Урок " Стану я природі другом"

Стану  я  природі  другом

Мета.  Узагальнити  знання дітей про те, що обов’язком кожної людини є турботливе ставлення до природи; викликати інтерес до вивчення і застосування досвіду народу розумного використання народних багатств, показати значення природи в житті людини; виховувати почуття  любові до рідної землі.

Вчитель. Доброго ранку, сонечко ясне,

                 Доброго ранку, земле прекрасна,

                 Доброго ранку, дерева квітучі.

                 Доброго ранку, квіти пахучі,

                 Доброго ранку, птахи галасливі,

                 Доброго ранку,  діти щасливі.

Земля  - найпрекрасніша жива планета у нашій Сонячній системі, а ми – її жителі.

          « Ми – діти Землі», - кажемо ми , не задумуючись над значенням цих слів. Але, якщо ми –  діти, то Земля – наша ненька. Тож необхідно задумуватись, як ми ставимося до неї , матінки- землі.

              Всім відомо, що природа на землі  сформувалася ще до появи людини. Первісні люди були такою ж частиною природи, як і дикі звірі, а головною їх проблемою був голод. І пізніше, щоб не вмерти з голоду, люди  навчилися вирощувати хліб і розводити домашніх тварин. Але їхньою проблемою були інфекційні хвороби, які виникали від бактерій, що виникали від накопичення бруду та сміття, особливо в містах.

              Ще пізніше, щоб зробити своє життя багатшим і зручнішим, люди почали змінювати природу, розвивати технічний прогрес, забруднювати все навколо себе. Теперішньою проблемою всіх людей на землі є «екологічні « захворювання природи. 

               У  процесі виробництва  щороку  у ріки, озера, моря скидається до 6 кубометрів забрудненої води, а це – декілька мільйонів тонн небезпечних речовин. Викиди в повітря становлять на рік понад 200 мільйонів тонн небезпечних отруйних речовин. Хмари несуть кислотні дощі, пилові бурі. Наслідки Чорнобильської катастрофи не знають державних  кордонів.  За підрахунками вчених за три з половиною століття з планет безповоротно зникло 46 видів ссавців та 94 види птахів.

                Рослинний покрив вже не в змозі переробити вуглекислий газ, який виділяється під час згорання палива. До того ж ліси зникають із великою швидкістю. Щорічно планета губить десятки видів рослин і тварин. Червона книга поповнюється все новими і новими назвами.

Земле рідна – природи ім’я,                 В ніжності просинатися рано?

Понівечена скрипко моя.                             Коли ти помираєш у ранах.

Як могла в цім світі жити?                            Як могла плекати квіти,-

Радість як могла дарити?                              Коли так благаєш жити?

Як не чула моя душа,                                        Щоб від спеки десь сховатись.

Що здригаєшся ти від ножа?                          Ми до річки йшли купатись.

Як дивитися природі  у вічі? –                         Що це з річкою? Вона

Перед нею ми винні утричі.                             Непривітна і сумна.

Ти ж була колись глибока                                 Як мені не сумувати?

Швидкоплинна, світлоока.                                Всі отрутохимікати

Чом же стала каламутна?                                  Постікали в мою воду ,                         

Чом плюскочуть хвилі смутно?                         Зіпсували чисту вроду.

          Дорогі діти, пам’ятайте, що земля – не рабиня наша, а мати. А ми всі на своїй планеті  - не тимчасові жителі, а мудрі господарі.

Дерева, квіти, пташки, травиця

Від нас не завжди можуть захиститься.

А якщо будуть знищені вони,

Чи зможем на планеті жити ми?

Діти, давайте згадаємо правила поведінки в природі.

Не ламай гілок,  дерев!

Не рви квітів!

Не знищуй пташині гнізда!

Не залишай сміття після відпочинку!

Не лови метеликів, джмелів, бабок!

Не руйнуй мурашники!

Не лови диких тварин і не принось їх додому!

Є давня приказка в мого народу,                                        Цвіту не рви задаром,

Що має мораль нашій темі близьку.                                  Гілки не втни для забави,

Хто може понівечить рідну природу,                                 Оберігай все довкола:

Той здатний спаплюжити й душу людську.                      Шлях і стежину у гаї –

                                                                                                         Все це окрасою буде        

                                                                                                         Нашого рідного краю.       За чисті води, чисті ріки

Боротись будемо навіки.

Хай стане чистою Земля,

бо в ній господар – ти і я.

А які приказки, прислів’я про природу ви знаєте?

Ліс і вода – брат і сестра.

Ліс – природне багатство.

Ліс  - не школа,  а всіх навчає.

Де дуби, там гриби.

Як багато птиць, то не буде гусениць.

Від природи бери те, що вона дає, та й за те не дякуй.

Нема ліпшої краси, ніж гаї та ліси.

- Вогнище, розпалене людьми, лишає на землі опік, що довго не загоюється. Як ви думаєте, що ще лишає рани на землі?

- Так, це правильно, бездушне ставлення людини до природи – це глибока рана, і треба докласти дуже багато зусиль, щоб вона загоїлась. Для того, щоб природа не зазнала шкоди, нам потрібно любити її, адже любити природу  - це означає вивчати її, спостерігати і знати, доглядати за нею, і не завдавати їм шкоди.

Природа просить порятунку                          Вона до нас із щемом в серці

Зеленим шепотом лісів.                                  Зболілі руки простяга.

Тривожним лебединим криком,                  Надіючись про кращу долю,

Змілілим плеском рік, морів.                         про милосердя в нас блага.

Не ламайте, не знущайтесь,                         Від споживацького безглуздя       

Не руйнуйте, не губіть.                                    Довкілля треба берегти –

Пожалійте, приголубте,                                  То ж маємо навчитись жити

Нагодуйте, оживіть.                                          Лиш за законами краси

 В Конституції України є стаття 66: «Кожен зобов’язаний не заподіяти шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завданні ним збитки.»

Все на землі нам  треба берегти:

І птаха, й звіра, і оту травинку.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо, врешті, ти – лише  її частинка.

         Ми повинні  бути не сторонніми спостерігачами, а учасниками розумного перетворення природи. Пам’ятайте про те, що природа така беззахисна перед навалою часто бездумного людського господарюва- ння. Природа просить, волає прислухатись до її прохання.  І від того, як ми себе поведемо, залежатиме і наше життя, і життя майбутніх поко -лінь.