Урок розвитку мовлення "Потоваишуємо з Булгаковим..."

Тема:  Потоваришуємо з Булгаковим…

Мета: актуалізувати знання учнів та повторити творчість М.Булгакова; розвивати зв’язне писемне та усне мовлення; удосконалювати навички виконання випереджувального завдання; сприяти формуванню власної точки зору; виховувати почуття толерантності, духовності, відданості.

Обладнання: портрет письменника, плакат із зображенням Андріївського узвозу на Подолі в Києві; виставка творів письменника, імітація сцени, опорні картки, «сторінка ФБ», мультимедійні пристрої.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Форма проведення: урок- презентація проектів.

Хід уроку

«Я хотів служити народові…»

М. Булгаков

І. Організація учнів до сприйняття навчального матеріалу.

Учитель. Сьогоднішній урок – підведення підсумків та узагальнення знань по творчості Михайла Булгакова. Ви продемонструєте присутнім свої комунікативні вміння, удосконалюватимете навички виконання випереджувального завдання, розвиватимете зв’язне писемне та усне мовлення, спробуєте проявити свої ораторські здібності, представивши підготовлені вами міні-проекти по творчості цього письменника. А для того, щоб ваші відповіді оцінити об’єктивно я вирішила створити групу експертів з числа наших гостей. Прошу зайняти свої місця та приготуватися до роботи.

Відеоролик про дружбу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знань.

Слово вчителя. Серед найбільших чеснот людського спілкування чи не найпочесніше місце посідає дружба, товаришування. Що таке дружба для вас,  чи вміємо ми дружити, любити, товаришувати  - тема психологічних тренінгів і занять. Завдання ж нашого уроку – потоваришувати з письменником. Це неможливо – заперечите ви. Але ми все ж спробуємо. Сьогодні зі своєї соціальної сторінки у друзі до нас проситься М.Булгаков. Чи прийняти запит, чи відхилити – вирішувати вам після того, як ви представите свої міні-проекти за творчістю цього письменника, який понад усе «хотів служити народові».

Запис у зошити теми та епіграфа

Подумайте також про зміст приватного повідомлення, адресованого М.Булгакову, яке б ви написали йому.

 ІІІ. Основна частина уроку.

Представлення проектів

1. Булгаков і Київ.

Слово вчителя. Його безмежною Любов’ю було місто Київ. Перший проект називається «Булгаков і Київ».

Виступ учня. Мультимедійна презентація

«Які зірки в Україні! Уже сім років живу в Москві, а все-таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді нестерпно на поїзд… І туди…Знову побачити урвища, занесені снігом, Дніпро. Немає у світі міста кращого за Київ».

Так писати може тільки людина, безмежно закохана у свою батьківщину, у древнє і вічно молоде місто Київ. Освічений, інтелігентний і вихований Булгаков, усупереч усім нормам орфографії, слово «місто» писав з великої літери, чим доводив свою любов, своє божевільне захоплення Києвом.

Саме тут з15 травня 1891 року в атмосфері затишку,злагоди, у світі музики, сімейних читань та вистав, минали дні дитинства і юності наймістичнішого, як він сам себе називав, письменника початку ХХ століття.

Данину любові до рідного дому на Андріївському узвозі до Подолу, до матері, Києва,митець віддав у своїх творах: романі «Біла гвардія», п’єсі «Дні Турбіних», нарисі «Київ-місто».

2. «Микола Гоголь і Михайло Булгаков».

Слово вчителя. Так, за власним твердженням, М.Булгаков – містичний письменник. Дослідники доводять,що у його творах простежується вплив стилістики М.Гоголя: це й інтенсивне вживання яскравих поетичних фарб чи гострого українського дотепу і навіть наявність спільних метафор. Ось як про це розповідає у своєму нарисі «Одна Голгофа на двох» Марина Черкашина.

Виступ учня. Усне повідомлення (уривок з нарису).

3. «Неопубліковані твори письменника».

Учитель. Звісно, вони встигли багато. Настільки багато, що деякі з творів М.Булгакова так і не були опубліковані за життя письменника. Якщо перелічити їх назви, то список вийде довгим. Достатньо згадати п’єсу «Біг», театральну постановку якої глядачі так і не побачили, драму «Олександр Пушкін. Останні дні», «Життя пана де Мольєра»…

Учень. Те ж саме можна сказати про п’єсу-гротеск «Іван Васильович», за мотивами якої написано кіносценарій до кінокомедії «Іван Васильович змінює професію»

Демонстрація уривка з фільму «Іван Васильович змінює професію»

4. «Запрошуємо у міні-бібліотеку »

         Слово вчителя. На щастя,  у  М.Булгакова є  твори,  які ми сьогодні маємо можливість читати, переглядати їх екранізацію, аналізувати і вчитися сприймати дійсність. Яку ж літературну спадщину залишив нам М.Булгаков?

         Виступи учнів. Коментування виставки творів письменника інтерв’ю з письменником)

а) Кореспондент:

- Які події зображені у  романі «Біла гвардія»?

     Письменник:

- Зміст роману становить опис подій пореволюційного хаосу, який я спостерігав на власні очі у 1918 році. Мав намір створити панорамну фреску громадянської війни у ХХ столітті. Проте вийшов лише один фрагмент такої фрески, обмежений простором і часом (Києвом 1918 року)

б)  Кореспондент:

– Яка особливість п’єси «Дні Турбіних»?

Письменник:

-   Я зобразив трагедію громадянської війни, зі щирим теплом описав рідний Київ, оспівав родинне вогнище,будинок, де «дихають жаром розмальовані кахлі» і живуть люди, які щиро віддано люблять одне одного і свою вітчизну.

в) Кореспондент:

- Як мені відомо, радянську дійсність Ви засуджуєте і в інших своїх творах…

Письменник:

• Так. Гостра сатира на радянську бюрократію звучить у фейлетоні «Диволіада». Про наукове відкриття «променя життя», який у руках неосвічених представників нової влади перетворився на «промінь смерті» розповідає фейлетон «Фатальні яйця».

г) Кореспондент:

- А чи лише цими творами обмежилася ваша критика наслідків більшовицької революції?

Письменник:

• Звісно, виклик головній для революції ідеї соціальної рівності я кинув

у блискучій філософсько-сатиричній повісті «Собаче серце», яка була створена у 1925 році. Проте не була опублікована через заборону.

Кореспондент:

• Повість вийшла друком лише 1987р.

д) Кореспондент:

- Який же твір приніс Вам світову славу?

Письменник:

- Я пишаюся своїм наймістичнішим романом, романом про найвідданіше кохання, романом, де домінуючою темою є боротьба добра і зла, романом, якого можна розібрати на цитати, на афоризми і це стане книгою життя – романом «Майстер і Маргарита».

Кореспондент:

- Яка ж доля цього твору?

Письменник:

- Він був розпочатий ще у 1928 році, а світ його побачив лише через сорок років. Роман має надзвичайно складну ідейно-художню структуру, у ньому переплітається декілька сюжетних ліній, це «роман у романі».

Кореспондент:

- Яку б фразу з роману Ви назвали б безсмертною і чому?

Письменник:

- Безперечно, «Рукописи не горять» - відчайдушний виклик руйнівній роботі часу.

5. «Рукописи не горять»

Слово вчителя. Підготовлені вами проекти розповідять більше про цей роман.

а) Буктрейлер за екранізацією роману «Майстер і Маргарита».

б) Символіка вбрання Воланда (учні аналізують символіку одягу Воланда, підтверджуючи  цитатами з твору та супроводжуючи малюнками, ескізами)

Завдання. Скласти схему кольорів вбрання Воланда. Який колір переважає? Чому?

1-й учень. Вічна й складна проблема співвідношення добра і зла з’ясовується М. Булгаковим на високому художньому рівні. Мотив світла і тіні пронизує увесь роман «Майстер і Маргарита». Воланд як живий дух у творі має природу тіні. В залежності від  освітлення, розташування предмета тінь може постійно змінюватися. Тому Воланд змінюється протягом усього твору.

2-й учень. На початку роману  М.Булгаков пише, що різні установи представляли свої описи цього чоловіка. У першому було сказано, що він низького зросту, мав золоті зуби і кульгав на праву ногу. У другому – був величезного зросту, мав платинові коронки, кульгав на ліву ногу. Перед Берліозом і Бездомним він з’являється  у дорогому сірому костюмі. Немає жодного натяку на Сатану.

3-й учень. В описі зовнішності Воланда є неоднозначність, елемент парадоксу. «Он был в дорогом сером костюме, в заграничных, в цвет костюма туфлях. По виду – лет сорока с лишним. Рот какой-то кривой. Выбрит гладко. Брюнет. Правый глаз черный, левый почему-то зеленый. Брови черные, но одна выше другой. Словом – иностранец». Різний колір очей, кривий рот вказує на іронію, на те, що він не такий, як усі.

4-й учень. Чистого чорного і чистого білого кольору в природі не існує. Тому Воланд перший раз появляється саме в костюмі сірого, невизначеного  кольору для того, щоб його помітили. А ще можна стверджувати, що сірий – це поєднання білого і чорного кольорів. Адже диявол у романі не стільки сила зла, як сила, що розвінчує зло.

5-й учень. На сеансі чорної магії Воланд виконує роль артиста. Тому одягнений відповідно. «Прибывшая знаменитость поразила всех своим невиданным по длине фраком и тем, что явилась в черной полумаске».

1-й учень. У квартиру №50, де зупинився диявол, приходить буфетник. Він ще не бачить Воланда, а тільки чує його «тяжелій бас». Потім в тіні Андрій Фокич роздивився артиста в «черном белье и черных востроносых туфлях».

2-й учень. Маргарита побачила Воланда зовсім в іншому одязі. Втомлений, хворий, одягнений по-домашньому диявол сидить на постелі в нічній довгій, брудній сорочці, залатаній на лівому плечі. Знову в описі немає однозначності: золотий ланцюжок і брудна сорочка. Біля нього стоїть «дивний, ніби живий, і освітлений з одного боку глобус». Такий контекст вказує на те, що Воланд символізує зло, яке було і є на землі протягом тисячоліть.

3-й учень. Зовсім інший був на ньому одяг, коли ми бачимо Воланда на кам’яній терасі одного із найкрасивіших будинків Москви. «Он сидел на складном табурете, одетый в черную свою сутану».

4-й учень. Наприкінці роману ми бачимо Воланда у плащі, схожому на чорне покривало, яке прикриває тих, хто йде за ним. У даному контексті одяг є символом захисту. Інші деталі відсутні.

5-й учень. На чорному коні він нарешті летить  «в своем черном обличии». Нічого прикрашати вже не потрібно. Автор не описує ні Воланда, ні його одяг. Адже ми знаємо. Який він насправді, оскільки це є дух зла!

Висновок. Змінюються костюми, кольори, але переважає чорний колір. Все-таки Воланд є представником темних сил, потойбіччя. 

Проект «Крем Азазелло»

в) Розмова про наймістичніший роман Булгакова була б неповною, якби до нас не завітала Маргарита – та, що продала себе дияволу заради свободи свого коханого.

г)Учитель. Фраза «Рукописи не горять» говорить про вічність, по безсмертя. А чи вартий безсмертя той, хто є автором роману про Ісуса Христа у романі «Майстер і Маргарита».

Учень. «Чи вартий Майстер Безсмертя?» (учень аналізують алгоритм)

Завдання. Доповніть виступ учня своїми роздумами.

Нерішучий, але не боягуз (адже пише роман про Ісуса Христа і не бореться з владою) – дивак(відмовився від свого прізвища) – інтелігент (толерантно і терпляче ставиться до оточуючих його чиновників і навіть Воланда та його почту) – не надає значення побутовим проблемам (живе у підвалі) – замкнутий(майже ні з ким не спілкується) - готовність пожертвувати своїм коханням заради спокою Маргарити – пише роман-виклик (суспільство атеїстичне, а роман про Ісуса Христа = геніальний митець, позбавлений світла,але гідний спокою = вартий Безсмертя.

Висновок. Думки і дослідження щодо роману «Майстер і Маргарита», його героїв та проблем нескінченні, тому варті Безсмертя, як і сам автор роману М. Булгаков.

6. Інсценізація уривка повсті М.Булгакова «Собаче серце»

Учитель. За творами М.Булгакова знімають фільми, ставлять п’єси у театрах, просто читають. Проект «Ми – актори» реалізують учні групи.

Учні.

     Дійові особи:

Професор Преображенський – лікар, вчений, винахідник.

Людина – невихована, невизначена істота, плід винаходу професора, з повадками собаки

(Людина спить на килимку, згорнувшись бубликом. Потому лінькувато встає, потягається, прогинаючи спину, як собака. Входить професор)

Професор (суворо): Я, здається, вже двічі просив не спати на килимку на кухні, тим більше вдень!

Людина (кашляючи, хрипло):Повітря в кухні смачніше.

Професор: Спання на килимку заборонено! Що за нахабство? Ви ж заважаєте. Там жінки.

Людина (похмуро, надувши губи): Теж мені жінки. Панянки. Звичайні служниці,а гонору, як у комісарші. Це все Зінка плеще.

Професор: Прошу не називати Зіну Зінкою! Заберіть цю гидотну з шиї. Недопалки на підлогу не кидати!Щоб я не чув жодного лайливого слова в будинку! Не плювати…

Людина (плаксиво): Щось ви мене, «папаша» дуже притискаєте…

Професор (роздратовано):Це хто вам тут «папаша»? Щоб я не чув цього слова! Називайте мене на ім'я й по батькові.

Людина (ображено): А що ви все: не палити, не плювати…Туди не йди, те не роби…Що ви мені жити заважаєте? Хіба я просив вас операцію робити? Нічогеньке таке діло:впіймали тварину, розпанахали голову, а тепер знущаються.

Професор (хитає головою: «ну й тип»): Як, ви незадоволені, що вас перетворили в людину? Ви бажаєте знову копирсатися в помийних ямах?

Людина: Я,може, свій шматок хліба здобував. А якби вмер під ножиком, що б ви тоді сказали, товаришу?

Професор: Я вам не товариш. (Про себе):Це жахливо.

Людина (з іронією):Звісно ж. Ми в університетах не вчилися, в квартирах на п'ятнадцять кімнат не жили. Тільки пора це зупинити. В теперішній час кожен має своє право.

Професор(дивлячись в нікуди): Яку ще справу ви до мене маєте?

Людина: Так, що ж, за справа проста. Документ, Пилипе Пилиповичу, мені треба.

Професор (перелякано): Хм…Який документ! Без цього ніяк не можна?

Людина: Як же без документа? По-перше, будком…Зустрінуть - питають: коли пропишетесь, шановний?

Професор: Але ж куди я вас пропишу? Не забувайте, ви ж… оце… адже, ви істота лабораторна… Без імені і прізвища.

Людина: Ну, це ви дарма. Імꞌя я собі вибрав – Поліграф Поліграфофич.

Професор: Не жартуйте, я з вами серйозно говорю. Такого імені не має в жодному календарі.

Людина:А ось і є. У тому що у вас в оглядовій висить.

Професор (дивиться в календар: день поліграфії): Де?

Людина: 4-го березня святкується. А прізвище я згоден взяти спадкове: Шаріков.

Питання.  Які проблеми піднімає автор у повісті  «Собаче серце»? (Булгаков не вірив у можливість декларованих радянською владою революційних («хірургічних») перетворень людини й суспільства, протиставляючи їм шлях природної еволюції)

7. Психолого-творчий портрет М.Булгакова. Аналіз складеної схеми.

ІV. Закріплення.

Учитель. Настав час скористатися імпровізованою сторінкою соціальних мереж та визначитися з вибором:

- чи приєднувати у друзі Михайла Булгакова чи відхилити запит;

- яке повідомлення ви б написали письменникові?

V. Слово експертам.

Аналіз проектів та оцінювання навчальних досягнень учнів.

VІ. Заключне слово вчителя.

 «Рукописи не горять». Лейтмотивом найепатажнішого роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита» пронизана не лише уся творчість великого киянина, а саме його життя. Адже в романах та повістях Михайла Афанасійовича звучать автобіографічні нотки. Його майстер спалив рукопис і відмовився від прізвища.  Але рукопис роману, написаного ним, ці крихкі, неміцні листки паперу, списані буквами, - це лише зовнішня оболонка написаного твору. Роман, звичайно, може бути спаленим у вогні, може згоріти, як згоряє у печі крематорію тіло померлої людини, проте окрім тіла у рукопису є ще душа. І вона -  безсмертна, як безсмертне імꞌя справжнього Майстра – Михайла Булгакова. Час все розставив на свої місця, підтвердив слова “Рукописи не горять”. Понині люди звуть його Майстром, шанують за незламний дух свободи і правди в роки тяжкої диктатури, пам’ятають його як людину, яка розповіла світові про свою любов до міста, пронесену через все життя. Сьогодні ми можемо сміливо стверджувати, що Київ подарував світу людину, яка не лише віднайшла своє ім'я, а й увіковічнила його у своїх творах.

VІІ.  Домашня завдання. 

Побудуйте зв’язний твір-роздум (усно) на тему: «Чи варта безсмертя людина, яка хотіла служити народові?»