Урок . Сучасна поезія рідного краю ( на основі місцевих матеріалів)

 

 

 

 

 

 

 

 

Сучасна поезія рідного краю

( на основі місцевих матеріалів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку    

літератури рідного краю у 8 класі

вчителя укр. мови та літератури

Криворуки О. Я.

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Урок літератури рідного краю .  Сучасна поезія рідного краю

            (на основі місцевих матеріалів).

Мета: зацікавити учнів поезією рідного краю, ознайомити з життєвим та

             творчим шляхом поетів - земляків, удосконалювати вміння аналізувати

             поетичні твори; розвивати творчу уяву дітей, навички роботи  в групах;

            виховувати любов до рідного краю, шанобливе ставлення до

            талановитих односельчан.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: презентація дослідницько - творчого проекту.

 Обладнання:  портрети письменників рідного краю, їхні твори, мультимедійна           

            презентація.

Епіграф до уроку:

                                  Не вмре поезія, поки душа бажає
                                Зирнути в ті краї, де око не сягне,
                                І хоче з меж вузьких порватися в безкрає,
                                Щоб зрозуміти все небесне і земне.

                       В.Самійленко

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 Учитель. Доброго дня! У нашу Арламівськоволянську  школу на урок сьогодні завітали гості. Ми запрошуємо на презентацію дослідницько –творчого проекту «Із глибини Волянської душі».( Слайд 1)

Учениця.

Із Арламівської Волі

Зичим миру вам і долі.

Щиро всіх гостей вітаєм,

Щастя й радості бажаєм.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Тема нашого уроку. ( Слайд 2). Учні записують тему у зошити.

 Цілі нашого уроку:( Слайд 3).

Знати: про поетів, які народилися в рідному краї. Прочитати їхні твори (на  вибір).
     Вміти:  прокоментувати ідейно-художні  особливості поезії, висловити     

             власні судження і враження про ці твори.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

        Кожен з нас має «малу» Батьківщину: край, землю, де прийшов  у світ, рідне  місто або село.  Не можна любити свою країну, не знаючи  її історії, звичаїв, традицій,  літератури.  Перш ніж говорити про потів нашого краю, пропоную переглянути презентацію про історію створення нашого села. Села, де живуть волелюбні та щирі люди.

Арламівська Воля. Історія створення села.

(Перегляд презентації).( Слайди 4 -15)

Не усі знають, що вихідцями із Арламівської волі були такі видатні постаті(Саган,Ярема, Кормош).(Слайд16)

Виконання пісні «Ой село, моє рідне село»учительським колективом.

Учитель.

Щоб побачити незвичайне в звичайному, треба мати хист. А для цього потрібно любити свій край, милуватися його чарівними краєвидами, захоплюватися багатством рослинного і тваринного світу. А ще вміти поділитися своїми спостереженнями з іншими. Бо тільки тоді проспіває свою пісню вітер, заквітчає небо веселка, коли людина осягне навколишнє розумом і серцем. І про таких людей Волянського краю ми сьогодні з вами поговоримо. (Слайд17)

Працювати будемо в групах. Кожна група мала випереджувальне завдання. Ми  готували  інформацію про поетів  з  Арламівської Волі. Читали й аналізували  їхні твори.

Розповідати про творчість наших земляків будемо за таким планом:

(Слайд 18)

 План

    1.Коротко про поета.

2.Читання поезій.

3.Тематика творів.

4.Художні  особливості  поезії.

Учитель.

Усім вам роздано сердечка.  Ви уважно слухайте поезію, намагайтеся  її осмислити.  Наприкінці уроку прикріпіть сердечка під портретом  того письменника, вірш якого найбільше припав до душі.

Найстаршим із когорти наших письменників є І.Ілечко. (Слайд19)

І група. Творчість Івана Ілечка.  

Коротко про  поета. (Слайд20)

1 учень

           Народився 13.05.1962р. в с. Арламівська Воля .

           Закінчивши  школу, працював токарем на  Львівському мотозаводі.

           З 1981 – 1983р. служба в армії в Москві. Після служби повернувся у рідне село і продовжив працювати на заводі.

           З 1989р. починає писати вірші. Друкував свої твори в районній газеті «Наш край».

           З 1991-1992р. працював листоношею в рідному селі.

           З 1993-2006р. обраний головою сільської ради  с. Арламівська Воля. Співає в народному хорі “Воля”.

           Зараз займається сільським господарством.

Читання дітьми поезій: «Не віддавайте», «Іловайський соловей»,

«Небесна сотня».

Які теми розкриває автор у своїх творах?

2 учень

    Поезія І. Ілечка  має патріотичний характер. Автор вболіває за рідну Україну, малює страшну картину історичного минулого у  поезії «Не віддавайте». Він закликає, щоб люди знали правдиву історію, «щоб надалі в чужім ярмі не волоктись».

    У вірші «Іловайський соловей» відображено  трагічну долю українських воїнів, які загинули в АТО в Іловайському котлі у серпні 2014. Бо ще досі не усі матері знають, де могили їх синів. За результатами досліджень 366 військових загинули, 158 зникли безвісти.

Поезія «Небесна сотня» присвячена героям , які загинули на Майдані під час Революції Гідності у  листопаді 2013 року. Студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Єропейську Україну! Спочатку  це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна - це Європа», А далі -  не підписання Януковичем угоди про асоціацію..А далі- жорстоке побиття студентів в ніч з 24 на 25 листопада. А далі смерть невинних людей.
3.Художні особливості поезії.

У творах знаходимо символічні образи:

Калина – символ пролитої крові.

Соловей – символ співця.

Дзвін  - символ тривоги, нещастя.

У поезії наявні такі художні засоби:

Епітети:чуже ярмо,Блакитна, щедра наша вись,хлопці молодії,гіркі сльози, тяжка рана,Рідна Україна.

Метафори:Україна зове,душа співа,промовляє.

Порівняння:Україна,як мати, одна;калина терпка, як доля українська,гірка, як сльози матерів…

Про І.Наконечну не раз ми читали в районній газеті

ІІ група. Творчість І. Наконечної(Слайд 21)

Коротко з біографії (Слайд 22)

1 учень

           Народилась 7 липня 1970р. в с. Арламівська Воля. Закінчивши школу, поступила у Судововишнянське училище .

           У 15 років розпочала трудову діяльність. Працювала швеєю, перукарем, бібліотекарем. Згодом у пошуках кращої долі подалася за кордон у Польщу.

           2000 -2005 р. навчається на правничому факультеті Львівського національного університету ім. І. Франка за спеціальністю правознавство. Працювала юристом у Львівському газовому управлінні.

           Зі шкільних років захоплюється поезією. Друкувалася в районній газеті “Наш край”, львівській газеті “Неділя”.

           З 1998 розпочалася її благодійницька діяльність у співпраці з місією ”Карітас” на підтримку бідних і потребуючих. Наша землячка проживає у Німеччині і займається волонтерською діяльністю: привозить ліки, медтехніку, одяг для воїнів АТО. Її син Ростислав - учасник АТО, виховує разом з дружиною троє дітей і допомагає матері у волонтерстві.

Читання дітьми поезій « Вальс для мами», «Матері», «Проходять дні за днями невловимо».

 Тематика творів І.Наконечної.

2 учень

Поезія І.Наконечної інтимного характеру,бо передає особисті переживання автора. Вірш «Матері» є своєрідною подякою матері  «за усе на світі». Автор висловлює свою безмежну любов до мами, називає її святою.

Поезія «Вальс для мами» присвячена сину, коли він  пішов до школи. Мати просить Бога кращої долі для свого сина і радіє з того, що має такого сина.

Інший вірш поетеси «Проходять дні за днями невловимо» – це роздуми над прожитим. Автор порівнює себе з струмком,який твердо торує собі дорогу через перешкоди.

3 учень

Образи – символи у поезії.

Вишневий цвіт – образ матері.

Стежина – символ життєвої долі.

Струмок – символ  віри та надії на краще життя людини,яка прямує до своєї мети.

Художні  особливості поезії

Епітети:нелегка стежина,сестра – сивина,рідна нене, мій вишневий цвіте,рідна, незрадлива, свята, шумне море,бурхливе море.

Порівнянння:  і я , мов той струмок,шукаю ту дорогу.

Метафори:очі сина горіли від щастя, дзвоник закличе до школи,Всевишній заслонить від болю,вечір подарує зорі, онук поцілунки сипле на щоку, серцю в грудях тісно, проходять дні.

Повтори: мов той струмок, о доле моя.

Цього року у березні ми мали змогу зустрітися з І.Кріль у стінах нашої школи. (Слайд 23)

ІІІ група. Творчість І.Кріль.

Коротко з життя.(Слайд 24)

1 учень

           Родом з Арламівської  Волі. Проживає  зараз у Львові. ЇЇ дідусь був дяком у церкві, то ж своїх дітей і онуків учив жити за Божими Заповідями.

           Виховує двох дочок.

           Ірина є членом Спілки християнських письменників.

           2014р.  - перша збірка “У домі серця”, у якій письменниця розкриває світ духовних роздумів.

           У 2015р. відбулась презентація збірки в Арламівськоволянській ЗОШ

          І-ІІ ступенів.

   Читання дітьми поезій« Слова», «Колискова для Анички».

«Молитву за Україну» покладено на музику,учениця співає її.

Теми творів

2  учень

Вірші І.Кріль релігійного характеру. Як  справжня християнка, вона  шукає пораду й розраду в Бога як мудрого учителя, лікаря і будівничого цього світу. У поезії « Слова» автор просить    Всевишнього,  щоб зміцнив, дав такі слова, які б торкнулись кожного серця і не нашкодили. Прагне,щоб її слово сприяло пізнавати Христа.

 У «Колисковій для Анички», яка написана для донечки, поетеса висловлює свою любов до рідної дитини, називаючи її «подарунком Божим», «коханою Божою квіткою», просить Господа,  щоб тримав її дитину під своєю опікою. Дитину ж просить пам’ятати, що Бог не забуває про неї, що кожну людину Він знає.

ЇЇ серцю не байдужа як доля її рідних та близьких людей, так і доля України. До Бога вона звертається «Молитвою за Україну» з безталанними, злими дітьми. Закликає людей задуматись над своїм життям, покаятись і навернутись до Христа.

Художні засоби у поезії

3 учень

Епітети:вічний Логос,скалічена Ненька – Вкраїна,з безталанними, злими дітьми, роде фальшивий, лукавий. коханая  Аничко, кохана Божа квітка,солодкая лебідко.

Метафори:торкнутись серця,сохне тіло, в твоїх руках усі слова,хай Господь дарує добру нічку, Бог кличе на ім’я.

Порівняння:сохне тіло, як трава;ми такі ж, як керманичі наші,

Гіпербола: всюди підступ, хабар і насилля.

Стилістичні фігури:

Антитеза:не руйнувати – будувати, не ранити, а лікувати.

Риторичні  питання: Та що скаже будівля німа? Як чинили би, бувши там ви?

Повтори:спи,кохана доню.

В.Вербянська – молода поетеса, автор двох поетичних збірок.

 ІVгрупа. Творчість Василини Вербянської ( Слайд 25)

Біографія (Слайд 26)

1 учень

           Народилася 11 березня 1996 року в с. Арламівська Воля. Закінчила Арламівськоволянську ЗОШ, Крукеницький ліцей.

           Писати вірші почала  у 8-му класі .  Друкувала твори у районній газеті «Наш Край» і  обласній - «Галицьке Юнацтво»

           Перемагала в таких обласних конкурсах, як « І слово, і пісня, матусю, тобі», « Весняний легіт ».

           Учасниця і випускниця львівської літературної студії «Джерельце» під керівництвом  поетеси Марії Людкевич.

           Зараз навчається у Київському Національному Університеті культури і мистецтв на факультеті «Режисура кіно і телебачення».

           Є автором двох поетичних збірок: «Стреприз душі», «Боже, Вільна».

           Обожнює літературу, кінематограф, подорожі, емоції. Пише про почуття. Вважає, що щастя є в кожному з нас.

Читання дітьми поезій: «Мово рідна», «В мене від тебе лишаються лиш рідкі напади сентементальності», «Життя», «Бе запитань ввірвався ти вмоє життя»

                              

 Тематика творів:

2 учень

     Поезія молодої  поетеси В. Вербянської має в основному інтимний характер.

У вірші « В мене від тебе лишаються лиш рідкі напади сентементальності» розкрито почуття до молодої людини, з якою її розділяють кілометри.

Вірш « Рідна мова» належить до громадянської лірики. Тут поетеса передає і свою любов до рідної мови , пише про тернистий шлях нашої мови . Адже на нашу мову, як ні на одну мову в світі було накладено аж 22 заборони.

Автор роздумує над життям і свої роздуми виливає в однойменній поезії.

Художні засоби у поезії

3 учень

Епітети:доленька нелегкая,щасливе майбуття,.

Метафори:мова боролась, , вмерла, воскресла кричала «Виживаю», пісня нас пов’язувала, мрія жила в душі.

Порівняння:для мене ти, як мрія,

Повтори: життя –це…

Творчість О.Якимів(Слайд27)

Біографія(Слайд28)

Сьогодні у нас на уроці присутня О.Якимів, учитель християнської етики.

Вона також пише вірші. Тож запрошуємо її до слова.( Автор читає свої поезії)

 

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

Бліц  - опитування

1.Хто з авторів є членом Спілки християнських письменників?

- Ірина Кріль.

 2.Яка поетеса займається волонтерською діяльністю?

  -Іванна Наконечна.

  3.Як називається збірка, видана І.Кріль?

  -Збірка«У домі серця».

   4. В якій газеті  найчастіше друкували твори наші земляки?

- В районній газеті «Наш край»

  5. Хто з авторів почати писати вірші, будучи важко хворим і прикутим до        

 ліжка?

-І.Ілечко.

6.Як називаються поетичні збірки В.Вербянської?

7.Про що пишуть вірші наші земляки?

VІ .Підсумок уроку

   1.Незакінчене речення: (Слайд29)

Сьогодні на уроці я зрозумів (зрозуміла), що…

 Мені було цікаво…

Найбільше мене вразила поезія…тим, що…

2. Учні прикріплюють вирізані сердечка під портретом того письменника, поезія якого найбільше запала в серце.

Наша сучасність – світанок XXI століття. Яким воно буде, вирішувати вам, сучасній молоді. Державі потрібні виховані люди, які мають активну життєву позицію, тверді переконання і вміють висловлювати свою думку. Стати такими нам допомагає художнє слово. Саме воно формує і збагачує, навчає і розвиває, зацікавлює і хвилює наші душі

По-різному складається доля кожного з вас. Та куди б не повела вас життєва дорога, пам’ятайте, що у вас є рідна домівка, батьківська хата, мамина пісня. Є свій край, що зветься Україною. Є рідна земля, що так пахне чебрецем, барвінком і м’ятою. Життя прекрасне. Але де б ви не були, завжди пам’ятайте, що родом ви з Арламівської Волі, щоб могли з гордістю сказати:

 

Село моє – це рідна сторона,

Де я ступала босими ногами,

Де кожен кущик, дерево, трава

Мені шептали мами голосами.

 

Тут в тишині моє дитинство плине,

Я завжди щось нове тут відкриваю.

Моє село, для мене ти – єдине.

Тут є все те, що я кохаю.

                                               О.Чума

VІI. Домашнє завдання (Слайд 30).

1.Проаналізувати вірш, який найбільше схвилював вашу душу.

2.Написати  твір –роздум « Що можу я зробити для свого краю?»

 

 

 

 

 

 

Додаток до уроку

І.Ілечко

 Не віддавайте

Писав Франко: « Скалу лупайте!».

Тарас просив: «Кайдани рвіть»,

А я прошу : «Не віддавайте,

Не віддавайте, відродіть!

 

                              

    Не віддавайте Україну!

Вона, як мати,  в нас одна

І прокляне безчестям сина, що зрадить.»

Нас зове вона:

 

«Не віддавайте, бо душили,

 Бо упрягли мене в ярмо,

А діточок стріляли, били,

В гулагах кидали в вапно.

 

А ще спомніть тридцяті роки,

Як голодом морили нас,

І ті Валуївськії ноти,

З яких ще грають по сей час.

 

Й царицю, згубницю козачу,

Яка поклала меч на Січ.

Й Петра криваву царську вдачу,

Й  імперію, тюрму і ніч…

 

Усе згадайте, щоб надалі

В чужім ярмі не волоктись,

Полиньте серцем в рідні далі,

В блакитну, щедру нашу вись».

 

Не віддамо, бо годі, годі!

Дамо ми раду злу – імлі,

Щоб вільними з - поміж народів

Нам жити на оцій землі!

 

Небесна сотня

Задзвеніли дзвони по всій Україні

Пішли на майдани хлопці молодії.

Дзвони задзвеніли, Україна в бою.

Пішли на майдани козаки за волю.

 

Пішли у столицю гідність захищати.

Прощавай, дівчино і рідная мати.

Прощавай, дівчино з чорними бровами,

Прощай, рідна ненько з гіркими сльозами.

 

Прощавайте, дітки і люба дружино,

Прощавай, вкраїнська велика родино.

Не плачте, рідненькі, моліться за нами,

Якщо син загине від тяжкої рани.

 

Ангел Михайло з неба споглядає

І в Небесну Сотню хлопців набирає.

Помоліться,любі, свічечки поставте

І Гімн України для нас заспівайте.

               

 Іловайський соловей

«Христос воскрес! Воскресне Україна!» -

Так соловейко в полі заспівав.

Могили там нема, росте калина,

 Де український  воїн помирав.

 

Без домовини він лежав й без тіла.

Лишень співає там його душа.

На тому полі земленька горіла,

А все ж калина виросла терпка.

 

Вона терпка, як доля українська.

Вона гірка, як сльози матерів,

Які синів чекають своїх з війська,

А в полі чути лиш душі цей спів.

 

Душа співа, немов сказати хоче:

Матусю рідна, я ось тут лежу.

Та матінка обняти сина хоче,

І вістки жде, як соловей весну.

 

     А соловей співає на калині:

«Матусю мила, ти мене не  жди.

Я тут лежу на рідній Україні,

Душа ж у рай полине назавжди.»

 

Вже сорок днів душа його літає

І просить в Бога бути в небесах.

До неньки в снах тихенько промовляє:

«Ти будь зі мною, мамо, в молитвах».

 

Душа його вже в небі спочиває,

Душа його співає там пісні,

А мати все ж могилу цю шукає,

Хоча вона без тіла і душі.

 

І.Наконечна

 

Вальс для мами

                               

    Очі сина горіли від щастя,

А в моїх затаїлась сльоза.

Грала музика вальс, вальс для мами .

Моя доле, о доле моя.

 

Знову дзвоник закличе до школи

І синочок піде в майбуття ,

А у пам'яті вальс, вальс для мами ,

І запросить до танцю дитя.

 

Хай всевишній любов'ю осилить

Цю нелегку стежину життя .

Плечі сина заслонить від болю,

Хай не буде в житті каяття.

 

У волоссі моєму вже бачу

Є невинна сестра – сивина.

I лунає у пам'яті тихо вальс для мами,

О доле, ти доле щаслива моя!

                               

Матері

    Рідна моя нене, мій вишневий цвіте,

Вдячна тобі дуже за усе на світі.

Чуєш, як співають солов’ї ранкові?

Все тобі, а вечір подарує зорі.

 

 

Це тобі,рідненька, внук співає пісню,

Поцілунки ніжні сипле на щоку.

Як згадаю, мамо, серцю в грудях тісно,

Скільки всього було на твоїм віку…

 

Ти живи нам довго, довго і  щасливо.

Осінь ще далеко, лиш цвітуть жита,

Ти у нас єдина, рідна, незрадлива

В дні веселі й будень ти  для нас - свята.

 

                                                  *****

Проходять дні за днями невловимо.

Не в силі повернути все назад,

Від злих людей немає щастя й долі,

А дні і роки все летять,летять.

 

Мов той струмок,  що б’є  собі дорогу,

Через каміння й перешкоди від тече,

Щоб десь, колись упасти в шумне море,

З'єднатись, злитися в одне.

 

     І я, мов той струмок, шукаю ту дорогу,

     Якою я повинна твердо йти,

     Хоч падати, та підійматись знову,

     Знайти кохання вічне назавжди.

 

     Знайти свое бурхливе море щастя,

     Знайти оте єдине і моє.

     Я знаю, вірю, все це в мене буде,

      Бо добре знаю: Бог на світі є.

 

І.Кріль

       Слова

Мій Боже, дай такі слова,

Щоб серця кожного торкнутись,

Та не нашкодити, бува,

 При цім самому не спіткнутись.

 

Не руйнувати - будувати,

Не ранити, а лікувати,

Щоб слово несло благодать,

Христа сприяло пізнавати.

 

В Твоїх руках - усі Слова,

В устах Твоїх - життя глаголи.

Хоч сохне тіло,  як трава,

Ти оживляєш серце кволе.

 

Ти - вічний Логос, за яким

Усе постало в цьому світі.

 Хто день у день зростає з Ним

Лукавого зруйнує сіті.

 

Ти збережи мої вуста

Від зла, неправди і лукавства.

Хай лине Істина Свята,

Достойна Твого Сина Царства.

 

Молитва за Україну

 

У молитві до Тебе я лину:

Боже милий, благання прийми

За скалічену Неньку-Вкраїну

З безталанними, злими дітьми.

Всюди підступ, хабар і насилля,

Безнадія, лукавство, обман,

Бруд, розпуста і влади свавілля,

Біль тупий незагоєних ран.

 

Критикуєм своїх можновладців,

Кажем: «Риба гниє з голови –

 Просувають своїх домочадців».

Як чинили би, бувши там, ви?

 

Ми такі ж, як керманичі наші,

 Ця ж жадоба наживи в очах.

 Продаємось за мисочку каші,

Тратим глузд і втрачаємо страх.

 

Стіл Різдвяний і стіл Великодній

 Перетворюєм в п'яний бенкет.

Злобні, заздрісні, хтиві,холодні,

І не рвемось з неволі тенет.

 

І не прагнем духовної волі,

Очі маючи - зовсім сліпі.

Приміряємо праведних ролі.

Мечі Духа давно вже тупі.

 

Зводим вежі, будуємо храми,

Та що скаже будівля німа?

Коли твердим зухвало: «Бог з нами»,

А насправді в нас Бога нема.

 

    О ти, роде фальшивий, лукавий –

Вид голубки, а жало змії.

Ти шукаєш багатства і слави,

Ти руйнуєш засади сім'ї.

 

Ти очисти серця, двоєдушний,

Падай в попіл, покайся і плач.

Коли Богу ти був непослушний,

Сам причина всіх бід і невдач.

Навернись до Христа з серця всього,

 Хай засяє його благодать.

І тоді кожним днем життя свого

Зможеш Бога Небес прославлть.

 

Колискова для Аннички

 

    Спи моя, коханая Анничко,

    Затиха поволі спів пташок –

    Хай Господь дарує добру нічку

     З мерехтінням безлічі зірок.

 

     Їх число Господь один лиш знає,

     Кожну бачить, кличе на ім'я.

     І про тебе Він не забуває,

     Пам'ятай, перлиночко моя.

 

     І не вір у те, що Бог далекий,

     Що байдуже дивиться здаля,

     Що тебе принесли нам лелеки

     Чи в капусті ми знайшли маля.

 

     Ти для нас - кохана Божа квітка,

     Подарунок  Божий ти для нас.

    Спи, моя солодкая лебідко,

    Спи, кохана доню, - спати час.

 

В.Вербянська

 

Мово рідна

Печаль і горе- все ти перенесла 
І доленька нелегкая твоя. 
Ти, мово рідна, вмерла, та воскресла! 

Ти  -  оберіг і святиня моя. 
 

Страждання, муки, біль в очах, 
Здавалось, боротьбі нема кінця і краю. 
Щасливе майбуття - лише у снах, 
Та, замість вмерти, ти кричала : «Виживаю!» 

Зціпивши зуби та стиснувши кулаки 
Боролась вперто. Мрія не згасала 
В обіймах люті, жаху та журби. 
Лиш одиниці знають, як ти виживала. 

І я не зраджу! Чуєш,я не зраджу! 
І не допущу більше я свавілля. 
Я перед Богом найсвятішим кажу, 
Що я люблю тебе. Люблю до божевілля!

 

*****

В мене від тебе лишаються

Лиш рідкі напади сентиментальності,

Одна пісня, що нас пов’язувала –

Ото й, мабуть, усе.

 

В очах іскри не загоряються,

Я страждаю тепер від банальності

І те, що колись розказувала,

Вміщаю тепер в есе.

 

Кілометрам тепер я дякую,

Вони стали для нас долі знаками,

Неважливо це,але як ти там?

Хоча, знаєш, що? Не кажи!

 

Вдягни знов свою маску байдужості,

Випий кави із краплею мужності

І без зайвих манер й дружелюбності,

Мене знову приворожи.

                 

 

 

 

        

 

                                

 

   *****

 Без запитань ввірвався ти в моє життя.

Мені таке раніше і не снилось.

Для мене ти, як мрія,що колись

Жила в душі і врешті – решт здійснилась.

 

Серцебиття прискорюється,коли так близько ти.

І на душі стає так легко знов.

В любов не вірила,та все ж тобі скажу,

Що змусив ти мене повірити в любов.

 

                       *****

 

Життя  - це відповідь й питання.

Життя  - це сльози і прощання.

Життя – це віра й сподівання.

Життя – це радість і кохання.

Життя – це просто очі в очі.

Життя – це він у снах щоночі.

Життя – це мир, життя – це ласка.

Життя не жах. Життя – це казка.

Життя – це падати, вставати.

Життя – це труднощі долати,

Робити кроки до мети.

Життя – це я. Життя – це ти.