Урок "Російська імперія. Петро І"

Тема. Російська імперія. Петро І

Мета: – простежити процес становлення імперії в Російській державі через характеристику внутрішнього та зовнішнього становища Російської держави наприкінці – на початку XVIII ст. та аналіз суті реформ Петра І; розповісти про Північну війну та її наслідки;

 – розвивати вміння учнів установлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки і порівняння; працювати з джерелами інформації, схемами; давати характеристику історичним діячам;

– виховувати в учнів непримиренне ставлення до жорстокості та насильства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник.

Основні поняття: мануфактура, стрілецьке військо, самодержавство, Північна війна, Ніштадтський мир, імперія, колегії.

Основні дати: 1689 – 1725 рр. – правління Петра І; 1700 – 1721 рр.– Північна війна; 1703 р. – засну­вання Санкт-Петербурга; 1709 р. – Полтавська битва; 1721 р. – прийняття Петром І титулу імператора.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

 Бесіда на повторення.

1. Коли до влади в Росії прийшла династія Романових? Назвіть перших царів цієї династії?
2. Як за рівнем розвитку економіки Росія відрізнялася від інших провідних держав Європи в другій половині XVII ст. (наприклад від Англії)?
3. Якою державою була Росія в політичному відношенні?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вступне слово учителя.

Як відомо, у XVIII ст. в Європі відбувалося багато різних подій, але, мабуть, найдивовижнішим було те, що Московське царство дуже швидко перетворилося на величезну державу, на яку стали зважати європейські монархи. У країні почало розвиватися мануфактурне виробництво, створюється військовий і торговельний флот, зростають володіння російських монархів як у Європі, так і в Азії. Протягом XVIII ст. Росія перетворюється на одну з наймогутніших країн Європи. Якими ж були причини цих дивовижних перетворень? Це ми спробуємо з’ясувати на сьогоднішньому уроці.

Проблемне питання.

Яким чином Росія у XVIII ст. перетворилася на одну з наймогутніших країн Європи?

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Російська держава наприкінці XVII ст.

2. Правління Петра І.

3. Північна війна.

1. Російська держава наприкінці XVII ст.

Розповідь учителя.

Наприкінці XVII ст. Росія залишалася відсталою країною. Через відсутність морських портів (крім Архангельська), зовнішня торгівля не була такою розвиненою, як у Західній Європі. Виробництво різно­манітних товарів також відставало. У Росії панувало кріпосництво. Збройні сили Росії в основі складалися з погано органі­зованого дворянського ополчення, ненадійного стрілецького війська й малочисельних полків «нового строю». У 30-х роках XVII ст. в Московському царстві з’явилися перші мануфактури, засновані іноземцями. У політичному відношенні Росія була абсолютною (самодержав­ною) монархією.

 Після смерті Олексія Михайловича державою правив його син Федір Олексійович (1676–1682 рр.).

Після смерті Федора Олексійовича залишилося двоє братів: 16-річний хворий і недоумкуватий Іван і 10-річний Петро. Стрільці, яким зменшили зарплатню та накла­ли більший податок, підняли повстання в Москві. Убивши багатьох бояр, вони домоглися повернення зарплатні. Реальна влада опини­лася в руках сестри Софії, що стала регентшею двох царів. Вони спи­ралися на рід Милославських, який усунув від влади Наришкіних. Радники регентші запропонували реформувати країну на західноєв­ропейський лад. Було скасоване місництво та введені розряди (тери­торіальні округи). У зовнішній політиці вдалося підписати «Вічний мир» із Польщею та договір із Китаєм, що встановлював кордон між країнами, адже Росія в XVII ст. швидкими темпами колонізувала Сибір і Далекий Схід. Але два походи на південь із метою відвоювання в Османської імперії Криму не принесли бажаних результатів.

2. Правління Петра І

Розповідь учителя.

У цей час підростав Петро.

Повідомлення учнів про дитячі та юнацькі роки Петра І.

Розповідь учителя.

Маючи впертий шпаркий характер, він багато часу проводив в організації військових ігор. Допитливий ро­зум і прагнення більше знати приводили його до Німецької слободи, де Петро мав чимало знайомих іноземців. Багато з них пізніше стали його радниками. Поступово у військових іграх забавні полки пере­творювалися на серйозну силу.

Після одруження в 17-річного Петра виникають протиріччя з власною сестрою, яка готує його вбивство, покладаючись на допомогу стрільців. Дізнавшись про це, Петро скликав до Москви вірних йому людей, щоб розправитися зі стрільцями, але пристав до їх про­хання та помилував. Софію ж відправили до монастиря.

Брат Іван до самої смерті так і не цікавився справами країни, і після його смерті у 1696 р. Петро одноосібно посів престол. Проте державні справи він доручив матері та її ближнім, а сам продовжував реорганізовувати армію. Узяття Азова на півдні за допомогою побудованих військових кораблів вимага­ло подальшого наступу на Туреччину, а для цього необхідно було шукати союзників у Європі. Вони були потрібні Петрові і для того, щоб відвоювати узбережжя Балтики у Швеції. Із цією метою ор­ганізується «Велике посольство» (1697-1698 рр.) кількістю у 200 осіб, у якому бере участь і цар під ім'ям урядника Петра Михайлова. Він хотів особис­то познайомитися з досягненнями Голландії та Англії. Петра І дуже вразило те, що він побачив у промисловості, будівництві кораблів. Він опанував тут 14 ремесел. В Амстердамі росіяни заклали кора­бель і найняли для Росії 800 європейських майстрів, а також заку­пили велику кількість нових рушниць і різних пристроїв. Чотири місяці цар провів в Англії, відвідавши мануфактури, університет, обсерваторію Ґринвіча, Монетний двір і навіть парламент. Але авторитет Росії на міжнародній арені був невеликим, тому країна не могла знайти собі союзників у війні проти Туреччини. До того ж в Європі готувалася війна за іспанські володіння, що було більш привабливою перспективою.

Завершити «Велике посольство» Петрові не вдалося, тому 1698 р. він отримав повідомлення про стрілецький бунт і змушений був повернутися до Москви. Стрільці скаржилися на голод, затримку заробіт­ної плати, і це призвело до того, що вони мусили жебракувати по селах. Крім того, стрільці хотіли повернути на трон Софію. Цар жорстоко розправився із заколотниками. За місяць було повішено 799 стріль­ців; трупи не прибиралися протягом п'яти місяців.

Робота з картиною В.Сурикова «Ранок стрілецької страти».

Завдання.

1. Назвіть головних персонажів картини.

2. Як автор зображує стрільців?

3. Яким автор зобразив Петра І? Які риси характеру ви побачили?

4. Зробіть висновок.

Висновок. На картині зіткнулися стара і нова Росії, і одна повинна бути знищена, щоб друга змогла набрати силу, і це Росія Петра, великого і страшного російського царя-реформатора.

Розповідь учителя.

Після цього 16 стрілецьких полків були розформовані, а військо почало набиратися з рекрутів. Розлючений цар зібрав у Преображенському, що з дитинства було його резиденцією, бояр, яким наказав подати ножиці та власноруч відрізав їм бороди. Так деспотично цар узявся за нововведення. Згодом за бороди встано­вився податок. Усі, хто хотів носити бороду, були змушені платити: купець – 100 рублів, дворяни – 60 рублів на рік. Цей закон не по­ширювався тільки на священиків.

Петро в цей період проводив й інші реформи: зобов'язав носити європейський одяг, запровадив друкарню та вищі школи. Цар увів нове літочислення від народження Ісуса Христа, а новий рік – від 1 січня. Петро І усе більше посилав молодих дворян навчатися за кордон. Міста отримали самоуправління та незалежність від приказів. Цар об'єднував по кілька приказів, щоб зменшити їхню кількість. Кількість членів Боярської думи також скоротилася майже вдвічі. Крім цього вводилася посада прибутковця, обов'язком якого було вигадування нових податків.

3. Північна війна

Робота з документом.

Бюджет Росії 1704 р.

Прибуток — всього — 6 400 132 карбованці

Витрати — всього — 3 515 553

У тому числі:

на палацове господарство –11 6421

на військові витрати — 14 149 832

кавалерію — 41 541

артилерію — 26 3274

озброєння — 93 116

порох і селітру — 694

обмундирування — 99 716

флот — 174 496

будівництво укріплень — 116 763

на дипломатію — 75 042

казенні підприємства — 59 011

фінанси — 32 073

адміністрацію — 12 166

церкву — 29 777

медицину — 11 335

просвіту — 3 786

шляхи сполучення і пошту — 2 267

(Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI – к. XVIII ст. – К.,1998. – С. 168).

Запитання.

1. Проаналізувавши наведений документ, назвіть, які галузі фінансувалися найбільше, а які – найменше.

2. Як це характеризує розвиток Росії?

Слово учителя.

Велика увага приділялась армії і флоту. Росія вела Північну війну.

Бесіда.

1. Пригадайте з курсу історії України, чому Петро І розпочав війну зі Швецією.

2. Які держави стали союзниками Петра І?

Додаткова інформація.

Після того, як Петро не знайшов союзників для війни з Туреччиною, він розпочинає війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Проти Швеції склався союз північних держав: Росії, Данії, Саксонії та Речі Посполитої.

Завдання.

Користуючись текстом підручника (§ 20, п. 2, с. 169-172) і картою атласу, визначте основні події Північної війни.

Перебіг Північної війни (1700-1721 рр.)

  Наслідки Північної війни.

• Росія закріплювала за собою узбережжя Балтійського моря від Виборга до Риги та два острови Фінської затоки;
• отримавши вихід до Балтійського моря, Росія перетворилася на могутню європейську державу;
• розширення зовнішньої торгівлі через Прибалтику сприяло еко­номічному та культурному піднесенню Росії.

4. Реформи Петра І

Робота з картиною В.Сєрова «Петро І».

Завдання.

1. Кого зобразив автор на картині?

2. Чи протиставлений Петро І іншим персонажам?

3. Які якості московського царя намагався відобразити художник?

Слово учителя.

Щоб проводити масштабні реформи, правителю необхідна неабияка сила воля і величезне бажання. Чи допомогли Петрові І ці якості здійснити перетворення?

Самостійна робота учнів за підручником (§ 21, п. 3, с. 172-173) і складання схеми.

Реформи державного управління Петра І

Запровадження   сенат  запровадження синод  поява «Табелі

губернського поділу    колегій    про ранги»

  перепис селян запровадження  запровадження

          подушного  служивого

          податку  дворянства

Додаткова інформація.

Реформи державного управління – створення нового вищого за­конодавчого, виконавчого і розпорядницького органу – Сенату (1711) (колегіальний орган влади, члени якого призначалися ца­рем); скасування приказів, замість яких були створені нові устано­ви – колегії (1718). Спочатку було 9 колегій, згодом їхня кількість збільшилася.

Повноваження колегій:

1. Синод (духовна колегія) – релігійне життя. Синод – центральний орган, який за Петра І почав керу­вати церквою.

2. Колегія закордонних справ – зовнішні зносини.
3. Військова колегія – суходільні сили.
4. Адміралтейська (морська) – флот.
5. Камер-колегія – стягнення податків.
6. Штатс-колегія – контроль за фінансовою діяльністю державного апарату.
7. Ревізіон-колегія – контроль за фінансами держави.
8. Мануфактур-колегія – промисловість, окрім металургійної.
9. Берг-колегія – металургійна промисловість.
10. Комерц-колегія – справи торгівлі.
11. Вотчинна колегія – дворянське землекористування.
12. Головний магістрат – міста.
13. Юстиц-колегія – судові справи.

Реформа місцевого управління – введення розподілу держави на губернії (1708), які очолювалися призначеними царем губернаторами; губернії поділялися на провінції (на чолі з воєводою) та повіти (на чолі з воєводою).

Міська реформа – створення Головного магістрату (центральне відомство у справах міста).

Церковна реформа – створення Духовної колегії або Синоду (1721), що повинен був замінити патріарха (у веденні Синоду зна­ходилися винятково церковні справи: цензура духовних книг, бо­ротьба з єресями і розколом, призначення та усунення посадових духовних осіб. Синод виконував і функції духовного суду. Таким чином, церковна влада опинялася в підпорядкуванні у світської влади); заснування особливого відомства – Монастирського приказу – для управління монастирськими і церковними землями; церква втратила частину майна на користь держави.

 «Табель про ранги» (1722) – упорядкування послідовності про­сування по службі; відділення військової служби від цивільної (ко­жен вид служби поділявся на 14 класів або рангів; установлення вислуги чинів за тривалу і бездоганну службу, а не за знатність походження).

Податкова реформа – перепис усього податного чоловічого насе­лення (1719); уведення замість подвірного обкладання подушної податі (1724).

Складання схеми.

Управління державою за Петра І

Розповідь учителя.

Військова реформа – створення регулярного війська (піші та кінні полки), рекрутські набори (від 200 селянських дворів – 1 рекрут), уведення обов’язкової військової служби для дворян; організація гвардійських полків; створення морського флоту; однакове озброєння й об­мундирування; прийняття військових і морських статутів; довічне несення військової служби; відкриття військових училищ.

Реформа промисловості – створення мануфактур з використанням примусової праці; проведення політики меркантилізму – перевищення вивозу російських товарів (експорту) над увозом закордонних товарів (імпортом); перетворення Петербурга в центр зовнішньої торгівлі.

Робота з картою.

Завдання.

Знайдіть на карті міста, де були збудовані металургійні заводи; текстильні мануфактури; суднобудівні верфі.

Розповідь учителя.

Реформи в галузі культури – відкриття у Петербурзі Морської академії (1715 р.), Академії наук (1725 р.), у 1714 р. відкрито першу бібліотеку і Кунсткамеру, з 1704 р. почала виходити газета «Ведомости» і засновано перший російський театр; запроваджувалося обов’язкове оволодіння дворянами гарними манерами, Петро видав книгу «Юності чесне зерцало».

Для відкриття мануфактур уряд Петра І надавав пільги, запрошував іноземців. Але на відміну від європей­ських із вільнонайманою працею, у Росії були «приписні» та «по­сесійні» мануфактури. На них працювали селяни, виконували пан­щину. Село, яке віддавалося в посесію (володіння) підприємства, уже не можна було продати без мануфактури. Крім приватних ма­нуфактур були й державні. Загалом після смерті Петра І в Росії вже працювали 233 мануфактури.

У 1721 р. Петро І прийняв титул імператора.

Петро помер рано. Він застудився, допомагаючи рятувати моря­ків із корабля, який тонув, після чого серйозно захворів і невдовзі помер, навіть не встигнувши призначити спадкоємців.

Робота з історичним джерелом підручника «Петро І про себе і про свої дії» (с. 174)

Бесіда.

1. Як наведені вислови характеризують царя?

2. Висловіть своє особисте ставлення до Петра І.

3. Чи відверто говорить цар? Чи є у джерелі щось таке, що вас насторожує?

V. Закріплення нових знань учнів

 Бесіда.

1) Яким чином Росія у XVIII ст. перетворилася на одну з наймогутніших країн Європи?

2) Чи торкнулися перетворення селянства?

3) Чому історики неоднозначно оцінюють діяльність Петра І?

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект і текст підручника: § 21.
2. Записати позитивні і негативні наслідки петровських реформ.

VІІ. Підсумки уроку

Заключне слово учителя.

Петровські реформи сприяли зміцненню абсолютизму. Вони здій­снювалися на кріпосницькій основі і були спрямовані на збережен­ня і зміцнення феодально-кріпосницького ладу. У той же час реформи створювали умови для виникнення капіталістичних відносин.

Реформаторська діяльність Петра І перетворила Росію на могутню Російську імперію, яка стала вагомим чинником європейської політики. В той же час реформи розкололи російське суспільство: меншість (дворянство) дбала про державні інтереси та орієнтувалася на Європу, більшість (селянство) зберігала вірність патріархальним традиціям. Механічне перенесення культурних установок Заходу мало згубні наслідки для російської культури.