Біологія Урок
Тема: Риби. Різноманітність риб
Мета: ознайомитися дітей з основними ознаками хребетних тварин та ознаками, які притаманні рибам; різноманітністю кісткових риб, поширенням на території України та їхньої роллю в природі й житті людини; розвивати вміння порівнювати, аналізувати та робити висновки; виховувати розуміння єдності всього живого та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності.
Основні поняття й терміни: хорда, хребет, зяброві щілини, плавці, нерест, клоака, плавальний міхур, хрящові та кісткові риби.
Обладнання: таблиця «Тип Хордові. Надклас Риби», «Морські риби», зображення риб.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка присутніх на уроці.
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Бесіда:
«Асоціативний кущ»
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя
Всіх тварин подоліють на безхребетних і хребетних. З безхребетними тваринами - кишковопорожнинними, червами, членистоногими, молюсками ми вже ознайомилися.
Вам добре відомі такі хребетні тварини, як риби, жаби, ящірки, птахи, ссавці. Вони дуже поширені в усіх середовищах життя: наземно-повітряному, ґрунтовому, морських і прісних водоймах. Об’єднує всіх цих різних тварин в одну групу єдиний план будови. Насамперед усім їм притаманний внутрішній осьовий скелет - хорда. Саме тому всіх хребетних відносять до типу Хордові. Хорда має вигляд суцільного тяжа і слугує опорою для м’язів, а також надає тілу певної пружності. У більшості тварин цього типу хорда в дорослому стані замінюється на хребет (хрящовий або кістковий) і лише в небагатьох форм залишається протягом усього життя (наприклад, осетрові риби). Хребет - осьовий
скелет, що складається з послідовності коротеньких хребців, утворених з хрящової чи кісткової тканини.
У більшості хребетних тварин розвинений скелет голови - череп. Нервова система складається з двох частин: передня частина розширена в головний мозок і захищена черепом, а задня має вигляд видовженої трубки. Її називають спинним мозком. У глотці хордових тварин є зяброві щілини. У видів, що виникли у водному середовищі та ніколи його не залишали (риби), вони зберігаються впродовж усього життя. У решти тварин, що перейшли до життя на суходолі або знову повернулися до існування у водному середовищі (крокодили, тюлені, кити, дельфіни), зяброві щілини закладаються тільки під час зародкового розвитку і ніколи не функціонують як органи дихання в дорослому стані. Замість них газообмін забезпечують легені – парні органи, які дають змогу дихати атмосферним повітрям.
Хребетним тваринам притаманні різні способи живлення, але в них спільний план будови травної системи. Так, наскрізний кишечник відкривається назовні анальним отвором або в клоаку (розширення заднього відділу кишечнику, у який відкриваються також вивідні протоки видільної та статевої систем). Зазвичай є спеціалізовані травні залози — печінка, підшлункова залоза, а в наземних хребетних - ще й слинні. У всіх хребетних тварин є також видільна, кровоносна, статева та ендокринна системи.
Складна будова хребетних тварин дала їм змогу опанувати різні регіони нашої планети. Вони поширені в усіх кліматичних поясах - від Арктики до екватора та від екватора - до Антарктики.
Хрящові риби
Морські хребетні тварини з хрящовим скелетом. Мають парні плавці, розташовані в горизонтальній площині. Зябрових кришок і плавального міхура немає. Характерною ознакою класу є внутрішнє запліднення. Хижаки або фільтратори.
Тіло хрящових риб рибоподібне, видовжене або сплощене, має двобічну симетрію. Розміри тіла – від кількох см. до 20 м. Тіло розділене на голову, тулуб і хвіст. Є парні (грудні й черевні) й непарні (спинні) плавці. Зяброві щілини (5-7 пар) розташовані відкрито. Покриви тіла представлені гладенькою шкірою, вкритою примітивними лусочками.
Кісткові риби
Морські та прісноводі хребетні тварини з кістковим скелетом. Мають грудні й черевні плавці, також зяброві кришки й плавальний міхур. Запліднення в більшості представників зовнішнє. Хижаки або фільтратори, деякі рослиноїдні.
Тіло кісткових риб зазвичай рибоподібне, видовжене або сплющене, має двобічну симетрію. Розміри тіла – від кількох см. до кількох мерів. Тіло розділене на голову, тулуб і хвіст. Є парні (грудні й черевні) й непарні (спинні й анальний) плавці. Зяброві щілини закритті зябровими кришками. Покриви тіла представлені або вкритою лусочками шкірою.
Розмноження
Навесні, коли температура води підвищується, зростає й активність риб. У цей час спостерігають сезонне явище - нерест. Це процес відкладання самками риб ікри з подальшим заплідненням її сім’яною рідиною (молочком) самців.
У більшості кісткових рию турбота про потомство не виражена. Вони відкладають у відповідних умовах величезну кількість ікри, з якої до дорослого стану доживає лише незначна кількість особин. Деякі види охороняють кладку або розміщають її у важкодоступних для хижаків місцях.
Різноманітність риб та значення у природі і житті людини
Риби вживаються в їжу (оселедці, камбала, коропи, кета, ставрида та ін.). Крім продуктів харчування, риба є сировиною для отримання ліків (наприклад, риб'ячого жиру, багатого на вітамін А та вітаміни D), кормів для тварин (риб'яча кісткова мука), технічного жиру, клею, шкіри та ін. Деякі риби є проміжними хазяями для паразитичних червів (для стьожака широкого, сисуна котячого). Серед риб є немало і отруйних тварин, яких потрібно знати і остерігатися (вусач, колюча бородавчатка, риба-фугу). Риб використовують як біологічний метод боротьби зі шкідниками (гамбузію для знищення личинок малярійного комара). Багато людей займається утриманням акваріумних рибок, що доставляє насолоду і користь для здоров'я (гуппі, мечоносці, барбуси, сомики, макроподи). Риби є об'єктом спортивного рибальства (коропи, лящі).
ІV. Узагальнення вивченого матеріалу
Завдання – скласти порівняльну характеристику кісткових риб
Група риб |
Особливості будови й життєдіяльності |
Значення |
Представники |
Осетроподібні |
|
|
|
Оследцеподібні |
|
|
|
Окунеподібні |
|
|
|
Коропоподібні |
|
|
|
Лососеподібні |
|
|
|
V. Підведення підсумків уроку
Підбиття підсумків уроку, виставлення оцінок.
Учні доповнюють речення: «Мені запам’яталось…»
VI. Домашнє завдання
Опрацювати параграф 16-17 (стор.66-75); дати відповіді на запитання після параграфа; записати основні терміни у біологічний словничок.