Урок розвитку критичного мислення. Тема: "В.О.Сухомлинський. Врятував сонечко" (4клас)

                            Урок розвитку критичного мислення

                                           Читання 4 клас

Тема. В.О.Сухомлинський. Врятував сонечко.

Мета. Навчальні цілі:

• Формувати вміння творчо осмислювати прочитане.

      Виховні цілі:

• Виховувати в собі турботу, милосердя, доброту і щирість почуттів.

      Вміння критично мислити:

• вміти працювати в парі, групі;
• вміти вислухати іншого, узагальнювати почуте;
• чітко формулювати власну думку, цінувати час.

    Використання стратегій ЧПКМ на уроці:

• Асоціативний кущ;
• Мозкова атака;
• Читаємо – думаємо – обмінюємось ідеями;
• Порушена послідовність;
• Сенкан
• Речення з відкритим кінцем

 

    Матеріал до уроку: тексти В.О. Сухомлинського «Врятував сонечко»

 

                                      Хід уроку

І АКТУАЛІЗАЦІЯ

 

1. Орг. Момент. Розминка «Скажи тепле слово товаришеві»

• Наш урок ми проводимо під девізом:

Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай,

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

 

2. Активізація мислення

 

«Асоціативний кущ»

                                І      І  

                         -  ДОБРОТА –

                                І       І

«Мозкова атака»

• Як ми ставимося один до одного?
• Як людина повинна ставитися до інших людей, до природи?
• Чи потрібна кожному з нас взаємопоміч?

3. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності

• Сьогодні на уроці ми розглянемо оповідання В.О.Сухомлинського «Врятував сонечко»

Давайте поставимо разом задачі до уроку:

• Чому ми повинні навчитися?
• Що ви очікуєте від уроку?

*На уроці ми повинні навчитися аналізувати текст, висловлювати своє ставлення до описуваних подій;

* встановлювати послідовність подій в оповіданні;

* визначати головну думку.

 

ІІ УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ

 

Стратегія «Читаємо – думаємо – обмінюємось ідеями»

Перша група опрацьовує 1 частину тексту,

друга група опрацьовує 2 частину тексту,

третя група опрацьовує 3 частину тексту. Кожний учень групи має номер від 1 до 6 (7).

         Перші формулюють висновки за прочитаним фрагментом.

         Другі формулюють питання до кожного фрагмента.

         Треті пояснюють незрозумілі ідеї та ситуації.

         Четверті вносять пропозиції про подальший хід подій.

          П′яті порівнюють текст з ідеями четвертих, підбивають підсумки.

          Шості порівнюють, відшукують аналогії з раніше вивченим.

 

ІІІ РЕФЛЕКСІЯ

 

1. «Думайте – відповідайте»

• Що нового ви дізналися з тексту?
• Яка головна думка оповідання?
• Чому воно вчить читачів?

2. «Порушена послідовність»

• Встановіть правильну послідовність речень щодо опрацьованого тексту.

     А поруч текли струмки.

 

    Йому стало жаль сонечка.

 

    Пішов дощ.

 

    Василько побіг під дощ.

 

3. «Сенкан»

Василько                         Сонечко

4. Узагальнення

Груповий самомоніторинг

 

5. Підсумок уроку. «Речення з відкритим кінцем»

• На уроці для мене цікавим було…
• Сьогоднішній урок навчив мене…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   Врятував сонечко

       Це було влітку. Цілий день пекло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ.

         Під високою гіллястою шовковицею сидів Василько. Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя. Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки. Василько побачив, як один струмок поволеньки почав заповнювати невеличку заглибину. Утворювалось озерце.

 

         На середині цього озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало. Ось – ось затопить острівець.

        Раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко. Воно бігало від одного краю острівця до другого. «Чому ж воно не летить ?» - подумав Василько. Йому стало жаль сонечка.

 

      Острівець ставав усе меншим. Ось він уже такий, як п*ятачок. Ось він не більший від копійки. Сонечко сиділо непорушно.

       Василько побіг під  дощ. І зразу ж змок до нитки. Та він устиг врятувати сонечко.

 

 

                                                                      В.Сухомлинський