Урок "Складні випадки слововживання числівника та іменника (грошові одиниці)"

Складні випадки слововживання числівника та

іменника (грошові одиниці)

Урок - дослідження

Творчий доробок нестандартного уроку з української  мови

в 11 класі російськомовної школи

 

 

 

Повага до національної валюти, як до інших атрибутів державності, - наш патріотичний обов'язок.

                 Усі ми повинні пам'ятати, що сила і могутність країни, авторитет на міжнародній арені, наш з вами добробут залежить від стабільності і міцності грошової одиниці

   Голова

Національного банку України

 

 

Мета. Практично навчати учнів використовувати

           в діловому та розмовному мовленні форми         іменника " гривня " у поєднанні з числівниками.

 

          Розвивати усне та писемне мовлення учнів; творчі та пошукові здібності.

 

          Виховувати любов до рідного слова, мови, національних надбань; бажання навчатися.

 

 

Перебіг уроку

I.  Організація класу.

 

II. Повідомлення теми і мети уроку.

    1. На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянемо складні випадки слововживання числівника та іменника, зокрема грошової одиниці як в діловому так і в розмовному мовленні.

    2. Актуалізація знань.

Пригадайте які теми ми з вами вже розглядали, що були пов'язані із складними випадками слововживання в українському діловому мовленні (явище паронімії, написання чоловічих та жіночих імен по батькові)

    3. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні Вашій увазі пропонується урок- дослідження, яке провели учні 11 класу, що пов'язане з українською грошовою одиницею – « гривнею» «рублем» та «леєм».

       Справа в тому, що з уведенням в Україні «гривні» досить часто виникають труднощі з уживанням у мовленні цього іменника у поєднанні з числівниками.

       Досить часто можна почути такі форми цього іменника як "гривна; грівнів; гривнов''

        Щоб урізноманітнити вивчення цієї теми учням були запропоновані завдання.

 

III. Робота над новим матеріалом.

1. Історична довідка.

        Слово надається історикам – дослідникам грошової  одиниці «гривні» та «рубля».

 

2. Робота в зошитах. Творчий диктант.

    1. Поставте слово «гривня» та «рубль» у тій формі, якої вимагає числівник, запишіть словами.

    2. Доповніть речення.

1). На рахунок Національного Банку України було переведено (17349 гривень )

2). Студенти отримали стипендію у розмірі (47 рублів) 3). Пенсійним фондом визначено розмір так званої соціальної пенсії, яка в середньому становить (33 рублі)

3. Народознавча сторінка.

Наступне дослідження проводили наші народознавці  «Народна мудрість про гроші»

Завдання.

 1). Поясніть значення прислів'я.

 2).Чи погоджуєтесь ви з цими висловами. Висловіть свою точку зору на дані аргументи. Прислів'я,  які найбільше сподобались запишіть у зошити.

4. Дослідження щодо вживання грошових одиниць в

діловому мовленні, зокрема в ділових паперах, проводили

наші мовознавці.

Проведено ремонт вулично-дорожньої мережі в 15 селах Рибницького району на суму 967 тисяч рублів.

На суму майже 400 тисяч рублів виконано ремонт мереж водопроводу, каналізації та опалення на 9 об’єктах.

Фактичні надходження грошових коштів до місцевого бюджету склали 149,5 мільйона рублів, що на 1,5% більше від запланованого.

Загальна сума витрат з капітального ремонту інженерних мереж становить 601,2 тисячі рублів.

Платежі заводу до місцевого бюджету збільшилися на 8,3 мільйона рублів, що складає 20,5% від власних надходжень рибницького бюджету.

Позитивна динаміка спостерігається і в роботі ЗАТ «Рибницький цементний комбінат», обсяг виробництва якого збільшився на 64,2 мільйона рублів.

5.Час безупинно рухається вперед. Змінюється життя, а з ним і люди, їхні думки, погляди. Інколи ми навіть і не помічаємо як самі несвідомо творимо історію. Комусь хотілось би зазирнути у минуле, а комусь навпаки у майбутнє.

         Отож, деякі учні спробували зазирнути у майбутнє і намагалися створити грошову одиницю в майбутньому.

6. Але ми не тільки мріємо, а й живемо сьогоденням. Не так давно Національним Банком України оголошено конкурс на знак гривні. Дехто з учнів вирішив теж взяти участь у цьому конкурсі.

Ні для кого не новина, що валюти розвинених країн мають свої знаки. Так, наприклад, США вважають свою валюту символом стабільності і достатку, знаком стійкої валюти. Умовні позначки мають: валюта європейської спілки (євро ), російський рубль.

Свої проекти щодо умовних позначок гривні зараз представлять наші учні.

7. Аукціон.

Практичне вживання грошової одиниці у мовленні було запропоновано вам. Отже, запрошуємо взяти участь в аукціоні.

 

Аукціон

Запропоновані товари на продаж. Вишивані сорочки, рушник.

 

8.   Юні "Нумізмати"

           Грошові одиниці кожної країни є своєрідними історичними свідками їх економічного розвитку.

           Наука яка вивчає та досліджує грошові одиниці, монети, називається "нумізматика".

"Нумізмат" в перекладі з грецької означає - монета. А люди, які монети колекціонують, звуть нумізматами. З'ясувалось, що у Вашому класі є нумізмат. З деякими грошовими одиницями різних країн нас ознайомить юний нумізмат (учень демонструє колекцію)

 

IV. Підсумок уроку

•  Що найбільше Вас зацікавило на уроці?

•  Що нового дізналися?

•  Які висновки зробили для себе?

 

Додатки

 

                             Матеріали до уроку

«Складні випадки слововживання числівника та іменника»

 

- Історична довідка

                            Здавалося б, проста річ - гроші. Хіба   без них можна обійтись  у наш  час? Мабуть, на думку  нікому  і  не   спаде, а як же в сиву  давнину без них обходились?

      Отож  і  пропоную Вам  зробити історичний   екскурс, тобто  повернення в минуле.

   Поки гроші  не з' явилися, люди  як торгували? Хтось приносив на умовлене місце   продукти. Хтось інші товари на обмін .Зустрічалися з сусідами  і  свої товари  залишали. А потрібне забирали. Потім стала людина в діло пускати  кольорове намисто і листя тютюну, шматки металу і навіть зуби тварин. У Стародавній Монголії   грошима слугували плитки чаю. А в Китаї особливо  цінували   бронзові  дзвіночки. Були ще такі гроші, як  бруски  солі, металеві лопати і сокири, мотики і ножі. А чи цікаво Вам дізнатися, що означає всім нам знайоме слово  "монета".

       У Бога Юпітера дружина  була. І звали її  Юнона – Монета. А коли нашою мовою, то Юнона - Порадниця. Чи Юнона – Застережниця. І коли траплялися в житті країни труднощі, то слухали  пророчества  богині. А що ж могла порадити богиня? Є така легенда. У Ш ст. до н.е. римляни  вели важку війну з царем  Пірром. То брали верх одні, то переможцями  виходили інші .І тоді почали благати римляни небеса:

- Скажи ,о богине Юноно - Монето, яким буде  кінець війни?

         Можете уявити, як радів народ, коли богиня запевнила в благополучному закінченні війни. Що повіщала Юнона, те й збулося. Із тих пір вдячні римляни  почали вибивати  зображення  божества на своїх  грошових  знаках. А водночас і самі гроші із зображенням Монети почали зватися «Монетами». Та було б  недоречним закінчити  свою розповідь, не пояснивши походження слова   гривня.

Гривня: 1.У Стародавній  Русі- срібний   злиток, вагою  близько фунта, який  служив основною  грошовою одиницею.

2. Мідна монета в три, а в деяких  місцях-дві з половиною копійки.

3. Гривеник, срібна монета в  десять копійок.

Гривна. Існує в українській  мові   і  слово гривна, на позначення  металевої   прикраси у вигляді обруча, яку носили на шиї. Наприклад: На шиї похованого була лита золота гривна із зображенням кінних скіфів на кінцях, руки прикривали золоті браслети.(Нариси стар. Укр. Історії).

Єдиний знак великокняжого роду - золота гривна.

При проголошенні слова носій мови рідко замислюється про його походження. Однак історія деяких слів досі є нерозгаданою загадкою для вчених-етимологів. Наприклад, назва монети «копійка».

Звідки пішла назва монети "копійка"

Вперше копійка з'явилася на Русі в 1535 році в результаті грошової реформи Олени Глинської, яка була матір'ю Івана Грозного. Мета реформи була заміна всіх іноземних та старих російських монет однією монетою, тобто копійкою. Походження слова «копійка» є спірним в сучасній етимології. Існує кілька основних версій.

Версія перша

В. І. Даль у своєму відомому Тлумачному словнику живої великоросійської мови вказує на те, що слово копійка пішла від дієслова «збирати». В етимологічному словнику М. Фасмера також є свідчення того, що «копійка» – похідне від дієслова «збирати». Однак ця версія не здається правдоподібною. Виникають сумніви, чому копійкою називали монети певного виду, а не всі гроші в цілому. Поряд з копійкою були назви грошей «пулу», «деньга» та ін.

Версія друга

Найбільш часто зустрічається версія про те, що спочатку називалася копійкою «новгородка», яка була різновидом новгородських грошей. На «новгородці» був зображений копейщик. У Москві були не копійки, а «сабельницы», на яких зображали воїна з шаблею. Вага новгородських грошей був дорівнює 1/100 рубля і це було найбільш зручно. Коли новгородські гроші стали популярні в Москві, то вони змінили свою назву на «копійку». Досі у носіїв російської мови назва «копійка» асоціюється зі словом «спис» і зображенням на аверсі монети Георгія Переможного, що вражає списом Змія. Дослідники-лінгвісти вважали, що на коні зображувався Великий князь, бо на голові у вершника була корона — символ царської влади. Давньоруські літописи вважають цю версію основний.

Версія третя

Срібні динари монгольського хана Келека (Кебека) мали на Русі широкого поширення. У період монголо-татарського ярма хан провів грошову реформу й запровадив нову грошову одиницю. Якщо монета була більше 8 грамів, то її називали динар. Згодом динари в розмовній мові стали називати «кепек динар», що в перекладі означало «динари хана Кепека». Далі назва асимілювалося в російській мові і перетворилося на слово «копійка». Ця версія вважається менш поширеною, так як не має достатньої доказової бази. Цікаво, що остаточно слово «копійка» увійшло в активний словниковий запас російської мови тільки в кінці XVII століття. Вперше це слово було викарбовано на монеті тільки в 1704 році. 

Слово «рубль», на думку вчених, з'явилось у 13 столітті в тому ж Новгороді. Так там називали половину гривні, яка була злитком срібла вагою близько 200 грамів. Етимологи кажуть, що слово походить від кореня «руб». Одні вважають, що гривню перерубали навпіл і саме тому її половина називалася «рублем». Інші вважають, що корінь «руб» в слові «рубль» означає «край» або «облямівка». Це переконання базується на знанні про те, що гривню в Новгороді відливали в два прийоми, і на получавшемся злитку чітко була видна поділяє його навпіл облямівка. Нібито саме тому половину гривні називали «рубль».

 

Валюта Придністров'я: історія, банкноти і монети, цікаві факти.

Обмін валют в ПМР У кожної країни, навіть якщо вона не визнана світом, є свої власні гроші. Валюта Придністров'я представлена банкнотами і монетами різного достоїнства. Вона була заснована в серпні 1994 року і навіть має свій символ. Валюта Придністров'я та її коротка історія Валюта Придністровської Молдавської Республіки (скорочено - ПМР) не має свого міжнародного коду (так як держава є невизнаним), хоча позначається абревіатурою PRB. Назва валюти: придністровський рубль. Він веде свою історію з 1994 року. У перші роки своєї самостійності ПМР користувалася старими банківськими квитками СРСР, а потім Росії. Тут придністровці не винайшли "велосипед", так як подібним чином вирішували свої фінансові проблеми Чехія і Словаччина після Оксамитової революції. Лише 17 серпня 1994 на території невизнаної держави була введена нова валюта - придністровський рубль.

Спочатку купюри друкувалися (а монети карбувалися за кордоном. Восени 2005 року валюта Придністров'я обзавелася своїм особистим Монетним двором, який розташувався в Тирасполі.

У 2007 році грошові банкноти в ПМР були модернізовані: на них з'явилися нові захисні елементи. Гроші Придністров'я: банкноти і монети Валюта Придністров'я представлена банкнотами наступного номіналу: 1, 5, 10, 25, 50, 100, 200, і 500 рублів.

Перший варіант грошових купюр був в ужитку до 1998 року. Аверс усіх банкнот прикрашав Олександр Суворов (або його портрет, або зображення кінного монумента полководця у місті Тирасполі). У 2000 році банк республіки випустив банкноти нового зразка. На них, крім видатного російського полководця, з'явилися й інші особи: Катерина Друга, Тарас Шевченко і молдавський господар Дмитро Кантемір.

У 2007 році Придністровський Банк випустив банкноти з новими захисними елементами. Вони ходять паралельно зі старими, проте останні поступово вилучаються з обігу. Монети Придністров'я мають наступний номінал: 5, 10, 25, 50 копійок, а також 1, 3, 5 і 10 рублів. З 2005 року вони чеканяться в ПМР. Періодично випускаються в Придністров'ї та пам'ятні монети. Найчастіше вони присвячені будь-яким знаковим роковин подій (наприклад, монета "50 років Молдавської ГРЕС" або "70 років Яссько-Кишинівської операції"). Їх тираж невеликий і не перевищує 250 штук.

Періодично випускаються в Придністров'ї та пам'ятні монети. Найчастіше вони присвячені будь-яким знаковим роковин подій (наприклад, монета "50 років Молдавської ГРЕС" або "70 років Яссо-Кишинівської операції"). Їх тираж невеликий і не перевищує 250 штук. 10 можливостей для додаткового заробітку.

У 2014 році в ПМР випустили дві досить цікаві монети. На одному з них зображена лілія, а на іншій - Ново-Нямецький монастир в селі Кицкань - найвідоміший сакральну пам'ятку Придністров'я.

Знак-символ придністровського рубля У 2012 році у придністровського рубля з'явився і свій знак. Він являє собою з'єднання двох курсивных літер - "П" та "Р". Автором знака став білорус Юрій Колодний. За розробку символу отримав від Придністровського Банку грошову премію в розмірі 500 американських доларів.

Влітку 2014 року, біля входу в республіканський банк, встановили пам'ятник державної валюті. Його автором став Євген Важев. Сам пам'ятник був виготовлений на місцевому заводі "Литмаш імені Кірова". Скульптура повторює символ грошової валюти, всередині якого встановлена бронзова монета номіналом в один придністровський рубль. Загальна висота пам'ятника становить два метри.

Цікаві факти про придністровську валюту

Далі перераховано кілька цікавих фактів щодо державної валюти Придністров'я: існує і інше (народне) назва придністровських грошей - "суворики", адже на більшій частині купюр (а до кінця 1990-х років - абсолютно на всіх) зображено саме Олександр Васильович Суворов; майже три роки (з 2012 по 2015 рік) рубль Придністров'я був найбільш міцною грошовою валютою на всьому пострадянському просторі (на тлі загальної девальвації в сусідніх країнах, Банку ПМР вдалося втримати курс валюти на рівні 11,1 рубля за долар США); на багатьох купюрах 1994 і 2004 року назва банку українською мовою написано з помилками; на аверсі купюри гідністю в 50 придністровських рублів зображений великий український поет - Тарас Григорович Шевченко;

22 листопада 2014 року Монетний двір ПМР відчеканив пам'ятну монету з кольоровим зображенням рослини - лілії; номінал монети - 10 рублів; на реверсі купюри 50 рублів зображено Будинок Уряду ПМР, але... без пам'ятника в. І. Леніну, який стоїть на площі в реальності; ще один казус можна виявити на банкноті номіналом 25 рублів: на реверсі пам'ятник російської слави в Бендерах зображений не з тієї сторони від фортеці. -

 

Молдовський лей

Історично так склалося, що на території Молдови аж до проголошення її незалежності ніколи в грошовому обігу перебувала національна валюта. Ще з часів Молдавського князівства тут знаходилися в обігу флорини, дукати та злоті. У 19 столітті після приєднання територій сучасної Молдови до Російської імперії, в обіг був введений російський рубль, в період румунської окупації – румунський лей, радянської – радянський рубль. Після проголошення незалежності уряд Молдови змушене було ввести в обіг тимчасову національну валюту, яка мала назву молдавський купон, який значною мірою піддався інфляційним процесам і в достатній мірі знецінився. За рішенням Національного банку Молдови, який управляє емісійними процесами в країні, 29 листопада 1993 року в обіг було введено молдавський лей. Купони з обороту виводилися поступово і обмінювалися у співвідношенні 1 до 1000.

1 молдавський лей складається з 100 банів. Термін «бань» походить від назви дрібної монети, яку намагалися коли-то карбувати у Валахії. В деяких джерелах зустрічається «бан», але фахівці вважають його неправильним.

В даний час Національним банком Молдови випущені і знаходяться в обігу грошові банкноти номіналом в 1 (один), 5 (п'ять), 10 (десять), 20 (двадцять), 50 (п'ятдесят), 100 (сто), 200 (двісті), 500 (п'ятсот) і 1000 (одна тисяча) молдавський лей. Так само поряд з цим викарбувані та перебувають в обігу монети номінальною вартістю 1 (один), 5 (п'ять), 10 (десять), 25 (двадцять п'ять) і 50 (п'ятдесят).

Спочатку банкноти молдавських лей друкувалися на державних фабриках цінних паперів Національного монетного двору Румунії (Monetaria Statului), а в даний час на Національному монетному дворі в Кишиневі.

 Слово вчителя

 

У наш час сучасне суспільство не може обходитися без грошей. За їх допомогою ми купуємо їжу, одяг, рухомість і нерухомість, задовольняємо свої матеріальні і духовні потреби. У кожній країні зараз своя грошова одиниця. Проте якою вона може стати в майбутньому ніхто не знає. Ось запропонована грошова одиниця майбутнього. На ній зображені чоловік та жінка - в рівних обов'язках, шануючи та поважаючи один одного. Бо наше суспільство тільки тоді буде міцним і успішним, коли не буде пригноблення і дискримінації за статтю. Звичайно, планета на якій ми живемо потерпає від сучасних проблем, дуже серйозних, і які потребують негайного вирішення. Кожному з нас треба вже зараз усвідомити глобальність цих проблем і розпочати вирішення екологічних питань у своєму масштабі, щоб мати квітучу і безпечну планету у майбутньому. Треба поєднати вишуканість минулого з сучасним життям, втілити досвід віків у відкриття сьогодення. Тоді матимемо суспільство, в якому гроші будуть відігравати не найголовнішу роль.

 

ПРИСЛІВ’Я

-У народі кажуть

Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

Біда з грошима, біда і без грошей.

Від грошей усе лихо на світі.

За наші гроші ми всім хороші.

Не май сто рублів, а май сто друзів.

Гроші ховай на чорний день та лиху годину як поміч єдину.

Совісті менше - грошей більше.

З грошима і в грязі чистий.

Гроші той знає берегти, хто не знає з чого жити.