Урок «Павло Глазовий. «Еволюція», «Найважча роль». Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів»

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

 

Прізвище вчителя __________________

 

 

 

 

Тема уроку: «Павло Глазовий. «Еволюція», «Найважча роль». Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів»

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Павла Глазового, викликати інтерес до читання його гуморесок; прочитати та проаналізувати гуморески «Еволюція» та «Найважча роль», звертаючи увагу на їх іронічно-пародійну та викривальну спрямованість; розвивати вміння школярів іронічно, критично, з почуттям гумору спри­ймати явища навколишньої дійсності й самого себе; удосконалити навички аналізу художніх особливостей гуморесок;  виховувати у шестикласників почуття поваги до творчості Павла Глазового, гумору як ознаки духовного здоров’я людини.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрети Павла Глазового, виставка творів письменника, презентація, ілюстративний матеріал, дидактичний матеріал, відеоролики до гуморесок.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

І я щасливий, що пишу
Хорошим людям на потіху.
Ловлю в очах іскринки сміху
І довго в серці їх ношу.
П. Глазовий

 

План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
4. Актуалізація опорних знань.
5. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.
6. Закріплення вивченого матеріалу.
7. Підсумок уроку.
8. Оцінювання учнів.
9. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

День добрий всім! І ще один урок
Відкриє вам цікаві таємниці.
Тож хай рішучим буде кожен крок,
І завжди сяють радістю зіниці.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

IІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

1. Психологічна настанова учнів і внутрішня мотивація щодо виконання завдань уроку.

Ім’я Павла Глазового – це символ сучасного українського гумору. Дотепно, у чудовій поетичній формі письменник підсміюється над лінькуватими й недолугими, над заздрісниками й хвальками, над пихатими й нерозумними. Та найбільшою турботою гумориста є дуже болюча тема – захист рідної мови від «безбатченків». Як це в нього виходить – дізнаємося на уроці.

2. Опрацювання епіграфа уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями:

1. Що ми називаємо гумором? (Гумор – співчутливе, доброзичливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру).
2. Що таке сатира? (Сатира – різке висміювання суспільних вад).
3. У чому полягає різниця між гумором та сатирою?
4. Який твір називається гуморескою? (Гумореска – невеликий за обсягом художній твір, у якому зображено комічні події та персонажі в смішному вигляді).
5. Які гумористичні твори ви вивчали?
6. Які ще жанри гумористичних творів ви знаєте?
7. Що таке байка? Кого вважають «батьком» байок? Які особливості байки?
8. Що таке усмішка? Хто придумав цей жанр?
9. Які письменники-гумористи вам відомі?
10. Які ваші улюблені гуморески? Розкажіть їх.

V.  Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.

5.1. Слово вчителя.

5. 2. Розповідь про життя  та творчість Павла Глазового.

Доповіді учнів із доповненнями вчителя.

Павло Прокопович Глазовий

(1922-2004)

Народився письменник-гуморист 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка Казанківського району Миколаївської області в родині хлібороба. Сумним і голодним було його дитинство. Єдиним світлим спогадом про ті часи є спілкування з учителем Іваном Гуцалюком, який прищеплював Павлові любов до літератури, вчив писати вірші. Саме він запримітив у хлопчика природний нахил до гумору і познайомив учня з творчістю Остапа Вишні.

Після закінчення середньої школи у 1940 році Глазового забрали служити в армію, а потім – війна. «В житті не завжди весело, — говорив Павло Прокопович. – Хоча я вважаю себе щасливою людиною. Адже пройшов пекельними дорогами війни і залишився живим (а статистика свідчить, що зі ста вижили троє). На війні не до жартів». 11-річним хлопчаком Павло пережив голодомор. У страшний час геноциду української нації помер і його рідний молодший брат.

По війні учився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині, потім у Київському педагогічному інституті, який закінчив у 1950 році.

Впродовж 1950—1961 рр. працював заступником головного редактора журналів «Перець» та «Мистецтво». Тут познайомився з Остапом Вишнею і потоваришував з ним. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. Друкуватися почав з 1940 року. Пік популярності поета припав на 1980-ті.

З 1968 року – член Спілки письменників України. П. Глазовий видав 19 збірок гуморесок і чимало книжечок для дітей. Зараз його твори друкують в різних виданнях. Актори зі сцени читають його гуморески.
Помер П. П. Глазовий 29 жовтня 2004 року на 83-му році життя. Як заповіт звучать такі рядки:

Щасливі будьте і здорові,

Живіть у радості й любові,

Нехай від лих і бід усіх

Вас береже здоровий сміх.

3.        Перегляд відео про письменника.
4.        Теорія літератури.

 Іронія ( від гр. удавання) – це прихована насмішка над явищем чи особою, про які говорять у позитивному чи навіть у захопленому тоні, маючи на увазі зовсім протилежне з метою насмішки над цим (явищем чи особою).

Сатира (від лат. satira, від satura – суміш, усяка всячина) – різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного – суспільних явищ, людських вад тощо. На відміну від гумору сатира має гострий, непримиренний характер. 

5.5. Аналіз гуморески «Еволюція».

5. 5.1. Виразне читання гуморески у ролях.

В зоопарку батька
Запитав хлопчина:
— Чи то правда, що від мавпи
Походить людина?

— Правда, мовив батько. —
Наука доводить,
Що людина, безперечно,
Від мавпи походить.
— То чому ж ці мавпи
Сильно так відстали?
Чом людьми ще й досі
Справжніми не стали? —
Батько вуса гладить,
Весело сміється:
— Таке, синку, й людям
Не всім удається.

5. 5.2. Перегляд відео.

5. 5.3. Бесіда за питаннями:

1. Чи сподобалася вам ця гумореска? Чим саме?
2. Яким було перше запитання хлопчика?
3. Даючи відповідь, на що посилається батько?
4. Про що було друге запитання?
5. Чому, на вашу думку, батько «весело сміється» перш ніж відповісти синові?
6. Що мав на увазі батько, сказавши що не всі люди є справжніми?
7. Які випадки свідчать про те, що інколи людину не можна назвати людиною?
8. Які вчинки роблять людину справжньою?
9. Як ви розумієте такий вислів «У будь-якій ситуації залишайся людиною»?
10.  Яка основна думка твору? Чого вас навчає гумореска?

5.5.4. Цікаво знати!

ДАРВІН ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ ВІД ТВАРИН

   Ідею про природне походження людини поставив на наукову основу                Ч. Дарвін. В книзі «Походження людини і статевий добір» (1871), проаналізувавши широкі дані порівняльної анатомії, ембрі­ології і систематики, він прийшов до висновку про вражаючу схо­жість людини з тваринами, особливо з людиноподібними мавпами.

   Згідно з сучасною систематикою, людину відносять до типу Хордові, підтипу Хребетні, класу Ссавці, ряду Примати, підряду Людиноподібних, сімейства Гомінід, роду Людина і виду Людина розумна.

   Для людини характерні основні ознаки класу ссавців: наяв­ність молочних, сальних і пітних залоз, волосяного покриву, ди­ференційованих зубів, лівої дуги аорти і чотирикамерного серця, діафрагми, добре розвинутої кори головного мозку, внутрішньоутробного розвитку зародка.

   Особливо схожа людина і людиноподібні мавпи: у них віднос­но велика маса головного мозку, добре розвинена кора переднього мозку з великою кількістю борозд і звивин; бінокулярний зір; загальні групи крові; протиставлення великого пальця іншим; редукція хвостового відділу хребта; наявність папілярних узорів на пальцях, долонях і стопах, нігтів на пальцях; наявність менст­руального циклу у самок; тривалість вагітності близько дев'яти місяців; схожість каріотипів; спільні хвороби.

5.5.5. Складання сенкану до слова «людина».

Формула:

1. Тема (іменник).
2. Опис (два прикметники).
3. Дія (три слова).
4. Ставлення (фраза – чотири слова).
5. Перефразування сутності ( одне слово).

Наприклад:

1. Людина.
2. Справжня, смілива.
3. Працює, творить, відкриває.
4. Справжня людина творить добро.
5. Особистість.
   6.  «Паспорт твору».

Автор: Павло Глазовий.

Твір: «Еволюція».

Герої: батько, син, автор.

Тема: зображення допитливого хлопчика, якого цікавить питання, чому мавпи досі не стали справжніми людьми.

Ідея: засудження тих, хто ганьбить ім’я людини; людина повинна завжди бути справжньою людиною, де б і в якій ситуації вона не опинилася.

Жанр: гумореска.

Художні засоби.

5.6. Аналіз гуморески «Найважча роль».

5.6.1. Виразне читання гуморески.

Вихваля свого синочка

Мати на всі боки:

— У студії при театрі

Вчиться вже два роки.

Дуже довго муштрували

Хлопця режисери.

Аж тепер він дочекався

Першої прем’єри.

Роль найважчу доручили

Любому синочку:

Він на сцені в третій дії

Викочує бочку!

5.6.2. Перегляд відео.

5.6.3. Бесіда за питаннями:

1. Чи сподобалася вам ця гумореска? Чим саме?
2. Чи смішною здалася вам ця гумореска?
3. Що в цій гуморесці лежить в основі комічного? (Багатозначність слова: важкий за вагою й важкий за виконанням).
4. Що можна сказати про матір хлопчика? (Вона дуже пишається сином, не помічаючи його вад).
5. Чи бували ви в театрі? Чи слідкували, як актори виконують свої ролі?
6. Що потрібно, щоб роль виконати якнайкраще?
7. Що свідчить про «сліпу любов» матері до сина?
8. Якою була наука у хлопця?
9. Як у назві простежується гумористична спрямованість твору?
10. Яке значення останнього рядку гуморески?

5.6.4. Цікаво знати!

Як відкрити у собі талант?

Іноді буває, що не помічаєш своєї винятковості, вважаючи за краще думати, що талант може проявитися тільки у «відчутних» речах. Наприклад, розкрити свій талант просто, якщо все життя співала на сцені: від «Ялинки» на шкільному ранку до арії Джульєтти в постановці. Співаєш, вчишся, знову співаєш. Купують квитки на концерти, кличуть на виступи, дають перші місця на конкурсах – розвинула талант. Ні – працюєш далі.

Як відкрити в собі талант? Спробуйте згадати чим ви любили займатися в дитинстві. Любили так, що вас не можна було за вуха відтягнути! Враховуйте всі заняття, навіть якщо вони здаються вам зараз несерйозними. Якщо ви любили грати з ляльками, візьміть ляльку і згадайте, що ви робили? Може, ви так сильно любили їх наряджати, що у вас відкриється талант придумувати наряди? Або ви зрозумієте, що ваша здатність підбирати стильний одяг –  з дитинства, а значить варто подумати про талант дизайнера одягу, модельєра.

Розкрити свій талант допоможуть і спогади про те якими ви були раніше. Кажуть, що дівчатка вже в самому ранньому віці знають про себе все.

Не бійтеся починати і закінчувати, переходячи на щось нове. Кращий спосіб знайти відкрити і розкрити свій таємний талант – це інтуїція. Спробуйте почати з малювання. Навіть якщо у вас немає можливості відвідувати заняття, малюйте самі, дивіться відеоуроки, імпровізуйте.

5.6.5. Складання асоціативного куща до слова «талант».

Талант – вміння, задатки, дарунок Бога, розвиток, успіх.

6. «Паспорт твору».

Автор: Павло Глазовий.

Твір: «Найважча роль».

Герої: мати, автор.

Тема: вихваляння матір’ю свого синочка за «талант», який він врешті-решт виявив «на сцені в третій дії».

Ідея: засудження хвалькуватості, невміння на справі довести свої знання, обдарованість; не маючи здібностей, хисту, ніколи не станеш справжнім професіоналом.

Жанр: гумореска.

Художні засоби.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

Картка №1

1. Чи буде «любий синочок» справжнім актором? Обґрунтуйте міркування.
2. Виконання ролі хлопцем свідчить про те, що він погано вчився чи не мав до цього хисту? Свою думку вмотивуйте.
3. Народне прислів’я «Хвали чуже  - своє і без тебе похвалять» стосується твору П. Глазового:
а) «Найважча роль»;
б) «Заморські гості»;
в) «Еволюція».

Картка № 2

1. Що на ваш погляд, необхідно для того, щоб стати справжнім актором? Чому П. Глазовий висміює хлопця?
2. Чому автор назвав роль хлопця найважчою? Що хотів цим сказати?
3. Синочок вчиться вже два роки:
а) в університеті мистецтв;
б) в інституті культури;
в) в студії при театрі.

Картка №3

1. Чому батько говорить, що не всі люди справжніми бувають? Обґрунтуйте відповідь.
2. А що робить людину справжньою? Вмотивуйте міркування.
3. Перш ніж відповісти на друге запитання, батько:
а) подумав;
б) засміявся;
в) почухав потилицю.

7. Підсумок уроку.

1. Повернення до епіграфа.
2. Інтерактивна вправа «Рефлексія».

1. Що  цікавого ви дізналися на уроці ?
2.  Що вас найбільше вразило?
   8. Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

9. Домашнє завдання.

1. Опрацювати біографію П. Глазового у підручнику (стор. 250), вивчити теорію в зошиті.
2. Прочитати гуморески «Заморські гості» та «Похвала» (стор. 251-252).
3. Вивчити одну з гуморесок напам’ять.
4. Скласти кросворд і намалювати ілюстрацію до улюбленої гуморески (за бажанням).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Павло Прокопович Глазовий

(1922-2004)

Картка №1

1. Чи буде «любий синочок» справжнім актором? Обґрунтуйте міркування.

2. Виконання ролі хлопцем свідчить про те, що він погано вчився чи не мав до цього хисту? Свою думку вмотивуйте.

3. Народне прислів’я «Хвали чуже – своє і без тебе похвалять»

стосується твору П. Глазового:

а) «Найважча роль»;

б) «Заморські гості»;

в) «Еволюція».

 

Картка № 2

1. Що на ваш погляд, необхідно для того, щоб стати справжнім

актором? Чому П. Глазовий висміює хлопця?

2. Чому автор назвав роль хлопця найважчою? Що хотів цим сказати?

3. Синочок вчиться вже два роки:

а) в університеті мистецтв;

б) в інституті культури;

в) в студії при театрі.

 

 

Картка №3

1. Чому батько говорить, що не всі люди справжніми бувають? Обґрунтуйте відповідь.

2. А що робить людину справжньою? Вмотивуйте міркування.

3. Перш ніж відповісти на друге запитання, батько:

а) подумав;

б) засміявся;

в) почухав потилицю.