Історична довідка «Цікаве про гроші»До того як люди на Русі почали чеканити монети з металів, для взаємних розрахунків використовувалися полотна льону. Він досить високо цінувався, оскільки в ті часи вирощувався в європейських країнах. Власне, всі слова, що мають корінь «плата» пішли від слова «полотно». З розвитком торговельних відносин у суспільстві виникає потреба обмінювати товар на річ, за яку можна було б придбати інший товар. Це явище викликає появу грошей. Так на території колишньої Київської Русі з’являється куна – перша грошова одиниця. Назва походить від шкури куниці. Такі «шкіряні гроші» виконували функцію монети). За часів правління Петра І мідний рубель виглядав як квадратна плита вагою більше 1,5 кг., виготовлена з міді.
Поява грошей породжує у суспільстві ряд негативних явищ: заздрість, жагу до збагачення, накопичення капіталу незаконним шляхом, згасання моральних якостей людини. У літературі починають з’являтись твори, які мають на меті застерегти читачів від пагубного впливу грошей. Карпенко-Карий починає працювати над трагікомедією «Сто тисяч», первісна назва якої «Гроші». Він ставить собі за мету висміяти негативні явища, які побутували у 80-90-х роках XІX століття. Прагнення збагатитися будь-яким способом призводило до знецінення духовних цінностей. На другий план відходили такі поняття як добро, любов до ближнього, взаємодопомога, справедливість. Людство потопало у брехні, здирстві, підступництві заради збагачення. Для деяких сільських багатіїв накопичення капіталу ставало метою життя. В цей час письменники створюють таких героїв як Герасим Никодимович Калитка, наділяючи їх негативними рисами.
Зачитати фрагменти твору, в яких йдеться мова про те, як кожен із героїв ставиться до грошей. Герасим Никодимович Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч». Калитка — заможний селянин, який вже має двісті десятин землі, проте всі свої сили покладає на те, щоб збільшити свої володіння. Копач ставиться до грошей не як до джерела щастя. У великих грошах він вбачає лише можливість матеріально забезпечити себе і своїх рідних Копач розповідає про своє захоплення так: «Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!.. Викопаємо — все пополам. Стане і тобі, і мені, і нашим дітям, і внукам на весь вік ...» Найзаповітніша мрія Копача – це побачити Париж.
Натомість Герасим Калитка ставиться до матеріального достатку по-іншому. Він мріє зовсім про інше: «Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко ... Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки ... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власнії! землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші ...»
Частина І. «Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підробних грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Частина ІІ. Ті самі дії вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Частина ІІІ. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна». Стаття 199.
Сина Романа він хоче оженити на дочці великого землевласника Пузиря, сподіваючись отримати значний посаг: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми...» В першу чергу, його цікавить скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми. Таким чином, на вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили й життя, але й майбутнє власного сина. Отож, заради наживи Герасим готовий пожертвувати щастям свого сина, позбавивши його права самому обирати супутницю життя. Думки інших, почуття, роздуми він перетворює на гроші: «Ох Бонавентура Бовтурович, все то добре, що ви кажете, тілько речі ваші – не гроші, за них земельки не купиш, а тут грошей, грошей, грошей треба. Ось під боком лежить земелька, а я слину ковтаю. Та яка земелька? Неперепахана, ставок рибний, і з моєю – межа з межею!» Інша репліка з діалогу з Бонавентурою: «Ви ударяйте на гроші – гроші всьому голова». Ці слова вказують на пріоритети головного героя, який найбільшою святинею вважає гроші. Його скнарність переходить усі межі. Він спекулює навіть релігійними поняттями і принципами. У робітника він забирає половину хлібини, мовляв, «гріх у неділю снідать». Коли жінка збирається їхати до церкви, не дає їй коней, каже, що «худобу ганять в празник гріх». 1 авторитетно додає: «Блажен чоловік, іже скотину милує». Його справжня «філософія» шита білими нитками: «Скотина гроші коштує». Калитка сердиться на Копача за те, що той багато їв під час обіду Він ніколи не п'є за власні гроші, бо «від своєї горілки у грудях пухне».
Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини, натомість, повністю знецінюється: «робітники й собаки надворі повинні буть»; «обіцянка-цяцянка, а дурневі — радість»; «кругом, кругом моє»; «бери і в свого, і в чужого»; «лупи та дай»; «гроші всьому голова»; «Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою ...» Апогей такої філософії змальовується у останній, 12-й яві четвертої дії. Коли, одурений на спробі купити сто тисяч фальшивих грошей, Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, — він намагається накласти на себе руки. Якщо Копач, за характеристикою самого Калитки, «хоч голий, та веселий», то Герасим Калитка на втрату грошей реагує так: «Краще смерть, ніж така потеря». У комедії Карпенка-Карого «Сто тисяч» зображено силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця — гроші).
Дана проблема дуже гостро постає і у наш час. Наше суспільство вбачає щастя у грошах. Але чи це насправді так? На сьогоднішній день за гроші можна купити те, що раніше не продавалось: освіта, людяність, положення у суспільстві, материнство. Все частіше ми стаємо свідками продажу внутрішніх органів, рідних дітей. Людство деградує з небаченою швидкістю і це жахливо.
Як сказав Невідомий, один із персонажів «Ста тисяч»: «Дай вам Бог з моєї легкої руки зробиться мільйонером!». Бажаю вам цього від щирого серця, оскільки ваші мрії та поривання є благородними. Багато з вас витратили б свій виграш на благодійність. Це похвально. То чи завжди погано мати багато грошей?«Важливими є не самі гроші, а те, як їх застосувати»