Урок "Світовий океан та його частини"

Тема. СВІТОВИЙ ОКЕАН ТА ЙОГО ЧАСТИНИ

Мета: формування поняття «Світовий океан» та ознайомлення з його складовими; поглиблення та систематизація знань про материки й острови; розвиток первинних практичних навичок визначати географічне положення океанів та його складових.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, контурні карти, папір, маркери.

Опорні поняття: гідросфера, світовий кругообіг води, океан, материк.

Базові поняття: Світовий океан, море, протока, затока, острів, півострів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. «Конкурс творчих питань»

Учні, ставлять запитання, підготовлені вдома. Якщо в класі не можуть відповісти на запитання, то їх автори пропонують свої варіанти відповіді.

2. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

• Що таке світовий кругообіг води? Назвіть причину та наслідки світового кругообігу води.

• З яких частин складається гідросфера?

• Які океани ви знаєте?

• Як води суші пов’язані зі Світовим океаном?

• Яка частина площі поверхні Землі припадає на Світовий океан?

Прийом «Вірю — не вірю»

• Чи вірите ви в те, що між гідросферою та атмосферою існує взаємозв’язок?

• Чи вірите ви в те, що основна частина вод гідросфери зосереджена у водах суші?

• Чи вірите ви в те, що саме завдяки кругообігу вода на суші не зникає?

• Чи вірите ви в те, що на Землі можливі проблеми в забезпеченні людей прісною водою?

• Чи вірите ви в те, що люди не можуть вплинути на якість прісних вод на Землі?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Ви вже знаєте про те, що на Землі існував один материк — Панґея, з усіх боків оточений єдиним океаном. Рухи літосферних плит розділили цей величезний материк на шість частин, які, у свою чергу, поділили єдиний океан на чотири складові. Однак, незважаючи на такі серйозні зміни в обрисах суші та води, океан зберіг свою цілісність. Із будь-якої його точки можна потрапити до будь-якої іншої, не перетинаючи суходолу. Не вірите? Спробуйте! Давайте здійснимо подорож Світовим океаном, познайомимося з його частинами та з’ясуємо особливості ділянок суходолу в океані.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Гра «Подорож океанами».

а) Підготовка до подорожі. Складання плану характеристики географічного положення океану:

• назва океану, історія її виникнення;

• в яких півкулях розташований;

• береги яких материків омиває;

• якими протоками з’єднується з іншими океанами;

• великі моря, затоки, острови, півострови;

• середні та максимальні глибини.

б) Здійснення подорожі. (Робота в групах)

Працюють чотири групи, кожна з яких виконує три види завдань: на аркуші паперу складає характеристику океану за планом, на контурній карті позначає географічну номенклатуру певного океану.

в) Виступи груп.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «П’ять речень» (продовження роботи в групах)

Завдання. За допомогою п’яти речень сформулюйте головне про один із океанів.

VI. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція» (обговорення результатів роботи)

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Виписати визначення в зошити.

• Скласти «шпаргалку» до пункту «Суша в океані».

• Скласти кросворд за вивченою номенклатурою.

• Позначити на контурній карті океани, великі моря, затоки, протоки.

Додатковий матеріал до уроку

• Найбільший з океанів — Тихий. Він один займає майже стільки ж площі на Землі, скільки всі інші океани разом. На його акваторії (180 млн км2) досить вільно розмістилися б усі материки, причому залишилося б місце ще й для другої Африки.

• Рекордсменом за площею серед морів є Коралове море, що омиває північно-східні береги Австралії. Його площа — 4,5 млн км². Найменше море — Мармурове, затиснуте між Балканським та Малоазіатським півостровами. Це справжнє «кишенькове» море. Його площа — 11,5 тис. км². Воно може понад 55 разів укластися на території нашої держави. Азовське море серед усіх морів найглибше врізується в материк Євразію. Воно наймілкіше серед морів нашої планети. Середня глибина його — лише 7,5 м, а найбільша не перевищує 14 м.

• Атлантика була єдиним реальним океаном, відомим жителям Європи в античні часи. В уявленні стародавніх греків, океан оточував землю з усіх боків. Грецькі мудреці вважали, що з океану сходять і в нього опускаються всі світила — Сонце, Місяць, зірки (крім сузір’я Великої Ведмедиці, що ніколи не торкається води). Весь обшир океану, звичайно, ніхто з греків бачити не міг, але коли їхні кораблі, рухаючись на захід, виходили із Середземного моря, безкрая гладінь, з’єднана на обрії з небом, відкривалась поглядам вражених моряків. Згідно з грецькою міфологією, там, на крайньому заході, жив титан Атлант, який тримав на своїх плечах небесне склепіння. За ім’ям цього титана і весь водний простір на захід від Європи почали називати Атлантичним океаном.