Сучасні досягнення біотехнології.

Принадність та жах трансгенних культур

 

«Мистецтво бути мудрим полягає в

умінні знати, на що слід звернути увагу» 

   (В. Джомс)

 

 

Мета: розглянути біотехнологію як сучасний вид промисловості, ознайомити з генною інженерією та генетично модифікованими організмами, охарактеризувати можливості застосування цих перспективних галузей науки.

Тип уроку:  нетрадиційний урок.

Форма уроку:   урок-семінар.

Міжпредметні зв’язки:   географія, інформатика.

Обладнання: мультимедійна презентація „Принадність та жах транс- генних культур”, дидактичні та кольорові  картки;  етикетки продуктів, виготовлених із сої;  плоди хурми сортів Шарон та Корольок.

Основні поняття і терміни: біотехнологія, генна інженерія, генетично модифіковані організми, трансгенні організми.

Концепція уроку:  спираючись на знання учнів з генетики та молекулярної біології,  показати значення біотехнології та генної інженерії як наук, що вплинуть  на майбутнє людства; з’ясувати позитивні та негативні сторони проблеми використання ГМ-культур людиною; сприяти виробленню в учнів власного ставлення до проблеми трансгенних організмів.

ЗМІСТ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Привітання учнів,психологічне налаштування на роботу під час уроку.

Доброго дня, дорогі друзі, шановні гості. Сьогодні у нас не зовсім звичайний урок, але я сподіваюсь, що наша зустріч буде цікавою і змістовною.

II. Мотивація навчальної діяльності

- Почати я б хотіла ось з чого. Подивіться і скажіть, що я тримаю в руках? (вчитель демонструє два плоди хурми: велику красиву сорту Шарон і звичайну ). (слайд 2)

- Чи куштували ви ці плоди, як вони відрізняються між собою?

- Як ви вважаєте, а чому вони так відрізняються? Які назви сортів ви зустрічали?

- На вашу думку, чи існує вірогідність того, що один із цих сортів отриманий із застосуванням методів генної інженерії,  тобто є генетично модифікований

- А зустрічали ви продукти з добавлянням модифікованої сої? Погляньмо на етикетку. (вчитель зачитує склад продукту, вказаний на етикетці). Сьогодні існує ряд сортів генетично модифікованої сої, яка широко використовується для виготовлення продуктів харчування, бо є відносно недорогою сировиною.

- Як часто ви звертаєте увагу на склад продуктів, які купуєте? Чи зустрічали ви знак „ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИЙ ПРОДУКТ”?

- Чи доводилося вам зустрічати на етикетці продукту попередження про те, що він виготовлений з використанням генетично модифікованих культур? Чи вважаєте ви, що як покупець, повинні бути попереджені про це?

Отже, ми з вами присвятимо сьогодні свою конференцію одній з найновішій галузі науки - розділу біології – генетичній інженерії.

Дозвольте мені побути у ролі ведучого ток-шоу і визначити суспільну думку щодо використання генетично-модифікованих (трансгенних) організмів. Я попрошу всіх присутніх підняти картку червоного кольору, якщо ви категорично проти використання ГМО, зелену,  якщо за, жовту, коли не можете визначитися.

А тепер виконайте у парах завдання на картках, де потрібно вставити пропущені слова в текст і ми зрозуміємо суть питання, що маємо розглянути.

Зараз завдяки біотехнології отримують нові ознаки, штучно впроваджують в ___________________  рослин чужі гени ( риб, павуків, бактерій, грибів і т. д.) Такі рослини називають транс генними, а продукти ____________________________________. Серед транс генних культур наявні: картопля, огірок, ___________, _____________________ та інші. Створені сорти буряка, які не вимерзають під час _________________, тому що в геном цієї рослини пересадили гени риб, які живуть у північних морях. У ДНК картоплі вводиться ген ____________________, він блокує роботу _______________________________ жука. На сьогодні до використання в їжу дозволені три транссорти сої, 4 сорти кукурудзи, один сорт цукрового буряка й ______________ сорти картоплі. Вплив генетичномодифіковоних продуктів на організм людини ще достатньо  __________________ .

Опорні слова:  баклажан, 10, геноми, не вивчений, генетично модифікованими, травної системи, пшениця, бактерії, два.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Що ж таке генетично модифіковані організми? 

 Генетично модифіковані організми є порятунком людства від голоду чи глобальною небезпекою?

Або ж: Генетична модифікація організмів – панацея для людства чи скринька Пандори?

Спробуємо знайти відповіді на ці питання. Давайте з’ясуємо, у чому  полягає принадність та жах трансгенних культур. (слайд 3)

ІV. Вивчення нового матеріалу. Стартові запитання, що були задані учням наперед

1.              Які продукти, виготовлені на основі методів біотехнології, ми щодня вживаємо в їжу?

Отже, до слова «генно - модифікований» українці ставляться з острахом. Але, самі того не знаючи, часто вживають транс генні компоненти разом із популярними напоями, шоколадками, йогуртами й ковбасами.

Генетично модифіковані інгредієнти зустрічаються в усіх продуктах, які містять соєвий білок, а це й молочні продукти, і кондитерські вироби, і дитяче харчування, і ковбаси. Дивна річ, але наш томатний сік має генетично модифікований крохмаль. Не зрозуміло, чому він туди додається.

2.               Що таке „зелена революція”?

Починаючи з 50-х років завдяки впровадженню удосконалених сортів зернових культур виробництво продуктів харчування в усьому світі різко зросла. Цьому можна знайти численні підтвердження: наприклад, з 1950-го по 1990 рік врожайність таки в Індії зростала на 2,8% щорічно, тоді як щорічний приріст чисельності становив 2,1%. Зернові культури, внаслідок чого стало можливим «зелена революція», отримано ні з допомогою сучасних генно-інженерних методів, і з допомогою звичайного, застосованих десятиліттями схрещування рослин. Генетична інженерія обіцяє, у майбутньому нас чекають нові «зелені революції» І що врожайність зернових культур (особливо рису) значно зросте.

3.               Вираз  «Зелена революція» вперше вжив у 1968 р. директор Агентства США з міжнародного розвитку В. Гауді, намагаючись охарактеризувати прорив, досягнутий у виробництво продовольства на планеті за рахунок широкого розповсюдження нових високопродуктивних і низькорослих сортів пшениці і рису в країнах Азії, що страждали від нестачі продовольства. Багато журналістів тоді прагнули описати «зелену революцію» як масовий перенесення передових технологій, розроблених в найбільш розвинених отримували стабільно високі врожаї агросистема, на поля селян в країнах «Третього світу». На мій погляд, набагато важливіше те, що вона ознаменувала собою початок нової ери розвитку сільського господарства на планеті, ери, в яку сільськогосподарська наука змогла запропонувати ряд удосконалених технологій у відповідності зі специфічними умовами, характерними для фермерських господарств у країнах, що розвиваються. (слайд 4)
4.               Чому виникла потреба у створенні генетично модифікованих культур?(слайд 5)
5.               Чому ГМ-культури ще називаються трансгенними? (слайд 6,7)
6.               Яка країна є лідером по вирощуванню ГМ-культур?  (слайд 8)
7.               Що ви можете сказати щодо динаміки впровадження ГМ-культур в світі?
8.               Яка ситуація щодо поширення ГМ-культур в Україні? Чи можна стверджувати, що в нашій країні їх немає?
9.               Чи можна за зовнішнім виглядом відрізнити модифіковані фрукти й овочі від натуральних? (слайд 9)

Занадто чистенькі, що мало відрізняються один від одного, бульби картоплі або помідори ідеально правильної форми – привід замислитися. Адже вірна ознака натуральної природної продукції -  наявність у загальній масі поїдених комахами і гнилих зразків. 

1.               Якщо розрізати натуральний помідор чи полуницю, вони відразу дадуть сік, ненатуральні зберігають форму.   (слайд 10)

А тепер ми уявимо себе вченими, які зібралися на конференцію, для обговорення проблеми ГМО, подискутувати. Ви будете представниками різних напрямків розвитку біології, різних професій. Ми вислухаємо ваші  думки, зробимо відпо­відні висновки щодо проблеми вико­ристання генетично модифікованих організмів. Наша конференція буде відбуватися за планом, який поставатиме перед вами на слайдах.

V. Проведення конференції

1.  Що таке ГМО, або трансгенні організми? (Виступ ученого-генетика)

2.  Як давно з'явилися ГМО? (Ви­ступ селекціонера-генетика)

3.  Чим відрізняються традиційні методи селекції від методів ген­ної інженерії? (Виступ ученого інженера-генетика)

4.  Як створені трансгенні рослини? (Виступ генетика-селекціонера)

5.  Які країни вирощують ГМ-культури? (Виступ ученого-агронома)

6. Перспектива використання ГМО. (Виступ спеціаліста з ін­ституту харчування) (слайд 11,12,13)

7.  Чим же небезпечні ГМО? (Ви­ступ співробітника молекуляр­но-генетичної лабораторії)

8.  Як повинна відбуватися реєстра­ція ГМО? (Виступ представника комітету з тестування й охорони видів рослин) (слайд 14)

9.  Як країни Євросоюзу ставляться до використання ГМО? (Виступ економіста)

10. Яка законодавча база викорис­тання ГМО в Україні? (Виступ юриста)

(слайд 15)

11.  Як в Україні ставляться до вико­ристання ГМО? (Виступ пред­ставника молекулярно-генетич­ної лабораторії)

12.  Як впливають ГМО на здоров'я людей? (Виступ лікаря) (слайд 16)

13. Які захворювання викликають генетично змінені продукти? (Виступ спеціаліста НДІ харчу­вання)  (слайд 17,18)

14.  Як може проявлятися шкідли­вість ГМО? (Виступ ученого-біолога) (слайд 19, 20)

1. Виступ ученого-біолога. Які бувають ГМО?

Генетично модифіковані організми (трансгени, ГМО) – це організми (бактерії, рослини, тварини), в які було штучно впроваджено гени інших організмів.

ГМО об’єднують три групи організмів – генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ), тварини (ГМЖ) та рослини (ГМР).

ГМО використовуються в прикладній медицині з 1982 р., коли був зареєстрований як ліки людський інсулін, що отримують з допомогою генетично модифікованих бактерій.

Наразі ГМО широко використовуються у фундаментальних та прикладнихнаукових дослідженнях. З допомогою ГМО досліджуються закономірності розвитку деяких захворювань (хвороба Альцгеймера, рак), процеси старіння і регенерації, вивчається функціонування нервової системи, розв’язується ряд інших актуальних проблем біології та медицини.

Але найбільшого поширення набули генетично модифіковані рослини.

Саме вони на сьогодні викликають найбільше суперечок, які пов’язані з ГМО.

2. Виступ ученого-генетика «Що таке генетично модифіковані організми?»

Вам уже відомо, щоуся спадкова інформація, що дозволяє організмам функціонувати та відтворюватися в нащадках, записана в ДНК – дезоксирибонуклеїновій кислоті. Кожна молекула ДНК несе безліч структурно-функціональних одиниць – генів. Особливості кожного гена та функції, які він виконує, визначаються кількістю нуклеотидів і певним місце розташуванням у ланцюжку хромосоми.

«Транс» — у перекладі з латинської мови означає «через», «переносити»; «ген» — елементарна одиниця спад­ковості. Трансгенні організми — це організми, в яких спадкові власти­вості змінені прямим перенесенням генів іншого організму, які визнача­ють ту чи іншу ознаку.

Метод створення генетично модифі­кованих організмів достатньо про­стий для сучасних технологій: у ДНК експериментального організму вбу­довують чужорідний генетичний ма­теріал, наприклад, у генотип росли­ни вбудовують генетичний матеріал стійкості до антибіотиків. Унаслідок чого отримують рослину із заздале­гідь заданими властивостями, потріб­ними для людини.

Генетична модифікація не завжди передбачає перенесення гена з одного організму до іншого. Іноді це означає зміну роботи гена з допомогою «вимкнення» якогось процесу. Можна, наприклад, вимкнути ген, який відповідає за розм’якання плоду, і тоді, достигаючи у звичайний спосіб, плід не розм’якне так швидко. Це може стати у пригоді, оскільки в такому разі ризик псування товару протягом пакування та перевезення зведеться до мінімуму.

2. Виступ ученого інженера-генетика. «Чи відрізняються традиційні методи селекції від методів генної інженерії?»

Генетична інженерія дозволяє вво­дити в генотип організму вибраний ген, причому будь-якого походжен­ня. Це виключає необхідність дов­готривалого схрещування та відбору для видалення непотрібних ознак. За сутністю генна інженерія — це той самий селекційний процес, звичай­не схрещування. За традиційними методами селекції вивести, напри­клад, нову, лінію рису можна тіль­ки шляхом схрещування між собою різних сортів цієї культури. Для ви­конання цього завдання необхідно ; багато часу А якщо ви хочете створити новий сорт пшениці й надати йому деяких ознак рису, то зробити це, дотримуючись традиційних ме­тодів, дуже проблематично. Метод  генних модифікацій ГМ дозволяє пе­ренести цінні гени від одного об'єк­та в інший, на рівні ДНК, незалежно І від видової-приналежності, і створи­ти принципово новий сорт пшениці з конкретно заданими властивостя­ми. Однією з найвідоміших рослин є картопля, «неїстівна» для колорад­ського жука. Це сорти картоплі, на­приклад, «Рассет Бербанк», «Суперіор», «Атлантик», у листках і бадиллі яких накопичуються отруйні речо­вини (жуку або личинці достатньо з'їсти маленький шматочок листка, як тут же травний тракт уражає па­раліч, жук або личинка перестає їсти та гине від виснаження). Токсин є та­кож і в бульбах, але в меншій кількос­ті, ніж у листках.

3. Виступ селекціонера-генетика. «Як давно з'явилися ГМО?»

ГМО з'явилися порівняно недавно. Першою була створена трансгенна картопля, тому що довгі роки люди безуспішно боролися зі смугастим шкідником. Учені дослідили, що окре­мі грунтові бактерії продукують білок токсичний для колорадського жука, але нешкідливий для людини. Пер­ші випробування насіннєвої генетич­но модифікованої картоплі в Україні розпочалися в 1997 році. З Канади — з острова Принца Едварда, було заве­зено 37,8 тонни трансгенної картоплі, яку почали висаджувати на експе­риментальних полях у Волинській, Рівненській, Черкаській і Київській областях. А в наступному 1998 році з тієї ж Канади завезли і висадили ще 367 тонн насінної картоплі Новий лист. Хоча польові випробування начебто проводилися під контро­лем Комітету з тестування й охоро­ни видів рослин, тільки, при станції розведення могли забезпечити під­тримання буферних зон, що запобі­гають перезапиленню випробувально­го сорту картоплі з іншими сортами й стримують «дослідницький інтерес» місцевого населення. У кінці 1999 року дві компанії--американська і канад­ська — заявили про свій намір розгор­нути в Україні виробництво насіння трансгенн6ї картоплі. Перша фаза про­екту, яка передбачала ввезення і Польові випробування картоплі, уже обійшла­ся в 1 млн доларів, і єдиною перешко­дою на шляху до «створення потужної картопляної індустрії в Україні» була реєстрація цієї картоплі.

4. Виступ генетика-селекціонера «Як створені трансгенні організми?»

Сьогодні вчені, крім картоплі, ство­рили також сорти рису, які самостій­но знешкоджують гусениць-паразитів, яка шкодить цій культурі. Вони швидко плодоносять і дружно дозрівають. Є трансгенні сорти бавовни­ку, які дають волокно різного кольо­ру, сорти ріпаку з великим виходом масла, сорти кукурудзи з великим ви­ходом зерна, яке не пошкоджує роз­повсюджений шкідник — кукурудзяний черв'як.

До списку ГМ-культур входять також соя, цукрові буряки. А начерзі, пові­домляють учені, стоїть пшениця.

5. Виступ ученого-агронома. «Які країни вирощують ГМ-культури?»

Сьогодні ГМ-культури вирощують такі країни, як Аргентина, Австра­лія, Канада, Китай, Німеччина, Ко­лумбія, Індія, Індонезія, Мексика, Південна Африка, Іспанія, США. Дві третини всіх ГМ-культур у світі вирощується в США.Витоки розвитку генної інженерії рослин сягають 1977 року, коли і сталося відкриття. що дозволило використовувати ґрунтовий організм Agrobacteriumtumefaciens як знаряддя для введення чужих генів у рослини. 1987 року було проведено перші польові випробування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин. Як підсумок – помідор, стійкий до вірусних інфекцій.

1992 року в Китаї почали вирощувати тютюн, який «не боявся» шкідливих комах.

Але початок масового виробництва модифікованих продуктів поклали в 1994 р., коли в США з'явилися помідори сорту FlavrSavr, які не псувалися під час перевезення. Це помідори з відкладеним дозріванням, які зберігаються до півроку за температури 14-16ºС. Дозрівання відбувається після переміщення його в кімнатну температуру. 

Офіційним роком народження ГМ-продуктів вважається 1994 рік. 1995 року американська компанія Моnsanto запустила на ринок ГМ-сою. У ДНК рослини був упроваджений чужорідний ген для підвищення здатності культури протистояти бур'янам.

У результаті зараз існує картопля, яка містить гени бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до посух пшениця, в яку вживили ген скорпіона, помідори з генами морської камбали, соя та полуниця з генами бактерій.

Список рослин, які вирощують із застосуванням методів генної інженерії, дуже великий. До нього входять: яблуня, слива, виноград, капуста, баклажани, огірок. пшениця, соя, рис, жито й безліч інших сільськогосподарських рослин.

6. Виступ спеціаліста з інституту харчування. «Перспектива використання ГМО»

Перспектива використання ГМО — багато повноцінних продуктів. Упер­ше генетично модифіковані продук­ти з'явилися в супермаркетах США в 1994 році.

І сьогодні в Америці майже чи не все населення поглинає продукцію «Макдональдса», у ресторанах яко­го всі складові більшості страв — ге­нетично модифіковані. Модифікова­ні борошно та дріжджі — у булочці, трансгенна соя — у біфштексі, генноінженерний сир, кетчуп, майонез та особливі томати сповільненого до­зрівання. Метод генних модифікацій ГМ дозволяє одержати рослини з по­трібними властивостями, підвищу­ється врожайність і якість сільсько­господарської продукції. Трансгенна продукція поліпшує загальні показни­ки та поживну цінність продуктів. За підрахунками вчених, протягом на­ступних 50 років населення планети зросте настільки, що їжі знадобить­ся вдвічі більше, ніж за всю поперед­ню історію людства. А де людство ві­зьме стільки їжі? Тож продовольчу проблему зможуть розв'язати гене­тично модифіковані продукти.

7. Виступ спеціаліста з молекулярно-генетичної лабораторії «Чим же небезпечні ГМО?»

Маніпулювання генетичною інформа­цією на молекулярному рівні — дуже складний процес. Людина може не обачно або свідомо пересадити кілька копій гена або взагалі ушкодити ген, що призведе до його повної перебу­дови чи вимкнення. Тому немає абсо­лютної впевненості, що кінцевим ре­зультатом подібних зусиль є саме той організм, який біологами замислював­ся спочатку. До того ж, маніпулюючи ДНК, можна вивести з ладу цілі бло­ки генів або ввімкнути ті, що в росли­нах з якихось причин приспала сама природа. Отож, бажаючи керувати селекційним процесом, людина, за великим рахунком, робить його некерованим у принципі. Тому фахівці не виключають появи на світ гігант­ських бур'янів, на боротьбу з якими доведеться кидати всі сили, або по­яви рослин, що лише за формою на­гадуватимуть відомі сільськогоспо­дарські рослини.

8. Виступ представника комітету з тестування й охорони видів рослин.  «Як має відбуватися реєстрація ГМО?»

Чому в Україні не відбулася реєстра­ція трансгенної картоплі? Українські вчені недвозначно назвали трансгенну картоплю «новою рослиною, яка тільки виглядає як картопля». Тодіш­ній голова департаменту наукових досліджень Інституту овочівництва і садівництва Академії сільськогос­подарських наук України Віктор Муравйов пояснив, що генетичні зміни не можуть не зачіпати біохімічний склад картоплі, оскільки «не буває так, що один ген відповідає за одну функцію організму». Одну власти­вість організму, як правило, контро­лює кілька генів, які взаємно впли­вають один на одного.

Комітет з тестування й охорони видів рослин не зареєстрував трансгенну картоплю. У листі Мінагропром пояс­нив бізнесменам, що її ввезли на тех­нічний спирт чи крохмаль, але вони прийняли інше, менш затратне рішен­ня і закопали 1 300 тонн картоплі на одному із сільгосппідприємств.

Сьогодні в сільському господарстві використовується близько 30 культур ГМО : кукурудза, бавовна, ріпак, проколі, арахіс, баклажани, картопля, тютюн. Генетичнамодифікація спрямована на підвищення опірності рослин хвороботворним патогенам (мікроорганізмам) і на боротьбу з комахами. У першому випадку наявні гени мікроорганізмів, які є антагоністами хвороботворних патогенів. У другому – «вшиваються» гени, які дозволяють самій рослині виробляти токсини проти комах. На жаль, ГМ рослини виробляють у 1500 – 2000 разів більше ендотоксину, ніж їх застосовували б під час обробки полів хімікатами, що містять аналогічний токсин. Слід зазначити, що ці токсини з виділеннями коренів, пилком, кореневими залишками надходять в грунт і там накопичуються. Найголовніше, що рослинні залишки ГМР набагато повільніше розкладаються і при цьому дуже сильно пригнічують ґрунтову біоту. Наприклад, маса тіла земляних хробаків, що харчувалися залишками ГМР, знизилася в се6редньому на 18%.

Агротехнічні ризики. Трансгенні лінії можуть перезапилюватися з не модифікованими сортами, внаслідок чого з'являються малоцінні, а інколи зовсім шкідливі рослини. Відомий випадок, коли транс генний ріпак з гірчицею перетворився на бур’ян, який вивести практично неможливо.

А ГМ картопля через місяць зберігання перетворювалася на жовто–коричневу рідину, схожу на розплавлену пластмасу.

9. Виступ економіста. «Як країни Євросоюзу ставляться до ГМО?»

У 1999 році сім країн Євросоюзу наклали заборону на використання і продаж трансгенної продукції. У відповідь США, основний поставник ГМ-тех нологій, пригрозив Європі торговими санкціями, й у 2003 році Європарламент відмінив заборону, однак зобов'язав маркувати товари, у складі яких міститься більш ніж 0,9 ГМС Менший відсоток вважається нена­вмисним внесенням унаслідок усе тієї ж проблеми горизонтального розпо­всюдження трансгенних сортів. При цьому в кожній країні Євросоюзу на сьогодні залишилося право вводити заборону на той чи інший вид трансгена. У 2004 році ЄС заборонив про­даж дитячого харчування з ГМО.

10. Виступ юриста. «Яка існує законодавча база використання ГМО в Україні?»

У нашій країні на сьогодні діє два за­кони — про захист прав споживачів і про безпечність продуктів харчу­вання, які мають відповідні розділи з вимогами щодо маркування. У них, зокрема, записано, що харчові продук­ти, які у своєму складі містять ГМО, повинні маркуватися. Але й до цього часу не прийнято жодного підзаконного акта, в якому б регламентував­ся мінімальний уміст ГМО у продук­ті, за якого цей продукт необхідно маркувати. Кожна держава приймає своє законодавство, і в багатьох кра­їнах цей мінімальний рівень забруд­нення різний. Наприклад, у Росії, які в Євросоюзі, — 0,9 %. А є країни з 1,2-3 %. Існує ще одна проблема — як маркувати. У Європі, наприклад, робітник зобов'язаний нижче пові­домлення про склад продуктів таким самим шрифтом написати — соєвий білок, виготовлений із генетично мо­дифікованої сої, або ж чіпси, виго­товлені з генетично модифікованої картоплі. Через ці дві проблеми сьо­годні не можна висунути виробникам юридично обґрунтовані претензії про невиконання законів, що вимагають маркування. Не регламентується й пи­тання, хто повинен перевіряти вміст ГМО у продуктах, через те що немає необхідних підзаконних актів, а самі виробники не мають можливості на­віть дізнатися, чи є сировина, яку вони закупляють, трансгенною чи ні. В Америці маркування продуктів із ГМО не обов'язкове. Країни ж Африки останні п'ять років не допуска­ють на своютериторію ввезення про­дуктів із ГМ-компонентами.

11.  Виступ спеціаліста молекулярно-генетичної лабораторії «Як в Україні ставляться до використання ГМО?»

В Україні існують чотири молекулярно-генетичні лабораторії. Перші дослідження новоствореної молекулярно-генетичної лабораторії при науково-дослідному центрі апробуван­ня продукції «Укрметртестстандарт», проведені та оприлюднені у січні 2007 року, буквально шокували укра­їнську громадськість.

Із 42 досліджуваних продуктів, а це були варені й копчені ковбаси, сосис­ки, шинка, пельмені, у 18 ГМО пере­вищував максимально допустимі в Єв­ропі 0,9 %. І не на якийсь один чи два відсотки, показники зашкалювали за 5 %. Цілком вірогідно, що вони могли дійти й до 40-50 %, на які просто не були розраховані закуплені тести. У по­ловині відібраних зразків, у яких було виявлено ГМО, у маркуванні не вказу­вався соєвий білок, який там містився.

12.  Виступ лікаря. «Як впливають ГМО на здоров'я людей?»

Спрогнозувати, як вплине споживання генетично змінених продук­тів на здоров'я майбутніх поколінь, ніхто не може — для достовірних ви­сновків потрібно проводити спосте­реження як мінімум за трьома поко­ліннями «піддослідних їдоків». Але, як зазначають науковці, штучні організ­ми можуть викликати такі хвороби, як алергія, порушення обміну речовин, поява стійкої мікрофлори людини до антибіотиків. Можливо, саме че­рез уживання ГМ-продуктів у США, де відсоток ГМО найбільший у світі, велика кількість громадян хворіє на ожиріння, рак і різні алергії. В Укра­їні теж зростає захворюваність на ці хвороби, але дослідження на зв'язок цих хвороб з використанням зміне­них продуктів не проводилися.

У США за останні роки ріст онко­логічних захворювань склав до 80 %, а в країнах Скандинавії, де ГМ продук­ти заборонені - тільки 11 %. Одержа­ні дані про порушення на клітинно­му рівні в організмі людини, структу­ру новоутворень, порушення роботи шлунково- кишкового тракту. У резуль­таті споживання генно-модифікова­них кормів порушується репродуктив­на функція, тобто значно знижуєть­ся приплід».

14. Виступ ученого-еколога «Як може проявлятися шкідливість ГМО?»

Вплив ГМ-продуктів часто прояв­ляється тільки в другому-третьому поколіннях: змінюються структури внутрішніх органів, імунна систе­ма, генетичний код. Наприклад, піс­ля вживання трансгенних продуктів у людей може розвиватися алергічна реакція від впливу мутагенних білків. Сонечки, які споживали тлю, що ви­росла на генно-модифікованій кар­топлі, ставали безплідними. А в па­цюків, яких дев'ять місяців годували трансгенною картоплею, відбулися порушення імунної системи, з'яви­лися аномалії в шлунково-кишково­му тракті, печінці та головному мозку.

У наш час реальну загрозу генетичній стійкості біосфери можуть становити ГМ – рослини як поки що єдині ГМО, що вже потрапили в природне середовище. Вкрай небезпечно є можливість переносу внесених людиною в ГМ – рослину генів у генофонд природної флори шляхом випадкового перезапилення. Зрозуміло, що перенесення в природній генофонд якогось гена, продукт якого є отруйним для комах, може викликати загибель не тільки шкідників, але й комах, що харчуються дикими рослинами. Таке становище викличе розлад у природних ланцюгах живлення і призведе до розпаду цілих екосистем. Черговий раз постане питання: чи знайде природа вихід? Чи відбудеться адаптація? У будь - якому  разі можна сказати впевнено, що втрати будуть.

Вчитель: У середині 80-х рр. Європу на­крив вал дешевого м'яса із США. Воно виходило недорогим, тому що американські фермери годували своїх тварин різними гормонами, за рахунок чого відбувався швидкий ріст біомаси тварин. Пізніше з'я­сувалося, що діти, які споживають таке м'ясо, росли швидше, але при цьому набирали зайву вагу. Вибух­нув скандал. Учені дійшли виснов­ку, що треба не вводити гормони росту, а робити так, щоб тварина сама їх синтезувала.

Схематично це виглядає так. У лабораторії конструюється моле­кула ДНК, що містить у собі ген, відповідальний за сектор потрібного гормону. Потім ця конструкція ін­тегрується у генний апарат твари­ни, організм якої під впливом сво­їх власних керуючих елементів, так званих промоторів, починає синте­зувати ці самі гормони.

Крім синтезу гормонів росту, в організмі тварин можна збільшити синтез деяких інших речовин, що містяться, наприклад, у молоці. У Великобританії пасеться череда корів, молоко яких ідеально підхо­дить для приготування сиру чеддер. Особливо актуальним є створення тварин, здатних продукувати не­властиві їхньому виду білки.

Так, наприклад, повідомляло­ся про розробки, спрямовані на одержання свиней, здатних проду­кувати інтерферон людини; корів, що можуть продукувати молоко з лактофероном, який використову­ється при штучному вигодовуванні дітей.

У підмосковних Горках є че­реда овець, яким був «підсадже­ний» ген бика. Вони продукують з молоком химозин великої рога­тої худоби — фермент, необхідний для виробництва твердого сиру. Тільки від однієї вівці за одну лак­тацію можна одержати ЗО л фер­менту, який буде використаний у виробництві ЗО т сиру.

Трансгенні рослини переваж­но стійкі до шкідників (в основ­ному за рахунок токсинів, що по­ходять із Васillusthuringiengiengiensis) і гербіцидів, викликали супереч­ки як серед науковців, так і серед населення. Наприклад, вони не мають значного впливу на навко­лишнє середовище, проте викли­кають зміни в популяціях комах. Складніше побачити, як ці рос­лини вплинуть на безпеку харчо­вих продуктів.

Отже, підіб'ємо під­сумки уроку.

Найбільш економічно ефектив­ними (при їхньому комплексному застосуванні та створенні безвідход­них виробництв, що не порушують екологічної рівноваги) є біотехнології, засновані на досягненнях мік­робіології та генної інженерії. їх­ній розвиток допоможе замінити багато великих заводів хімічної про­мисловості на екологічно чисті ком­пактні виробництва.

Отже, біотехнологія спромож­на допомогти людству вирішити деякі питання його розвитку (проб­леми здоров'я, харчування та ін.). (слайд 21)

- А зараз я пропоную вам поміркувати над тим, які позитивні і негативні сторони може мати широке застосування трансгенних культур в господарській діяльності людини. При цьому врахуйте почуте від колег, проаналізуйте, висловіть свою точку зору. – Висловлюючись, ви прикріплюєте листочки на відповідну частину таблиці, що на дошці.

Таблиця на дошці

Надія людства	Страшна помилка
1. 2. 3.	1. 2. 3.

- Ви висловили свою думку, я вам дуже вдячна.

VI. Підведення висновків конференції

1. ГМО — цілковита реальність, і переконувати в тому, що вони існують, уже більше не потрібно. (слайд  22)

 2. Спрогнузовати, як вплине спо­живання генетично змінених продуктів на здоров'я майбутніх поколінь, ніхто не може — для достовірних висновків треба про­вести спостереження як мінімум за трьома поколіннями людей, які будуть споживати генетично змінені продукти.   (слайд  23)

3.   Треба створювати державні про­грами, які не повинні ґрунтува­тися на запереченні самого на­пряму створення ГМО.

4.   Створити за ГМО єдину правову базу.

5.   Розробити єдине маркування трансгенних продуктів.

ГМО – це реальність сьогоднішнього дня. Зараз ми є свідками глобального експерименту над природою й навколишнім середовищем, результати якого неможливо передбачити. Пам’ятаймо, що у природи немає своїх адвокатів. Захист її інтересів є захистом інтересів майбутніх людських поколінь.

VII. Підбиття підсумків уроку, оцінювання, домашнє завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Література:

•                  Балан П.Г., Вервес Ю.Г.   Біологія  підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень  - К: Генеза, 2011 – 304 с.
•                  Бужієвська Т.І. Основи медичної генетики. – Київ: Здоров’я, 2001. – C. 40-42. 
•                  Галашин О.Я., Кравчик Г.Я., Олійник І.В., Вивчення біології в 11 класі. Конспекти уроків. Орієнтовний календарний план. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 176с.
•                  Глазко В.І. Генетично модифіковані організми від бактерії до людини. – К.: КВІЦ, 2002. – 210с.
•                  Глазко В.І. Агроекологічний аспект біосфери: проблема генетичного різноманіття. – К.:Норапринт, 2001. – 209с.
•                  Задорожній К. М. Усі  уроки біології в 11 класі. Стандарт і академічний рівень. – Х.:Вид. група Основа, 2011. – 191с.
•                  Кострюкова Ю.О., Генетично модифіковані організми – надія людства чи страшна помилка?// Біологія. 2011. – №9. – 2-5с.

Інтернет-ресурси (для презентацій):

•                   http://wwwed.inmeds.org.ua
•                   http://wwwed emergency.at.ua
•                   http://wwwed medterms.com.ua
•                   http://wwwed virology.com.ua
•                   http://wwwed svitppt.com.ua
•                   http://wwwvremya4e.com
•                   http://www.objectiv.tv/
•                   http:// www.tonyaogino.com
•                   https://im0-tub-ua.yandex.net/
•                   http://www.miragro.com