Урок «Склад. Наголос. Правила переносу слова з рядка в рядок. Орфоепічна помилка (практично). Ознайомлення з орфоепічним словником та словником наголосів. «

Тема уроку: Склад. Наголос. Правила переносу слова з рядка в рядок. Орфоепічна помилка (практично). Ознайомлення з орфоепічним словником та словником наголосів.

Мета уроку
 

поглибити знання учнів про склад, наголос, формувати вміння ділити слова на склади, визначати склади відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені, правильно наголошувати слова; дати поняття про орфоепічну помилку; формувати орфоепічні навички; розвивати логічне мислення.

Тип уроку
вивчення нового матеріалу.

Хід уроку
Розгадайте загадку.

Я місце, де лежать товари,

Звичайно, в тарі, чи без тари.

А мій омонім є у слові.

Один чи кілька звуків в слові. (Склад).

Гра «Знайди помилки» Сергійко з української мови за розповідь отримав двійку і не може зрозуміти причину. Допоможіть хлопчику розібратися, де він помилився.

У народі кажуть: «Грудень ста̀рий рік заверша́є, а січень но̀вому двері відкриває».

Свою назву місяць дістав, мабуть, за трі̀сікучі морози і люті̀ хуртовини, хара̀ктерні для цієї по̀ри. У старовѝну казали: «У січні і снігом лице сі̀че, і морозом вуха пече». (М. Ткаченко)

Де помилився Сергійко?

Прочитайте вголос текст. Перепишіть його, поділяючи слова за складами і розставляючи наголоси. Дати визначення складу й наголосу.

Херсонець Іван Петрович пройшов дорогами війни аж до Берліна. За ратні подвиги його нагороджено орденами Слави, Червоної зірки. Деякі з цих нагород він одержав саме за визволення Херсонщини. (З газети)

Розглянемо таблицю «Склад. Наголос»

Підкреслити слова, які не можна переносити, а в тих, які можна, показати можливі варіанти переносу.

Сонце, досвід, орел, пташка, алея, узбіччя, передзвін, надзвичайний, узвіз, скраю, гончарство, розквіт, джміль, ясен, діалог, сім’я.

Проаналізуйте місце наголосу в поданих словах та їх формах. Зробіть висновок.

Абѐтка – абетко̀вий, за̀лік – заліко̀вий, морськѝй – замо̀рський, по̀друга – по̀други, завда̀ння – завда̀нням.

Назвіть слова, в яких наголос сталий.

Прослухайте вірш і запам’ятайте різницю у наголошенні російських та українських слів.

Українську нашу мову

І російське братнє слово

Ми вивчаєм залюбки.

Дуже мовці ми близькі.

Та закон у кожній свій,

Непорушний і міцний.

Ти про нього пам’ятай,

Будь уважним, розрізняй:

Вѐрба кажуть по-російські,

А верба̀ – по-українські.

Українці кажуть крѐмінь,

Ще ім’я̀, й петля̀ і рѐмінь.

У Росії ж це кремѐнь,

Пѐтля, ѝмя і ремѐнь.

Сто̀ляр ми вживаєм слово.

А столя̀р – в російській мові.

В нас тонкѝй, у них же – то̀нкий,

Наш дзвінкѝй, у них же зво̀нкий.

Їхній но̀вий, наш – новѝй,

Їхній ста̀рий, наш старѝй.

До̀чка в них, у нас – дочка̀,

Ось різниця тут яка!

(З живого джерела)

Випишіть 6-7 слів з пісні, перекладіть на українську мову та порівняйте вживання наголосу .

Орфоепія – це такий розділ науки, в якому вивчається система норм літературної вимови. Кожна норма так чи інакше характеризується, описується у формі певного правила. Українська мова, як кожна літературна мова, має усталені орфоепічні норми, що обов’язкові для кожного, хто користується нею.

Орфоепічні норми властиві усній мові. Саме тому орфоепія тісно пов’язана з фонетикою.

Надзвичайно важливим є практичне значення орфоепії, бо дотримання орфоепічних норм і норм граматичних, лексичних, орфографічних полегшує обмін думками, вдосконалює мову як засіб спілкування. Порушення орфоепічних норм знижує якість мовлення.

Орфоепічна помилка – помилка в усному мовленні, що полягає у неправильному наголошенні слів або неправильній вимові голосних чи приголосних звуків у слові.

Орфоепічні норми нерідко порушуються через вплив місцевої, діалектної вимови, що засвоюються людиною поряд з літературною вимовою ще в дитинстві.

Подані в транскрипції слова прочитати та записати відповідно до орфоепічних норм.

[виесм’і̀̀йуванˊ:а], [к’іхтˈі], [у бо̀цˈ:і], [рожшука̀ти], [тˈіс’нˈі̀ше], [кра̀шче], [ходˈба̀].

Прочитайте текст вголос, а потім прослухайте його в записі з дотриманням орфоепічних норм. Порівняйте свою вимову з дикторською. Поясніть причину помилок у своїй вимові.

Мріють крилами з туману

лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани

зорі сургучеві.

Заглядає в шибу казка

сивими очима,

Материнська добра ласка

в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо,

не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні.

Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,

Лоскотали марево золотим сузір'ям. (В. Симоненко)

Користуючись орфоепічним словником, затранскриптувати одне речення з поезії.

Виписати з поданого тексту слова у 3 колонки таблиці. Правильність, якщо треба, перевірити за словником.

 
Шлях в авіацію Георгія Михайловича Паршини, двічі Героя Радянського союзу, розпочався з того дня, коли він, ще працюючи в колгоспі, вперше побачив в небі літак. У Дніпропетровську вчився у школі ФЗН при металургійному заводі. Після закінчення навчання його, як кращого з кращих, направили в Херсонську авіашколу.

У роки Великої Вітчизняної війни Георгій Михайлович на фронті. Де тільки не бував він зі своїм штурмовиком…

Паршин загинув при виконанні службових обов’язків льотчика-випробувача і похований у Москві. Його бюст встановлено на батьківщині, в селі Сетуха Орловської області. (З газети)

Поставити наголос у поданих словах, перевіряючи себе за орфоепічним словником.

Коромисло, кропива, просіка, ускочити, стрічковий, стремено, підстрибцем, підсліпий. Замкнутий. Деревце, дерзкий, виселенець.

Домашнє завдання.

Виписати з орфоепічного словника по 15 слів на тему «Книга – джерело знань». На основі виписаних слів скласти усний твір, слідкувати за вимовою.