Урок «Різноманітність голонасінних та їх значення у природі та житті людини»

Тема: «Різноманітність голонасінних та їх значення у природі та житті людини»

Мета:

• навчальна: ознайомити учнів із різноманітністю голонасінних рослин, ознайомити їх зі значенням у природі та в житті людини;
• розвивальна: розвивати уміння порівнювати рослини між собою та давати їм відповідну характеристику; уміння логічно мислити; розвивати спостережливість, увагу, уяву, пам’ять, емоції, пізнавальний інтерес учнів до предмету.
• виховна: виховувати бережливе ставлення до лісу; любов до природи рідного краю; сприяти екологічному вихованню.

Завдання: сформувати в учнів уявлення про різноманітність голонасінних рослин та значення їх у природі та в житті людини.

Тип уроку: комбінований.

Методи і методичні прийоми:

• словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди);
• наочні (демонстрація таблиць та малюнків);
• практичні (робота з підручником)

Обладнання: малюнки: саговника пониклого, ефедри двоколоскової, гінкго дволопатевого, сосни звичайної та кедрової, ялини, ялиці, модрини, кипарису, ялівцю, туї, тису ягідного.

Основні поняття і терміни: назви представників Голонасінних.

 

 

 

Структура уроку:

 

1.Організаційний момент (1хв)

2.Перевірка домашнього завдання (5хв)

3.Актуалізація теоретичних знань (2хв)

4.Мотивація навчальної-пізнавальної діяльності (3хв)

5.Виклад учителем нового матеріалу (25хв)

6.Узагальнення та закріплення нового матеріалу (4хв)

7.Підсумок уроку (2хв)

8.Виставлення оцінок та їх мотивація (2хв)

9.Домашнє завдання (1хв)

 

 

Хід уроку

1.Організаційний момент.

 

2.Перевірка домашнього завдання.

 

Виконайте тестові завдання (самостійна робота):

 

1) Представником хвойних

а) ялина  б) береза  в) гінкго  г) липа

2) У голонасінних немає:

а) кореня  б) стебла  в) квітки  г) листків

3) Шишка — це:

а) видозміна пагона  б) видозміна листка

в) пагін    г) видозміна квітки

4) Хвоя — це:

а) пагін б) листок  в) видозмінений пагін   г) брунька

5) До вічнозелених рослин належить:

а) клен б) тис  в) модрина  г) тополя

6) Запилення у сосни відбувається:

а) комахами б) водою  в) кажанами  г) вітром

 

3.Актуалізація теоретичних знань.

 

1) Скажіть будь ласка, яка найважливіша ознака голонасінних (у них наявне насіння, яке відкрито розміщується на насінних лусках)

2) Що містить насінина? (готовий зародок та запас поживних речовин, що забезпечує його розвиток)

3) Які переваги голонасінних перед вищими споровими рослинами? (мають насінні зачатки, з якого утворюється насінина; запліднення відбувається без участі води; ріст стебла у товщину відбувається завдяки деревині; є головний корінь і стрижнева коренева система)

4) Які ви знаєте найпоширеніші голонасінні рослини? (хвойні)

 

4.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

 

Вам уже відомо, що сьогодні на Землі існує близько 600 видів сучасних голонасінних рослин. Пригадайте, чому їх об’єднали в один відділ. Що у них спільного? Зрозуміло, що вони дуже різняться між собою за певними ознаками, але у всіх є спільним розмноження за допомогою насінини, яка не має оплодня. Розгляньте малюнки і скажіть, що спільного, а що відмінного у цих рослин. (Демонстрування малюнків гінкго, сосни, саговника, ефедри двоколоскової). Незважаючи на такі відмінності у зовнішньому вигляді, ці рослини належать до Голонасінних. Отже, сьогоднішній урок ми цілком присвятимо з’ясуванню різноманітності рослин відділу Голонасінні, а також розглянемо їхню класифікацію.

 

5.Виклад учителем нового матеріалу.

 

1.Класифікація і коротка характеристика класів відділу Голонасінні.

 

Ми розглянемо голонасінні як природну групу, яку поділяють на чотири класи. Перерахуємо ці класи і деякі родини, що входять до них.

Відділ Голонасінні, або Пінофіти: клас Саговникові, клас Гнетові, клас Гінкгові, клас Хвойні.

 

Клас Саговникові

Представники родини Саговникові відомі як у сучасній флорі, так і у викопному стані. Всього на земній кулі відомо тепер близько 100 видів цієї родини.

Саговникові – деревоподібні рослини з колоноподібним нерозгалуженим або малорозгалуженим стовбуром, зрідка 20 м заввишки. (Демонстрування малюнка рослини). У деяких видів стовбур короткий, бульбо- або редькоподібний, заглиблений частково або повністю в грунт. На верхівці стовбура є крона з великих, здебільшого перистих, шкірястих до 2-4 м завдовжки листків. Цікаво, що молоді листки спочатку равликоподібно скручені, як у папоротей. Саговникові зовні схожі на деревоподібні папороті та пальми, але з папоротями вони близько споріднені, тоді як з пальмами тільки схожі зовні.

Представники: саговник пониклий, також макрозамія.

 

Клас Гнетові

Містить близько 70 видів. Рослини цього класу здавна привертали увагу ботаніків з огляду як на філогенез класу, так і на географічне поширення їх у минулі часи та тепер.

Вважали, що цей клас займає проміжне становище між голонасінними та покритонасінними і є сполучною ланкою між цими двома відділами рослинного світу.

Клас поділяється на дві Родини: Вельвічієві (вид Вельвічія дивна) та Хвойникові (Рід Ефедра).

У флорі України є один з представників цього класу, з Роду ефедрових – ефедра двоколоскова. Це низький (до 5-15 см заввишки), дуже галузистий кущ з тонкоребристими зеленувато-жовтими пагонами. Насіння їстівне, має вигляд яскраво-червоної ягоди, яку також охоче поїдають птахи. Молоді пагони містять речовини, що використовуються в медицині. (Демонстрування малюнка ефедри двоколоскової).

 

Клас Гінкгові – здебільшого викопна група часів мезозою. У наш час ця колись велика група рослин представлена одним родом – гінкго з єдиним видом – г. дволопатевий. (Демонстрування малюнка рослини).

Гінкго – високе дерево (до 30-40 м заввишки) з пірамідальною, а в

старшому віці – розлогою кроною і гладенькою темно-сірою корою. Листки розміщені на видовжених пагонах розсіяно, а на кінцях укорочених пагонів – пучками. Насіння гінкго їстівне, але м’ясистий, багатий на олію та ароматичні речовини шар часто має неприємний запах згірклої олії.

З практичного боку гінкго є цікавою й оригінальною декоративною рослиною, яку розводять у садах і парках.

 

Клас Хвойні

Підклас Хвойні – найчисленніша, найбільш поширена і найважливіша група серед сучасних голонасінних. Вона налічує, за новітніми даними, близько 600 видів, що входять до складу 55 родів і 7 родин.

Хвойні відіграють значну роль в утворенні ландшафтів Землі; майже 95% лісів земної кулі складаються або лише з хвойних, або є мішаними.

Усі сучасні хвойні – це дерева, рідше кущі (деякі ялівці); трав’янистих рослин серед них немає. Деякі хвойні (секвойя вічнозелена, мамонтове дерево) – величезні дерева. Вони бувають 100-120 м заввишки і до 10-16 м завтовшки, можуть жити 2000-3000 років і більше.

 

Родина Соснові включає в себе Роди: Ялина, Модрина, Ялиця, Сосна.

Рід Сосна: представник Сосна звичайна. (Демонстрування малюнків рослин)

Сосна – велике вічнозелене дерево, що сягає заввишки 40 метрів. Сосна може рости в найрізноманітніших умовах, але більшість сосен ростуть у таких умовах, де інші дерева рости не можуть, — це бідні на корисні речовини піщані ґрунти по берегах річок. Крім головного кореня в сосни добре розвинені й бічні корені. Вони розташовуються у верхніх шарах ґрунту і можуть відходити від стовбура дерева далеко в усі боки. Хвоїнки, що утворилися на молодих гілочках, які виросли навесні, не обпадають восени, як листки клена або берези, вони залишаються на дереві близько трьох-чотирьох років. Саме тому ми й говоримо –  вічнозелене дерево: узимку, улітку, навесні й восени  –  завжди із хвоєю. Через три роки хвоїнки обпадуть, але за цей час сосна утворить нові на нових гілочках.

Рід Модрина: налічує близько 20 видів, з них у флорі України є один вид. Листки (хвоя) в модрин зібрані по 20-40 (60) у пучках, м'які, опадаючі. Шишки дрібні, достигають за один рік, тримаються на дереві кілька років, не розсипаючись. Модрини досить світлолюбні, вибагливі до грунту, чутливі до сухості повітря, швидкорослі, мають цінну деревину.

Рід Ялиця: Ялиця Біла – це гарне декоративне дерево, його можна впізнати по великим шишкам, які ростуть угору. Це тіньовитривала рослина, може рости і в горах.

Рід Ялина: Ялина – це тіньовитривалі рослини, можуть рости на зволожених та родючих грунтах. Ці дерева досить вибагливі до грунту і вологи. У містах висаджують декоративні ялини, зокрема сріблясту і блакитну.

 

Родина Кипарисові об'єднує 20 родів і близько 150 видів, поширених як у Північній, так і Південній півкулях. У флорі України є сім видів. (Демонстрування малюнка рослин).

Кипарис об'єднує близько 15 видів, що поширені в країнах з теплим і помірним кліматом. В культурі в Криму і на Кавказі найбільшого поширення набув середземноморський вид — кипарис вічнозелений, зокрема дві його форми: з горизонтальними гілками крони і пірамідальними.

Яловець налічує близько 70 видів, поширених у Північній півкулі. В Україні є сім видів. Усі яловці світлолюбні, здебільшого посухостійкі, невибагливі до грунту. Холодостійкість різна. В природі яловці поширені переважно в гірських областях із сухим кліматом або піднімаються високо в гори і ростуть на верхній межі поширення деревної рослинності. В Україні найчастіше трапляються такі види: яловець звичайний та яловець сибірський.

Туя має чотири-п'ять видів у Північній Америці та Східній Азії. Найбільш відомою в культурі є туя західна — дерево до 20 м заввишки, що походить з Північної Америки. Це одне з перших дерев, яке потрапило до Європи з Америки на початку XVI ст. Широко культивується як декоративна рослина майже в усіх країнах світу. Добре росте в Україні (крім степової зони).

 

Родина Тисові містить 5 родів і 20 видів, поширених у Північній півкулі. Молоді пагони і листки тиса отруйні для деяких тварин, бо містять речовину таксин. Тис — дерево (до 10-15 (20) м заввишки) або великий, дуже розгалужений кущ. Росте дуже повільно, доживає до 1000 років і більше. Вирощують його в садах і парках як декоративну рослину.

Тис ягідний подекуди зберігся в лісах Прикарпаття (заповідний тисовий гай в урочищі Княжедвір Івано-Франківської області), в Карпатах і Гірському Криму. Через цінну деревину, яка має красиву текстуру і добре полірується, тис майже всюди було винищено ще в XVII-XVIII ст. Вид занесений до Червоної книги України (третинний релікт). (Демонстрування малюнка рослини).

 

2. Значення відділу Голонасінних.

 

А зараз ми проведемо гру – уявну подорож поїзда, який їде нашою прекрасною країною і зупиняється в тих місцях, де можна з’ясувати значення рослин відділу Голонасінні.

 

1. Зупинка Народознавча

 

Соснова деревина легко піддається ручній обробці, зберігає тепло, не псується, а тому широко використовується в будівництві. Здавна з неї робили зруб, а з тонших дерев виготовляли крокви. Із соснових дощок робили стелю, підлогу, дах.

Ялина і сосна належать до найпопулярніших фітонцидних рослин. Як свідчать дослідження, в повітрі соснового бору мікроорганізмів у 10 разів менше, ніж у березовому лісі. Соснові фітонциди, як правило, збільшують захисні сили організму. Соснове повітря тонізує його. Сосновими гілками колись обкурювали житлові приміщення під час епідемій.

 

2. Зупинка Господарська

 

Сосна цінується за високоякісну деревину. Соснові колоди і дошки — найкращий будівельний матеріал. З сосни та її відходів одержують багато сортів паперу, електроізоляційних матеріалів, виробляють спирт, оцет, шовк, целофан, пластмаси — усього понад 20 тис. різних найменувань виробів.

Кожна хвоїнка сосни — очищувач повітря. Сосна є джерелом кисню. Тому повітря в соснових лісах цілюще, майже позбавлене мікроорганізмів. У хвоїнках сосни міститься багато вітамінів.

Із сосни добувають скипидар, каніфоль, білкові дріжджі та багато інших корисних речовин.

 

3. Зупинка Лікарська

 

Значна кількість представників голонасінних є лікарськими рослинами. Наприклад, Кипарис використовується народною медициною для лікування подагри. Виділяє у повітря біологічно активні речовини, які позитивно впливають на людей із хворобами легень. З бруньок сосни виготовляють препарати для лікування запалень верхніх дихальних шляхів, при бронхітах, хронічних запаленнях легень, при подагрі, ревматизмі, ниркокам’яній хворобі, водянці, запаленні жовчного міхура, а також для очищення крові. Приготований зі свіжих бруньок сосновий “мед” вживають при кашлі та як джерело вітаміну С, тобто як загально-зміцнювальний засіб. Тую західну використовують для лікування кровотеч, астми, хвороб нирок і печінки, запалення волосяних мішечків шкіри голови, виведення бородавок.

 

4. Зупинка «Червона книга»

 

До Червоної книги України занесено сім видів рослин відділу Голонасінні.

Модрина польська є дуже рідкісною рослиною (демонстрування малюнка і запитання: До якої родини відноситься – Соснові). Росте тільки в Карпатах в гірському масиві. Трапляється на гірських луках під верхньою межею лісу, на кам’янистих розсипах; Причиною зміни чисельності цієї рослини є інтенсивна господарська діяльність людини.

Сосна кедрова вважається рідкісним реліктовим видом. Трапляється тільки в Карпатах (демонстрування малюнка і запитання: До якої родини відноситься – Соснові). Росте в гірському лісовому поясі Карпат й на верхній межі лісу, переважно на крутих кам’янистих схилах. Причиною зміни чисельності цієї рослини є також інтенсивна господарська діяльність людини.

Яловець високий росте там само, де й сосна Станкевича — на крутих приморських схилах. (демонстрування малюнка і запитання: До якої родини відноситься – Кипарисові).  Причини зміни чисельності такі ж. Тривалість життя — 600 років.

Тис ягідний – це рослина рідкісна, яка зникає через цінну деревину  (демонстрування малюнка і запитання: До якої родини відноситься – Тисові).  Людина знищила мальовничі тисові гаї, які зеленіли в усі пори року в Карпатах і гірському Криму.

6.Узагальнення та закріплення нового матеріалу.

 

Накресліть таблицю, яка відображає класифікацію рослин відділу Голонасінні. До кожної виділеної вами групи напишіть по кілька представників, а також їхнє значення в природі.

 

Клас	Представники	Значення в природі
Саговникові	Саговник, макрозамія	Насіння деяких саговників їстівне, а з насіння інших видобувають отруту. Багато видів саговників використовуються як декоративні рослини.
Гінкгоподібні	Гінкго дволопатеве (єдиний вид)	Насіння гінкго вживають у їжу й використовують у медицині. Це декоративне дерево стійке до захворювань і шкідників.
Гнетові	Ефедра двоколоскова, вельвічія дивна	З кори деяких видів виробляють грубе волокно. Їх насіння, молоде листя і стробіл їстівні, а також насіння одного з видів ефедри є їстівним.
Хвойні	Сосна звичайна, сосна кедрова, ялина, ялиця, модрина	Найважливіше джерело деревини і продуктів її переробки. Насіння деяких видів використовують у їжу і для одержання олії; хвойні використовуються в медицині.

 

7.Підсумки уроку.

 

1.Що ви цікавого дізналися на уроці?

Діти по черзі дають відповіді на поставлене запитання.

 

8.Виставлення оцінок та їх мотивація.

 

9.Інструктаж з домашнього завдання.

 

1.Вивчити §§36-37 за підручником, дати відповіді на запитання в кінці тексту.

2.Підібрати цікавий матеріал про рослини відділу Голонасінні, загадки, прислів’я, приказки.