Урок "Робота з історичними джерелами"

Тема: Робота з історичними джерелами.

Мета:

навчальна: поглибити знання учнів про козацький період та Богдана Хмельницького;

розвиваюча: розвивати навики роботи з історичними джерелами, формувати критичне мислення;

виховна: виховувати любов та повагу до історії своєї країни.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, пам’ятки для роботи з історичними джерелами, мультимедійна дошка.

Минуле вчить сьогодення не повторювати помилок у майбутньому.

                                Л. Леонов

Хід уроку:

І. Організаційний момент. 1 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 5 хв.

Дидактична гра «Історичне лото»

Співвіднесіть види історичних джерел з їхніми прикладами. Ця гра дозволяє в ігровій формі перевірити знання учнів з теми «Історичні джерела та їх різновиди».

Робота з картою «Прочитай мене»

1) Назвіть визначні перемоги козацького війська в 1648 р.

2) Біля яких міст відбулися битви козацького війська з польською армією в 1649-1652 рр.

3) З якими державами межувало Військо Запорозьке?

4) Яке місто було столицею козацької держави за часів Богдана Хмельницького?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. 2 хв.

Історичний телефон

Для того, щоб дізнатися про кого ми будемо говорити на уроці, потрібно відгадати зашифроване слово. І в цьому нам допоможе мобільний телефон. Так, як за статутом школи користуватися мобільними телефонами заборонено, нам з вами стане в нагоді уявний телефон.

Вашим завданням буде розгадати це слово і записати його в зошит. На кожній клавіші телефону намальована цифра і буква, Вам необхідно співвіднести цифри і букви телефону з номером, який записаний на дошці.

Правильна відповідь – Хмельницький.

ІV. Вивчення нового матеріалу. 30 хв.

Розповідь вчителя

Богдан Хмельницький небезпідставно вважається однією з найвизначніших постатей української історії. Він був чи не єдиним у вітчизняній історії загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за своє звільнення. Життєвий шлях Хмельницького був тісно переплетений із долями багатьох тисяч українців, сповнений блискучими перемогами й гіркими поразками, глибокими роздумами й важкими рішеннями, особистими втратами й здобутками.

Богдан Хмельницький був одружений втричі, мав 7-х дітей.

Про особу українського гетьмана можна знайти низку як схвальних, так і критичних відгуків. Зокрема, позитивно відгукувався про нього український історик Дмитро Дорошенко: «Він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища».

Чільне місце зайняла постать Хмельницького у творчості Т. Г. Шевченка (вірші «Розрита могила», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові», «Якби-то ти, Богдане п’яний», поема «Гайдамаки», картина «Смерть Богдана Хмельницького») та інших поетів та письменників, у образотворчому та музичному мистецтві, кінематографі.

Пам’ять про Богдана Хмельницького зберіглася до наших днів. Його іменем названо чимало міст та вулиць по всій країні. На його честь зведено чимало пам’ятників, найвідоміший з яких у Києві. Портрет Хмельницького зображено на банкноті номіналом 5 гривень. А Орден Богдана Хмельницького встановлений у сучасній Україні для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.

Більш детальніше з цією постаттю ми ознайомимось в ході нашого уроку, а саме при роботі з історичними джерелами.

1. Робота з усними джерелами

Декламування віршів Т. Шевченка «Розрита могила», «De Libertate»

Переказ легенди про Б. Хмельницького

2. Робота з писемними джерелами

Роздатковий матеріал (Текст україно-московського договору 1654 р.)

8 січня 1654 р. відбулася славнозвісна Переяславська рада, на якій український народ склав присягу на вірність московському царю. Розуміючи, що усна домовленість нічого не вартує, Б. Хмельницький вирішує юридично оформити союз із Московським царством.

Наприкінці лютого 1654 р. – українське посольство на чолі з генеральним суддею С. Богдановичем-Зарудним та переяславським полковником П. Тетерею вирушило до Москви з «Просительними статтями», що складалися з 23-х пунктів. 14 березня цей документ було передано цареві. Після попереднього вивчення його було повернуто на доопрацювання та редагування. Українські посли подали на розгляд царя новий текст договору, що складався з 11-х пунктів вже 21 березня. І 27 березня українському посольству вручили «Статті Богдана Хмельницького» та три жалувані грамоти. Комплекс цих документів і дістав назву «Березневі статті».

Оригінали документів договору не збереглися.

Пам’ятка «Аналіз писемного джерела»

1. Хто автор документа? Що можна сказати про його соціальний статус, позицію? Чи є він учасником подій, які описує? Чиї інтереси захищає?

2. Коли написано джерело? Як це випливає з його змісту?

3. Де відбуваються події, про які йдеться у джерелі? Як це випливає з його змісту?

4. Які факти зображені в документі? Яку інформацію він нам дає? Які можна зробити висновки?

5. Для кого і з якою метою створено цей документ?

6. Про що у ньому не сказано? Як він співвідноситься з іншими джерелами?

7. Міра нашої довіри до нього.

8. Значення джерела.

3. Робота з візуальними джерелами

Пам’ятка аналізу картини
1. Як називається картина?
2. Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?
3. До якого жанру живопису належить?
4. Опишіть картину за такими запитаннями:
- Що на ній зображено?
- Які художні засоби і кольори використано художником? Чому саме
такі?
- Чи є тут зображення людей? Як вони зображені?
5. Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів показати
автор?
6. Які думки та почуття викликає у вас ця картина?

Пам’ятка аналізу пам’ятки історії
І. Резиденція Богдана Хмельницького (м. Чигирин)
1. Що таке резиденція?
2. В якому місті знаходилася резиденція Б. Хмельницького?
3. Опишіть будівлю.
ІІ. Пам’ятник Богдану Хмельницькому (м. Київ)
1. Де знаходиться пам’ятник Б. Хмельницькому?
2. Хто є його автором?
3. Опишіть зовнішність Б. Хмельницького.
ІІІ. Музей Богдана Хмельницького (м. Чигирин)
1. Що таке музей?
2. Де розташований музей Б. Хмельницького?
3. Опишіть споруду.

4. Робота з кінодокументами

Перегляд уривку з фільму «Вогнем і мечем»

Пам’ятка-інструкція для дослідження відео
Опис:
• Опишіть, що ви побачили, переглядаючи відео-ролик. Особливу
увагу звертайте на деталі.
• Які об’єкти потрапили на передній план, а які залишилися на
другому?
• Що робили, чим займалися люди, які потрапили в об’єктив
кінокамери?
Якщо центральною постаттю сюжету виявився відомий історичний
діяч, спробуйте описати його зовнішність. Зверніть увагу на його
рухи, вираз обличчя.
• Які деталі переглянутого сюжету вам запам’яталися найбільше?
Чому?

Інтерпретація:
• 3 історією якої країни пов’язаний переглянутий вами відеосюжет?
Що дало вам можливість зробити такий висновок?
• До якого часу ви віднесли зняті кадри? Обґрунтуйте свої міркування!
• Чи змінилося ваше уявлення про історичні події після перегляду
відеосюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому?
• Що нового ви дізналися про історичні події, які були вам знайомі з
вивченого матеріалу?
• Які емоції і почуття зафіксував кінооператор? Чому саме ці події
зацікавили його передусім?
• Якою ви уявляєте собі психологічну атмосферу історичної події,
знятої кінооператором?

Висновки й узагальнення:
• Сформулюйте висновок, до якого ви дійшли після роботи з
відеосюжетом. Спробуйте провести історичні паралелі. Зробіть
узагальнення.

Захист проектних робіт (2 учнів)

V. Узагальнення та систематизація знань. 6 хв.

Дидактична гра «Снігова куля»

Перший учасник гри називає ім’я, поняття, термін, які мають відношення до теми уроку. Наприклад, «козак». Це слово повторює наступний учасник гри і називає інше слово чи термін. Зрештою, утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник робить помилку або довгу паузу, він вибуває з гри. Переможцем стає учень, який побудував найдовший ланцюг. Один учень контролює правильність ланцюжків, що називаються.

Гра дозволяє в захоплюючій формі запам’ятати складні для засвоєння терміни, назви, імена тощо.

Паспорт історичного діяча

Уявіть себе паспортистом та заповніть паспорт Богдана Хмельницького.

Оцінювання учнів

VІ. Домашнє завдання. 1 хв.

Початковий та середній рівні

• Позначити на лінії часу дати, пов’язані з життям та діяльністю Б. Хмельницького.

Достатній рівень

• Написати статтю для дитячої енциклопедії «Богдан Хмельницький – гетьман України (1648-1657 рр.)».

Високий рівень

• Підготувати проект «Постать Богдана Хмельницького в українській літературі».