Урок : «Степан Руданський. «Запорожці у короля»

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

Прізвище вчителя __________________

Тема уроку: «Степан Руданський. «Запорожці у короля»

Мета: поглибити знання учнів про творчий доробок Степана Руданського;

проаналізувати співомовку «Запорожці у короля», звертаючи увагу на висміювання моральних вад та негативних рис характерну в ній, авторську симпатію до простої людини; розвивати читацькі навики школярів, уміння глибше розуміти  засоби творення комічного, аналізувати, визначати ідейне спрямування, художні особливості співомовок; удосконалювати художнє читання;  виховувати уміння бачити і чути кмітливе слово, користуватися ним у власному мовленні, розуміти жарт.

Тип уроку: урок формування умінь та навичок.

Теорія літератури: гумореска, співомовка.

Обладнання:  портрети С. Руданського, презентація, ілюстративний матеріал, дидактичний матеріал, відеоролик.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

Степан Руданський належить, без сумніву,  до найбільш талановитих українських  поетів, що появилися після смерті Шевченка.

І.Франко

План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
4. Актуалізація опорних знань.
5. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.
6. Закріплення вивченого матеріалу.
7. Підсумок уроку.
8. Оцінювання учнів.
9. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

День добрий всім! І ще один урок
Відкриє вам цікаві таємниці.
Тож хай рішучим буде кожен крок,
І завжди сяють радістю зіниці.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

IІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

1. Психологічна настанова учнів і внутрішня мотивація щодо виконання мети уроку.
2. Опрацювання епіграфа уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань.

1. «Мозковий штурм».

– Що вас найбільше вразило з біографії С. Руданського?

– Який новий жанр започаткував С. Руданський в літературі?

– Дайте визначення співомовці. Які особливості співомовок?

– Що таке гумореска?

– Що таке інверсія? Наведіть приклад.

–  Чому співомовки С. Руданського називають унікальним явищем у світовій культурі? У чому їх особливості?

– За допомогою чого і як С.Руданський критикує панівний клас у

своїх творах?

– Якими у його творах постають прості українці?

2. Розгадування кросворду «Степан Руданський».

По горизонталі

2. Хто за професією Степан Руданський?

6. Що в перекладі з грецької мови означає ім'я Степан?

8. Вони відображають український народний гумор, вміння дотепно

висловлюватися, висміювати певні людські вади та недоліки. Започаткував їх С.Руданський.

11. Хто за фахом був батько Руданського?

12. Місто, де жив і працював С.Руданський?

По вертикалі

1. Прізвище художника-мариніста, з яким познайомився Руданський.

3. Жанр твору "Повій, вітре, на Вкраїну".

4. Стародавня міра довжини.

5. Те саме, що штука (з твору Руданського).

7. За допомогою чого дядько хотів навчитися читати (з твору  С.Руданського)?

9. З якого твору рядки: "А що ж то ходило? Таке сиве та мале, а хвос-тик, як шило"?

10.  Хто виручив багатого пана з біди і сам відгадав королеві загадки?

V.  Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.

5.1. Слово вчителя.

Де і в яких обставинах не перебував би С. Руданський, він завжди захищав рідну українську культуру, оспівував славні сторінки історії, між іншим, запорозьке козацтво. Про сміливість, кмітливість, дотепність козаків, їхнє почуття гумору  ходили легенди. Чого варті хоча б ті прізвища-прізвиська, які вони давали новоприбулим: Засядьвовк, Нетудиха та Шило, Борщ, Несвятипаска, Задуйвітер та ін.

Згадаймо картину І. Рєпіна  «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Народні перекази говорять про те, як запорожці вміли давати від-січ тим, хто ставився до них із пихою, хотів принизити, посміятися з них, хай це був навіть сам король чи його вельможі. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.

5. 2. Повідомлення учнів про кмітливість, дотепність запорозьких козаків.

• Перегляд відеоролика «Козаки-характерники».

5. 3. Виразне читання співомовки С. Руданського «Запорожці у короля».

5. 4. Перегляд відео.

5. 5. Обмін враженнями щодо прочитаного, словникова робота.

Жупани – верхній одяг;

кармазиновий – з дорогої тканини;

храбренні – хоробрі;

ляхи – поляки.

5. 6. Бесіда за питаннями.

–  Спираючись на знання з історії, скажіть, у яких справах могли запорожці приїхати до польського короля?

– Чому «ляхи препогані» щедро пригощали козаків?

–  Покажіть за допомогою  «усного малювання»  колективний портрет

козаків та їхню гостину у короля.

–  Яку думку мали королівські прислужники, подаючи козаками спочатку сметану?

– Що у співомовці смішне, а що серйозне?

– Яка головна думка твору?

5. 7. Характеристика образів у співомовці «Гронування».

Підібрати риси характеру до образів.

Козаки

король

5. 8. «Паспорт твору».

Герої: запорожці, король, ляхи, автор.

Тема: розповідь про приїзд запорожців до польського короля, їхню сміливість та кмітливість у спілкуванні з ляхами.

Ідея: козаки – славні українці, які володіли неабияким розумом і гострим словечком.

Художні засоби.

Жанр: співомовка.

5. 9. «Творчо мислимо».

Якби вам довелося покласти на музику співомовку  «Запорожці у короля», то яким би настроєм вона була б перейнята?

5. 10. Слово вчителя. Про твори С.Руданського сказав Михайло Драгоманов:  «Руданський  був одним з вельми небагатьох поетів недавнього часу зі справжнім талантом  та  зі  спробами  торкнутися  нових  тем,  а  не  тільки  тих,  які  заїздили попередники й наслідувачі Шевченка». Поясніть ці слова.

5. 11. Гумор у народній творчості.

1. 1.Гумор — велика сила.
2. Веселий сміх — здоров'я.
3. Смішного боятися — правди не любити.
4. Сміятися не гріх над тим, що видається смішним.
5. Усміхатися — це завжди трішки показувати зуби.
6. Жарт місце має.
7. Та нехай люди сміються — аби не плакали.

5. 12. Розгадування кросвордів, які підготували учні.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

Завершити речення.

«Добре торгувалось»

1. Чумак у крамницях шукав (дьогтю).

2. Купці, прагнучи покепкувати над чумаком, сказали, що у них продаються тільки (дурні).

3. Чумак, проявивши кмітливість, відповів, що торгівля була добра, якщо їх тільки (два залишилося).

«Запорожці у короля»

4. Запорожці мали довгі (вуса).

5. Польські пани пригостили їх (сметаною).

6.Щоб закрутити вуса, козаки попросили (меду).

7. Підсумок уроку.

1. Бесіда з учнями.

–  Чи потрібна поезія Степана Руданського сьогоднішньому читачеві?

(Співомовки С Руданського, попри свою зовнішню простоту, веселість,

дошкульно б'ють по вадах тогочасного суспільства, оздоровлюють народ,

бо висміюють такі негативні риси, як жадібність, нечесність, тупість, не-повороткість, що є і сьогодні у вдачі деяких людей, тому співомовки Ру-данського потрібні, вони завжди сучасні, особливо нині. Поет і сьогодні вчить українців бути українцями, ненавидіти будь-яке  ярмо, прагнути волі і мати почуття національної гідності).

2. Повернення до епіграфа.
3. Інтерактивна вправа «Рефлексія».

1. Що  цікавого ви дізналися на уроці ?
2.  Що вас найбільше вразило?
   8. Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

9. Домашнє завдання.

1. Написати невеликий твір, взявши за початок таке висловлювання:  «Сміх не ображає, а виліковує, виховує людину».
2. Підготувати повідомлення про життя та творчість П. Глазового.
3. Прочитати гуморески «Еволюція», «Найважча роль».

Гумор у народній творчості

1. Гумор — велика сила.
2. Веселий сміх — здоров'я.
3. Смішного боятися — правди не любити.
4. Сміятися не гріх над тим, що видається смішним.
5. Усміхатися — це завжди трішки показувати зуби.
6. Жарт місце має.
7. Та нехай люди сміються — аби не плакали.