Урок "Романтизм як художній напрям"

Урок зарубіжної літератури в 9 класі

 ТЕМА: РОМАНТИЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ: ОСНОВНІ ОЗНАКИ І ПРЕДСТАВНИКИ. РОМАНТИЗМ У РІЗНИХ ВИДАХ МИСТЕЦТВА.

 

 МЕТА: розглянути історико-соціальне тло доби романтизму, розширити та систематизувати знання учнів про романтизм як художній напрям та стиль, його естетичні принципи, окреслити риси романтичного героя, сформувати уявлення про особливості розвитку романтизму в різних країнах світу, ознайомити учнів з представниками романтизму у різних видах мистецтва; розвивати навички дослідницької діяльності, вміння готувати повідомлення на задану тему, слухання лекції, роботи з підручником, ОСК,  зв'язне мовлення, активізувати процес засвоєння нових знань, поглиблювати навички аналізу твору образотворчого мистецтва; виховувати негативне ставлення до егоїзму та бездуховності, прагнення до високого ідеалу, піднесені почуття, шляхетність.

 

 ОБЛАДНАННЯ: ОСК «Блакитна квітка романтизму», картка-інформатор, репродукції картин: «Ранок у горах», «Вороння на дереві» К.Д.Фрідріха, «Свобода, що веде народ», «Алжирські жінки», «Полювання на лева», «Мефістофель над містом», «Греція на руїнах Місолунгі» Е.Делакруа, «Сон розуму породжує чудовиськ. Із серії офортів «Капрічос»,  «Парасолька» Франсіско Гойя; аудіо запис фрагментів музичних творів: «Місячної сонати» Л.ван Бетховена, Ф. Шопена, Ф.Шуберта; портрети романтиків: А.Міцкевича, Г.Гейне, Е.Т.А.Гофмана, В.Скотта, М.Лермонтова та ін., текстові ілюстрації – вірші поетів – романтиків: Вільяма Вордсворта «Нарциси», Джона Кітса «Прекрасне надихає нас завжди», Персі Біші Шеллі «Свобода»

 

 ПОПЕРЕДНЄ ЗАВДАННЯ:повторити відомості про класицизм як художній напрям та добу Просвітництва, підготувати стисле повідомлення учням-«історикам» про соціально-історичне тло доби,»музикознавцям» про композиторів, «літературознавцям» про поетів, «мистецтвознавцям» про художників (індивідуально).

 

 ТИП УРОКУ: урок-презентація літературно-мистецького напряму.

 

 

                                                     ХІД УРОКУ 

 

Розум може помилятися, серце ніколи.

                                             Ж.Ж.Руссо

 

Вже світла й чиста перед нами

Відкрилася святиня Красоти,-

До неї, як до матері устами,

Ми припадем, щоб рай у ній знайти.

                                          Ф.Гельдерлін

 

 І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ.

 1.Музична пауза. Прослуховування аудіозапису «Місячної сонати» Л.ван Бетховена.

2.БЕСІДА ЗА ПРОСЛУХАНИМ.

 -Сьогоднішній урок ми почали з чарівної музики німецького композитора Людвіга ван Бетховена «Місячна соната». Чи сподобалась вона вам? Які почуття викликала?

 -Які образи, картини виникли в вашій уяві під час слухання?

 -Розгляньте картину К.Д.Фрідріха «Ранок у горах».Які асоціації викликає у вас музика Л.ван Бетховена та картина художника.

 

 3.СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.Сьогодні ми зануримось у світ романтизму – «чарівний світ, зітканий з туману та ілюзій». У творах романтиків зображається світ краси і мрії, в якому панують і добро, і справедливість, і довершеність, і таємниця («туман»). Це світ наших бажань та ілюзій.

 Урок про романтизм ми теж назвемо образно: «Таємниця Блакитної квітки». Чому? Звернімо увагу на ОСК. Образ Блакитної квітки –витвір фантазії німецького письменника-романтика Нова ліса – є символом романтичної мрії та романтизму взагалі. Отже, спробуємо разом розкрити таємницю цієї чарівної квітки.

 

 ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, ЕПІГРАФА УРОКУ

 РОБОТА З ЕПІГРАФАМИ.

 -Виразно прочитайте перший епіграф. Прокоментуйте слова Ж.Ж.Руссо. Як вони стосуються романтизму?

 (Серце – символ людських почуттів, часто людина інтуїтивно відчуває те, чого не знає напевно. Митці-романтики звертаються до людських почуттів, а не до розуму, як, наприклад, класи цисти. Кулот почуттів – визначальна риса романтизму).

 -Згадайте відомий вираз письменника XX ст., в якому проголошується подібна думка.

 («Добре бачить тільки серце, найголовнішого очима не побачиш» (А. де Сент-Екзюпері).

 -Виразно прочитайте другий епіграф. Як ці слова характеризують романтичне мистецтво?

 (Романтики зображають світ Краси, ідеальний світ. Тільки тут людина може бути щасливою, як у раю).     

 

 ІІІ. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

 1.ЛЕКЦІЯ ВЧИТЕЛЯ.

 На межі двох століть –ХVIII та ХIХ – в літературі, а пізніше й інших видах мистецтва (музиці, живопису, театрі) зароджується новий художній напрям, який розвиватиметься в країнах Західної Європи до середини ХІХ, а в США – протягом усього століття. Цей напрям отримає назву «романтизм». Чому? Відповідь на це запитання знайдемо в підручнику:»Термін «романтизм» вказує на зв'язок із середніми віками, коли в літературі був популярний жанр лицарського роману. Головні особливості цього жанру – фантастичність, зображення високого, ідеального кохання, лицарських подвигів, добрих і злих чарівників, казкового пейзажу» (Шалагінов Б.Б.Зарубіжна література від першої половини ХІХ століття: Підручник для 9 кл. -2-е вид., змін. і допов. –К.: Вежа, 2002. – С. 149).

 (Учні записують до зошитів 1-й пункт плану)

 

                      «СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНЕ ТЛО ДОБИ»

 Подією, яка визначила соціально-історичне тло доби, стала буржуазна революція у Франції (1789 – 1794), що луною відгукнулася у всій Європі.

 2.ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ-«ІСТОРИКІВ» про події того часу.

 3.РОЗГЛЯД КАРТИНИ Е. ДЕЛАКРУА «СВОБОДА, ЩО ВЕДЕ НАРОД»

 Коментар учителя.

 На картині Е.Делакруа «Свобода, що веде народ» відображені революційні події липня 1830 року в Парижі. Ця картина є національною гордістю Франції. Зберігається в Луврі. На ній відображено один із кульмінаційних моментів штурму барикади. Перемога повсталих близька. Ще хвилина – і через тіла загиблих прокотиться хвиля озброєного народу. На тлі порохового диму – жінка з рушницею в лівій руці і прапором республіки в правій. Це Свобода – символ революційної Франції. Вона схожа на давньогрецьку богиню перемоги Ніку. Її не можна знищити – вона безсмертна.

 

4.ЛЕКЦІЯ ВЧИТЕЛЯ (продовження).

 Основна вимога нової доби – свобода: особистості, нації, суспільної діяльності, а в мистецтві – свобода творчості.

 Ідеї Французької революції, гасло «Свобода, рівність, братерство» мали велику привабливу силу, закликали народи Європи до боротьби за свої права. В різних країнах широко розгортаються національно-визвольні рухи: проти наполеонівської окупації в Німеччині, Австрії, Іспанії, Росії, австрійського ярма в Італії, турецького – в Греції, російського царизму –в Польщі, проти англійців – в Ірландії.

 У боротьбі за свободу народжувався новий світ, народжувалось і нове мистецтво романтизму.

 Потреба свободи особистості доповнювалася вимогою свободи творчості. У передмові до драми «Кромвель» В.Гюго зазначав: «Час настав. Вдаримо молотом по теоріях, поетиках, системах. Зіб'ємо стару штукатурку, що приховує фасад мистецтва!»

 

 5.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

 -Яку «стару штукатурку» мав на увазі письменник?

(В.Гюго мав на увазі нормативне мистецтво класицизму з його застарілими вимогами та обмеженнями).

 -Згадаймо основні положення естетики класицизму.

 (Культ розуму, античності, державності, ієрархія жанрів, розподіл героїв на позитивних і негативних, у драматургії – правило «трьох єдностей» та ін.).

                (Учні записують до зошитів 2-й пункт плану)

 

                                         «Ідейно – естетичне тло доби»

 ЛЕКЦІЯ ВЧИТЕЛЯ (продовження)

 У галузі мистецтва романтизм протиставив себе класицизму, який наприкінці ХVІІІ ст.. ще продовжував утримувати свої позиції та був тісно пов'язаний із Просвітництвом (просвітницький класицизм).

 

 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

 -Схарактеризуйте добу Просвітництва. Назвіть відомих вам просвітників. Які ідеї вони проголошували?

 (Просвітництво – ідейно-культурний рух, який утвердився в більшості європейських країн у ХVІІІ ст.. Просвітники вірили в досконалу природу людини, в силу людського розуму, здатного перетворити світ на краще, побудувати «царство розуму» й справедливості, в силу знань. Ідеальною вважали «природну» людину, не спотворену забобонами й пороками цивілізації. Виступали проти феодалізму та соціальної нерівності. Видатними просвітниками вважаються: в Англії – Д.Дефо, Дж. Світ, у Франції – Вольтер, Ж.Ж.Руссо, Д.Дідро, в Німеччині – Ф.Шиллер, Й.В.Гете).

 

 ЛЕКЦІЯ ВЧИТЕЛЯ (продовження)

 Виникнення романтизму було пов'язане з докорінною зміною світоглядних орієнтацій, які склалися після Великої французької буржуазної революції. Французька революція знаменувала ту межу, яка відокремила нову епоху (буржуазну) від епохи Просвітництва.

 Просвітники ідейно підготували революцію. Але «царство розуму» і справедливості не стало. Революція проголосила свободу особистості, але й породила буржуазний лад, дух користолюбства та егоїзму. Людина із жахом відчула сво залежність від влади золота – «металу з жовтими очима»(Л.Тік). Розчарування в наслідках революції та просвітницьких ідеях і водночас рішуче неприйняття буржуазного суспільства стало основною соціально-ідеологічною  передумовою романтизму. Особливу неприязнь у романтиків викликав сам спосіб життя буржуазії з її бездуховністю, егоїзмом, меркантильністю й вульгарністю, неприхованим цинізмом до людини,її ідеалів. Розчарування романтиків у новому буржуазному суспільстві набуло особливої загостреності, поступово переростало в настрої повної безнадії й глибокого відчаю – світову скорботу. Життя здавалося нестійким, сповненим хаосу, таємничим. Тема «страшного світу» з його сліпою владою грошей, тугою вічної одноманітності повсякденного буття наповнила всю літературу доби Романтизму.

 Новий погляд на світ проголошує філософія ідеалізму.

 

 6.СЛОВНИКОВА РОБОТА (за карткою – інформатором).

 

 Ідеалізм – філософський напрям, який визнає первинність духу, свідомості, ідеї, мислення, а не матерії, природи, фізичного.

 

 Ідеалізм став філософською основою романтизму.

                  (Учні записують до зошитів 3-й пункт плану)

 

                                     «Основні риси романтизму»

 (й заповнюють картки – інформатори, з яких буде складено ОСК

                                   «Блакитна квітка романтизму»

 Визначальною рисою романтизму є повне розчарування в буржуазній реальності (світова скорбота) та рішуче її не сприйняття. Романтики уникали зображень реальності, занурюючись у світ своїх мрій, сподівань, або ж зображали її гостро сатирично, зо допомогою гротеску, іронії та фантастики. Пригадаймо суть цих понять.

 

 РОБОТА НАД ЛІТЕРАТУРНИМИ ТЕРМІНАМИ (за карткою-інформатором).

 

Гротеск (від grotesgue – химерний, незвичайний, від італ.grotta – грот, печера) – максимально можливе перебільшення, засноване на нар очитаному перетворенні дійсності за допомогою фантазії; поєднання в одному предметі або явищі несумісних, різко контрастних якостей (комічного з трагічним, реального з фантастичним тощо), котрі призводять до абсурду (Дж.Свіфт «Мандри Гулів ера», Е.Т.А. Гофман «Малюк Цахес» та ін.).

 Іронія (від гр..eironeia – удавання, насмішка) – насмішка, виражена у формі похвали, заперечення у вигляді схвалення, приниження у формі возвеличення.

 Фантастика (від гр..phantastika – мистецтво уявляти) – неіснуюче насправді, створене фантазією, уявою (Дж.Свіфт, Е.Т.А.Гофман, Ж.Верн).

 

 Для поетики доби романтизму характерне тяжіння до символу й символіки, які допомагали авторам підкреслити головний, духовний зміст у своїх творах.

 

 Символ (від гр..symbolon – умовний знак, натяк) – предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища, тяжіє до узагальнення (Блакитна квітка – символ романтизму).

 

 ЛЕКЦІЯ ВЧИТЕЛЯ (продовження).

 Свідомості романтиків притаманне романтичне двосвітня. Реальність розпадається на: буденне «тут» (реальний, матеріальний, бездуховний, вульгарний і потворний світ0 й романтичне «там» (світ мрії, ідеальний, духовний, прекрасний – світ Блакитної кітки). Заперечуючи буржуазну сучасність, романтики вбачали джерело ідеального в минулому (виникає інтерес до середньовіччя, з'являється історичний роман, батьком якого вважається Вальтер Скотт) або майбутньому (звідси утопічні мотиви, фантастика, фольклор, що сприймався як «наївне», природне мистецтво на противагу «умовному» мистецтву культурних класів, в незайманій природі та екзотиці Сходу, які протиставлялися буржуазній цивілізації, в релігії (звідси містичні мотиви, біблійна образність), у багатстві духовного світу людини, «внутрішній безконечності»(О.Анікст) особистості. Ми мріємо про подорож у всесвіт, -писав Новаліс,- але хіба всесвіт не всередині нас? Ми не знаємо глибини нашого духу… В нас самих вічність з її світами, минуле й майбутнє». Заперечуючи класицизм та просвітницький раціоналізм, їхню холодну розсудливість, романтики створювали культ почуттів. Вульгарній і прагматичній дійсності вони протиставляли красу людських стосунків, культ дружби й кохання.

 Типовим для романтичної літератури був культ природи і природного.Як  слушно зауважує К.Шахова, складові романтичного пейзажу – це «не версальські сади, розмічені під лінійку, з геометрично підстриженими кущами і деревами, а вільний ліс чи зарослий без складу і ладу старовинний парк, не спокійна рівнина з тихою річкою, а скелясті урвища, високі гори, що їх овівають буйні вітри і над якими клубочаться важкі хмари». Краса незайманої природи протиставлялась потворності, протиприродності буржуазної цивілізації.

 

                       (Учні записують до зошитів 4-й пункт плану)

                                       «Романтичний герой»

 Література доби романтизму виявила свого героя, який передає авторське ставлення до дійсності. Це незвичайний герой, зображений у незвичайних обставинах. Йому властиві сильні почуття, гостра реакція на світ. Він протистоїть натовпу, нехтує законами, як4им підкоряються інші. Романтичний герой самотній, розчарований, стражденний.

 Мотив самотності людини у ворожому їй світі досить поширений у романтичній літературі.

   7. ДИДАКТИЧНА ГРА.

 

 -Впізнайте, кому належать ці рядки:

  Белеет парус одинокий

  В тумане моря голубом…

  Что ищет он в стране далекой?

  Что кинул он в краю родном?

 

            *        *        *

  Самотній кедр на стромині

  В північній стоїть стороні,

  І кригою, й снігом укритий,

  Дрімає і мріє вві сні.

  І бачить він сон про пальму,

  Що десь у південній землі

  Сумує в німій самотині

  На спаленій сонцем скалі.

 

 (Автори уривків М.Лермонтов «Парус», Г.Гейне «Самотній кедр на стромині..»)

 ЛЕКЦІЯ ВЧИТЕЛЯ (продовження)

 Німецька література висуває тип героя – «ентузіаста» - людини духу, творчої особистості, яка протистоїть світу філістерів – міщан, що живуть лише матеріальними інтересами. Це творча, духовна особистість, мрійник і дивак.(Гофман Е.Т.А. «Малюк Цахес» - Бальтазар).

 В англійській літературі поширеним став тип «байронічного героя». Це самотній бунтівник, демонічна особистість, часто благородний розбійник. Він розчарувався в житті, став озлоблений, жорстокий до людей, його висока й ніжна душа страждає (Уайльд Гарольд, Мцирі).

              (Учні записують у зошитах 5-й пункт плану)

 

                       «Основні теми й мотиви романтичних творів»

 Для романтиків характерні мотиви самотності, світової скорботи, втечі від буденності, волелюбні мотиви.

 Провідною (особливо в німецькій літературі) стає тема митця й мистецтва, їхньої трагічної долі у ворожому суспільстві.

 

 8.ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ - «ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ» із текстовими ілюстраціями.

 Представники англійського романтизму

 1-й учень. Вільям Вордсворт (1770-1850) – один із видатних поетів англійської «озерної школи», що отримала свою назву від місцевості на півночі Англії, де жив митець і дехто з його друзів. 1798 року із С.Колріджем Вордсворт видав «Ліричні балади», етапну книгу в історії англійського романтизму. Високому стилю класицизму Вордсворт протиставив підкреслену простоту своїх віршів, увагу до внутрішнього світу людини.

 

 (Виразне читання вірша В.Вордсворта «Нарциси».)

 

                   УИЛЬЯМ ВОРДСВОРТ

                                       НАРЦИССЫ

 

           Как тучи одинокой тень,

  Бродил я, сумрачен и тих,

  И встретил в тот счастливый день

  Толпу нарциссов золотых.

  В тени ветвей у синих вод

  Они водили хоровод.

 

  Подобно звездному шатру,

  Цветы струили зыбкий свет,

  И, колыхаясь на ветру,

  Мне посылали свой привет.

  Их были тысячу вокруг,

  И каждый мне кивал, как друг.

 

  Была их пляска весела,

  И видел я, восторга полн,

  Что с ней сравниться не могла

  Медлительная пляска волн.

  Тогда не знал я всей цены

  Живому золоту весны.

 

  Но с той поры, когда впотьмах

  Я тщетно жду прихода сна,

  Я вспоминаю о цветах,

  И, радостью осенена,

  На том лесистом берегу

  Душа танцует в их кругу.

 

Бесіда на сприйняття.

 -Який образ допомагає поетові відобразити самозаглиблення ліричного героя у світ своїх почуттів?

 -Як цей образ пов'язаний із міфологією?

 -В яких рядках вірша звучить думка про ідеал, про духовне буття особистості?

 

 2-й учень. Англійський поет Джон Кітс (1795-1821) прожив лише 25 років, однак він написав низку великих поем і віршів, завдяки яким і посів визначне місце у літературі. Для Кітса головним було осягнення ідеального світу краси, в якому він бачив запоруку безсмертя. Він стверджував, що основна мета поезії – бути силою Краси та Істини. Він застосовує усе багатство символіки для вираження прихованого, несвідомого, потаємного. Кожний символ Кітса викликає безліч асоціацій і роздумів.

 

 (Виразне читання вірша Дж.Кітса «Прекрасне надихає нас завжди...»)

 

                                            ДЖОН КИТС

  Прекрасное пленяет навсегда.

  К нему не остываешь. Никогда

  Не впасть ему в ничтожество. Все снова

  Нас будет влечь к испытанному крову

  С готовым ложем и здоровым сном.

  И мы затем цветы в гирлянды вьем,

  Чтоб привязаться больше  к чернозему

  Наперекор томленью ы надлому

  Высоких душ; унынью вопреки

  И дикости, загнавшей в тупики

  Исканья наши. Да, назло пороку

  Луч красоты в одно мгновенье ока

  Сгоняет с сердца тучи. Таковы

  Луна и солнце, шелесты травы,

  Гурты овечьи, таковы нарциссы,

  В густой траве, так под прикрытьем мыса

  Ручьи защиты ищут от жары.

  И точно так рассыпаны дары

  Лесной гвоздики на лесной поляне.

  И таковы великие преданья

  О славных мертвых первых дней земли,

  Что мы детьми слыхали иль прочли…

 

 -Яку роль надає поет силі краси?

 -У чому він убачає її безсмертя?

 -Як він розуміє завдання поезії?

 

 3-й учень. Персі Біші Шеллі (1792-1822) – поет-романтик, теоретик мистецтва, друг Байрона. Захоплювався революційними ідеями. Цінував свободу понад усе, вірив у можливість побудови царства розуму і справедливості.

 (Виразне читання вірша П.Б.Шеллі «Свобода»)

 

                           ПЕРСИ БИШИ ШЕЛЛИ

                                  СВОБОДА

 

                             I

  Громами в горах отвечают обвалы

   Вулканам, швыряющим пламя в зенит,

  В морях откликаются лютые шквалы,

  Вкруг трона Зимы сотрясаются скалы,

   Лишь только Тифон затрубит.

 

                                             II

  Блеснула зарница мгновенным виденьем,

   Но цепь островов озарилась кругом.

  Разрушен лишь город землетрясеньем,

  Но дальние страны наполнил смятеньем

   В глубинах промчавшийся гром.

 

                                             III

  Твой взор ослепительней молнии рдяной,

   И гнев твой землетрясенья страшней.

  Смиряются пред тобой океаны

  И солнце меркнет и светят вулканы

   Не ярче болотных огней.

 

                                            IV

  Но горы, и море, и сушу, и воду

   Согреет солнце, и, в тучах горя,

  Из края в край, от народа к народу,

   К седцам от сердец разольется заря.

  И в блеске лазурном, как ночь, как туман,

   Исчезнут и раб и тиран.   

  

-Яка картина постає в уяві ліричного героя?

 -Про яке майбутнє мріє поет?

 

 ЛЕКЦІЯ ВЧИТЕЛЯ (продовження)

 (Учні записують до зошитів 6-й пункт плану)

 «Жанрова система літератури доби романтизму»

 Вимога свободи творчості спричинила значні зміни у жанровій системі літератури. Було зруйновано «ієрархію жанрів», викладену в «Поетичному мистецтві» Н.Буало. Суб'єктивізм романтиків, їхнє емоційне ставлення до зображуваного зумовило розквіт лірики. Романтики створюють багату пейзажну лірику. Природа в їхніх віршах оживає, наповнюється глибоким духовним змістом. Романтичне відчуття природи яскраво виразив російський поет Ф.Тютчев:

 

 Не то, что мните вы, природа:

 Не слепок, не бездушный лик –

 В ней есть душа, в ней есть свобода,

 В ней есть любовь, в ней есть язык…

 

 Інтерес романтиків до народного мистецтва проявився не тільки у збиранні народних легенд, міфів, пісень, казок, а й використанні фольклорних образів, мотивів, жанрів у власній творчості. У романтиків поширений жанр пісні (згадаймо «Книгу пісень» Г.Гейне). Особливої популярності набули жанри літературної балади та ліро-епічної поеми.

 

 РОБОТА НАД ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИМИ ТЕРМІНАМИ (за карткою-інформатором).

 

 Балада (від ballar –танцювати) – сюжетний вірш фантастичного,історичного або героїчного змісту («Світязь» А.Міцкевича, «Вересовий трунок» Р.Стівенсона, «Світлана» В.Жуковського).

 Ліро-епічна поема – великий віршований твір, в якому розгалужений сюжет співіснує з широким розвитком ліричного героя («Паломництво Уайльд Гарольда» Дж.Байрона, «Руслан і Людмила» О.Пушкіна).

 Ліричний герой – особа, почуття, думки і переживання якої виражено в ліричному творі; не обов'язково тотожна авторові.

 

 ЛЕКЦІЯ ВЧИТЕЛЯ (продовження).

 Серед епічних жанрів доби Романтизму є історичний роман, засновником якого став В.Скотт («Айвенго»).

 Провідним жанром німецької та американської літератур стає новела. Е.Т.А.Гофман розвиває жанр новели-казки, Е.По стане засновником науково-фантастичної, детективної новели.

 Значних зрушень зазнала в романтичний період драматургія, яка позбулася старого, нормативного вбрання. Розквіт романтичної історичної драми відбувається у Франції за часів В.Гюго.

 Відмовляючись від жорстоких норм, романтики проголосили право поетів на різноманітність художніх форм, створених всіма народами.

 За епохи романтизму набуває розвитку художній переклад (В.Жуковський).

 

 9.ТВОРЧА ГРА «ХУДОЖНЯ ГАЛЕРЕЯ».

 -Уявіть, що ви працівник художньої галереї, яка отримала низку портретів видатних письменників світу. Розподіліть ці портрети по залах (за національною ознакою). Назвіть імена письменників та їхні твори.

 

              (Учні записують до зошитів 7-й пункт плану)

                               «Романтизм у живописі»

 Романтичне мистецтво в яскравій і емоційній формі відобразило духовні пошуки своєї епохи. В основі романтичного світогляду лежить ідея творчої свободи митця , необмежений розквіт його уяви, культ сильних почуттів непересічної особистості, підвищений інтерес до народної культури, захоплення християнською містикою та екзотикою далеких країн

 

10. ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ – «МИСТЕЦТВОЗН

                        ФРАНСІСКО ГОЙЯ (1746-1828)

 Іспанський художник Франсіско Гойя (справжнє прізвище Франсіско - Хосе де Гойя-і-Лусьєнтес) вважається провісником романтизму в західноєвропейському мистецтві. Його могутній і надзвичайно сильний талант одразу поставив його в ряди кращих майстрів світу, але на своїй батьківщині він був невизнаним генієм. Його самотня і трагічна постать стоїть осторонь інших сучасників.

 Художник яскраво і натхненно зображував свій час, але бачив його по-своєму, тому на його полотнах нерідко відчувається тяжіння до складної алегоричності та фантастики.

 Так, у його знаменитій серії офортів "КАПРІЧІОС" (1793-1798) створений жахливий світ чудовиськ і потвор.

 Гойя прославився і як портретист. Він розкриває внутрішній світ своїх героїв, не приховуючи свого ставлення до них.

 Гойя помер зовсім самотнім і незрозумілим сучасниками.В Іспанії не знайшлося жодного продовжувача його мистецтва.

 

 Коментар вчителя. Розглянемо репродукцію картини Ф.Гойї «Сон розуму породжує потвор» Із серії «Капрічіос» 1797-1798.

 На картині зображений чоловік, який спить. Його оточують сови, кажани, чудовиська. Метафорична мова живопису Гойї не завжди була зрозуміла глядачам, але всі одразу відчули викривальний пафос полотен митця. Він викривав тогочасні звичаї, забобони, невігластво, безправність, тупість, мракобісся. Художник здійснив сміливу спробу зазирнути в людську душу, де дивовижно переплелися любов і ненависть, добро і зло, благородство і ницість. Серія сповнена глибокого болю за людину і гніву проти всього злого, несправедливого, ницього.

 

                            ЕЖЕН ДЕЛАКРУА (1798-1863)

 Ежен Делакруа - один із найвидатніших представників французького романтизму.

 Художник є автором багатьох полотен на історичну тематику (РІЗНЯ НА ХІОСІ", "ГРЕЦІЯ НА РУЇНАХ МІССОЛУНГИ").Часто використовував літературні сюжети. У 1830 році художник створив картину "СВОБОДА НА БАРИКАДАХ" , яка стала символом боротьби народу за звільнення, апофеозом романтизму.Художник показує сильну особистість у момент найвищого напруження духовних сил. Провідною темою для Делакруа стає Схід у всіх своїх екзотичних проявах: дивовижна природа, побут і історія, людські характери, своєрідність спілкування людей.

 Для творчої манери Делакруа характерними є різке поєднання кольорів, пристрасть до червоно-коричневих та вогненно-червоних відтінків, хаотичність композиції, що допомагає передати вихор рухів персонажів.

 

                      КАСПАР ДАВИД ФРІДРІХ (1774-1840)

 Давид Фрідріх - відомий німецький художник-романтик. У його творчості відчутні мотиви туги за втраченим ідеалом цільної особистості, за єдністю з природою. Його цікавлять терзання й пориви людського духу.

 

                  (Учні записують до зошитів 8-й пункт плану)

                                 «Романтизм у музиці

 Романтизм знайшов своє втілення не тільки в літературі й живописі, а й у музиці, що якнайкраще сприяла вираженню внутрішніх почуттів людини, мелодії її душі. Видатними композиторами – романтиками були Франц Шуберт, Фредерік Шопен, Роберт Шуман та інші.

 

 11.ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ –«МУЗИКОЗНАВЦІВ».

 1-й учень. Людвіг Ван Бетховен (1770-1827) – видатний німецький композитор, піаніст, диригент. Естетичні погляди, що сформувалися під впливом Французької революції кінця ХVІІІ ст., відобразились в героїко-драматичних симфоніях (3-я «Героїчна»), операх, сонатах («Апасіоната»). Відомою широкому загалу є «Місячна соната». Сам композитор так її ніколи не називав, назву дав сонаті німецький поет Людвіг Рель штаб, порівнюючи музику 1-ї частини з місячною ніччю на Фірвальдштетському  озері. Бетховен написав цей твір у 1801 році під впливом глибокого почуття до Джульєтти Гвіччарді, якій присвячена соната. Це почуття стало джерелом гірких розчарувань, тяжких душевних переживань композитора. Характерно, що письменник Ромен Роллан відчув у музиці сонати «більше страждання й гніву, ніж кохання».

 

 2-й учень.Ф,Шуберт писав: «Я відчував, що строк, подарований мені Долею, невеликий. Треба поспішати. На ніч коло ліжка я завжди залишав нотний папір і перо, а окуляри не6 знімав, так і спав у них, щоб не витрачати час на пошуки в темряві. Мелодії, що звучали в мені, втілювалися в образах. Це міг бути будь-хто – жебрак або закоханий юнак.    Вони розкривали в мені світ – світ прихованих почуттів людей і самої природи». Шуберт не дожив і до 32 років. Друзі поховали його неподалік від могили Бетховена, а його фортепіанні мініатюри й досі живуть, розповідаючи про піднесені людські почуття…

 

                       (Звучить музика Ф.Шуберта «Вальс»)

 

 3-й учень.Ф. Шопен зумів надати патріотичного звучаня польським танцювальним мелодіям. А його ніжні, пройняті народними мотивами п'єси створили прекрасний образ його милої вітчизни. Задушевно й проникливо звчать етюди Шопена, його вальси, балади і скерцо. 

 

                             (Звучить музика Ф.Шопена «Балада».)

 

    ІV.ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

 -Користуючись ОСК, назвіть основні ознаки романтизму.

 -Визначте характерні риси романтичного героя

V.ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Рефлексія Продовжте речення.

• Мені сьогодні сподобалося …
• Я сьогодні зрозумів, що…
• Для мене було відкриттям….
• Сьогодні я не зрозумів…

  VІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Прочитати статтю підручника про романтизм (с.146-150), зіставити з планом лекції. Групі учнів – «біографів» підготувати повідомлення про життєвий шлях Дж.Байрона.

                      

           ЛІТЕРАТУРА

«Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» №1 2004 року (урок культурологічного аналізу),

О.М.Ніколенко «Вивчення зарубіжної літератури» .Календарні плани. 9 клас. Частина 2.;

 Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література від першої половини ХІХ ст.. Підручник  для 9 кл.2-е вид. змін. і допов..-К.:Вежа, 2002.;

Зарубіжна література. Підручник для 8 класу.

Библиотека мировой литературы для детей. Поэзия народов мира.-М.: «Детская литература», 1986.