Урок « Що найголовніше в житті?» Формування високих моральних якостей школярів на основі оповідань В.О.Сухомлинського.

 

 

 

План-конспект уроку

з позакласного читання,

проведеного

у 4 класі

Учитель Шаповалова Тетяна Григорівна

 

 

 

Тема уроку:  «Що найголовніше в житті?»  Формування високих моральних якостей школярів на основі оповідань В.О.Сухомлинського.

Мета уроку:

• поповнити знання учнів про життя та діяльність В.О.Сухомлинського;
• ознайомити учнів зі змістом кількох оповідань В.О.Сухомлинського;
• розширити знання школярів про професії, акцентувати увагу на потрібності та важливості кожної професії;
• сприяти формуванню інформаційних, полікультурних, соціальних, комунікативних компетентностей, компетентностей  саморозвитку, самоосвіти, творчої продуктивної діяльності;
• розвивати зв’язне мовлення, мислення, образну пам’ять;
• виховувати повагу до людини праці, дбайливе ставлення до продуктів людської діяльності; толерантність, повагу один до одного.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, ілюстрації з циклу «Професії», «зернятка» для само оцінювання, аркуші з назвами «Зернятко», «Колосок»; аркуші зі словами для словникової роботи до текстів; аркущі зі схемою павутинок до слів «хліб», «земля»; слова для гри «Дешифрувальники»             (юдлиан, апяцр, яфпіресо), мультимедіапрезентації, пазли «Прислів’я»; піджак, кошик для інсценізації твору; мікрофон.

Технології, елементи яких використані в ході уроку: критичного мислення; особистісно-орієнтованого навчання; інформаційно-комунікаційна, проектна.

Види робіт: фронтальна, робота в парі, робота в групі, самостійна робота, «Інтерв’ю», «ПРЕС-метод», рефлексія, ігри.

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Хід уроку

І. Організація класу.

Урок розпочнемо цікавий, попрацюємо на славу.

Але, перш, ніж працювати почати,

Тему треба визначати.

1. Гра «Дешифрувальники». Працює три групи. Кожна група повинна розшифрувати слова:

І – юдлиан;

ІІ – апяцр,

ІІІ – яфпіресо.

Пояснити тлумачення слів ( опора на домашнє завдання – робота зі словником).

• Як можна сполучити ці слова? ( Кожна людина повинна здобути професію, щоб добре працювати на користь народу, державі.)

2. Виразне читання оповідання В.О.Сухомлинського «Головне в житті».

                                        Головне  в житті

 

   Що найголовніше в житті? Один говорить: найголовніше – вугілля. Якби не було вугілля, зупинилися б машини, люди  замерзли   б … інший твердить : найголовніше – метал. Без металу не було б ні машин, ні вугілля, ні хліба, ні одягу. А третій каже: найголовніше – хліб. Без хліба не працювали б ні шахтарі, ні металурги, ні прикордонники, ні льотчики.

  Хто з них правий? Що найголовніше в житті?

 Найголовніше – праця, бо без праці не було б ні вугілля, ні металу, ні хліба.

 

                                                         В. О. Сухомлинський

3. Бесіда за змістом оповідання.

• Що головне в житті? Чи згодні ви з цим?
• Яка професія найпотрібніша?
• Чому?

( Учні при побудові відповідей використовують алгоритм «ПРЕС-методу» )

4. Прийом «Очікування»

• Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
• Які види робіт хотіли б виконати саме на цьому уроці?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Повідомлення теми та завдань уроку.

• Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з творчістю видатного українського педагога В.О.Сухомлинського – опрацюємо декілька його оповідань,  творчо попрацюємо  з деякими завданнями, зробимо висновок, що ж найголовніше для кожної людини в житті.

2. Фронтальне опитування.

• Що ви знаєте про В.О.Сухомлинського?
• Де він працював? Ким?
• Що створили учні та вчителі Павлиської школи?

 

У світі існує багато професій. Про деякі ми з вами й поговоримо.

ІІІ. Робота над опрацюванням теми уроку.

1. Гра «Бліц-інтерв’ю»

Учні одного ряду задають питання учням іншого ряду.

• Чим повинна оволодіти кожна людина?
• Що потрібно, щоб здобути професію?
• Які професії тобі відомі?
• Для чого людині потрібна професія?
• Ким ти мрієш стати? Чому?
• Які професії ти вважаєш найпотрібнішими?

1. Гра «Павутинка»

Ми живемо в сільській місцевості. Складіть павутинку професій, які стосуються:  І  ряд – слова «хліб», ІІ ряд – слова «земля».

          Перевірка.

 

2. Інсценізація оповідання В.О.Сухомлинського «Пекар і Кравець».

Словникова робота: кермо; не прийшли до однієї думки; присмалився; потилиця; живіт підтягло.

 

                                                    Пекар  і Кравець

      Засперечалися Пекар і Кравець : чий труд важливіший і потрібніший людям?

    Пекар і каже Кравцеві:

• Що станеться, як я не спечу хліба? Та без хліба ж ні шахтар у шахту не спуститься, ні тракторист за кермо не сяде, ні ти, кравче, ножиць до рук не візьмеш.
• А що станеться, як кравців не стане? Хто одяг шитиме? Без одягу ні шахтар у шахту не спуститься, ні тракторист за кермо не сяде, ні ти, Пекарю, до своєї пекарні не підеш.

        Так і не прийшли до однієї думки – чий же труд важливіший і потрібніший людям.

• Я обійдусь і без тебе, Кравче, - сказав Пекар.
• А я обійдусь без тебе, пекарю, - сказав  Кравець.

     Пішли вони кожен на свою роботу. Працює пекар день, працює другий – можна без Кравця обійтись. На третій день повісив Пекар піджак біля печі, рукав і присмалився, та так, що й попілець посипався. Почухав потилицю Пекар. Що ж його робити? Піджак з одним рукавом. До Кравця треба йти…

     А Кравець тим часом попрацював день без хліба – їв борщ і кашу. Попрацював другий – без хліба… А на третій  - так живіт підтягло, що й ножиці випали з рук. Треба йти до пекаря по хліб.

    Вийшли вони з дому одночасно. Пекар і Кравець. Пекар ішов до Кравця, а Кравець до Пекаря.

   Зустрілися. Пекар тримає в руці піджак без рукава, а Кравець – порожній кошик на хліб.

                                                                                      В.О.Сухомлинський

 

• Чому засперечалися Пекар і Кравець?
• Як вони вирішили врешті-решт суперечку?
• Яка головна думка твору?

5. Робота динамічних груп.

а) Утворення груп

( Вчитель пропонує учням взяти один з розрізаних фрагментів аркуша паперу, на якому написані назви груп: «Колосок», «Зернятко». Учні, з’єднавши частини аркушів, об’єднуються в групи).

б) Інструктаж груп.

( Групи отримують  текст оповідань В.О. Сухомлинського. Група «Колосок» - «Хліб – то праця людська», група «Зернятко» - «Мій тато хліб пече». Діти обирають спікера, який виразно читає впівголоса текст. Учні  складають питання за змістом твору, задають їх учасникам іншої групи).

Словникова робота:

• до твору «Хліб – то праця людська» – похнюпився, святиня, знущатися.
• до твору «Мій тато хліб пече»  –  нерозлучні друзі, знітився, замислився.                                        

                                           Хліб – то праця людська

   Узяв онук у хаті шматок хліба, пішов у садок і став ним спілі груші з дерева збивати.

   Підходить дідусь і питає:

• Що це ти робиш, внучку?

Онук похнюпився й не насмілиться очі підвести. Знає, що робить недобре, але сподівався, ніхто не побачить.

• Візьми в руки той шматок хліба, - звелів дідусь.

Підібрав онук шматок хліба.

• Є в тебе чиста хусточка?

Витяг онук із кишені чисту хусточку.

• Загорни хліб у хусточку.

Онук загорнув хліб у хусточку.

• Так і неси цей шматок хліба до хати, поклади його поруч зі своїми книжками. Хай лежить він доти, доки ти виростеш і народяться в тебе діти. Заповідай тоді своїм дітям і онукам, що хліб – це святиня і знущатися над ним гріх.
• Дякую вам за науку, дідусю, - тихо каже онук і несе шматок хліба в хусточці до хати.

Той шматок хліба він зберігав багато літ. Як виросли його два сини й стали розуміти, що таке праця і честь, він сказав їм:

• Це найдорожча цінність – хліб. Його виростив ваш прадід. Бережіть і шануйте хліб, бо то  –  праця людська.

                                                                                            В.О.Сухомлинський    

                                             Мій тато хліб пече

 У першому класі за першою партою сидять два хлопчики – Іванко і Андрійко. Вони з перших днів навчання стали нерозлучними друзями. Разом на перерву й з перерви йдуть, разом малюнки розглядають у цікавих книжках, що лежать на столі в коридорі, разом до їдальні бігають.

   Ось і зараз сіли хлопчики за стіл, п’ють чай. Іванко їсть булочку. Вона смачна-смачна.

• Це мій тато спік булочку,  –  гордо  мовить Іванко. Він на пекарні працює. Хліб пече. А твій тато де працює?
• Він усіма пекарнями в області завідує, – каже  Андрійко.
• Як це завідує? – дивується Іванко. Що ж він робить?
• Ну… завідує…
• Мій тато хліб пече. Візьмеш у руки хлібину – яка ж вона пахуча… – каже  Іванко.  – Ну, а твій тато… Чи можна взяти в руки те, що він робить?

   Андрійко знітився. Він просто не знав, чи можна взяти в руки те, що робить татко.

   Ввечері, коли батько прийшов додому, Андрійко і питає:

• Тату, що ви робите… ну там, на роботі?
• Як що? – дивується батько.  – Завідую…
• А чи можна взяти в руки ту роботу, що ви робите?

 Батько здивувався ще більше. Він не знав, що відповісти синові.

• Тату, спечіть, будь ласка, хлібину. Хоч одну… тільки пахучу-пахучу. Як  Іванків батько пече. Щоб у руки можна було взяти.

Батько сів за стіл і замислився.

                                                                                        В.О.Сухомлинський

          в) Опрацювання пам’ятки «Як підготуватися до виразного читання твору»

          г) Робота груп

          д) Перехресне опитування

- Які головні думки оповідань?

6. Фізкультхвилинка «Печу-печу хлібчик»

Печу-печу хлібчик дітям на обідчик.

Меншому – менший, більшому – більший.

Беру-беру папку, кладу на лопатку –

Шусть у піч. Шусть у піч.

Печу-печу, виймаю,

Ріжу, куштую.

Гай!

6. Переказ ученицею оповідання В.О.Сухомлинського «Чому сьогодні черствий хліб?»

Словникова робота: до крамниці, занедужав.

                                   Чому сьогодні черствий хліб

           У Сергійка тато пекар. Десять років працює він у сільській пекарні. Встає рано-рано, до сходу сонця, і йде на роботу. Опівдні з пекарні до крамниці привозять свіжий хліб. І до їдальні шкільної.

          Сьогодні Сергійків тато занедужав. Уперше за десять років не встав, не пішов на роботу. Біля його ліжка сидить мама.

• Сергійку, скажи діткам у школі, що сьогодні буде черствий хліб… – тихо мовить батько.

Опівдні дітки йдуть у  їдальню.

На столі лежать скибки хліба. Але він черствуватий.

Діти питають:

• Чому сьогодні черствий хліб?

Сергійко й каже:

• Мій тато захворів… Хліб сьогодні буде черствий. А може, й завтра.

Діти беруть скибочки хліба і дивляться, щоб ні крихти не впало додолу.

                                                                                В.О.Сухомлинський

7. Виконання творчих  диференційованих завдань на основі змісту твору

• Скласти діалог на основі оповідання ( 4 учні);
• Скласти сенкан «Хліб» ( 4 учні);
• Скласти гроно «Пекар» ( 4 учні).
• Які ключові слова оповідань, що ми опрацювали?

 

Кожен з ваших батьків оволодів певною професією. І ви в майбутньому теж оберете діло до душі. Сьогодні наші учні презентують свої творчі доробки.

 

8. Презентація  учениці «Професія мого тата».
9. Презентація учнів «Моя майбутня професія».

 

10.  Робота в парі. Гра «Пазли».

Завдання: скласти з пазлів прислів’я, пояснити їх значення.

• Навчання і труд поруч ідуть.
• Дерево міцне корінням, а людина – працею.
• Землю красить сонце, а людину – праця.
• Маленька праця краща за велике безділля.
• Праця людину годує, а лінь – марнує.
• Де труд, там і щастя.

 

11. Виразне читання ученицею оповідання В.О.Сухомлинського «Який слід повинна залишити людина на землі?

Словникова робота: псуєш, відбиток, знизують плечима, закам’янілий відбиток.

                       Який слід повинна залишити людина на землі?

       Старий майстер поставив кам’яний дім. Став збоку й милується ним. «Завтра в ньому поселяться люди», – з гордістю подумав майстер.

     А тут біля дому гуляв хлопчик. Він скочив на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на ще не затверділому цементі.

• Навіщо ти псуєш мою роботу? – каже з докором майстер.

     Хлопчик глянув на відбиток ноги, засміявся і втік.

     Минуло багато літ. Хлопчик став дорослий. Життя його склалося так, що він часто переїжджав з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прив’язувався – ні руками, ні душею.

    Настала старість. Згадав старий чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати в рідному селі. Приїхав старий чоловік на свою батьківщину. Зустрічається з людьми, називає своє прізвище, та всі знизують плечима, ніхто не пам’ятає такої людини.

• Що ж ти залишив після себе?  – питає старого чоловіка один дідусь. – Чи є в тебе син або дочка?
• Немає у мене ні сина, ні дочки,  – відповідає  старий чоловік.
• Може, ти посадив дуба?
• Ні, не посадив я дуба…
• Може, ти виплекав поле?
• Ні, не виплекав я поля…
• Ну,  то, виходить, ти пісню склав?
• Ні, і пісні я не склав.
• То хто ж ти такий? Що ж ти робив цілісіньке життя? – з  подивом запитав дідусь.

   Нічого не міг відповісти старий чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до того дому. Стоїть будинок, наче вчора його поставили, а на нижній сходинці – закам’янілий відбиток його маленької ніжки.

 «От і все, що залишиться після мене на землі, – з  гіркотою думає старий чоловік. – Але  ж цього мало, дуже мало… Не так треба було жити!..»

                                                                                               В.О.Сухомлинський

- Чи сподобалося вам оповідання?

- Чому старий чоловік подумав, що не так потрібно було жити?

12. Тест-перевірка за змістом оповідання

1. Старий майстер поставив:

а) деревяний; б) глиняний; в) цегляний будинок?

           2. Біля дому гуляв :

а) хлопчик; б) дівчинка; в) дідусь?

          3. Хлопчик скочив на сходинку і залишив:

а) цукерку; б) відбиток ноги; в) черевичок?     

          4. Через роки чоловікові захотілося:

                а) приїхати на батьківщину; б) посадити дерево; в) побудувати   

               будинок.

           5. Люди не пам’ятали чоловіка тому що:

                а) він не став відомою людиною; б) він не зробив жодної доброї  

                 справи; в) він недобре ставився до людей?

         6. Старий чоловік з гіркотою подумав:

                 а)  «Я правильно прожив життя» ;

               б)  «Мені є чим пишатися» ;

               в)  «Не так треба було жити!»

 

      Взаємопервірка. Правильні відповіді:

1. в
2. а
3. б
4. а
5. б
6. в

ІУ. Підсумки уроку.

• Чи справдилися ваші очікування?
• Про що ми говорили?
• Які види робіт ми виконували?
• Що найбільше запам’яталося?
• Як треба ставитися до праці людей?
• Чому потрібно цінувати хліб?

У. Рефлексія

Якщо ви вважаєте, що гарно працювали на уроці, прикріпіть до колоска жовтогаряче зернятко, якщо, на ваш погляд, у ваших відповідях були помилки, неточності, прикріпіть жовте зернятко, якщо, на вашу думку, вам потрібно краще працювати, бути більш активними, прикріпіть зелене зернятко.

УІ. Оцінювання роботи учнів. Коментування оцінок вчителем

УІІ. Домашнє диференційоване завдання.

І група – скласти твір-міркування «Чому хліб є святинею?»;

ІІ група – скласти сенкан «Професія»;

ІІІ група – скласти ґроно «Праця».

УІІІ. Гра «Коло компліментів»

Учні стають в коло, по черзі кладуть руку на плече товариша і говорять йому компліменти.