Урок "РМ №3. Дискусія про бездуховність людини, яка є проявом зла, про сенс людського життя, інші думки, викликані прочитанням твору (за п’єсою І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»).

Тридцяте січня. Класна робота РМ №3. Дискусія про бездуховність людини, яка є проявом зла, про сенс людського життя, інші думки, викликані прочитанням твору (за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»). Актуальність п’єси і в наш час

Мета:- навчати учнів добирати аргументи, розкриваючи проблему влади грошей, дискутувати щодо даної проблеми;- розвивати навички розуміння актуальності проблем трагікомедії для сучасного життя;- виховувати поміркованість щодо матеріальних потреб, благодійність.

Завдання-тест. 1. Яке справжнє прізвище Івана Карпнека-Карого? а) Тобілевич; б) Тубілевич; в) Табілевич. г) Тебілевич

2. Свій псевдонім (Карпенко) драматург узяв від імені ... а) батька; б )дядька; в) діда; г) брата

3. Другу частину від псевдоніма (Карий) драматург узяв від ... а) літературного героя; б) назви населеного пункту; в) назви народної пісні. г) прізвища

4. Ким були брати І. Карпенка-Карого? а) акторами; б) режисерами; в) співаками; г) поетами.

5. Ким була сестра Івана Карпенка-Карого? а) акторкою; б) режисером; в) співачкою; г) письменницею.

6. Мати Карпенка-Карого любила ... а) вишивати; б) співати; в) займатися домашнім господарством; г) читати книги.

7. Батько Карпенка-Карого особливу увагу у вихованні дітей приділяв ... а) освіті дітей; б) допомозі у господарстві; в) діловим якостям; г) уважне ставлення до старших.

8. Драматургічна спадщина Івана Карпенка-Карого складається із ... а) 6 п’єс; б) 18 п’єс; в) 30 п’єс; г) 10 п’єс.

9. У яких галузях мистецтва виявив себе Карпенко-Карий, крім письменництва? а) режисер; б) актор; в) режисер і актор; г) поет.

10. Селяни поважали Карпенка-Карого за… а) його простоту і труд; б) його талант; в) його твори; г) за пожертви на діяльність сільської церкви.

11. Скільки дітей було в сім’ї Тобілевичів? а) три брати і сестра; б) два брати і сестра; в) чотири брати і сестра; г) один брат і сестра.

12. І. Карпенко – «корифей українського театру». Поряд з ним в цей ряд зараховано ... а) М. Старицького; б) П. Саксаганського; в) І. Садовську; г) М. Заньковецьку

Епіграф. Люди вважають,що володіють грошима,але часто буває навпаки. Що вам відомо з історії про виникнення грошей?

Історична довідка «Цікаве про гроші»До того як люди на Русі почали чеканити монети з металів, для взаємних розрахунків використовувалися полотна льону. Він досить високо цінувався, оскільки в ті часи вирощувався в європейських країнах. Власне, всі слова, що мають корінь «плата» пішли від слова «полотно». З розвитком торговельних відносин у суспільстві виникає потреба обмінювати товар на річ, за яку можна було б придбати інший товар. Це явище викликає появу грошей. Так на території колишньої Київської Русі з’являється куна – перша грошова одиниця. Назва походить від шкури куниці. Такі «шкіряні гроші» виконували функцію монети). За часів правління Петра І мідний рубель виглядав як квадратна плита вагою більше 1,5 кг., виготовлена з міді.

Назвіть грошову одиницю Київської Русі. Куна. Які ще грошові одиниці функціонували на території України?Дукати, рублі, купони.

Грошова одиниця сьогодення – це…Гривня

Поява грошей породжує у суспільстві ряд негативних явищ: заздрість, жагу до збагачення, накопичення капіталу незаконним шляхом, згасання моральних якостей людини. У літературі починають з’являтись твори, які мають на меті застерегти читачів від пагубного впливу грошей. Карпенко-Карий починає працювати над трагікомедією «Сто тисяч»,  первісна назва якої «Гроші». Він ставить собі за мету висміяти негативні явища, які побутували у 80-90-х роках XІX століття.   Прагнення збагатитися будь-яким способом призводило до знецінення духовних цінностей. На другий план відходили такі поняття як добро, любов до ближнього, взаємодопомога, справедливість. Людство потопало у брехні, здирстві, підступництві заради збагачення. Для деяких сільських багатіїв накопичення капіталу ставало метою життя. В цей час письменники створюють таких героїв як Герасим Никодимович Калитка, наділяючи їх негативними рисами.

Зачитати фрагменти твору, в яких йдеться мова про те, як кожен із героїв ставиться до грошей. Герасим Никодимович Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч». Калитка — заможний селянин, який вже має двісті десятин землі, проте всі свої сили покладає на те, щоб збільшити свої володіння. Копач ставиться до грошей не як до джерела щастя. У великих грошах він вбачає лише можливість матеріально забезпечити себе і своїх рідних Копач розповідає про своє захоплення так: «Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!.. Викопаємо — все пополам. Стане і тобі, і мені, і нашим дітям, і внукам на весь вік ...» Найзаповітніша мрія Копача – це побачити Париж.

Натомість Герасим Калитка ставиться до матеріального достатку по-іншому. Він мріє зовсім про інше: «Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко ... Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки ... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власнії! землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші ...»

Його моральні принципи зводяться до грошей. Всі його вчинки, ідеї набувають нечуваної абсурдності. Як карають фінансових злочинців у наш час, за якою статтею?Стаття 199.

Частина І. «Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підробних грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Частина ІІ. Ті самі дії вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Частина ІІІ. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна». Стаття 199.

Сина Романа він хоче оженити на дочці великого землевласника Пузиря, сподіваючись отримати значний посаг: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми...» В першу чергу, його цікавить скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми. Таким чином, на вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили й життя, але й майбутнє власного сина. Отож, заради наживи Герасим готовий пожертвувати щастям свого сина, позбавивши його права самому обирати супутницю життя. Думки інших, почуття, роздуми він перетворює на гроші: «Ох Бонавентура Бовтурович, все то добре, що ви кажете, тілько речі ваші – не гроші, за них земельки не купиш, а тут грошей, грошей, грошей треба. Ось під боком лежить земелька, а я слину ковтаю. Та яка земелька? Неперепахана, ставок рибний, і з моєю – межа з межею!» Інша репліка з діалогу з Бонавентурою: «Ви ударяйте на гроші – гроші всьому голова». Ці слова вказують на пріоритети головного героя, який найбільшою святинею вважає гроші. Його скнарність переходить усі межі. Він спекулює навіть релігійними поняттями і принципами. У робітника він забирає половину хлібини, мовляв, «гріх у неділю снідать». Коли жінка збирається їхати до церкви, не дає їй коней, каже, що «худобу ганять в празник гріх». 1 авторитетно додає: «Блажен чоловік, іже скотину милує». Його справжня «філософія» шита білими нитками: «Скотина гроші коштує». Калитка сердиться на Копача за те, що той багато їв під час обіду Він ніколи не п'є за власні гроші, бо «від своєї горілки у грудях пухне».

Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини, натомість, повністю знецінюється: «робітники й собаки надворі повинні буть»; «обіцянка-цяцянка, а дурневі — радість»; «кругом, кругом моє»; «бери і в свого, і в чужого»; «лупи та дай»; «гроші всьому голова»; «Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою ...» Апогей такої філософії змальовується у останній, 12-й яві четвертої дії. Коли, одурений на спробі купити сто тисяч фальшивих грошей, Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, — він намагається накласти на себе руки. Якщо Копач, за характеристикою самого Калитки, «хоч голий, та веселий», то Герасим Калитка на втрату грошей реагує так: «Краще смерть, ніж така потеря». У комедії Карпенка-Карого «Сто тисяч» зображено силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця — гроші).

Дана проблема дуже гостро постає і у наш час. Наше суспільство вбачає щастя у грошах. Але чи це насправді так? На сьогоднішній день за гроші можна купити те, що раніше не продавалось: освіта, людяність, положення у суспільстві, материнство. Все частіше ми стаємо свідками продажу внутрішніх органів, рідних дітей. Людство деградує з небаченою швидкістю і це жахливо.

Проблеми трагікомедії :бездуховність та моральна деградація;прагнення до збагачення будь – якими способами;руйнівна сила грошей;власницька любов до землі ;духовна обмеженість;невігластво по відношенню до науки

Бездуховність – бідність духовного світу , низький рівень моральних, інтелектуальних потреб Моральна деградація – втрата людської подоби , «Мене мучить, що в кожній людині ,можливо, вбитий Моцарт"Антуан де Сент Екзюпері,

Як не допустити деградацію особистості: Багато читати. Любити Саморозвиватися  Не ігнорувати норми моралі

Жадоба до матерiального збагачення завжди призводила до духовного зубожiння. Людина стає маріонеткою свої власних бажань

Пропоную вам зіграти в гру «Лото-забаву». У розмові з Герасимом Бонавентура зазначив: «Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра – мільйон!»  Уявіть собі, що саме вам дістався виграшний білет. Джек-пот на мільйон гривень у ваших руках. Ви – мільйонер. Ваші дії стосовно виграних грошей.

Як сказав Невідомий, один із персонажів «Ста тисяч»: «Дай вам Бог з моєї легкої руки зробиться мільйонером!». Бажаю вам цього від щирого серця, оскільки ваші мрії та поривання є благородними. Багато з вас витратили б свій виграш на благодійність. Це похвально. То чи завжди погано мати багато грошей?«Важливими є не самі гроші, а те, як їх застосувати»

Домашнє завдання Підготувати повідомлення (презентацію) про М. Коцюбинського, прочитати пролог, І розділ повісті «Дорогою ціною» стор.117-123.