Урок "Сталий розвиток"

Тема уроку: Сталий розвиток

Мета уроку: ознайомитись із поняттям, принципами та історією виникнення концепції сталого розвитку, розглянути перспективи реалізації принципів сталого розвитку, формувати відповідальність за дотримання та впровадження в життя ідей сталого розвитку, бажання брати участь  у процесах, які формують сферу людської життєдіяльності, сприяти прийняттю і реалізації рішень, контролювати їх виконання.

Тип уроку: науково-практична конференція 

                                  План уроку 

1. Виникнення ідеї сталого розвитку суспільства.
2. Принципи та складові сталого розвитку.
3. Перспективи реалізації принципів сталого розвитку.   

                                      Хід уроку

1. Виникнення ідеї сталого розвитку суспільства.

   Світу, який ми знали, більше не існує.

        На сьогоднішній день ми відзначаємо значну розбалансованість світової економіки, низький рівень екологічної культури, посилення військових конфліктів, загрозу пандемії, наростання інших глобальних проблем людства.

         Зараз на Землі проживає 7,7 млрд людей. За прогнозами вчених чисельність населення до 2030 р. сягне 8 млрд.

 Наявні екологічні проблеми:

- забруднення навколишнього природного середовища, формування нових техногенних зон, порушення біохімічних циклів на глобальному та локальному рівнях;

- техногенні порушення цілісності ландшафтів; 

- зменшення біорізноманіття; 

- погіршення якості питної води та продуктів харчування.

     38% тварин знаходяться нині під загрозою зникнення, щодня до цього списку потрапляє 3 види. Під загрозою вимирання знаходиться кожен 8 птах. У світі залишилося 76% запасів риби. Масово гинуть бджоли, а це загрожує неврожаями та голодом. Внаслідок людської діяльності знищено 1̸3 біорізноманіття на планеті.

Соціально-економічні загрози:

- переважання «філософії споживання», тобто внаслідок цілеспрямованої діяльності як біосоціальна істота (людина) перебуває в конфлікті з природою, використовуючи біосферу як ресурси для задоволення зростаючих потреб, результатом чого є виснаження ресурсного потенціалу та деградації навколишнього природного середовища;

- переважання ресурсоруйнівних технологій, тобто пріоритетів економічної вигоди, ілюзія невичерпності ресурсного потенціалу;

- невідповідність цін на ресурси реальній вартості;

- диспропорції між розвинутими країнами і тими, що розвиваються,  відносно низький рівень цін на сировину і робочу силу,  постійно зростаючий борг країн, що розвиваються, який сформувався через низькі ціни на природні ресурси.

      На сьогоднішній день не подолана загроза голоду, бідності та нестачі питної води. У світі налічується 1,2 млрд людей, що живуть за межею бідності, тобто менше, ніж на 1 дол. на день. 1 млрд не мають доступу до води, 2 млрд – до санітарних послуг.

       У 2019-2020 рр. світ охопила пандемія COVID-19, від якої померло близько 2,5 млн  осіб.

 

 Політичні  передумови:

- проблеми війни і миру;

- переростання локальних конфліктів у глобальні;

- небезпека ядерної війни;

- міжнародний тероризм;

- співіснування суспільств із різними політичними системами;

- контроль над гонкою озброєнь.

 Духовні  передумови:

- деградація «масової культури»;

- девальвація моральних цінностей;

- зростання агресії та нервово – психічних розладів;

- ігроманія та залежність від комп»ютера;

- проблема відповідальності науковців за наслідки своїх відкриттів.

     Для України властива недосконала модель розвитку сіль­ського господарства, характерними ознаками якої є надмірна освоєність земельних ресурсів. Допустима розораність земель 40%, критична – 58%. В Україні це -72%. Для порівняння: у Великобританії, Франції, ФРН - 28-32%.  Недостатня площа лісів (15,7% замість умовно оптималь­них 22-25%), висока частка забруднених земель (57,4% площі країни).

       Понад 3/4 населення України споживають воду з поверхневих джерел водопостачання, які сьогодні ма­ють високий ступінь забрудненості.

       Із нарощуванням виробництва збільшуються обсяги вики­дів шкідливих речовин, рівень яких склав 10 т на 1 км² території або 85 кг на душу населення, що в декілька разів перевищує рівень цих показників у розвинених країнах..

       Несприятливе природне середовище негативно впливає на здоров'я людей і ситуація погіршується. Так, чисельність населення України безупинно зменшується, за останні 10 років вона скоротилась на 4,1 млн. осіб.

       Характерним для України є висока частка бідного насе­лення - близько 27%.  Набув масового характеру міграційний відплив економічно активного населення за межі країни. За рівнем грошових витрат розрив між найбільш і найменш забезпе­ченими громадянами складає 10 разів, що свідчить про значне розшарування населення.

 

      Як же рятувати планету та людство?

      Тому у світі з»явилася концепція сталого розвитку, яка грунтується на принципі, що людське споживання ресурсів має бути таким, що не зашкоджує розвитку майбутніх поколінь. Ідея сталого розвитку не передбачає «замороження» світового прогресу або повернення до минулого, а розвиток у такій формі, яка б сприяла збереженню балансу й гармонії в навколишньому середовищі та можлива шкода від якої була б мінімальною.                    «Сталий розвиток –це багаторівнево-ієрархічно керований процес коеволюційного розвитку природи і суспільства (за масової і усвідомленої участи населення), мета якого забезпечити здоров’я, продуктивне життя в гармонії з природою нинішньому і майбутньому поколінням на основі охорони і збагачення культурної та природної спадщини.»

     Сталий розвиток - це розвиток, що задовольняє потреби нинішньо­го покоління і не шкодить можливостям майбутніх поколінь задовольни­ти їхні потреби за рахунок забезпечення взаємодії економічної, соціаль­ної та екологічної сфер.

      Сталим є такий розвиток, який задовольняє потреби теперішнього покоління, не наражаючи на ризик здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

      Сталий розвиток є не просто соціальною або економічною програмою, набором норм і правил. Це глобальна модель соціальної організації, нова цивілізаційна концепція, це система оптимальної взаємодії всіх сфер людського життя (у т.ч. науки, економіки, довкілля і багатьох інших), що опирається на нові соціальні цінності розвитку людства, оптимального використання ресурсів і турботи про майбутні покоління.

        З історії виникнення концепції сталого розвитку 

    1978 р. – Монреальський протокол про заборону викидів хімічних речовин, що руйнують озоновий шар.

      1992 р.- Всесвітній саміт ООН по сталому розвитку (Ріо-де-Жанейро).

      1997 р. – Кіотський протокол про обмеження парникових газів.

 

 

2. Принципи та складові сталого розвитку.

     П’ять головних принципів на яких ґрунтується концепція сталого розвитку:

1. Принцип екологізації економіки.

2. Принцип екоресурсної ємності.

3. Принцип ентропійного ресурсопотоку.

4. Принцип сталого споживання і виробництва.

5. Принцип коеволюції.

        Принцип екологізації економіки – уведення факторів виснаження ресурсів і забруднення довкілля у витрати виробництва, процес ціноутворення (законодавче забезпечення: торгівля квотами на викиди, екотрудова податкова реформа, розвиток «органічного сектора»).

         Принцип екоресурсної ємності – обмеженість ресурсів, пов’язана

з обмеженою здатністю екосистеми до самовідновлення (Закон

Мальтуса: «Усі ресурси в умовах Землі вичерпні»).

         Принцип ентропійного ресурсопотоку – економічна діяльність залежить від джерел вхідної низькоентропійної речовини/енергії (Пісочний годинник ентропії).

          Принцип сталого споживання і виробництва – екологічні можливості планети повинні узгоджуватись с потребами людства.

         Принцип коеволюції – спільна еволюція людських систем (цінності, знання, культура, технології) та природних систем з їх постійною взаємодією, взаємним впливом і адаптування до змін у цих двох світах.

 

  Складові поняття «сталий розвиток»:

1. Соціум.

2. Економіка.

3. Навколишнє природне середовище.

4. Політика і право.

5. Міжнародні відносини.

6. Інформація.

Політика і право:

- розвиток сучасної демократії;

- система розумного законодавство;

- соціальна справедливість;

- забезпечення свободи і рівноправності всіх людей перед законом;

- координація урядових і цивільних структур з забезпечення ноосферного розвитку суспільства;

Економіка:

- розумне поєднання всіх форм власності в народному господарстві;

- цивілізована товарно-ринкова економіка;

- демонополізація і вільна конкуренція виробників і споживачів;

- виробництво сільськогосподарської та промислової продукції, культурних благ у достатній кількості для забезпечення основних життєвих потреб усіх жителів планети.

Навколишнє природне середовище:

- забезпечення коеволюції суспільства і природи, людини і біосфери, поновлення відносної гармонії між ними;

- збереження екологічних можливостей економічного зростання для наступних поколінь;

- розроблення і практична реалізація методів ефективного використання природних ресурсів;             

- забезпечення екологічної безпеки розвитку.

- широкий розвиток біотехнологій і впровадження маловідходних технологій;

- поступовий перехід до альтернативної енергетики;

- удосконалення методів захисту довкілля;

- екологічна освіта молоді.

Соціум:

- ліквідація голоду, злиденності і безробіття;

- турбота про дітей, людей похилого віку, хворих і калік;

- виховання і освіта дітей та підлітків;

- розвиток широкої мережі професійних середніх і вищих навчальних закладів.

Міжнародні відносини:

- попередження нової світової війни та регіональних конфліктів;

- забезпечення партнерства всіх країн та народів у промисловості, с/г, культурі й науці на основі рівноправного співробітництва;

- надання всебічної допомоги слаборозвинутим країнам.

Інформація:

- високий рівень розвитку науки і техніки і втілення їх досягнень в практику;

- розвиток народної освіти й засобів масової інформації, їх правдивість;

- компютерізація і інформатизація народного господарства та культури;

- масове використання електронних засобів для пропаганди успіхів стратегій сталого розвитку.

 

3. Перспективи реалізації концепції сталого розвитку.

      Виступи учнів на запропоновані теми: «Шляхи подолання бідності», «Можливість подолання голоду», «Формування здорового способу життя та здорових звичок», «Здобуття якісної освіти», «Досягнення гендерної рівності», «Чиста вода та належні санітарні норми», «Альтернативна енергетика», «Гідна праця та економічне зростання», «Інновації в економіці», «Зменшення нерівності», «Відповідальне споживання», «Боротьба із змінами клімату», «Збереження екосистем морів та суходолів», «Мир та справедливість».

 

      Практична робота. Визначення показника екологічного сліду за калькулятором екологічного сліду.

      Придумати підписи до малюнків (ст.131 – 132).

      Скласти діаграму «Сталий розвиток»

 

   Запитання для закріплення вивченого матеріалу:

1. В чому полягає сутність поняття сталого розвитку?
2. Які міжнародні угоди обмежують завдання людиною шкоди природі?
3. Назвіть принципи концепції сталого розвитку.
4. Які точки зору об»єднує концепція сталого розвитку?

   Домашнє завдання  ст.130-133.