Урок "Стереотипи таупередження. Дискримінація"

ТЕМА: СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ. ДИСКРИМІНАЦІЯ.

МЕТА: формувати уявлення про зміст понять «стереотипи», «дискримінація», «ксе­нофобія», «расизм», «толерантність»; вчити учнів виявляти прояви цих явищ в суспільстві; оцінювати вплив стереотипів і упереджень на суспільну думку.   Продовжити формування в учнів навички свідомого вибору власних мотивів в роботі з інформацією, а також вміння аналізувати, висловлювати власну думку, застосовувати набуті знання та досвід в конкретних ситуаціях; сприяти формуван­ню активної життєвої позиції, вихованню толерантності, взаємоповаги.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок з елементами тренінгу

ОБЛАДНАННЯ: дидактичні матеріали, презентація

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: стереотипи, гендерні стереотипи, упередження, дискримінація, геноцид, ксенофобія, расизм, толерантність.

Привчи свій розум до сумніву, а серце до терпимості!

(Георг Ліхтенберг, німецький учений і публіцист)

ХІД УРОКУ

1.        Орієнтація, мотивація навчальної діяльності:

З'ясування емоційної готовності  до уроку

Вправа „Компліменти”

Вчитель пропонує учням сказати своїм сусідам по парті щирі компліменти, подарувати усмішки і гарний настрій.

Мотивація навчальної діяльності:

Створення проблемної ситуації

Уявіть, що в стрічці новин улюбленої соцмережі ви прочитали  два твердження:

1.Під час англо-бурської війни українець врятував від страти майбутнього англійського прем’єра Уінстона Черчіля.

2. Китайські товари мають низьку якість.

Запитання

1. Яке з них викличе більшу довіру? Чому?

2. Чи можна це твердження поставити під сумнів? Як перевірити його правдивість?

Насправді, вірним є перше твердження, його засвідчують різні історичні документи. Але багато з вас повірили другому, спираючись на знання про масову дешеву китайську продукцію, якої багато в магазинах чи на ринку, хоча в Китаї виготовляють і величезну кількість високоякісних товарів. Такі загальновідомі спрощені твердження, що часто не мають під собою реального підґрунтя, насправді дуже живучі. Їх називають стереотипами. З ними ми зустрічаємось щоденно: у побуті, в школі, в ЗМІ, часто не усвідомлюючи їх негативної ролі.

ІІ. Цілепокладання:

1.Повідомлення теми уроку. Типу та форми уроку.

2. Визначення очікуваних результатів.

3. Повідомлення мети уроку.

4. Питання, які будемо вивчати:

1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства. Гендерні стереотипи.

2. Упередження.

3. Поняття дискримінації. Геноцид. Ксенофобія. Расизм.   (Впродовж уроку складаємо конспект)

Отже, сьогодні на уроці ми спробуємо  виконати вправи, що озна­йомлять вас з основними складовими «піраміди ненависті» — упередженнями і стереотипами, дискримінацією, расизмом, насильством. Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, усвідомити їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. Спробуєте зрозуміти, як протистояти таким явищам. А допоможуть нам налаштуватися на плідну роботу мудрі слова, які я взяла за епіграф уроку.

Привчи свій розум до сумніву, а серце до терпимості!

(Георг Ліхтенберг, німецький учений і публіцист)

 

ІІІ. Цілереалізація:

1. Стереотипи та їх роль у житті людини й суспільства.

Уявіть собі будь ласка яблука, стільці, олівці. Існує тенденція бачити об`єкти в групі більш однорідними, ніж вони є насправді. Чи уявили ви собі всі яблука червоними? Стільці з однаковими рівними спинками, а олівці жовтими? Те саме стосується і людей. Оцінюючи людей, які належать до різних груп – спортсменів, бізнесменів, вчителів, охоронців, ми схильні перебільшувати схожість в середині груп і різницю між групами.

Стереотип — стале, спрощене, схематичне, часто викривлене уявлення про щось або когось.

Уперше термін «стереотип» використав класик американ­ської журналістики Уолтер Ліппман в 1922 р. у книзі «Суспільна думка». Цим словом він намагався описати метод, за допомогою якого суспільство намагається категоризувати людей. Як правило, громадська думка просто ставить «штамп» на підставі деяких характеристик.

Стереотипи є складовою частиною масової культури. Вони можуть формуватися на основі віку («всі підлітки важкі»), статі («чоловіки не плачуть»), раси («японці не відрізняються одне від одного»), релігії («іслам — релігія терору»), професії («усі адвокати — шахраї») і національності («усі євреї — жадібні»). Існують також стереотипи географічні («життя в невеликих містах безпечніше, ніж у мегаполісах»), речові («німецькі машини — найякісніші») тощо.

Запам’ятайте !Наявність стереотипів не є провиною людини. Вони є в кожного з нас, і це — природний спосіб пізнання світу. Людський мозок влаштований таким чином, що він постійно класифікує все, що йому трапляється в реальному житті. Коли у нас не вистачає інформації про якийсь предмет, ми відносимо його до певної категорії і приписуємо йому певні якості.

Вправа1. «хлопці – дівчата»     (допоможе з`ясувати що таке гендерний стереотип та виявити чи маєте ви стереотипии що до статі)

Робота в групах

Клас ділиться на дві групи: хлопці та дівчата

Завдання групі “Хлопці”

Продовжити фразу “Усі дівчата -  …”, записавши кілька поширених стереотипів

Сформувати образ ідеальної дівчини (дружини)

Завдання групі “Дівчата”

Продовжити фразу “Усі хлопці -  …”, записавши кілька поширених стереотипів

Сформувати образ ідеального хлопця (чоловіка).

Правило: Пам’ятайте про ввічливість та взаємоповагу!

Виступи груп

Запитання

1. З якими із запропонованих тверджень ви можете погодитися, а з якими – ні?

2. Чи відповідають уявлення хлопців про ідеальну дівчину з тим, якими хочуть бути самі дівчата?

3. А уявлення дівчат з тим, якими хочуть бути хлопці?

4. Як це можна пояснити?

Гендерний стереотип, як й інші види соціальних стереоти­пів, — це невід'ємний атрибут повсякденного мислення, самоусвідомлення та взаємодії індивідів у соціальному просторі. Адже при першій зустрічі більшість людей приписують співроз­мовнику не ті характеристики, які він має насправді, а ті, які б, на їхню думку, мали бути характерними для особи певної статі, тобто використовують загальноприйняті шаблонні образи чоловіка та жінки, що формувалися віками та виявилися дуже «живучими» — ще й сьогодні вони поширюються на представників обох статей незалежно від їхніх індивідуальних особливостей та віку. У суспільній свідомості гендерні стереотипи функціонують як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси ха­рактеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче».

 

Усі стереотипи поділяються на позитивні, негативні і нейтральні:

- позитивні (моя дівчина — найвродливіша, моя країна — найкраща, наші вчителі — найрозумніші);

- негативні (у селі люди менш освіченні, французи розбещені, араби — войовничі);

- нейтральні (усі українці люблять борщ, усі іспанці дивляться кориду, всі німці — пунктуальні).

 

Метод «Мозковий штурм»

Використовуючи вже відому інформацію, спробуйте з’ясувати причини виникнення стереотипів.

З обговорення можна зробити висновки про те, що причинами виникнення стереотипів є:  відсутність життєвого досвіду; емоційне сприйняття та упереджене ставлення; отримана інформація; відсутність достатньої кількості фактів.

Стереотипи по-різному впливають на життя суспільства. В більшості випадків вони мають нейтральний характер, проте при їх перенесенні від конкретної людини на групу людей (соціальну, етнічну, релігійну, расову тощо) часто набувають негативного відтінку і стають причиною ряду небезпечних суспільних явищ. Сприяють виникненню упереджень.

2. Упередження.

Вправа 2. «Залізничний експрес»

Мета виявити упередження , які є в учнів, сприяти усвідомленню неминучості упереджень; вчити учнів  з ними жити.

 Уявіть, що ви сідаєте в потяг, щоб здійснити тривалу подорож.

У купе, окрім вам, подорожують ще три пасажири. З ким із пасажирів ви б хотіли опинитись в одному купе, а з ким ні?

- солдат, демобілізований із лав армії;

- підліток, схожий на наркомана;

- чорношкірий турист з Африки;

- ВІЛ-інфікований молодий художник;

- дівчина з вадами зору;

- циганка середнього віку;

- репер з магнітофоном;

- китаєць, який  споживає їжу з дивним запахом;

- молодий чоловік, схильний до вживання алкоголю;

- уболівальник, котрий повертається з футбольного матчу;

- біженець з Сирії;

- працівник поліції;

- мусульманин похилого віку;

-  неохайно одягнена жінка з маленькою дитиною;

-  колишній в`язень;

 -  молода людина нетрадиційної орієнтації.

Завдання №1 Обрати три найбільш бажаних  супутника для подорожі. (Чим керувались при виборі?)

Завдання №2 Обрати три найбільш небажаних супутника для подорожі. (Чим керувались при виборі?)

Сформувати умовні трійки.

Завдання №3 Спільно обрати одного найбільш бажаного  супутника для подорожі. (Чим керувались при виборі?)

Завдання №4 Спільно обрати одного найбільш небажаного  супутника для подорожі. (Чим керувались при виборі?)

Обговорення.

1. Чи важко було зробити вибір? Чому?

2. Чим ви керувалися, здійснюючи вибір?

3. Чому відповіді різних груп були різними (іноді збігались)?

4. Чи вплинули ваші стереотипи та упередження на вибір пасажирів? Які саме?

5. Як би ви почувались, якби ніхто не захотів їхати в одному купе з вами?

6. Що може вплинути на зміну вашого вибору?

 Упередження — це зазвичай негативні думки, про явища, людину або групу людей, що, однак не передбачають безпосереднього знайомства з ними, а тому формуються опосередковано.

Якщо стереотипи — це переконання, то упередження — це емоційне ставлення, яке зазвичай пов’язане з наявними стереотипами або сформоване на їх підставі.

Упередження бувають:

- етнічні, пов’язані з належністю людини до певної етнічної групи і, відповідно, до її звичаїв, культури, одягу, мови, їжі тощо;

- національні, які можуть виникати, коли хтось упереджено ставиться до особи, що належить до іншого народу;

- расові, коли ставлення до інших залежить від кольору шкіри або інших характерних ознак раси;

- релігійні, зумовлені релігійними переконаннями;

- статеві, якщо ставлення до іншої людини залежить від її статі;

- вікові, коли ставлення до інших зумовлено їхнім віком;

- пов’язані із зовнішністю або фізичними вадами, що обумовлено особливостями зовнішнього вигляду людини.

Робота в парах

Ознайомившись з описом кожного з упереджень, пригадати ситуацію, де воно могло датися в знаки, а також те, які типи упереджень, на ваш погляд, є найбільш поширеними в українському суспільстві.

 3. Поняття дискримінації. Ксенофобія. Расизм.

Негативні стереотипи, якщо вони впливають на мислення суспільства, можуть призвести до виникнення упереджень – необ'єктивного ставлення до кого-небудь або чого-небудь; забобонів – негативного ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких насправді нічого не знаєте, чи на основі певного стереотипу про них;  дис­кримінації — обмеження прав людини й утиск її гідності за ознаками раси, національності, статі, релігії, переконання, майнового становища тощо; геноциду — навмисного й систе­матичного знищення расових або національних груп цивіль­ного населення з метою ліквідувати певні раси, національні та релігійні групи.

Акти дискримінації можуть відбуватися відверто або таєм­но, вони можуть набути поширення, виконуватися окремими особами або анонімними групами, бути одиничними або систе­матичними, незначними (наприклад у жартах) або серйозними, що завдає психічної, матеріальної або фізичної шкоди жертвам.

Розглянемо різновиди дискримінації.

Расизм — протиправна національна політика, що має на ме­ті пригноблення представників однієї раси представниками іншої. Вона ґрунтується на расовій дискримінації, уявленні про поділ людей на біологічно різні групи на підставі видимих особливос­тей зовнішнього вигляду, зокрема кольору шкіри, структури та кольору волосся, рис обличчя, будови тіла тощо, тобто на раси, на різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх­ньої належності до цих груп (рас).

Термін «ксенофобія», походить від грецьких слів «ксенос» — чужинець, незнайомець та «фобос» — страх й означає страх перед чужоземцями та ненависть до них, їх культури, звичаїв.

Бесіда:

1. Наведіть відомі вам з історії приклади дискримінації, расизму, ксенофобії. Чи відомі вам імена людей, що боролися проти таких явищ?
2. Чи стикалися ви з дискримінацією у своєму житті?

 

Дискримінація має дві основні форми:

1. де-юре, або правова — закріплена в законах;
2. де-факто, або неофіційна — що усталилася в со­ціальних звичаях.

Розрізняють також пряму й непряму дискримінацію. Пряма дискримінація характеризується як намір дискри­мінувати особу чи групу, наприклад бюро з працевлаштування відмовляє в послузі претенденту певної національної ознаки (єв­рею, цигану та ін.) або житлова компанія не продає квартири для осіб «кавказької національності».

Непряма дискримінація зумовлена впливом політики або конкретних заходів: Прикладами можуть бути: відмова у вакансії людям із певним іміджем —чоловікам із довгим волоссям або із сережками у вухах. Формально ці правила є ней­тральними щодо, наприклад, етнічної або релігійної належнос­ті, але фактично ставлять у нерівноправне становище різних чле­нів суспільства, а деякою мірою — і представників етнічних і релігійних груп.

Робота з джерелом

Сьогодні в Європі серйозною проблемою є зростання недовіри, негативного ставлення до емігрантів з країн Азії та Африки. Щоб запобігти таким негативним явищам на замовлення місцевої влади у м. Кельн з’явився такий плакат.

 

 

 

 

 

 

Запитання

Про що змушує замислитися плакат? До чого він закликає?

 

 

Організація Об'єднаних Націй виключає расову, політичну, релігійну й інші види дискримінації в між­народних відносинах (ст. 55, 62 і 73). У 1948 р. Загальна декла­рація прав людини заборонила всі форми расової й іншої дискри­мінації.

Дискримінація щодо осіб і соціальних груп за ознакою раси, релігії, гендеру, етнічної належності, походження, національно­сті або сексуальної орієнтації заборонена в багатьох міжнарод­них документах із прав людини та в Лісабонській угоді, що за­мінює Конституцію ЄС.

Сьогодні на уроці ми багато говорили про складові піраміди ненависті.

Завдання

Назвати поняття протилежні до понять: стереотипи, упередження, дискримінація.

Тема наступного уроку: толерантність та інклюзія на шляху до суспільства рівних можливостей.

 

ІV. Рефлексивно – оціночний

1. Узагальнення:

Вправа “Факти чи стереотипи”

Учні отримують картки з твердженнями. Навпроти кожного мають поставити літеру “Ф” – факт чи “С” – стереотип.

1. Повні люди - привітні.
2. В Україні проживає понад 100 національностей.
3. Більшість сенаторів США – чоловіки.
4. Аборигени - люди відсталі.
5. Усі шведи - світловолосі.
6. Політики - люди безчесні.
7. Усі українці люблять сало.
8. Більшість інвалідів не можуть займатися спортом.
9. Темношкірі більш схильні до занять спортом, ніж до інтелектуальної праці.
10.               Хворі на СНІД - люди аморальні.
11.               Усі президенти України - чоловіки старші за 35 років.
12.               Араби - люди імпульсивні.
13.               Християни - люди високих чеснот.
14. Яблуні цвітуть навесні.
15. Українські чорноземи - найкращі.

 

 

 

Вправа “Корзина для сміття”

Поміркуйте, яких негативних рис у собі ви спробуєте позбутися після сьогоднішнього уроку. Запишіть їх на аркуші паперу і викиньте в «корзину для сміття»

 

Вправа “Валіза досвіду”

Що корисного ви дізналися на сьогоднішньому уроці й візьмете з собою на майбутнє.

 

Робота з епіграфом

 

3. Домашнє завдання:

Обов`зкова частина:

1. Опрацювати конспект
2. Сласти хмару слів тотожних слову «толерантність»

Варіативна частина:

1. Написати есе на основі одного з висловів.

2. З`ясувати значення поняття «забобони». Навести приклади. Чому забобони досі існують?

4. Цінування. Оцінювання.