Урок "Суверенній Україні слава нині і повік!"

Про матеріал
22 січня -День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави. Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас. Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь давнього роду українського, що сягає сивої давнини.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

«Суверенній Україні слава нині і повік! »
(до Дня Соборності України)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                              Підготувала

                                                            кл .керівник  7 класу

                                                  Сусолівської СЗШ І-ІІ ст.

                                     Петренко Г. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета:

  • розширити кругозір учнів про історію виникнення та святкування Дня Соборності України;
  • поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави;
  • прищеплювати любов і повагу до історичних та культурних надбань українського народу, інтерес до минулого;
  • виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та народ, повагу до культурних цінностей, літературної спадщини та історії власного народу.

 

Хід заходу

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя. Сьогодні День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави.

Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь давнього роду українського, що сягає сивої давнини.

Зверніть увагу на ось цей акровірш. Про що йде мова?

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

IІ. Оголошення теми i мети виховної години.

Вчитель. Так, дійсно - це все про нашу рідну Україну. І сьогодні ми поговори-мо з вами про визначну дату в історії нашої держави – День Соборності України.

Так трапилось, що не протязі багатьох століть розвитку Україна не мала влас-ної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали ба-гатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Авст-ро -Угорщині, а згодом Румунії, Чехословаччині.

Та державне відродження України розпочалося ще за часів першої світової війни.

У 1917 році у Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. В результаті неї було проголошено створення Української Народної Республіки та обрано першого президента Михайла Грушевського.

Подібні процеси відбувалися і в Галичині. Згодом у жовтні 1918 року була проголошена Західно -Українська народна Держава на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич. А вже через рік, 22 січня 1919 року, у Києві відбулося урочисте проголошення злуки Західно-Української Народної Республіки в єдину Українську Народну Республі-ку. Відбувалося це на святково прибраній Софійській площі в Києві. Її заповнили десятки тисяч жителів.

Від того часу воєдино злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Відбулося об‘єднання українських земель, а разом з тим – українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу.

Вчитель. Діти, а хто мені скаже, що таке Україна?

(Вправа «Мікрофон», діти передають прапорець і говорять про Україну)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 учень . Україна – рідний край! Поле, річка, синій гай.

Любо стежкою іти. Тут живемо я і ти.

 

2 учень . Україна – це наша земля, рідний край, де ми народилися.

Її багатства –це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп`ютери.

 

3 учень . А ще тихі озера, калинові гаї,

народні пісні, наша рідна домівка.

 

4 учень . Україна - це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу.

 

5 учень . Україна – це розкішний вінок із калини,

барвінку і м`яти. Україна – це пам`ять про минуле і сучасне.

 

6 учень. Україна – це земля, де ми живемо, де живуть наші батьки,

де жили наші предки.

 

7 учень. Україна... рідний край, золота чарівна сторона. Україна – це велика держава. Вона в усьому, що оточує нас:

у місяці, у зорях, стежці, якою ми йдемо до школи.

 

8 учень. Україна – це древній Київ і широкий Дніпро – Славутич,

що несе свої води у Чорне море.

 

Читець 1:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води,

в годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди!..

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,

сіяє вона над віками…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіми своїми ділами!..

 

 

 

 

 

Читець 2:

Для нас вона в світі єдина, одна,

в просторів солодкому чарі…

Вона у зірках і у вербах вона,

і в кожному серця ударі…

У квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах,

і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить – не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових.

 

 

Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

 

 

 

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в ній – перлина,

Не вмре повік!

 

 

 

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

 

 

 

 

Вчитель. Якою людиною має бути наділений кожен українець щоб створити єдину державу? Я вам допоможу, і знову вправа склади слово.

Вправа склади слово за буквами.

Вчитель. А тепер відгадайте ключове слово. Воно є основою для єдності нашої держави. (Діти складають слово та піднімаючи руку відповідають. )

П А Т Р І О Т (Патріот)

Вчитель. Діти, а хто ж такий патріот? (Діти відповідають). Ось тлумачення слова «патріотизм». Патріотизм – любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю народу, готовність служити її інтересам.

Вчитель. Підніміть руки хто себе вважає патріотом? (Діти піднімають). А чому? Прокоментуйте? (Діти відповідають чому вони патріоти.) Усі ми любимо свою вітчизну. І патріот – людина, що любить і поважає рідну землю, шанує її традиції. А тепер назвіть людські цінності, які має обов’язково патріот. Давайте до перших літер слова патріот напишемо ці якості. (Діти пишуть на дошці)

П – привітність

А – активність

Т – терплячість

Р – радісність

І – ініціативність

О – обов’язковість, організованість

Т – творчість, толерантність, товаристськість.

 

Вчитель. Так, дійсно, якби всі люди були патріотами своєї держави то неодмінно б ми б завжди були єдині.

Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки. «Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. – Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».

Вчитель. 22 січня - День Соборності України.

Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i ділом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, Запорізької Січі, Визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.

Та реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917-1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави – Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi роз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всiх українських земель у власнiй державi.

01 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР – К.Левицький, Л.Цегелоський, члени Директорiї – В.Винниченко, С.Петлюра, П.Андрiєвський, Ф.Швець пiдписали у Фастовi Предвступний договiр про майбутнє об’єднання двох республiк. Цей договiр став першим i основним актом соборностi, викликав схвалення українського загалу.

03 сiчня 1919 року на першому засіданнi Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи пiдкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборностi українських земель.

Директорія i Рада Народних Мiнiстрiв призначила святкування об’єднання УНР i ЗУНР на 22 сiчня. Мабуть, ця дата не була випадковою, адже вказаний день збiгався з рiчницею iсторичного IV Унiверсалу Цетральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалася самостiйною, незалежною державою, отже вiн мав стати днем подвiйного всенародного свята – Незалежностi i Соборностi.

 

22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свiй непохитний намiр збудувати єдину соборну Українську державу.

З раннього ранку мiсто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала трiумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини.

В Актi злуки проголошувалося: «Однинi воєдино вливаються століттями відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Надднiпрянська Велика Україна. Здiйснилися вiковiчнi мрiї, якими жили, i за якi вмирали кращi сини України. Однинi є єдина, незалежна Українська Республіка».

 

Демонструються фрагменти документального фільму «Становлення української державності».

Вчитель.

Соборність – це символ  боротьби за волю,порозуміння між людьми і часточка надії і віри у майбутнє.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Звучить пісня «Україно, Україно…» (муз. і сл. Т.Петриненка).

Учень

Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

 

Учень

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в ній – перлина,

Не вмре повік!

 

Учень

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

Закріплення.

Вчитель. А тепер давайте ми з вами дамо відповідь на питання від патріота нашої держави: «Що я знаю про свою Батьківщину?»

  1. Основний закон України. (Конституція).
  2. Як співають і слухають Гімн? (Стоячи).
  3. Синій колір українського прапора символізує...(небо)
  4. Скільки кольорів має український прапор? (Два).
  5. Державний герб України. (Тризуб).
  6. Столиця України. (Київ).
  7. Найголовніша пісня України. (Гімн).
  8. Найрідніше, найдорожче, найкраще місце на землі. (Батьківщина).
  9. Українці здавна мали свій одяг. (Національний)
  10. Жовтий колір прапора - це колір...(зерна)
  11. Державною мовою України є мова...(українська)
  12. Хто був, є і залишається в серцях українців Кобзарем? (Шевченко).
  • Ото ж ви молодці. Добре справилися із завданням. Можна вважати вас патріотами нашої держави.
  • Не дивлячись на те, що відбувається зараз в Україні, я сподіваюсь, що майбутнє нашої держави буде створене кращими людьми, а ці люди це ви, які є патріотами нашої держави.
  • Тому я вірю.

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги, 
Махнуть золотистим крилом рушники, 
І щастя затмить всі печалі й тривоги 
На вічні роки і прийдешні віки!

     Я бачу квітучу, щасливу країну,

Де кожна людина працює, творить,

Де можна навчатись, кохати, радіти,

     Де кожна хвилина — то святості мить.

  • Практичне завдання «Голуб миру».

Вчитель. Зараз кожен учень отримав гарного голуба, який символізує мир на нашій планеті, в центрі якого ви напишете побажання, якою повинна бути наша країна, все це ми розмістимо навколо карти України, щоб наша Батьківщина була завжди захищена миром і злагодою, радісним і щасливим життям А голуб миру буде її охороняти.

 

Цю карту ми повісимо у класі й будемо завжди пам’ятати, що ми громадяни своєї милої України, ми її патріоти, а тому ми все зробимо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою. А ви будете старанно вчитись, трудитись на благо Вітчизни.

(Діти на птахах пишуть слова вдячності любові до України, побажання та кріплять навколо обрисів України свої голубки)

Підсумки.

Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

 

Звучить «Молитва за Україну» (сл. О.Кониського, муз .М.Лисенка). 

 

 

 

Завантаження...
doc
Додано
24 березня 2020
Переглядів
522
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку