна кислота.

 ІV група: сульфатна кислота.

 V група: хлоридна кислота.

 VІ група: сульфатна кислота.

• Що ви помітили виконуючи цей дослід? (Магній енергійно взаємодіє з кислотою, цинк – повільно, мідь зовсім не реагує)
• А як ви гадаєте, можна визначити чи буде відбуватися реакція з металом і розчином кислоти, не проводячи дослідів?
• Випереджувальне завдання:

Усі кислоти, щоб ви знали,

Закохалися в метали.

Не у всі, а лише в ті,

Що під силу кислоті.

Ось погляньте на цей ряд,

Там метали всі стоять,

Гідроген між ними є,

Нам підказку він дає:

З тими, що до Гідрогену,

У кислоти нема проблеми.

У заміщення вступає –

Водень з себе виганяє.

Сіль утвориться крім того –

Це запам’ятай ти строго.

• Учні записують спостереження, рівняння проведених реакцій металів з хлоридною кислотою та роблять висновок в зошит для лабораторних та практичних робіт на ст.. 25 (Лабораторний дослід № 3):

Mg + 2HCl → MgCl₂ + H₂↑                            

Zn + 2HCl → ZnCl₂ + H₂↑                                

Cu + HCl ≠                                                              

Це реакції заміщення.

• Які реакції називають реакціями заміщення? Учні записують визначення з підручника на ст. 194.

 

3. Дослід №3. “Взаємодія основних оксидів з кислотами”

Розглянемо ще одну властивість кислот.

Випереджувальне завдання. Учениця виконує дослід з поясненням, дотримуючись правил техніки безпеки. Записує рівняння реакції.

У пробірку насипати трохи порошку купрум (ІІ) оксиду і додати сульфатної кислоти, а потім  обережно нагріти.

• Що ви помітили?
• З’явилося зеленувато-блакитне забарвлення.
• З оксидами металів у кислоти проблем менше. Отримуємо завжди сіль і воду, а тип реакції між ними – обміну. Давайте запишемо рівняння реакції.

CuO + H₂SO₄ → CuSO₄ + H₂O

Із оксидами металів

У кислот проблем немає.

Реагують з усіма

Тут вже винятків нема.

А утвориться при цьому

Сіль і H₂O – відомі.

Обміном назвем таку

Ми реакцію складну.

• Що таке реакція обміну? Учні записують визначення в зошит.

Реакція обміну – це реакція між двома складними речовинами, під час якої вони обмінюються своїми складовими частинами.

 

4. Лабораторний дослід № 2. « Взаємодія лугів з кислотами»

Прикладом ще однієї реакції обміну є взаємодія кислот з лугами.

Луги та кислоти – їдкі речовини, а в результаті їх взаємодії утворюється нейтральна сіль. Отже, луг та кислота взаємно нейтралізують один одного, через що реакцію між ними називають реакцією нейтралізації.

• Реакція нейтралізації – це реакція між кислотою та основою, у результаті якої утворюється сіль і вода.

У пробірку налити розчин натрій гідроксиду, додати кілька крапель  індикатору – розчину фенолфталеїну. До цього розчину долити по краплях розчин сульфатної кислоти. Спостерігати за змінами, які відбуваються у пробірці. Дослід повторити з розчинами калій гідроксиду та хлоридної кислоти.

Результати  та висновки записати в зошит для лабораторних та практичних робіт на ст.. 23 (Лабораторний дослід № 2):

 NaOH + HCl = NaCl + H₂O

 

V. Закріплення нового матеріалу

Молодці.  Еккерман говорив : “Урешті решт від набутих знань в пам’яті у нас залишається тільки те, що ми застосували на практиці”. Тому я пропоную вам реалізувати отримані знання.

1. Вправа “Діаграма Вена”

Учні працюють в парах. Кожна пара отримує твердження про кислоти та оксиди. Необхідно визначити спільні, які стосуються як кислот, так і оксидів, та відмінні, які належать або кислотам, або оксидам.

Твердження:

•        Молекулярної будови;
•        Йонної будови;
•        Взаємодія з водою;
•        Взаємодія з кислотами;
•        Взаємодія з лугами;
•        Взаємодія з металами;
•        Взаємодія з основними оксидами;
•        Взаємодія з кислотними оксидами;
•        Дуже поширені в природі;
•        Їдкі та токсичні;
•        Складні речовини;
•        Кислі на смак.

 

2. Вправа “Коло ідей”

Написати рівняння можливих реакцій:

 

VІ. Підбиття підсумків уроку

1. Вправа «Сенкан».

1 рядок – іменник, назва теми.

2 рядок – опис теми за допомогою двох прикметників.

3 рядок – опис дій в рамках даної теми (три дієслова).

4 рядок – фраза, яка показує відношення до даної теми.

5 рядок – вислів або синонім, який показує суть теми.

 

2. Рефлексія «Великий палець»

Діти піднімають великий палець:

• Вгору – «задоволений роботою на уроці»;
• Прямо – «на уроці працював непогано»;
• Вниз – « на уроці мені було важко».

 

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 35, 36, домашній експеримент № 2 (в підручнику ст.. 189).