Урок розвитку зв'язного мовлення для 4 класу на основі ТРВЗ-педагогіки "Розповідь за картиною. Ігор Роп'яник "Синичка"

Про матеріал
ТРИЗ-педагогіка. Хто з вас знайомий з цим напрямком: читав, чув, пробував використовувати? Це чудова технологія, одним із інструментів якої є методика складання творчих розповідей за картиною. Спробуйте "роздивитися картину у підзорну трубу", розказати, що ви можете відчути на картині на дотик, слух, смак, скласти загадку, порівняння чи метафору про о'бєкти, зображені на картині. І це ще не весь перелік ігрових вправ, які реалізуються у спільній діяльності вчителя і учнів при роботі з картиною на уроці розвитку зв'язного мовлення. А якщо це картина ще й сучасного українського художника, успіх уроку гарантований.
Перегляд файлу

Урок розвитку зв’язного мовлення

Тема.  Розповідь за картиною. Ігор Роп’яник «Синичка»

Мета.  Ознайомити з творчістю сучасного українського художника  Ігоря Роп’яника, вчити дітей складати розповіді за картиною на основі методики ТРВЗ, розвивати творчу уяву, образне мислення, увагу, спонукати до спостережень у природі, виховувати любов до природи, захоплення її красою, патріотичні почуття, спонукати бачити прекрасне, вчитись «читати» замисел художників у їх картинах.

Обладнання. Медіа засоби, презентація про творчість художника, картина «Синиця», додатковий матеріал з теми.

Попередня підготовка. За тиждень до проведення уроку клас поділяється на групи. Діти  добирають матеріали та роздруковують для всіх учнів класу:

 1 група – науковий опис пташки (де живе, чим харчується тощо);

  2 група – художній опис синички;

3 група – цікаві факти про синичку;

4 група – загадки, прислів’я та вислови про синицю.

Хід уроку

І. Організація класу. Психоемоційне налаштування.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та завдань уроку.

Сьогодні у нас урок розвитку писемного мовлення. Що це за урок? ( урок,  на якому розвиваємо своє мовлення, вчимося писати твори)

Спробуйте здогадатись, що це за слова

УХЖДОКНИ РКАНАТИ

(художник  картина)

Як ви думаєте, як ці слова пов’язані з уроком розвитку писемного мовлення?

(писатимемо твори за картиною)

Молодці! Дякую за відповіді.

Уявіть, що ви потрапили на виставку картин сучасного українського художника, надзвичайно талановитого – Ігоря Роп’яника. Ми познайомимося з творчістю цього художника та за однією з його картин писатимемо розповідь.

ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду.

  1. Знайомство з творчістю художника.

Роп’я́ник Ігор Остапович (25 жовтня 1957, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український живописець, журналіст. Малювати любив змалку, однак в юнацькі роки більше тяжів до фотографічної творчості і кіномистецтва (учасник багатьох фотовиставок, автор декількох кінострічок, які демонструвалися на оглядах-конкурсах аматорських фільмів). Під час служби в армії (1975-1977) захопився ще й різьбою по дереву. І лишень після того, як вступив у Львівський університет й унирнув у вир культурно-мистецького життя древнього Львова з його численними музеями, галереями, художніми виставками, тоді й зрозумів, що малярство – його друга, а може, й головна стихія. Паралельно з набуттям журналістського фаху навчався у Московському заочному університеті мистецтв, брав приватні уроки у відомих львівських митців. Тоді ж, у студентські роки, у Львові відбулись і його перші персональні виставки, які отримали схвальні відгуки і високу оцінку глядачів.

Найулюбленіша тема у творчості мистця – оспівування краси рідних Карпат та мальовничої української природи. 

  1.  Знайомство з картиною «Синичка».

Що можете сказати про те, що зображено на картині? (Відповіді дітей)

Картина – це мить, яка зупинилась. І щоб красиво розповісти про цю мить, потрібно виконати декілька вправ, «пограти з картиною».

Вам допоможе той мовний матеріал, який ви дібрали в групах про  синичку.

ІV. Мовленнєво-теоретична підготовка до складання зв’язного висловлювання.

Організація мовленнєвої діяльності за методикою ТРВЗ.

  1. Виділення об’єктів, зображених на картині.

Пропоную уважно роздивитися картину у підзорну трубу.

Що ви бачите на картині? (дерева, напевно ліс, може молодий, бо дерева тонкі, жовте листя на деяких деревах і на землі,  невеличкий сніг)

Кого ви бачите на картині? (Синичку)

Як ви думаєте, хто є головним об’єктом на картині? (Синичка)

Опишіть її зовнішність, використовуючи додаткову інформацію.

Зверніть увагу, куди спрямований зір пташечки. Може вона видивляється комашку у корі дерева.

  1. Встановлення взаємозв’язків між об’єктами на картині.

Сніг і дерева про що нам можуть розповісти? (Напевно, це перший сніг, він ще невеличкий, лише трішки вкрив землю, дерев ще не притрусив. На деяких деревах ще розвиваються жовті листочки). Отже,це початок зими.

Об’єднаємо дерево і синичку.

Що ще можна об’єднати на картині? (листочки і дерево, дерева між собою, сніг і землю)

(Можна спробувати скласти невеликі діалоги в групах між об’єднаними об’єктами)

3.Опис картини на основі можливого сприйняття об’єктів різними органами чуттів.

Уявіть, що ви потрапили в картину.

- Що на картині можна понюхати? («Тут пахне свіжістю, прив’ялим листям, лісом…»);

- Які звуки можна почути? («Я чую завивання вітру, шелест сухого листя на деревах, потріскування гілок, стукіт дятла, цвірінчання синички…»);

- Що можна відчути на дотик? («Коли я торкаюсь руками я відчуваю ширшаву кору дерев, холодний сніжок, м’якеньке пір’ячко пташечки…»);

- Що можна відчути на смак? (Напевно на смак відчути не можна нічого)

4. Складання порівнянь, загадок, метафор за змістом картини.

Синичка маленька, як грудочка.

Пташечка має синенькі крильця та жовтеньку грудку, наче увібрала у себе кольори нашої батьківщини.

Лісова щебетушка.

Опрацювання загадок, дібраних дітьми.

5. Перетворення об’єктів у часі.

Яка частина доби зображена на картині? (Це, напевно, ранок, тому що дерева в тумані, наче імла їх огорнула. Таке явище найчастіше зустрічається вранці)

Синичка є головним героєм нашої картини. Вона, напевно, недавно прокинулась та шукатиме поживу. Давайте пофантазуємо, що ж вона робитиме впродовж цього дня. (Шукатиме поживу, адже щоб вижити в холодну пору року, потрібно багато їсти, отримуючи з їжі енергію. Якщо у лісі їжі буде мало, то полетить з іншими пташечками ближче до осель людей.)

6.Складання розповідей з різних точок зору.

Давайте створимо павутинку-характеристику лісу та синички.

(різні емоційні настрої і стани, ознаки проявів станів, риси характеру)

Холодний

Зажурений

Сонний

Сумний

Ліс

 

Спокійний

 

Розумний

Тихий

Щоб краще уявити риси головної героїні, уявіть, що ви та синичка на картині

Працьовита

Весела

Добра

Розумна

Синичка

Спокійна

 

Спостережлива

 

 

7. Смислова характеристика картини.

Ми розглянули картину, описали зображене. А тепер спробуємо вияснити в чому смисл картини. Давайте здогадаємось, що хотів нам розказати художник.

Ігор Остапович Роп’яник назвав картину «Синичка». У назві відчувається любов до цієї пташки, лагідність. Вона не відлітає у теплі краї, а залишається зимувати, не боїться холоду, головне для пташечки  – знайти поживу.

Скільки б не було у тебе різних справ, забав та веселощів, не забувай про своїх крилатих друзів. Допоможи їм, і вони стануть тобі у пригоді, сторицею віддячать своєю невтомною працею та піснями.  

Серед сірого та непривітного лісу жовтогруда пташечка ніби згусточок тепла, живої енергії. Хоча дерева і заснули до весни, життя продовжується і комусь потрібно дбати про себе, шукати поживу.

 

Подивіться ще на одну картину художника. Вона називається «Лютий». Може це та сама синичка першою зустрічає весну, весело щебечучи та звеселяючи навколишній світ.

V. Створення тексту зв’язного висловлювання. Розв’язання мовленнєвої ситуації.

Написання твору за змістом картини.

Основні етапи роботи над учнівським твором (алгоритм розумових дій)

1.Вибір теми й визначення основної думки твору.

2. Упорядкування й систематизація дібраного матеріалу

3. Складання плану (за бажанням).

4. Робота із чернеткою.

5. Перевірка, доопрацювання і редагування.

6. Назва твору (добір заголовка).

7. Запис кінцевого результату своєї роботи в робочий зошит або на окремі аркуші паперу (створюють книжку «Подарунок картині»).

 

А тепер приступаємо до етапу написання твору.

Ви можете написати твір-розповідь про зображене, можете перевтілитися у синичку і розповісти про те, що вона бачить та відчуває, можете дібрати уявний діалог між об’єктами на картині. Головне, у творі має відобразитись ваша головна думка. Адже ваші роботи – це результат вашого сприйняття картини. У них мають відбитися ваші почуття, ставлення до героїв картини.

Подумайте, який матеріал ви використаєте (з дібраного вами,  колективно дібраного на уроці) 

Ваша робота починається з чернетки. Висловлюйте послідовно свої думки, вони мають відображати розкриття теми. Використовуйте порівняння, метафори, загадки.

VІ.  Удосконалення творчих робіт за рахунок колективного досвіду.

Я – ваш консультант. Ваші товариші у групах – також ваші помічники. Обговорюйте свої записи. Але, якщо хочете запитати поради у товариша, не відривайте його від роботи, коли він думає, або занотовує свої думки. Адже інколи легко можна забути те, що хотілось сказати.

VІІ.  Рефлексія та саморефлексія. Підбиття підсумків мовленнєвої діяльності учнів за результатами уроку.

Пригадайте прізвище художника та назву картини, за якою ми сьогодні працювали? Які ще картини цього художника ви запам’ятали?

Чи сподобалося вам писати твір за картиною?

Що видалось найцікавішим?

Я щиро вам вдячна за співпрацю. Впевнена, що у нас вийде надзвичайно гарний подарунок-книжка картині.

 

 

docx
Додано
15 серпня
Переглядів
114
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку