Урок розвитку критичного мислення, 4 клас. Тема: "В.О.Сухомлинський. Врятував сонечко". Використання стратегій критичного мислення на уроці формує в учнів вміння творчо осмислювати прочитане, слухати іншого, узагальнювати почуте, чітко формулювати власну думку.
Урок розвитку критичного мислення
Читання 4 клас
Тема. В.О.Сухомлинський. Врятував сонечко.
Мета. Навчальні цілі:
Виховні цілі:
Вміння критично мислити:
Використання стратегій ЧПКМ на уроці:
Матеріал до уроку: тексти В.О. Сухомлинського «Врятував сонечко»
Хід уроку
І АКТУАЛІЗАЦІЯ
Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай,
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
«Асоціативний кущ»
І І
- ДОБРОТА –
І І
«Мозкова атака»
Давайте поставимо разом задачі до уроку:
*На уроці ми повинні навчитися аналізувати текст, висловлювати своє ставлення до описуваних подій;
* встановлювати послідовність подій в оповіданні;
* визначати головну думку.
ІІ УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ
Стратегія «Читаємо – думаємо – обмінюємось ідеями»
Перша група опрацьовує 1 частину тексту,
друга група опрацьовує 2 частину тексту,
третя група опрацьовує 3 частину тексту. Кожний учень групи має номер від 1 до 6 (7).
Перші формулюють висновки за прочитаним фрагментом.
Другі формулюють питання до кожного фрагмента.
Треті пояснюють незрозумілі ідеї та ситуації.
Четверті вносять пропозиції про подальший хід подій.
П′яті порівнюють текст з ідеями четвертих, підбивають підсумки.
Шості порівнюють, відшукують аналогії з раніше вивченим.
ІІІ РЕФЛЕКСІЯ
А поруч текли струмки.
Йому стало жаль сонечка.
Пішов дощ.
Василько побіг під дощ.
Василько Сонечко
Груповий самомоніторинг
Врятував сонечко
Це було влітку. Цілий день пекло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ.
Під високою гіллястою шовковицею сидів Василько. Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя. Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки. Василько побачив, як один струмок поволеньки почав заповнювати невеличку заглибину. Утворювалось озерце.
На середині цього озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало. Ось – ось затопить острівець.
Раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко. Воно бігало від одного краю острівця до другого. «Чому ж воно не летить ?» - подумав Василько. Йому стало жаль сонечка.
Острівець ставав усе меншим. Ось він уже такий, як п*ятачок. Ось він не більший від копійки. Сонечко сиділо непорушно.
Василько побіг під дощ. І зразу ж змок до нитки. Та він устиг врятувати сонечко.
В.Сухомлинський