Урок "Самореалізація у підлітковому та юнацькому віці. Складові самореалізації."

Клас: 9. 

Тема уроку: Самореалізація у підлітковому та юнацькому віці. Складові самореалізації.

Мета уроку: поглибити знання учнів про стратегію самореалізації; ознайомити з формулою самовизначення; розвивати здоров’язбережувальну компетентність шляхом формування особистості шляхом самопізнання, самовизначення і самовиховання; виховувати свідоме ставлення до свого життя і здоров’я.

Обладнання: підручник, зошит, відео, будинок, заготовка «Лист до себе в майбутньому» мобільний телефон, папір.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Епіграф уроку: Глина з якої ти зліплений, висохла і затвердла і вже ніщо і ніхто на світі не зуміє пробудити в тобі музиканта чи поета, чи астронома, котрий заснув і котрий, може, жив у тобі колись. (Антуан де Сент – Екзюпері)

Хід уроку:

І. Організаційний етап.

Вправа «Чудодійне зникнення».

(Вчитель демонструє ємність з чистою водою). Людина, яка має позитивне ставлення до інших – має таку чисту, прозору душу, як вода. Душа чиста, незаплямована ні заздрістю, ні гнівом, ні образою, ні сумом. Але ось з людиною щось трапилось і вона затаїла в душі гнів (додає фарбу), і ланцюжок потяг за собою негативні емоції одна за іншою. Душа помутніла, їй важко, вона страждає і болить. І добре, коли знайдеться інша людина, яка підтримає, розвеселить, яка відволікатиме від важких думок. Тоді трапляється чудодійне перетворення (додає луг).

- Якою стала вода? (чистою, прозорою). Тож і я вам бажаю жити у терпимості, добрі, радості, тоді ваша душа буде наповнена чарівною силою, чистою і прозорою, як джерельна вода.

Вправа «Сонечко».

Учням пропонується зібрати свою позитивну енергію в долонях. Для цього треба терти долоні одна об одну протягом хвилини, відчуваючи потік позитивної енергії. Потім різко розводимо долоні перед собою на відстань 1—2 см і відчуваємо між ними енергетичний струм. Із цього струму «ліпимо» уявний «сніжок-сонечко» і кидаємо в людину, з якою ми хотіли б поділитися гарним настроєм і позитивними емоціями (радістю, добротою, щирістю...).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Дорогі учні, сьогодні ви 9-класники, а через кілька років ви вже будете самостійними, дорослими людьми зі своїми поглядами на життя, зі своїми моральними цінностями. Кожен з вас обере в майбутньому свій шлях. Та який би ви шлях не обрали, для того щоб життя було барвистим, світлим, варто кольори підбирати уже сьогодні, щоб відчути себе справжньою людиною, потрібною, цікавою, інтелігентною, а головне – милосердною.   

Ви є будівничими свого майбутнього. Сьогодні ми з вами уявимо себе в ролі будівельників і спробуємо побудувати, змоделювати свої взаємини з людьми.

Але для початку зверніть ува­гу на цей клубок ниток, який би я порівняла з клубком життя, зітканим із ниток буття, наших думок, почуттів. Почнімо його
розмотувати і при цьому будемо говорити про свої мрії. (Діти розмотують клубок і го­ворять про свою мрію). Давайте його змотаємо в такій послідовності при цьому будемо говорити про те що ми будемо робити для досягнення своєї мрії. (Діти змотують клубок з нитками і при цьому говорять).

Ось і вийшло у нас із вами замкнене коло наших емо­цій та почуттів. Так і в світі все зв'язано, все переплітається. І ко­жен із вас є частинкою цього світу. Як важливо уважно дивитися навколо себе. Адже людям, що на­вколо нас, може бути дуже незручно від нашої бездушності, нашої бай­дужості, нашої невихованості. Буду­ючи людське суспільство, дуже важ­ливо по-людськи побудувати і себе.

Щоб стати особистістю, необхідно, насамперед, пізнати себе. Себе доводиться пізнати все життя. Самопізнання – це своєрідний стандарт для процесу самореалізації особистості, який набуває особливого значення в підлітковому та юнацькому віці.

Життєвий шлях окремо взятої людини ніколи не вийде повторити, а його якість залежить від нас. Одним удається знайти свою нішу, інші все життя проводять у пошуках, а треті марнують кращі роки. Як знайти себе і повністю розкрити свій потенціал? Про це ми і будемо говорити. 

Вправа «Мистецтво самореалізації».

Східна притча.

«На Сході існує повір'я, що тисячі років тому кожна людина на Землі володіла божественним духом, який давав їй силу Бога. Однак люди почали зловживати своєю могутністю, і Бог вирішив забрати її у них. Але де сховати божественний дух – джерело людських талантів, могутності й слави?

Один із помічників Верховного Бога запропонував:

- Давайте вириємо глибоку яму і заховаємо у ній божественний дух.

- Ні, - відповів Бог, - колись люди навчаться копати достатньо глибоко і знайдуть його.

Другий помічник сказав:

- Заховаймо цей скарб на найвищій вершині світу.

- Ні, - відповів Бог, - колись люди підкорять цю вершину і знайдуть його.

Третій помічник мовив:

- У мене є краща ідея. Давайте заховаємо божественний дух на дні найглибшої океанічної западини.

- Люди колись дістануться і цього місця, - сказав Бог.

- Що ж, сховаймо його на іншому кінці Всесвіту, - запропонував четвертий помічник.

- І туди колись дійдуть люди, - відповів Бог.

Потім на мить замислився і сказав:

- Я заховаю його в серці кожної людини. Гадаю, що це останнє місце у Всесвіті, де люди шукатимуть його».

Бесіда.

- Які скарби заховано в глибинах людських сердець?

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Кожна людина формує себе як особистість з раннього дитинства. А що ж таке особистість? Це те, що відрізняє одну людину від іншої, це як будинок, де кожна цеглинка – риса вашого характеру.

Для сьогоднішнього нашого будівництва ми приготу­вали з вами будівельний матеріал. А оскільки будівництво наше не­звичайне, то і матеріал у нас осо­бливий – кращі ваші якості. Хай кожен із вас у будову загального Будинку особистості дасть одну свою цеглину – одну свою кращу якість. Отже, починаймо.

Першим у будь-якому будів­ництві закладають фундамент, бо саме від нього залежить міцність будинку.

Що, на вашу думку, ми повин­ні закласти у фундамент Будинку особистості? (Здібності, здоров'я, родина, темперамент, традиції і звичаї народу, інтуїція).

Дорослість дитини визначає її моральність.

Вправа «Сьогодення, майбутнє».

Один учень виходе в центр класу і сідає на гарячий стілець. Інші учні по черзі називають, який він є зараз і буде в майбутньому.

Усі названі вами якості допомагають нам комфорт­но жити серед людей, знаходити вихід із будь-яких життєвих ситу­ацій, вирішувати конфлікти. Наші вчинки характеризують нас самих.

Стіни будинку можна порівняти з харак­тером людини.

- З яких цеглинок, на вашу думку, ми побудуємо стіни Будинку особистості? (Доброта, любов, дружба, розуміння, мило­сердя, толерантність, повага, чесність, справедливість,  дисциплінованість, мужність, наполегливість, працелюбність,  акуратність, щирість, відкритість, відвертість, чуйність, доброзичливість, довірливість, ввічливість, мудрість, порядність).

- Що може бути світлом у вікон­ці нашого будиночка? (Уміння лю­бити людей).

Вправа «Витинанка».

Учні отримують аркуші паперу, заплющують очі і виконують інструкції вчителя: зігнути аркуш навпіл, відірвати правий кутик, зігнути навпіл, відірвати лівий кутик, зігнути навпіл, відірвати правий кутик.

- Чи схожі у вас витинанки? Чому отримані витинанки відрізняються, усі ж виконували однакові інструкції?».

Висновок:  виконуючи одні і ті ж дії, результат у кожного свій. Витинанки, отримані в результаті вправи, вийшли різними, бо всі ми різні. Кожне вимовлене слово по-різному сприймається і пробуджує в нас різноманітні емоції й реакції. Від того, що витинанки неоднакові, загальна картина лише виграє – вона стає різноманітнішою й видовищнішою. Так само різняться люди – зовнішністю (раса, шкіра, стать, вік, фігура тощо) і внутрішнім світом (характер, світогляд, віра, політичні погляди, культура, освіта тощо). Доброта, ввічливість, людяність, як і інші якості, більше чи менше притаманні кожній людині. Відмінності, що існують між людьми, є предметом особистісного збагачення кожного з нас.

Вправа «Усі ми – різні».

«Люди, як ріки: вода у всіх однакова і всюди одна і та сама, але кожна річка буває то вузька, то швидка, то широка, то тиха, то тепла» так говорив Л. Толстой. Дійсно, всі ми різні. Але щось особливе виокремлює нас серед інших. Що саме?
Назвіть і напишіть на пелюстці квіточки свою особливу неповторну рису, прикріпивши її до серединки квітки. А тепер погляньте, яка у нас чудова квітка. Вона одна, а нас багато.

І нарешті, що завершує будь-який будинок? Правильно. Це його дах. У нашому розумінні – це те, до чого прагне особистість. (Мрія, ціль, реалізація планів, опанування професією, створення сім’ї).

Ось і побудували ми прекрасну будівлю – Будинок особистості.

Мені б дуже хотілося, діти, щоб кожен із вас побудував такий пре­красний будинок у своїй душі і беріг його від усього, що могло б його зруйнувати.

Скажіть, а може статися так, що одна цеглинка з будиночку випаде? Що буде з будинком? (Зруйнується). А тепер уявіть, що випала цеглинка здоров'я? Чи зможе людина досягти успіху в житті без цієї складової? (Відповіді учнів).

Відео про Максима Ярового.

Мабуть ви впізнали Максима Ярового, нашого земляка, який незважаючи на те що він втратив здоров'я , але долі не скорився і став всесвітньо відомим спортсменом. Хочу почути ваші думки з приводу, яке ваше ставлення до цієї людини, чи поважаєте ви її і за що саме?

Робота в групах. Написати ві­ршовані поради «Правила гідної поведін­ки».

(Розподіл на групи за зимовими місяцями. Діти які ви знаєте зимові місяці? Грудень, січень, лютий).

1 група

Злом на зло не відповідай,

Добро в людині  помічай,

Лінь і заздрість проганяй,

Любов і щирість зберігай.

2 група

Допомагай, …

пробачай, …

пожалій, …

зігрій.

3 група

пробачай, …

простягай, …

усміхнись, …

поділись … 

У житті часто буває, що ми занадто поблажливо ставимось самі до себе, жаліємо себе, виправдовуємо власні вчинки, з одного боку, а з іншого, насміхаємось над товаришем, учителем, ставимо інших людей в незручне становище. Давайте створимо поради, щоб душа і совість залишались чистими перед своїм сумлінням. (Дітям роздать поради, щоб вклеїли в зошит).

1. Учись переборювати свої корисливі бажання.

2. Перш ніж завдати комусь прикрощів, постав себе на його місце.

3. Не соромся добрих поривань.

4. Сильніший той, у кого не кулаки більші, а багатша душа.

 Фізкультхвилинка «Ми малюємо!»

А зараз трохи помалюємо. У вас на парті лежить аркуш паперу. Ваше завдання –  намалювати на ньому квітку лівою рукою, тримаючись разом за один олівець.

Скажіть, вам легко було виконувати це завдання? Вдалося відтворити задумане?

 Ось так і між справжніми друзями можуть виникнути непорозуміння, головне – вміти достойно вийти із неприємних ситуацій.

Милосердя, доброта, співчуття, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати, допомог­ти в горі чи біді, чесність – це кращі якості людини. Мені дуже хотілося б. щоб вони були прита­манні й вам, щоб ви виросли високоморальними людьми.

V. Релаксація.

Вправа «Сон героя».

(Звучить спокійна музика).

Уявіть собі, що ви довго подорожували  і, напевно, стомилися. Сядьте зручніше й закрийте очі. Зробіть три глибоких вдихи. Уявіть собі, що кожний із вас заснув, прилаштувавшись на відпочинок під великим розложистим деревом. Вам сниться прекрасний сон. Кожен бачить себе самого через 10 років.  Зверніть увагу на те, як ви виглядаєте через 10 років, де живете, що робите. Уявіть собі, що ви дуже задоволені своїм життям. Чим ви займаєтесь? За що відповідаєте? Ким працюєте? Хто знаходиться поруч із вами?

Тепер зробіть три глибоких вдихи. Потягніться, напружтеся, а потім розслабтеся, відкрийте очі. Намагайтеся запам’ятати все, що побачили. Зараз кожний візьме  лист паперу й запише, яким він буде через 10 років. Подумайте також над тим, як ви досягли цього».

А зараз я пропоную скласти розповідь про себе, але про себе – в майбутньому. Уявіть себе дорос­лими.

(Учитель роздає заготівки листів).

Лист до себе в майбутньому

У майбутньому я,  звичайно, буду _____________ людиною – це означає __________________________________________________________________________.

Я буду працювати _____________________________________________________.

На роботі я буду намагати­ся працювати так, щоб людям зі  мною було _____________________. А для цього важливо пам’ятати про те, що _________________________________________________________________________.

У мене буде сім'я. Я хочу, щоб взаємини між всіма __________________________________________________________________________.

У своїй поведінці з ними я буду _________________________________________.

Особливу увагу, турботу я буду приділяти _________________________________ ______________________________________________________,  тому що __________________________________________________________________________.

У мене будуть друзі, з якими я __________________________________________.

Але головне, до чого я буду прагнути у майбутньому, - це __________________.

Можливо, хтось із вас хоче прочитати свій лист? (Відповіді учнів).

Ваші листи я передам вашому класному керівнику, до них ви повернетеся в майбутньому через 10-20 років та порівняєте, як змінилися ваші думки і мрії за ці роки.

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

Вправа «Кошик для сміття».

Навіщо людині кошик для сміття? Навіщо необхідно звіль­нятися від сміття? Уявіть життя без кошика для сміття. Так само і з почут­тями: накопичуються непотрібні, марні.

Запишіть на аркушах чого ви хочете позбутися, аби світ відкрився для вас. (Лінощі, байдужість, невпевненість в своїх силах, недостатня кількість знань, відсутність сили волі).

Зімніть аркуші в грудочку і киньте до кошика. Викиньте ті вади, які заважають вам відкрити світ по новому.

VІІ. Підсумок уроку.

Рефлексія. 

Ми живемо, друзі, в час, коли світ підкорили мобільні телефони, гаджети, смартфони. Вони допомагають у спілкуванні. Та пам’ятаймо, що й можуть негативно впливають на здоров’я, якщо ними неправильно користуватися. Ми ж будемо дотримуватися правил безпеки, лише включемо їх на декілька хвилин і напишемо своєму однокласнику (сусіду по парті) «есемеску» про свої враження від уроку. Назвати одним словом ваш стан душі, що ви відчуваєте?

Відішліть своє повідомлення. (Обмінятися з сусідом по парті).

Я розумію, що «есемески» є приватним листуванням, але, можливо, хтось може зачитати повідомлення, яке йому надійшло.

Своє я відсилаю … мені сподобався наш урок.

Закінчити сьогод­нішню розмову з вами я хочу сло­вами Стендаля, які, власне кажу­чи, об'єднують все сказане вами сьогодні: «Щоб добре жити серед людей, не треба жити для себе». Людина повинна жити для людини! Хочу побажати, щоб будинок, який ви сьогодні побудували, і в реальному житті був будинком любові, радості і добра.

Будьмо милосердними, не ску­пімося на добро, поспішаймо його творити, бо добро починається з себе. Саме ці слова спонукали учнів нашої школи створити повчальний відеоролик який я вам хочу продемонструвати.

Перегляд відео про добро.

Оцінювання учнів.

VІІІ. Домашнє завдання.

Прочитати параграф 10 у підручнику.