Урок: "Священна Римська імперія у Середні віки"

Розроблено на основі підручників: 

Гісем О.В. Всесвітня історія: підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. В. Гісем. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2015. – 304 с.: іл.

Дьячков С.В. Всемирная история: учеб. для 7 класса общеобразоват. учеб. заведений с обучением на русском языке / С. В. Дьячков. – Х.: Изд-во «Ранок», 2015. – 224 с.: ил.

Щупак І.Я. Всесвітня історія : підручн. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / І. Я.

Щупак. – К.: «Освіта», 2016. – 256 с.

УРОК №__

Тема: Священна Римська імперія: устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями.

Мета: навчити визначати особливості розвитку Священної Римської імперії: устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, застосовувати порівняльний аналіз, робити висновки, висловлювати власну точку зору; виховування комунікативних навичок у процесі спілкування, самостійність, кмітливість.

Основні поняття: «курфюрст», «Золота булла».

Основні дати: 911 р. – виникнення Німецького королівства; 919–936 рр. – Генріх І Птахолов; 936–973 рр. – Оттон І Великий; 962 р. – перетворення королівства на імперію; 1157 р. – Священна Римська імперія; 1152–1190 рр. – Фридрих І Барбаросса; ХІІІ ст. – розпад Німеччини на окремі князівства; 1356 р. – «Золота булла»; 1437–1918 рр. – династія Габсбургів.

Обладнання: підручник, робочий зошит, атлас. Тип уроку: комбінований урок. 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

ІІІ.І. Оголошення теми і мети уроку

ІІІ.ІІ. Актуалізація опорних знань Бесіда за запитаннями:

1)    Коли було укладено Верденський договір? Що він передбачав?

2)    Де розташована сучасна Німеччина?

ІІІ.ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ.ІV. Первинне сприйняття навчальної інформації

1. Утворення Священної Римської імперії

Розповідь вчителя та робота з історичним атласом

Внаслідок Верденського договору (843) відокремилася Східнофранкська держава (майбутня Німеччина) Людовика ІІ Німецького. До складу цієї держави входило чотири герцогства – Швабія, Баварія, Франконія та Саксонія, а також більша частина Тюрингії, пізніше Фрізія та Лотарингія.

Упродовж 60 років державою правили нащадки Карла Великого. Датою виникнення Німецького королівства, на думку сучасних німецьких істориків, є 911 р. Тоді, після смерті останнього правителя Східнофранкського королівства з династії Каролінгів, його очільником було вперше обрано представника місцевої знаті – герцога Конрада І (911–918 рр.).

Робота з таблицею (п. 1)

«Особливості феодальної роздробленості Німеччини»

Орієнтовний вигляд таблиці

Розповідь вчителя

Німецькі хроніки повідомляють, що у 919 р. королем обрано герцога саксонської династії Генріха І Птахолова (919–936): придушив спротив знаті, здобув славетні перемоги над угорцями і слов’янами, створив сильне Німецьке королівство.

Оттон І Великий (936–973), син Генріха І, увійшов в історію як рішучий та енергійний монарх, який здатен досягти будь-якої цілі.

Робота з підручником (п. 1)

1.     Де і коли Оттон І Великий здобув перемогу над угорцями?

2.     Чому король мріяв завоювати Італію?

3.     Чим завершився похід Оттона І до Італії?

Орієнтовні відповіді учнів 1. Продовживши справу батька, Оттон І у 955 р. здобув перемогу над угорцями у битві на р. Лех.

2.     Король мріяв відновити імперію Карла Великого, але йому бракувало імператорського титулу. У цей час, вигнаний 18-річний Папа Римський Іоанн ХІІ з Риму ломбардцями, попросив допомогу в німецького короля.

3.     Італійський похід увінчався успіхом, оскільки Іоанна ХІІ було повернуто на папський престол. Вдячний Папа Римський коронував імператорською короною Оттона І у 962 р.

Розповідь вчителя

Пізніше, у 1157 р., нова імперія була названа Священною Римською імперією німецької нації. Німецькі імператори не мали повного контролю над Північною і Середньою Італією. Кожний новий імператор був змушений добиватися корони і влади над Італією за допомогою нових загарбницьких походів. Витрати, пов’язані з війнами, щоразу лягали важким тягарем на плечі селян. Для історії Європи важливим було те, що боротьба пап з імператорами поклала початок розподілу влади на духовну та світську, що є підвалиною демократії.

Робота з цікавими подробицями с. 119

2. Італійські походи німецьких імператорів

Розповідь вчителя та робота з історичним атласом

У 1138 р. в Німеччині утвердилася династія Штауфенів (Гогенштауфенів).

Найбільшої могутності ця династія досягла, коли монархом став Фридрих І Барбаросса (1152–1190).

У 1154 р. Фридрих здійснив свій перший похід в Італію, щоб здобути імператорську корону. Тут він придушив виступи проти духівництва і влади папи, які очолював чернець Арнольд. Як подяку за допомогу папа проголосив Фридриха імператором. Проте насильство і грабежі німецьких рицарів викликали в Римі таке обурення, що Фридрих поспішив повернутися до Німеччини.

Проти Фридриха згуртувалися і виступили його непримиренний ворог папа Александр III і міста Північної Італії та Сицилійського королівства, якими правили тоді нормани. Фридриху доводилось організовувати нові й нові походи. У 1176 р. під Міланом відбулася одна з найбільш знаменитих битв Середньовіччя. Військо Барбаросси було вщент розгромлене, а він ледве не потрапив у полон.

У 1177 р., через 100 років після подій у Каноссі, імператору знову довелося принижуватися перед папою Александром III. Фридрих, поцілувавши черевик папи, на площі у Венеції привселюдно заявив про своє каяття і підписав перемир’я на шість років, а пізніше – мир. Ця битва «поховала» плани імператора підкорити Італію.

В ХІІІ ст. Німеччина остаточно розпалася на окремі князівства. До рук князів перейшли основні функції державної влади. Посада імператора залишилась лише шляхетним обов’язком. 

3. Німецький «натиск на Схід» Робота з підручником (п. 3) та робота з історичним атласом

1.     Що означає «натиск на Схід»?

2.     Які заходили здійснювали німці на захоплених територіях?

3.     Чому просування німецьких лицарів було надлегким вздовж Балтійського узбережжя?

4.     Які духовно-лицарські ордени стали опорою імперії у східному напрямку?

4. Священна Римська імперія у ХІV–ХV ст. Розповідь вчителя

У 1356 р. Священну Римську імперію очолив імператор Карл ІV Люксембург (1355–1378). Новий імператор видав «Золоту буллу» (1356), що закріпила політичну роздробленість Німеччини і надала право обирати імператора з числа семи курфюрстів. Віднині князі видавали закони, збирали податки, карбували монету, будували міста, утримували військо і вели війни поміж собою. 

Робота з історичними поняттями

Курфюрсти – титул князів у Священній Римській імперії.

«Золота булла» – печатка, що скріплює декрет монарха; законодавчий акт Карала ІV Люксембурзького. 

Розповідь вчителя

У 1437 р. імператорська влада перейшла до рук династії Габсбургів (1437– 1918).

IV.        УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА

НАВИЧОК

Бесіда за запитаннями: 

1.     В результаті яких історичних подій постало Німецьке королівство?

2.     Чому німецькі королі прагнули підпорядкувати міста Пн. Італії?

3.     Проти кого і з якою метою було здійснено «натиск на Схід»?

4.     Які права німецьких князів закріпила «Золота булла»?

V.           ПІДСУМОК УРОКУ

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     опрацювати матеріал §19, пов. §4; оформлення к. к.