18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Урок "Різноманітність рослин. Водорості"

Про матеріал
Ознайомлення учнів з особливостями будови і життєдіяльності найпоширеніших груп водоростей, розглянути їхні життєві цикли та значення для природних екосистем і людини
Перегляд файлу

РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові). Лабораторне дослідження. Будова зелених нитчастих водоростей

Цілі уроку:

освітня: ознайомити учнів з особливостями будови і життєдіяльності найпоширеніших груп водоростей, розглянути їхні життєві цикли та значення для природних екосистем і людини;

розвивальна: розвивати вміння аналізувати та співставляти факти, формулювати висновки та використовувати раніше отримані знання;

виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, розуміння єдності всього живого та відповідальності людства за наслідки своєї діяльності.

Обладнання і матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням представників водоростей, схеми життєвих циклів водоростей, зображення харчової та промислової продукції, яку виробляють із застосуванням водоростей.

Базові поняття і терміни уроку: водорості, зелені водорості, бурі водорості, червоні водорості, діатомові водорості, слань, хлорофіл, пігменти.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда

  • Чим рослини відрізняються від інших живих організмів?
  • Які особливості будови мають рослинні клітини?
  • Хто запропонував першу вдалу наукову систематику рослин?
  • Які систематичні категорії використовують у сучасній систематиці рослин?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

У групу водоростей поєднують нижчі рослини, тіло яких не розчленовано на органи і тканини, і називається сланню (талломом). Водорості надзвичайно різноманітні, вони є сукупністю декількох відособлених відділів рослин, імовірно, самостійних за своїм походженням і еволюцією. Про це свідчать істотні розходження в наборі пігментів у різних групах водоростей, деталях тонкої структури хлоропластів (які у водоростей часто називають хроматофорами), продуктах фотосинтезу, що накопичується в клітці, у будівлі жгутикового апарата та ін.

Діатомові водорості

Це одна з найбільших груп одноклітинних водоростей та важлива складова фітопланктону. Відрізняється від інших груп будовою клітинної стінки, що є кремнеземовим панциром. Більшість видів діатомових водоростей здатні виділяти слиз. З його допомогою водорості рухаються (ті, що мають шов), утворюють колонії, ніжки для прикріплення, слизові трубки.

Діатомові водорості зустрічаються в морських та прісноводних угрупованнях планктону, перифітону, бентосу. В екосистемах діатомові водорості є продуцентами. Фактично водорості цієї групи мешкають повсюди, де є волога, у тому числі, і в ґрунті. Більшість діатомових реагують на забруднення середовища, тому цей ефект використовують в оцінюванні якості води. Скам’янілі залишки свідчать, що діатомові водорості, ймовірно, виникли на початку Юрського періоду. Викопні матеріали з діатомових мають високу порозність, яку використовують у виробництві динаміту.

Зелені водорості

Ці водорості відрізняються чисто зеленим або жовтувато-зеленим кольором і, крім хлорофілу, інших пігментів не містять. Живуть Зелені водорості у воді, прісній або морській, рідше — поза водою, на вологих субстратах, ендофітно усередині тканин різних рослин і тварин або в симбіозі із грибами, створюючи лишайники. Тіло їх складається з однієї клітини або з багатьох; в останньому випадку розрізняють колонії й багатоклітинні особини. Внутрішній і зовнішній устрій клітин досить різноманітний.

Вегетативне розмноження — за допомогою розподілу або розпадання особин. Безстатеве (репродуктивне) розмноження відбувається за допомогою зооспор. Під час статевого акту відбувається копуляція (злиття) зооспор-гамет або ж запліднення яйця сперматозоїдом.

Червоні водорості

Відомо близько 4 тис. видів червоних водоростей. Переважно вони багатоклітинні. Ростуть у прозорій воді на глибині 20–40 м, зрідка зустрічаючись на глибині 100–200 м. За розміром червоні водорості поступаються бурим. Лише окремі з них виростають завдовжки близько 2 м. Забарвлення червоних водоростей пов’язане з поєднанням декількох пігментів. Найвідоміша морська червона водорість — порфіру. Середовище дорослої водорості — плоска листоподібна платівка овальної форми. Довжина платівки — близько 50 см. Порфира розмножується тільки статевим шляхом. Статеві клітини утворюються з вегетативних клітин середовища. Порфіру, як і інші червоні водорості, використовують для отримання агар-агару. Він необхідний у харчовій промисловості для виготовлення мармеладу, пастили. Його додають у хліб, щоб він не так швидко черствів.

Бурі водорості

До цієї групи рослин належать 250 родів і близько 1500 видів. Найвідоміші представники — ламінарія, цистозейра, саргаси. Це переважно морські рослини, тільки вісім видів є прісноводними формами. Бурі водорості поширені в морях земної кулі повсюдно, досягаючи особливого розмаїття і чисельності в холодних водоймищах приполярних і помірних широт, де формують великі зарості в прибережній смузі. У тропічному поясі найбільш велике скупчення бурих водоростей помічено в Саргасовому морі, їхній масовий розвиток зазвичай відбувається взимку, коли температура води знижується. Обширні підводні ліси утворені ламінарієвими водоростями біля узбережжя Північної Америки. Бурі водорості зазвичай прикріплені до твердого субстрату, наприклад, до каміння, скель, мушель молюсків, слані інших водоростей. За розмірами вони можуть досягати від декількох сантиметрів до декількох десятків метрів. Багатоклітинна слань є від оливково-зеленого до темно-бурого кольору, бо в клітинах, крім хлорофілу, є значна кількість коричневих і жовтих пігментів. Ці рослини мають найбільш складну будову порівняно з іншими типами водоростей: у деяких з них клітини згруповані в один-два ряди, чим нагадують тканини вищих рослин. Види можуть бути як однорічними, так і багаторічними. Значення бурих водоростей у природі та житті людини велике. Вони є головним джерелом органічних речовин у прибережній зоні морів. У заростях цих водоростей, що займають величезні площі, знаходять притулок та їжу багато морських мешканців. У промисловості використовують їх у виробництві альгінових кислот та їхніх солей, для отримання кормового борошна й порошку для виготовлення лікарських засобів, що містять у великій концентрації йод і низку інших мікроелементів. Деякі види вживають у їжу.

IV. Лабораторне дослідження

Тема. Будова зелених нитчастих водоростей

Мета: ознайомитися з будовою зелених нитчастих водоростей.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням зелених нитчастих водоростей, живі екземпляри улотриксу з акваріуму (за наявності), зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути живі екземпляри улотриксу з акваріуму (за наявності), ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано їхню будову.

2. Замалювати будову зелених нитчастих водоростей у зошиті.

3. Указати основні структури водоростей.

4. Скласти таблицю, у якій вказати функції, які виконують структури, вказані на рисунку.

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова структур водорості зі своїми функціями.

V. Домашнє завдання

Вивчити відповідний матеріал з підручника. Підготувати повідомлення про мохи.

 

docx
Додано
25 березня 2020
Переглядів
481
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку