Урок: Роман Ф.Достоєвського” Злочин і кара”. Еволюція образу Раскольникова

Дата___________      

Тема:Роман Ф.Достоєвського” Злочин і кара”. Еволюція образу    

         Раскольникова

Мета: продовжити роботу над текстом роману «Злочин і кара»; ознайомити учнів з теорією «надлюдини» Ніцше, її антигуманним смислом; розглянути тему” наполеонізму,” сильної особистості; протиставити теорії Раскольникова етику добра і любові до людей; формувати в учнів навички аналізу художніх образів, зокрема образу Раскольникова, підвести їх до розуміння теорії сильної особистості; виховувати вміння висловлювати власні думки, вести дискусію на певну тему.

Обладнання: портрет письменника

I Повідомлення теми та мети уроку

II Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя з елементами бесіди

О чем жалеть? Когда б ты знала,

Когда бы ты воображала

Неволю душных городов!

Там люди, в кучах за оградой

Не дышат утреней прохладой,

Ни вешним запахом лугов;

Любви стыдятся, мысли гонят,

Торгуют волею своей,

Главы пред идолами клонят

И просят денег де цепей.

Что бросил я? Измен волненье,

Предрассуждений приговор,

Толпы безумное гоненье,

Или блистательный позор.

Це монолог Алеко з поеми Пушкіна  «Цигани». Чи не нагадує вам задушлива атмосфера міста, яке полишає Алеко, Петербург Достоєвського?

Задушливість світу відчуває  й Раскольников. У своїх оцінках дійсності обидва літературні герої виявляють себе вільними від суспільної моралі, від історичних закономірностей, від законів людського суспільства. Вони незалежні – це перевага чи недолік?

(Відповіді учнів)

Мабуть, радше можна вважати це перевагою. Але така незалежність від світу є не тільки ознакою непересічної особливості, а подеколи й небезпечним порадником. Раскольникова вільна свідомість штовхає до злочину. Спробуймо простежити, як це сталось.

III Актуалізація опорних знань

1. Аналіз розвитку подій у творі. Бесіда з учнями.

    1) Чого, на думку Раскольникова, найбільше бояться люди?

              («Цікаво чого вони найбільше бояться? Нового кроку, нового власного слова вони бояться…»)

     2) Які почуття викликає у Раскольникова лист матері?

              («Або відмовитися від життя зовсім, прийняти долю такою яка вона є, раз і назавжди придушити в собі все, відмовившись від усякого права діяти, жити й любити»)

          Коментар для вчителя. Починаємо аналіз образу Раскольникова с того, що виділяємо його «кроки» до злочину, а згодом до каяття. Є сенс записувати ці «кроки» на дошці (можна їх записати заздалегідь на різних аркушах паперу і вивішувати за ходом аналізу) У такий спосіб для учнів буде візуально зафіксований «шлях злочину» Раскольникова. На згубний шлях героя наштовхнула його «теорія». Тому доречно розглянути коріння цієї теорії – ідеї” наполеонізму” і «надлюдини». Нарешті, узагальнюємо теорію Раскольникова у вигляді схеми, складеної разом з учнями, і завершуємо аналіз підсумковою бесідою.

        Крок перший. Вільна свідомість.

         Пригадайте сон Раскольникова, у якому б’ють коня (можна зачитати). Спробуйте пояснити значення цього сну.

          (Перш ніж задати це питання, учитель може розповісти про враження Достоєвського від сцени, яку він спостерігав у Тверській губернії. П’яний фельд’єгер б’є візника, а той у свою чергу, починає шмагати коней, які від жаху та болю несуться мов скажені. У чернетках «Злочину і кари» є такий запис: «Моя перша особиста образа – кінь, фельд’єгер».)

            Передайте зміст розмови, почутої Раскольниковим у трактирі. Над якою арифметикою він замислився?

         Крок другий. Бажання змінити світ.

          З цієї арифметики випливає наступний крок . Наскільки детально він продумує майбутній злочин? Чи сумнівається він в правильності вибору? Чому?    

           («Розум і воля залишалися при ньому, невід’ємно, у весь час виконання задуманого, лише з тієї причини, що задумане ним не злочин».)

         Крок третій. Задум злочину.

Про що думав Раскольников, ідучи на злочин? Чому він убив Лізавету? Чи входило це до його планів?У якому стані перебував Раскольников, скоюючи злочин?

          Крок четвертий. Злочин

 Коли Раскольникова викликали до поліції вперше, у якій справі? Про що він думав? («Увійду, стану навколішки і все розповім…»)

  У якому стані перебував Раскольников після вбивства? («…До того раптом спустіло його серце. Похмуре відчуття болісної самотності та відчуження…», «Він ніби ножицями відрізав себе від усього та всіх в цю хвилину».) Що мутить Раскольникова?

        Крок п’ятий . Муки.

        Чому Раскольников вирішив зізнатись у скоєному?

         Як поводився Раскольников на суді? Як спочатку поводився Раскольников на каторзі?

        Крок шостий. Кара.

        Яких висновків дійшов Раскольников? Яким шляхом?

         Крок сьомий. Каяття.

IV Формування і вдосконалення вмінь та навичок

1. Аналіз теми” наполеонізму,” сильної особистості. Бесіда з учнями.
   1. Чи була загалом прогресивною діяльність, скажімо, Наполеона? А Ньютона? Чому?
   2. Що приваблювало Раскольникова в постаті Наполеона?

Учитель. Ми з вами вже говорили про наполеонівську ідею, про вплив Наполеона на розум багатьох поколінь, вивчаючи роман Стендаля «Червоне і чорне»

Порівняймо захоплення Наполеоном Жульєна Сореля та Радіона Раскольникова.

Складання порівняльної таблиці

2. Продовження бесіди з учнями.

    Якою має бути людина, щоб заслужити право бути над іншими, бути вищою за інших?

   Проблема сильної особистості хвилювала багатьох філософів. Дуже цікаво в цьому плані є теорія німецького філософа Ф. Ніцше, який до речі, захоплювався творчістю Достоєвського. Він писав: «Достоєвський – це єдиний психолог, у якого я міг чомусь навчитись, знайомство з ним я зараховую до найпрекрасніших удач мого життя»

  За Ніцше, «нова людина» - це «надлюдина», «вільний дух», носій нової «інтелектуальної совісті», для якого немає авторитетів, Бога, це «людина майбутнього», яка піднеслася над сучасною культурою. Пошуки релігії та Бога – справа «середньої» людини, якій потрібен абсолют, щоб йому підкорятись. «Середня» людина має потребу в тому, щоб запозичити в когось світорозуміння, аби не думати самій. «Надлюдина» вільна від цього.

      Свобода про яку говорить Ніцше, дозволяє людині самій визначати, що є добро, а що зло, і утвердити для себе свою волю як закон.

         Ніцше цілком заперечував можливість моральних оцінок вчинку: добрий він чи поганий. Люди не можуть судити про чужу совість за вчинками, вважав він. Визнання подібного права на думку німецького філософа, - наслідок «стадної совісті». Він стверджував, що краще злочинець, ніж Христос. Таким чином, філософія Ніцше дозволяє виправдати будь-яке беззаконня, жорстокість, злочин.

        (На цей момент в учнів, як правило, виникає багато заперечень. Слід надати їм слово)

      Л. Толстой писав: «Страшно подумати про те, що було би з людством, якщо б таке мистецтво (побудоване на ніцшеанстві) поширилося в народних масах».

        Ніцше попереджував про негативні наслідки, до яких може призвести поєднання ідеології з масовою свідомістю, ідеологія свідомості. Дуже небезпечно, зауважував він, коли «вся маса філософствує». Звичайно, під «масою» Ніцше розумів не народ, а людей із рабською свідомістю, здатних на все під впливом влади. Для тих, хто не має твердих переконань, вважав філософ, існує небезпека фанатизму, від чого він і застерігав людей.

        Чи мав право Раскольников вважати себе «надлюдиною»? Якщо ні, то чому? Через те, що йому бракувало певних якостей, чи тому, що «надлюдиною» не може бути ніхто?

V Закріплення знань, умінь та навичок

  Ідея змусила Раскольникова пролити кров, переступити межу людського. Але врешті решт він дійшов висновку: «Хіба я стару вбив? Я себе вбив!» Пригадайте сон Раскольникова, в якому стара знову виявилася живою. (Розповіді учнів.)

    У чому смисл цього сну?

    (Були часи, коли навіть злочинців не страчували вдруге, якщо страта чомусь не відбулась: обірвалась мотузка, куля лише поранила. У таких випадках вважалося, що сам Господь втрутився в людське правосуддя. Раскольников йде супротив Бога й уві сні знову вбиває свою жертву.

      Проте звільнитися від влади ідеї йому допоміг інший сон – про морову виразку.)

       (Розповіді учнів)

 Який же логічний висновок з теорії Раскольикова?

  (Заради щастя всього людства люди знищать один одного. Земля стане безлюдною пустелею.)

У чому першопричини думок і вчинків Раскольникова, які спонукали його до злочину?

  (Убозтво, несправедливість, приниженість, безвихідь.)

До кого ще з героїв роману можна віднести ці слова?

(До Соні)

VI Підсумок уроку

   Соня, яка зазнала багато поневірянь і горя, виступає в романі головним опонентом Раскольникова. Це означає, що не тільки визначені нами чинники сприяли виникненню теорії Раскольникова. Пригадайте пушкінську фразу «Мы все глядим в наполеоны». Так невже світом править нестримний людський потяг до влади і могутності?!Це ж шлях у нікуди! У який бік треба йти людству? Як на казковому перехресті: праворуч підеш коня загубиш., ліворуч підеш…Ось тільки зворотного шляху немає. Життя триває. Але ми у змозі направити його в потрібне русло. Подумайте над цим удома.Яких героїв роману, за теорією Раскольникова, слід віднести до «тварей тремтячих», а яких до тих, хто «має право»? Яке протиріччя виникає при такому підході?

    Слово «злочин» - означає чинити зло. Майже всі герої роману скоїли якесь зло, переступили певну межу. Заради чого вони це зробили?

VII Домашнє завдання

      Усний твір” Подальша доля Раскольникова”,  проаналізувати образ Соні Мармеладової.