У презентації подано цікаві факти з життя американки українського походження, про її творчу діяльність та мрії, про меценатство. Крім того, займалася кінним спортом. Подано фотографії.
Батько Володимир Цісик (20 вересня 1913 – 7 лютого 1971) – український емігрант із Західної України, родом з-під села Ліски біля Коломиї, син багатодітної родини Цісиків (7 дітей: 6 братів і 1 сестра). Закінчив до війни Львівську консерваторію, навчався музики в Празі й Мюнхені, був головним концертмейстером Львівської опери. Співорганізатор і викладач в Українському Музичному Інституті в Нью-Йорку, очільник тамтешнього струнного оркестру.
Мати Іванна Цісик (24 лютого 1923 – 25 травня 1994) – українська емігрантка із Західної України, родом зі Львова, дочка львівської вчительки родини Левів (Ася – перша дитина, мала ще молодшого брата – Василька). Матір Іванни, Софія Кандяк-Нагірна – вчителька фізики та хімії в українських закладах Львова; біологічний батько – інженер-хімік Іван Кандяк, з яким Софія розлучилася по року після народження доньки. Фактично Іванна виховувалася другим чоловіком Софії Нагірної – Василем Левом, учителем української та польської мови в різних українських навчальних закладах Львова. Родина мешкала у Львові на вулиці Пінінського, 8 (тепер вулиця Глибока ).
Квітка ж, крім гри на скрипці в акомпануванні сестри Марії, опановувала сценічне мистецтво в Балетній Школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської (головна роль у балеті-казці «Попелюшка», 1967 рік; балетна сцена опери «Анна Ярославна» в Карнегі-Холі, 1969 рік), співала в хорі, займалася вокалом. У хорі Квітка часто співала з маленьким Майклом Джексоном, майбутнім королем поп-музики.
Дитячі й юнацькі роки Квітки Цісик проходили за звичними для української емігрантської родини школярсько-вишкільними заняттями. У буденні дні вона навчалася в американській стандартній школі, а по суботах прямувала до «Школи українознавства» (Озон-Парк), куди її записали батьки, намагаючись зберегти зв'язок із батьківщиною та українським людом. Крім того, більшість українського емігрантського юнацтва мала за честь перебувати в рядах пластунів, де їхні наставники продовжували виховувати та спрямовувати в любові до України.
Ще студенткою Квітка, узявши собі псевдонім Кейсі, не відчувала жодних труднощів у різних музичних стилях. Її почали запрошувати джазові, поп- і рок-зірки. Цісик допомагала Роберті Флек, Бобу Джеймсу, Дейвіду Сенборну, Майклу Болтону, Карлі Саймон та іншим. Працювала над записом саунд треків до художніх фільмів та брала в них участь як акторка.
1983 року разом із матір'ю відвідала Україну. Це був неафішований і перший (як і останній) раз, коли Квітка завітала до історичної Батьківщини. На той час її пісні були заборонені в Україні. Цей візит обмежився гостюванням у приватних помешканнях. Відтак і жодних концертів, жодних творчих зустрічей.
Тендітна жінка, духом сильна, ти вже злетіла до небес,покинула родину, сина,але подумала про вись:звучить вкраїнська пісня за кордономта прокладаєш шлях самау світ широкий різнобарвний,бо кращої ніде нема. Спасибі Квіточці ми кажемза честь великую таку,і дітям ми своїм розкажем,що Квіточка тепер в раю. Л. Чаговець
У Квітки Цісик народилися два альбоми українських пісень – «Пісні з України» та «Два кольори». За ці некомерційні проекти співачка виклала із власного гаманця близько 200 тисяч доларів: вона найняла кращих музикантів Нью-Йорка, а співала під акомпанемент рідної сестри Марії Цісик – всесвітньовідомої піаністки, котра очолювала консерваторію в Сан-Франциско (до слова, Марія народилася в німецькому концтаборі в 1945 році). Так в Америці народжувалися українські пісні.29 березня 1998 року в Нью-Йорку, не доживши 5 днів до свого 45-річчя, Квітка спочила в мирі вдома, в оточенні родини.