Урок «Ой, у лузі червона калина похилилася» Степана Чарнецького і Григорія Труха – пісня, що стала народною»

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

Прізвище вчителя __________________

Тема уроку: «Ой, у лузі червона калина похилилася» Степана Чарнецького і   Григорія Труха – пісня, що стала народною»

Мета: продовжити роботу над ознайомленням учнів із особливостями та ідейним змістом літературних пісень; проінформувати учнів про січових стрільців; пояснити особливості стрілецьких пісень; навчити пояснювати їхні символи, відрізняти стрілецькі пісні від інших видів пісень; визначити провідний мотив пісні С. Чарнецького і  Г. Труха  «Ой, у лузі червона калина похилилася», її ідейно-художній зміст; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, вміння робити власні висновки, узагальнення; удосконалити вміння учнів виразно читати ліричні твори; виховувати повагу до стрілецьких пісень, їх авторів, історичного минулого рідного краю.

Тип уроку: урок  засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, текст пісні «Ой, у лузі червона калина похилилася», портрети С. Чарнецького і  Г. Труха, аудіозапис пісні, дидактичний матеріал (тестові завдання), презентація, відео.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

В піснях і труд, і даль походу,

і жаль, і усміх, і любов,

і гнів великого народу,

і за народ пролита кров.
М. Рильський

План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
4. Актуалізація опорних знань.
5. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.
6. Закріплення вивченого матеріалу.
7. Підсумок уроку.
8. Оцінювання учнів.
9. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

III. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

1. Психологічна настанова учнів і внутрішня мотивація щодо виконання мети уроку.
2. Опрацювання епіграфа уроку.

IV. Актуалізація опорних знань.

1.  Бесіда за питаннями:

1. Що таке фольклор?
2. Що таке народна пісня?  Які особливості народної пісні вам відомі?
3. Скільки записано українських народних пісень?
4. На які групи за тематикою поділяються українські народні пісні? (Історичні, соціально-побутові, родинно-побутові, календарно-обрядові, коломийки).
5. Що таке пісня літературного походження?
6. У чому полягає різниця між народними піснями та піснями літературного походження?
7. Які ви знаєте давні і сучасні літературні пісні?
8. Чому пісня відображає життя народу?
9. Що вам відомо про січових стрільців?
10. Як розуміти народну мудрість: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину»? Власні думки обґрунтуйте.
11. Чому народна пісня – дорогоцінне «надбання поетичного генія нашого народу, нев’януча окраса його духовності»? Відповідь вмотивуйте.

V. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

1. Особливості виникнення стрілецьких пісень.

Ці пісні були створені та побутували серед бійців загонів УСС (Українські січові стрільці) у час національно-визвольної боротьби українського народу (1915—1920).

На початку Першої світової війни (серпень 1914 р.) у Галичині національно свідомі юнаки та дівчата у складі австрійської армії вирішили добровільно організувати військо УСС, щоб зі зброєю в руках вибороти всій Україні незалежність. Це були справжні лицарі честі та людської гідності. В тій кривавій боротьбі українських молодих патріотів «наче відновилася княжа і козацька боротьба за волю рідного народу і краю» (як сказав про неї історик А. Лотоцький), хоч і не закінчилася вона перемогою, але лишила яскраву і героїчну сторінку в нашій історії. Серед стрільців було багато людей інтелігентних, освічених. Вони писали натхненні вірші, що відразу ставали популярними піснями, які надавали сміливості в боях і підтримували під час коротких годин відпочинку, коли особливо гарно мріялося і вірилося в щасливе майбуття.

Пісні січових стрільців – різновид українських народних козацьких пісень патріотичного звучання, виникнення і розвиток яких пов’язані з історією січового стрілецтва. За жанровими ознаками і системою образів вони майже ідентичні козацьким пісням. Відмінність зумовили лише часові межі появи цих творів. Відстань між ними – понад три століття, що внесло певні зміни і в тематику, і в ідейні мотиви, і в мелодику пісень.

Тематично пісні січових стрільців можна розділити на соціально-побутові, героїко-патріотичні та жартівливі. За мелодикою – на ліричні та маршові пісні. У соціально-побутових піснях розповідається про нелегку долю січових стрільців, висловлюється туга за рідним краєм, за батьками, родиною. Твори героїко-патріотичного характеру пройняті ідеєю боротьби за незалежну Україну, вірою в неодмінну перемогу хоч би ціною власного життя. Жартівливі пісні покликані привнести розвагу в нелегке стрілецьке буття, зняти психологічне напруження.

2. Опрацювання статті підручника (стор. 31).

3. Опрацювання пісні С. Чарнецького «Ой у лузі червона калина похилилася».

3.1. Стисле ознайомлення учнів із життям і творчістю С. Чарнецького (матеріал для вчителя).

СТЕПАН МИКОЛАЙОВИЧ ЧАРНЕЦЬКИЙ
(21.01.1881-02.10.1944)

С. Чарнецький – український поет і театральний діяч.  Народився в селі Шмальківцях (тепер Чортківського району Тернопільської області). Селянський син, тринадцята дитина в родині (батько помер ще до його народження). Степан учився у гімназії, звідки був відрахований за зневажливе ставлення до релігії, навчався у реальній школі, політехнічному інституті. Працював інженером-мостобудівником. З 1913 р. – режисер і художній керівник українського театру у Львові. Деякий час працював у пресі (газети «Українське слово», «Діло»). З 1939 р. – науковий співробітник бібліотеки АН УРСР у Львові. У збірках поезій «В годині сумерку» (1908), «В годині задуми» (1917), «Сумні ідеї» (1920) показав трагічну долю галицького селянина, солдата австрійської армії, відбив дух боротьби прогресивних сил проти реакції.

У 1921 р. вийшла збірка фейлетонів і новел Степана Миколайовича «Дикий виноград», які друкувалися під псевдонімом Тіберій Горобець. Чарнецький – автор «Нарису історії українського театру в Галичині» (1934), що досі не втратив своєї наукової вартості.

У житті не раз доводилося йому скрутно. «Всі дивуються, як він живе і чим живе. Та ніхто не чув ніколи, щоб він жалувався на важкі умови існування… Є в що вдягнутися – добре, нема – обійдеться», — писав про нього П. Карманський.

Щоправда, далеко не вся поетична спадщина його зібрана, вона розсипана по газетах та журналах і ще чекає свого дослідника. Виступав С.Чарнецький також із новелами та фейлетонами, театральними рецензіями, перекладами віршів, п’єс і лібретто опер для театру з німецької та польської на українську мову та з української на польську. Зокрема, сучасники відзначали його майстерний польський переклад вірша І. Франка «Як почуєш вночі…».

Помер С. Чарнецький 2 жовтня 1944 року у Львові.

3.2. Виразне читання поезії.

• Прослухування пісні.

3.3. Обговорення змісту твору за питаннями:

1. Чому, на вашу думку, Україна зажурилася?
2. Що символізує калина? Які ще образи-символи вам відомі? (Верба, вогонь…)
3. Прокоментуйте наступні слова з твору: «Не журися, славна Україно, маєш добрий рід».
4. Чому Україна порівнюється з калиною?
5. З яким ворогом і за що борються січовики?
6. Як січовики намагаються розвеселити Україну? Що про це сказано у творі?
7. Чим прославилися січові стрільці?

3.4. Тема: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених.

3.5. Ідея: уславлення мужності, відваги січових стрільців – оборонців України.

3.6. Художні особливості поезії:

• повтори: «А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»;

• метафора: «Україна зажурилася»;

• звертання: « червона калино», «славна Україно»;

• епітети: «кривий тан», «московські кайдани», «золотистий лан», «буйнесенький вітер»;

• риторичні оклики: «А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»;
«То прославить по всій Україні січових стрільців!».

 VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Тестові завдання

1. Україна зажурилася:

а) бо нічим прожити;
б) за ув’язненими українцями у московських кайданах;
в) за січовиками, що померли в боротьбі з москалями.

2. Калина має білий цвіт, а Україна:

а) багато золотих ланів;
б) добрий рід;
в) чарівну вроду.

3. Як названо битву українців з москалями?

а) Жорстокою;
б) кривавою;
в) смертельною.

4. «Гей, у полі … золотистий лан…….

а) жита;
б) вівса;
в) пшениці.

5. Буйний вітер «повіє з широких степів»:

а) і відразу зміняться погодні умови;
б) прославить по всій Україні січових стрільців;
в) розгоне темні хмари на небі.

6. Що будуть зберігати нащадки України?

а) Стрілецьку славу;
б) білий цвіт калини;
в) калину, щоб вона не хилилася.

7. Кого називає С. Чарнецький у творі «Ой у лузі червона калини похилилася» займенником «ми»?

а) Слов’ян;
б) українців;
в) січових стрільців.

 8. Стрільці українські намагаються Україну (С. Чарнецький «Ой у лузі червона калина похилилася»):

а) зробити багатою;
б) розвеселити і возвеличити;
в) уквітчати калиновим цвітом.

9.  Чому і для чого ми повинні пам’ятати історію рідного краю і тих, хто її творив? Доведіть це на прикладі пісні С. Чарнецького «Ой у лузі червона калина похилилася».

Примітка. Завдання 1-8 оцінюється в 1 б., 9 завдання – 4 б.

VІІ. Підсумок уроку.

1. Повернення до епіграфа.
2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

8. Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

9.  Домашнє завдання.

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника (стор. 31).
2. Пісню «Ой, у лузі червона калина похилилася» вивчити напам’ять.
3. Підготуватися до контрольної роботи (народні пісні та пісні літературного походження).

СТЕПАН МИКОЛАЙОВИЧ ЧАРНЕЦЬКИЙ
(21.01.1881-02.10.1944)