Урок "Серцево-легенева реанімація у дітей"

Питання та їх стислий зміст

Методичні вказівки.

1.1. Проведення серцево-легеневої реанімації

Проведення серцево-легеневої реанімації необхідно для порятунку життя пацієнта. Проведення серцево-легеневої реанімації необхідно при великій кількості невідкладних станів, наприклад, у разі інфаркту міокарда у хворого, при проникненні рідини у дорозі дихання і при інших екстрених випадках, в яких у хворого відзначається відсутність пульсу і дихальної діяльності.

В ідеальному варіанті проведення серцево-легеневої реанімації передбачає дві основні заходи допомоги - надання тиску на область грудної клітки, так званий непрямий масаж серцевого м'яза, і штучну вентиляцію легень, штучне дихання.

Заходи, які вживає кожен людина в тій чи іншій ситуації, обумовлюються його навичками, досвідом та підготовкою.

Як правило, навіть якщо людина не володіє всією інформацією з проведення серцево-легеневої реанімації, оптимальніше зробити хоча б якісь заходи з допомоги потерпілому.

Рекомендації з проведення серцево-легеневої реанімації:

- якщо в людини зовсім немає досвіду проведення серцево-легеневої реанімації, то необхідно відразу почати робити потерпілому непрямий масаж серцевого м'яза. Масаж виконується аж до прибуття машини швидкої допомоги, при цьому частота натискання на грудну клітку становить два натискання за секунду часу. Штучне дихання виконувати не слід.

- якщо людина знає на теорії основи проведення серцево-легеневої реанімації, але практичного досвіду у нього немає, то так само, як і в першому випадку, слід виконати лише непрямий масаж серцевого м'яза.

- якщо людина має і теоретичні знання, і стикався на практиці з подібною ситуацією, то він може виконувати обидва різновиди реанімаційних заходів. По-перше, це тридцять надавливаний на грудну клітку, що чергуються з двома вдихами в легені хворого. По-друге, можна проводити тільки масаж серцевого м'яза.

Завдання проведення серцево-легеневої реанімації полягає в налагодженні кровотоку, насиченого киснем до основних органам - головного мозку і серця, а також до всіх інших внутрішніх органів, поки прибулі на місце фахівці не підтримають нормальний ритм биття серця.

У разі зупинки биття серцевого м'яза вже через кілька хвилин у головному мозку починають відбуватися незворотні патологічні зміни. При відсутності заходів допомоги практично через п'ять хвилин потерпілий вмирає.

Для того щоб правильно навчитися проводити серцево-легеневу реанімацію, необхідна відповідна підготовка.

Перед початком проведення серцево-легеневої реанімації необхідно дати оцінку стану хворого. При цьому до уваги беруться такі моменти:

- чи знаходиться потерпілий у свідомості чи ні;

- якщо хворий втратив свідомість, то необхідно несильно струснути його або поплескати по плечу.

- якщо потерпілому допомагають дві особи, то одному необхідно якомога швидше викликати машину швидкої, а другому слід розпочати проведення серцево-легеневої реанімації. Якщо постраждалому допомагає одна людина, то необхідно швидко викликати лікарів, а потім братися за реанімаційні дії. Якщо у постраждалого відзначаються ознаки задухи, необхідно спочатку провести реанімацію, а після цього викликати швидку.

- якщо під рукою є автоматичний дефібрилятор, то перед початком проведення серцево-легеневої реанімації можна використовувати його один раз.

Проведення серцево-легеневої реанімації передбачає кілька етапів:

- налагодження нормальної прохідності повітря по шляхах дихання;

- виконання заходів штучного дихання;

- виконання непрямого масажу серцевого м'яза.

1. Техніка проведення непрямого масажу серця.

Рятівник, визначивши промацуванням місце натискання (воно повинно бути на два пальні вище від кінця груднини), кладе одну руку долонею вниз, а другу - навхрест поверх неї. Стисканню піддатливого у напрямі вперед-назад нижнього відділу грудної клітки сприяють знижений тонус м'язів у потерпілого, а також нахил корпусу рятівника. Сила тиску на груднину повинна бути такою, щоб еластична частина нижнього відділу грудної клітки змістилась у напрямі до хребта на 4-6 см. При цьому тиск передається на серце, переповнене кров'ю, від чого воно стискається між грудиною і хребтом. Кров проштовхується з порожнини серця в кров'яне русло. Натискання здійснюють протягом 0,5 с після чого руки розслаблюють, але не забирають з грудини. Після припинення натискання серце знову розтягується і наповнюється кров'ю. Повторювати натискування потрібно кожної секунди або й частіше, але не менше 60 натискувань за 1 хв. Не треба натискувати на верхню частину груднини, на закінчення нижніх ребер, щоб не пошкодити їх, та внутрішніх органів. Дорослим потерпілим натискування здійснюють корпусом, не згинаючи рук у ліктьових суглобах. Дітям у віці до 12 років непрямий масаж серця потрібно проводити однією рукою і робити при цьому 65-90 натискувань за 1 хв. Новонародженим і дітям до року для зовнішнього масажу серця достатньо сили двох пальців. Число натискувань 100-120 за 1 хв.

Якщо першу допомогу надає одна людина, то найдоцільніше після двох глибоких вдувань повітря в рот чи в ніс потерпілого робити 15 натискувань на грудну клітку, потім знову два глибоких вдування і 15 натискувань на ділянку серця і т. д. Пауза при цьому, звичайно, повинна бути мінімальною. При наявності помічника один (менш досвідчений) проводить штучну вентиляцію легенів, а інший масажує серце. Після одного глибокого вдування 5 разів натискують на грудну клітку. Якщо це робити дуже важко, можна після кожних двох глибоких вдувань провести 15 стискань. У момент вдування серце масажувати не можна, бо повітря не буде надходити в леґені. Рятівники міняються ролями через 5-10 хв. Для визначення пульсу на сонній артерії через кожні 2 хв. На 2-3 с припиняють масаж серця. Поява пульсу в момент перерви свідчить про відновлення діяльності серця. Після цього штучну вентиляцію потрібно продовжувати до появи самостійного дихання. При відсутності пульсу необхідно негайно відновити масаж серця. Про поліпшення стану потерпілого свідчать звуження зіниць, зменшення синявості шкіри та слизових оболонок, підвищення артеріального тиску до 60-90 мм. рт. ст.

Для підвищення ефективності масажу серця рекомендують трохи підняти ноги потерпілого (на 0,5 м), щоб забезпечити кращий приплив крові у серце з вен нижньої частини тіла. Після відновлення діяльності серця у потерпілого з'являється регулярний пульс. Якщо через 30-40 хв. Від початку масажу серця та штучного дихання діяльність систем не відновлюється, зіниці залишаються широкими, без реакції на світло, можна вважати, що в організмі відбулися незворотні зміни і загибель мозку, тоді реанімацію можна припинити. При появі абсолютних ознак смерті реанімація може бути закінчена раніше.

Під запис