Урок "Смислові відношення між частинами складних речень. Розділові знаки у складному реченні. Узагальнення теми" (11 клас)

Трачук В.М., учитель української мови і літератури. Кременецького ліцею імені У.Самчука, вища кваліфікаційна категорія, учитель-методист

 

Тема: Смислові відношення між частинами складних речень. Розділові знаки (11 клас)

 

Мета: повторити основні відомості про види складних речень; смислові відношення між частинами складних речень, закріпити навички розрізняти складні речення, вміння конструювати їх; виховувати повагу до українських митців, рідного слова.

 

Обладнання: таблиці, картки.

 

Тип уроку: вироблення умінь і навичок.

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація знань. Учитель записує на дошці тему уроку, з’ясовує, які труднощі виникають при визначенні складних речень.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Метод «мікрофон». Що чекаєте від уроку?
2. Учитель. На уроці ми повторимо відомості про складні речення. Виконуючи вправи на зіставлення і розпізнавання різних видів складних речень, обґрунтовуючи свої міркування, а також працюючи над творчими завданнями, ви розвиватимете своє мислення, мовлення, увагу; закріпите знання з теми. Завдання будуватимуться на мовному матеріалі про визначних людей, які зробили значний внесок у розвиток української держави, її культури, освіти, мистецтва, на творах наших письменників, що розвиватиме ваші естетичні смаки, розуміння слова. Для кращого засвоєння знань про складне речення ми будемо використовувати, крім підручника, таблиці.

 

ІV. Перевірка попередньо засвоєних знань і вмінь.

1. Самостійна робота. Ознайомлення зі змістом таблиць.
2. Метод «прес». Диктант з коментарями. Записуючи речення, дати відповідь на запитання.

1. Яка особливість будови цього речення? Яке воно?
2. Які смислові відносини між частинами речення?
3. Чи рівноправні частини у цьому реченні?
4. Чим речення відрізняється від попередніх?
5. Обґрунтуйте розділові знаки у реченні.

 

Речення висвітлюються за допомогою мультимедійного проектора на екран.

1. А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить (А.Малишко).
2. Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В.Сосюра).
3. Тебе нема, і дні – як ночі, і сад хитається в журбі (В.Стус).
4. Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій.
5. І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаством оживуть.
6. То вітерець дмухне, то коник в житі засюрчить.
7. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка).
8. Як тільки ріг до бою затрубив, ми кинулись на воїнство рабів (Д.Павличко).
9. Я друга побачити мушу, щоб день мені був ясніший (Д.Павличко).
10.  Слова знайдуться на мою печаль так, як знайшлися на веселу пісню (Д.Павличко).
11.  Себе я безнадійно вчу: дай більше сміху, ніж плачу, не нарікай на тьму злостиво, а краще засвіти свічу (Д.Павличко).
12.  Я вирвався звідсіль і пішов у світ, але я тут побачив світ і пізнав його (У.Самчук).

 

V. Вироблення умінь і навичок.

1. Робота в групах. Клас ділиться на 5 груп. Метод «Мозковий штурм». Знайти відповідність між складовими частинами схеми і відповідними прикладами складного речення (На дошці прикріплені назви речень; учні діляться на групи, яким даються речення, які вони мають накласти на відповідний вид, пояснивши, чому)

 

                                СКЛАДНІ   РЕЧЕННЯ

 

 

СПОЛУЧНИКОВІ   БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНЕ   З РІЗНИМИ

                                                                  ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ

 

СКЛАДНОСУРЯДНІ     СКЛАДНОПІДРЯДНІ

 

 

СКЛАДНОПІДРЯДНІ               СКЛАДНОПІДРЯДНІ

З ОДНИМ ПІДРЯДНИМ З КІЛЬКОМА  ПІДРЯДНИМИ

 

1) Іван Мазепа із роду української шляхти, якій були близькі лицарські войовничі традиції.

2) Вірші Б.-І. Антонича пережили багато десятиріч, але вони не стали подібними на квіти гербарію, що викликають у нас розчулення і спогади, як то нерідко буває в поезії, а дихають магією квітки, яка щойно розпустилася, а її дзвіночок розколисує повільна бджола.

3) У Переяславському колегіумі Сковорода став улюбленим учителем, проте через цькування й доноси він вимушений був покинути цей заклад.

 4) Якби Марії хтось сказав, що через сім років вона стане знаменитою українською письменницею та ще й з викликом підписуватиме свої твори чоловічим псевдонімом «Марко Вовчок», вона, мабуть, тільки б засміялась.

5) Ім’я Катерини Білокур назавжди вписалося в історію українського народу: в її полотнах вплелися невмируща краса живописної української природи, щедрі дарунки родючої землі, розмаїті квіти – символи радості, щастя і духовного життя народу.

- Що вам відомо про митців, згаданих у реченнях?

- Який їхній внесок у розвиток української культури?

 

2. Учні в групах розділяються на пари. Кожна пара обґрунтовує свій вибір в одному реченні методом  «Займи позицію».

Записати речення, вставивши на місці крапок необхідні засоби зв’язку (сполучники, сполучні слова), поставити розділові знаки. Дати загальну характеристику речення.

 

1-а група. 1. Людина відчуває себе новонародженою перед красою природи … сяйво добра освячує її душу (Г.Тютюнник). 2. У дитячому серці жила Україна материнські веселі і журні пісні … за мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені (Д.Павличко).

 

2-а група. 1. Нехай не знає втоми та рука … добре зерно в добру землю сіє (М.Рильський). 2. …  пісні мойого краю пливуть у рідних голосах мені здається … збираю цілющі трави я в лугах (М.Рильський).

 

3-я група. 1. Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна (Л.Костенко). 2. Розвели нас дороги похмурі … немає жалю й гіркоти  тільки часом у тихій задумі випливаєш з-за обрію ти (С.Симоненко).

 

4-а група. 1. Щасливий був я двічі як на сіні мене віз батько в присмерки осінні  … я відчув … в мене в серці є те … належить тільки Україні (Д.Павличко). 2. Постелимо мудрість на край небес … сизий грудень вдаль бреде  сурмить у сурми золоті (А.Малишко).

 

5-а група. 1. Ми знали був голодомор і розстріли в підвалах … як вогонь із пащ потвор лякав нас правди спалах (Д.Павличко). 2. Як добре те … смерті не боюсь я і не питаю … тяжкий мій хрест … перед вами судді не клонюся в передчутті недовідомих верст (В.Стус).

 

Для перевірки:

1. Людина відчуває себе новонародженою перед красою природи, і сяйво добра освячує її душу (Г.Тютюнник).
2. У дитячому серці жила Україна –  Материнські веселі і журні пісні,  Та за мову мужицьку не раз на коліна Довелося у школі ставати мені (Д.Павличко).
3. Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє (М.Рильський).
4. Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах, мені здається, що збираю цілющі трави я в лугах (М.Рильський).
5. Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна (Л.Костенко).
6. Розвели нас дороги похмурі, і немає жалю й гіркоти, тільки часом у тихій задумі випливаєш з-за обрію ти (С.Симоненко).
7. Щасливий був я двічі: як на сіні Мене віз батько в присмерки осінні, І я відчув, що в мене в серці є Те, що належить тільки Україні (Д.Павличко).
8. Постелимо мудрість на край небес, де сизий грудень вдаль бреде, сурмить у сурми золоті (А.Малишко).
9. Ми знали: був голодомор І розстріли в підвалах, Та, як вогонь із пащ потвор, Лякав нас правди спалах (Д.Павличко).
10. Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст (В.Стус).

 

3. Творче завдання на конкурс. Написати невеликий твар-роздум, використавши складні речення різних видів по колу в групі на тему «Його ім’я носить наш навчальний заклад».

 

 

VІ. Висновки. «Ти мені, я – тобі». Учні адресують своєму товаришеві з іншої групти питання по темі, оцінюють правильність відповіді.

Учитель за допомогою учнів-експертів оцінює роботу на уроці.

 

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал § . Виконати вправу або дібрати з творів А.Малишка різні види складних речень. Додаткове завдання: Підготувати сусідові по парті картку із завданням на встановлення відповідності між видом складного речення і прикладом. Повторити відомості про синоніми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки