Урок "Розвиток мовлення «Назви посуду»

Тема. Розвиток мовлення «Назви посуду»

Мета: ознайомити учнів з творами національного мистецтва – посудом: глечик, макітра, макогін, ложка, миска, горщик, горнятко, діжа та сучасним посудом: блюдце, виделка, салатниця , каструля; уточнити і розширити  поняття про посуд: кухонний, столовий, чайний; вчити характеризувати матеріал, з якого  виготовляють посуд: скло, кераміка, дерев’яна, пластмаса; познайомити дітей з різновидом посуду та його декором, показати єдність форми і декору; розвивати мислення, уяву, увагу, пам’ять, вміння класифікувати посуд за матеріалом і способом розпису та вміння давати естетичну оцінку, формувати уявлення про роль посуду в житті людини і бажання зробити навколишній предметний світ красивим; виховувати поважливе  ставлення до народних традицій.

Обладнання: картки із зображенням посуду, ілюстрації казки „Лисичка і Журавель”,  зразки старовинного і сучасного посуду, запис слайдів  „Народний посуд”.

Хід  уроку

І.Організація класу

Сіли, діти, всі рівненько,

     Усміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли,

Працювати почали.

Вправа «Мій настрій»

Вправа «Що я очікую від цього уроку»

ІІ.Актуалізація опорних знань

(Ілюстрація до казки „Лисичка і Журавель”)

• Кого ви бачите на малюнку? (Лисичку, яка прийшла в гості до Журавля і хоче пригоститися.)
• А чи ходите ви в гості?
• Чи приходять до вас гості?
• А як потрібно поводитися в гостях?
• Як потрібно себе вести, якщо до вас прийшли гості?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

1. Робота над картками (предметні малюнки посуду)

• Розгляньте картки, що знаходяться  на ваших партах.
• Порахуйте всі зображені предмети.
• Як їх можна назвати одним словом?
• Назвіть  звуки у слові посуд.
• Скільки звуків у цьому слові? складів?
• Назвіть наголошений склад.
• Викладіть звукову модель цього слова.
• Скільки голосних звуків? приголосних?
• Складіть  речення   про посуд за схемою.

І_________  ________  ________  .  Мама купила посуд.

І__  _________   ____________   _________  . У посуді подають їжу.

- Назвіть предмети посуду, що зображені на картках. (Кружка, тарілка, сковорідка, ложка, виделка, чайник, блюдце, каструля, чайна ложка, сито, заварний чайник, ковшик.)

• А зараз я пропоную якнайуважніше  подивитися  ще раз на ілюстрацію до казки „Лисичка і Журавель” і скажіть, з чого хоче пригоститися Лисичка? (З глечика)
• На моєму столі стоїть глечик. Хто з вас підійде, візьме глечик і  розкаже, де його  можна використовувати. (Розповіді дітей)

ІV Робота з новим матеріалом

Розповідь з елементами  бесіди про стародавній український народний посуд  з використанням української народної казки „Лисичка і Журавель” з переглядом слайдів .

 Глечик зроблений із глини, він правильної круглої форми. З такого глечика їли наші дідусі та бабусі. (Стукіт у двері)

• Хтось до нас проситься  у гості. Та це ж ведмедик. Він дуже полюбляє їсти мед.
• У чому ми йому можемо подати  меду?  (В мисці)
• Ось яка вона. Подивіться уважно і скажіть, з чого вона зроблена? (З глини)
• Якщо вона з глини, то можна сказати, що вона глиняна.
• Якої вона форми? (Круглої)
• З такої миски саме їли ваші дідусі і бабусі?
• А чому ж не їсть наш гість? (Немає ложки.)
• Хто подасть  Ведмедикові ложку?
• З чого вона зроблена? (З дерева )
• Отже,  ложка дерев’яна.
• То наш Ведмедик може вже пригощатися. Що ж йому можна побажати? (Смачного)
• В давнину, коли ще не було  фабрик і заводів, і миски, і ложки, і глечики, і інший посуд люди виготовляли вручну, оздоблювали їх гарними  візерунками. Погляньте, ось які вони гарні. (Демонстрація  ілюстрацій або відеозапису з українським народним посудом)
• А ось   погляньте на ілюстрацію. Кого ви бачите? (Півника, який сидить за столом.)
• А що на столі? (Макітра)
• А  з чого вона зроблена? (З глини.)
• Вона круглої форми, глибока. В ній можна тримати варення, вареники, пиріжки. І вареники, і пиріжки довго залишатимуться теплими і смачними. А  ще в макітрі можна товкти часник з салом, щоб заправити борщ, щоб він був смачним. А також у макітрі труть мак на Святвечір до пшениці. Мак  труть макогоном. Тому, він і називається – макогон. Ось  погляньте, який він продовгуватий, схожий на качалку.
• А що роблять качалкою?

Наталочко-Наталко, бери-но качалку!

Вранці покачай, вареники  мамі дай!

• То чим тісто на вареники качають?
• Ось, погляньте, яка вона.  Вона дерев’яна. Без неї  і зараз не може обійтися жодна господиня.
• А в чому місять тісто?
• Гляньте  на цей  малюнок. Він вам допоможе пригадати, в чому колись наші бабусі  тісто місили. (Ілюстрація Сороки, яка  місить тісто у діжці.)
• Кого ви бачите на малюнку? (Сороку-Ворону, яка тісто місила, діткам кашку варила.)
• У чому місила сорока тісто?
• У діжці. Вона глибока, дерев'яна . У ній місять тісто, з якого  печуть  хліб.
• З чого місять тісто? (З борошна)
• А що потрібно робити, щоб борошно було чистим?
• Спробуйте відгадати загадку і дізнаєтеся, що допомагає господині у цьому?

Купили  кругленьке, думали – новеньке,

А воно усе в дірках, труситься в руках. (Сито.)

• Знайдіть сито на своїх картках і розфарбуйте його.  (Розфарбовують сито.)
• А зараз послухайте  закличку:

Іди, іди  дощику, зварю тобі борщику.

• Чи чули ви її раніше?
• Тільки я призабула її продовження. У чому ж мали варити борщик для  дощика?
• Відгадка цієї загадки вам допоможе продовжити  її.

З землі  робився, на кружалі вертівся,

На вогні пікся, на базарі побував,

Людей годував, як упав, то пропав,

Ніхто не поховав. (Горщик)

• То в чому варили борщик?
• Який він, хто покаже і розкаже нам про нього.  (Розповідь учня про горщик з доповненням вчителя)
• На великі свята, хрестини та весілля наші пращури полюбляли заживати тушенину – тушковане у горщику м′ясо. Коли Великий піст позаду й нарешті можна потішити себе всілякою смакотою, ліпшої страви годі шукати.
• Знову пропоную вам  потішку.

Варила мамочка кашку – одному дала до горщика,  другому  -  до мисочки, третьому – до кастронка , а четвертому – до ложечки.

• То в чому мама давала діткам  їсти кашку?
• Хто може взяти зі столу горнятко і показати нам усім?
• На що воно схоже? (На чашку)
• Отже, горнятко схоже на чашку, з мисочкою і ложкою ми вже знайомі . А от що таке кастроник?
• А кастроник – це блюдечко.
• Ви тільки задумайтеся, наскільки продумані за формою ці старовинні речі! А згадайте сучасний посуд, що є у ваших оселях – перш, ніж опинитися на наших столах, усі предмети та їх деталі пройшли випробовування  століттями.
• Це ми  з вами побували в гостях у минулого, де посуд виготовляли з глини – називають керамічним, та з дерева – дерев'яний.

V .Відеофізхвилинка

VІ Продовження роботи

1.Ознайомлення із сучасним посудом

• Відпочивши ми  повернулися з минулого у сьогодення, де існує ще й і інший посуд  - виготовлений із скла,- скляний та пластмаси – пластмасовий.
• Заплющить оченята і пригадайте, який посуд є у вашому домі. (Розповіді дітей)
• Хто ж міг придумати такий різноманітний посуд?
• Чи потрібна посудові  красота?
• Чи можна їсти з будь-якого посуду?
• З якого матеріалу зроблено каструлю?  Тарілку?...
• А хто ж міг створити посуд, щоб він був зручним, гарним і корисним людям. (Художник)
• Спочатку художник малював посуд, придумував форму. Потім він придумував прикрасу для нього.
• А що таке сервіз?
• Повний набір столового, чайного чи кавового посуду, розрахований на певну кількість осіб – це і є сервіз.
• Чи схожі предмети в сервізі за формою і розписом?
• А чи можна взяти різний посуд і просто його поставити разом чи поруч? А чому?
• А що можна робити з посудом? (Розставляти, збирати, користуватися, мити   ….)

2.Узагальнення знань  про види посуду

Гра „Який ?”

Кераміка - …. керамічний;

глина – глиняний;

скло –скляний;

дерево –дерев’яний;

пластмаса – пластмасовий.

Отже, ми утворили слова , якими ми можемо визначати  матеріал, з якого зроблений посуд.

Але, крім  матеріалу, посуд розрізняють і за призначенням.

• Давайте ми спробуємо  утворити слова, що означатимуть назву посуду за призначенням.

Якщо посуд на кухні – кухонний, у столові – столовий, для чаю – чайний, для кави – кавовий.

• А що б ви віднесли до кухонного посуду? (Каструля, сковорідка, чайник, друшлак, сито, качалка …)
• А що до столового посуду? (Тарілки для першої  страви, другої, десертні, ложки, виделки, ножі, салатниці…)
• А за якими ознаками розрізняють чайний і кавовий посуд?
• У самих назвах заховалося значення цих слів. (Демонстрація посуду)
• Подивіться на ці зразки посуду, їх форму та будову.
• Чи подобаються вам ці візерунки, які є на посуді?
• Яка форма у цих чашках: однакова чи різна?
• Як ви думаєте, чому у кожної чашки різна форма?

-    Яке призначення чашки?

3.Розповідь учителя про різновид чашок

Чашки мають різне призначення. Наприклад, чайна чашка  служить для того, щоб в неї наливати гарячий і запашний чай. Чашки для чаю переважно роблять широкими, щоб чай швидше студився.

• Що ви бачите на стінці чашки від чаю?
• Вушко служить для  того, щоб ми не брали в руки гарячу чашку, а брали її за вушко. Воно призначене для зручного користування.
• Погляньте ще раз на чашку для кави і чаю. Що в них спільне, а що відмінне?

(Спільне – дно, стінки, вушко. Відмінне – розміри , форма, розфарбовка)

• А може ви ще знаєте, як поділяють посуд? (Святковий і буденний)
• Коли мама готує їжу щодня, ви снідаєте, обідаєте, вечеряєте - то яким посудом користуєтеся?  (Щоденним )
• А ось і свято. Приходять гості. Ви звичайно готуєтеся до цього, допомагаєте мамі сервірувати стіл. Який посуд ви використовуєте? (Святковий )
• Отже, посуд буває  щоденним і святковим.

VІ І.Закріплення вивченого матеріалу

1.Робота за  картками в парах

Допоможіть мишці порахувати всі зображені предмети.

Як можна назвати одним словом цю групу предметів?

2.Відгадування загадок і розмальовування  предметів-посуду відгадок.

То холодним, то гарячим,

 вдома кожен мене бачив.

І співаю я від жару,

і пускаю з носа пару. ( ЧАЙНИК )

А про що слід пам'ятати, коли користуємося чайником?

Людей годуємо, часом голодуємо.

Часом ми повні, часом – порожні.

Часом – гарячі, часом холодні.  ( ТАРІЛКА І ЛОЖКА)

То ж що ви розфарбовуватимете? (Практична робота – ромальовування предметів посуду)

• То що ж таке  посуд?

Посуд – це вироби з глини, скла, металу, дерева, які використовують для приготування або подавання  їжі та напоїв.

• Послухайте вірш.  Запам'ятайте про який посуд у ньому згадується.

Мама супу із каструлі налила,

Мама ложку вередулі подала.

Нащо ложка? Забери  ти!

Хочу суп з тарілки пити!

І руками обома він тарілку підійма.

- То який посуд згадується? (Металічний і керамічний – з матеріалу, кухонний і столовий – за призначенням)

3. Робота в  зошиті

 -  Розгляньте  малюнок. Що ж можна сказати про цього хлопчика?

-  А серед вас є такі хлопчики чи дівчатка?

- Молодці. Адже для вас стараються ваші батьки і потрібно шанувати  їхню працю  і допомагати їм.

4.Гра „Злови слово”

Умови: „зловити” оплеском долонь слова, які називають посуд.

Миска, чашка, чайник, суп, тарілка, виделка, повар, каструля, ложка, відро, стіл, серветка, сковорода, скатертина, сільниця, сіль.

•    Розгляньте наступний малюнок. Як його можна назвати? (Допомога мамі)
•    Складіть речення  за цим малюнком і побудуйте його схему.

(Дівчинка миє посуд. І_____  ____   ____.

Дівчинка прибирає на кухні. І______  _______  ___  _______ .)

•    А  чи вмієте ви  мити посуд?
•    Як часто ви це робите?

VІ ІІ Підсумок уроку

Інтерактивна  гра „Мікрофон”

• Про що ми говорили на уроці?
• Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?
• Що ви можете розхповісти своїм друзям про посуд?
• Які труднощі виникали і як ви їх  подолали на уроці?
• Якими новими словами ви поповнили свій словничок?