Урок "Розмноження та поширення грибів"

Про матеріал

ознайомити учнів з особливостями розмноження та поширення грибів, порівняти їх з особливостями розмноження тварин і рослин

Перегляд файлу

Розмноження та поширення грибів

Цілі уроку:

• освітня: ознайомити учнів з особливостями розмноження та поширення грибів, порівняти їх з особливостями розмноження тварин і рослин;

• розвивальна: розвивати вміння порівнювати об’єкти і процеси та формулювати висновки, використовувати раніше вивчений матеріал та проводити аналіз інформації;

• виховна: виховувати розумінні єдності всього живого, тісних зв’язків між організмами та вразливості природи до діяльності людини.

Обладнання і матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням особливостей будови грибів та механізмів їхнього розмноження, фотографії та малюнки грибів.

Базові поняття і терміни уроку: гриби, гетеротрофи, шапинкові гриби, плісняві гриби, міцелій (грибниця), шапинка, ніжка, плодове тіло, спори.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда

Як живляться гриби?
Що таке міцелій (грибниця)?
Які особливості будови мають шапинкові гриби?
Навіщо грибам потрібне плодове тіло?
З яких частин складається плодове тіло?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

У грибів є вегетативне, безстатеве і статеве розмноження. Вегетативне розмноження здійснюється частинами міцелію, які, відділяючись від загальної маси, здатні рости і розвиватися самостійно. У дріжджових грибів вегетативне розмноження відбувається брунькуванням: на клітинах міцелію утворюються вирости (бруньки), які поступово збільшуються в розмірах, а потім відокремлюються від материнської клітини. Безстатеве розмноження здійснюється за допомогою нестатевих спор. Нестатеві спори грибів дуже різноманітні. Вони можуть бути із джгутиками і без них, поширюватися у вигляді одиничних клітин або групами клітин, які вкриті спільною оболонкою. Місце утворення спор називається спорангієм, а гіф, на якому розташований спорангій, — спорангієносцем. Зооспори (спори з джгутиками) розміщені в зооспорангіі. Якщо ж спори не мають джгутиків, то вони називаються конідіями і відкрито розташовані на гіфі-конідієносці. Спори можуть розвиватися або всередині спорангіїв (ендогенно), або відокремлюватися від кінців особливих виростів міцелію (екзогенно).

Найпростіше влаштовані нижчі гриби, які найчастіше живуть у воді. Спори цих грибів мають джгутики і чудово плавають. Це найдавніший спосіб поширення грибів зооспорами. Спори цвільових грибів дуже дрібні і легкі, тому вони можуть поширюватися з допомогою вітру, води або на лапках комах. Краплі дощу можуть переносити і великі грибні спори. У поширенні багатьох спор беруть участь і тварини. Особливо часто таким способом користуються гриби, плодові тіла яких розташовані під землею, наприклад трюфелі. Поширюють спори грибів і комахи. Гриби, що використовують такий спосіб поширення, часто мають специфічний запах і слизові виділення, які привертають увагу певних видів комах. Наприклад веселка звичайна.

Ще один спосіб — розкидання спор за допомогою пружних гіф (переноспора) або відстрілювання спорангія (пілоболюс). Способи розселення грибів поділяють на пасивні і активні. Під час пасивного гриб користується чиєюсь допомогою, а в разі активного може впоратися сам.

Статеве розмноження

Під час статевого розмноження у грибів утворюються спеціальні статеві спори. Ці спори утворюються за допомогою спеціальних структур, будову яких і використовують для класифікації грибів. Так, у представників класу Базидіоміцети (білий гриб, мухомор, глива) статеві спори утворюються на базидіях. А в представників класу Аскоміцети (трюфелі) для утворення статевих спор є аски. Добре знайомі всім шапинки їстівних і отруйних грибів є частинами плодового тіла — органа гриба, у якому і розміщені базидії. З їхніх трубочок або пластинок спори вилітають і переносяться вітром або водою чи комахами. Після потрапляння у ґрунт спори проростають у ростову трубку, з якої розвивається міцелій. Це первинний міцелій. Для утворення нових плодових тіл потрібно, щоб поряд із ним проросла спора іншого гриба. Тоді гіфи первинних міцеліїв можуть злитися і дати початок вторинному міцелію. А вже вторинний міцелій здатен утворювати нові плодові тіла. У нижчих гамет процес статевого розмноження простіший і нагадує статеве розмноження одноклітинних водоростей. Гриби утворюють рухливі гамети із джгутиками. Гамети різних грибів зливаються і утворюють зиготу, з якої розвивається новий організм.