Урок "Свято Букваря"

Свято Букваря!

Вчитель:   Ваше світлосте,

        Ваше світлосте!

 

Принцеса:  Не хочу я вчитися вашої грамоти.

               Мені це все набридло.

               Тай з рештою

               Навіщо мені вчити ці букви?

               Кому вони потрібні?

 

Вчитель:   Ваше світлосте, не говоріть так.

            Подивіться, який навколо цікавий світ?

            Скільки розумних книг,

            З яких можна багато чого дізнатися.

 

Принцеса: Ви знову за своє?

              Мій батько король.

              Платить вам не за те,

              Щоб ви мене мучили.

 

 

 

Розходяться.

 

Під музику заходять двоє ведучих.

 

1. Ведучий:  Увага! Увага! Увага!

               В Лищенській загальноосвітній школі

                І-ІІІ ступенів

                Славне свято, Свято  Букваря!

 

 

2. Ведучий:   День вітання і прощання,

        Свято перших Букварів.

        Перша сходинка зростання

        Для найменших школярів.

 

 Разом:   Ми запрошуємо всіх

          І дорослих, і малих.                

 

Розходяться.

 

 Принцеса:  Вчителю, а ви чули,

                Що це таке, свято Букваря?

                І хто такий Буквар,

                Що йому свято влаштували?

 

 Вчитель:   Усі букви від А до Я

              Є на сторінках Букваря.

              Це перша книжка,

              Яка веде наймолодших учнів

              У країну Знань.

 

 Принцеса:  Я теж хочу на свято!

 

 Вчитель:      Але ж ви жодної букви не знаєте?

 

 Принцеса:   А хто про це знає, крім вас?

 

 Вчитель:   Ну, що ж, зарошували усіх, то ходімо.

 

Бере за руку і веде.

Діти під музику заходять в зал ( хлопчик і дівчинка по одному вклоняються і сідають на стільці)

 

1. Усі зібралися на святі,

Бо нині свято Букваря!

Нам трішки сумно, трішки шкода.

Прощанню надійшла пора.

 

2. Буквар взяли ми перший раз,

Як прийшли у перший клас.

Як нам радісно сказать,

Тепер ми вже вміємо читать.

 

3. Ми букви старанно вчили.

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали з Букваря.

 

4. Буквар, це розумна книга.

Друг і порадник школяра.

Його шанують, дуже люблять

Уся весела дітвора.

 

5. Ми Букварика чекаєм,

А його усе нема.

Де ж так довго забарився?

Може в лісі заблудився?

 

 

 

Вибігають дві сороки.

 

1 Сорока.  Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

             Чую-чую отаке.

             Нині свято Букваря,

             А Букварика нема.

             Не прийшов до діток вчасно,

             Може трапилось нещастя?

 

2 Сорока.   Так, я чула в нашім лісі

              Диво коїться якесь,

              Усі подівались десь.

              Ще й казки забунтували,

              Свої назви поміняли,

              І сюжети, і герої.

               Лихо, хто таке накоїв?

 

Разом:        Ой, не знаю! Ой, не знаю!

 

 

Розійшлися.

 

Заходять 2 дітей і 1 хлопчик Незнайко.

 

Незнайко:   Ойой-йой, насилу врятувався!

 

1.  Що це за несподіваний гість?

 Ви його впізнали?

 

Незнайко: Добрий вечір!

 

2.   Який вечір?

  Адже, зараз день!

 

Незнайко: А я не знаю, чи вечір, чи день.

 

1.  А чому ти так кричав?

 

Незнайко: Та то я від злодія тікав.

 

2.  Від злодія? Від якого?

 

Незнайко:   Від звичайного,

              який хотів украсти мій капелюх.

 

1. Який твій капелюх?

А навіщо він йому?

 

Незнайко:   Як це навіщо?

               Ви що не знаєте?

               Чим більший капелюх,

               Тим розумніша голова.

 

2.  Ой не знаєм.

 Насмішив нас.

 У тебе розумна голова?

 Ми зараз перевіримо,

 Що ти знаєш, що ти вмієш?

 

 

Дівчинка показує літери.

 

1. Яка це літера?  ( К )

 

Незнайко: Це пів жука?

 

Діти відповідають правильно.

 

2. А оце?    ( О )

 

Незнайко:  Це кругле яйце.

 

1.   А ви , діти, як вважаєте?

  (Діти відповідають)

 

Заходять 2 дітей.

 

3.  Ось хто лиха нам накоїв?

Хто Букварик не читав?

Хто не вчився гарно в школі?

Хто Букварик загубив?

 

Незнайко:  Це все наклеп і брехня,

              Доведіть, що винен я.

 

2.  Ну, що ж Незнайко,

 Нам тебе шкода.

 Літер ти не знаєш,

 Читати ти не вмієш.

 

Незнайко:  Хто? Та я всі книжки в світі перечитав.

             Ось послухайте:

             Я знаю казку про те,

             Як Капітошка втік від діда й баби,

             А ще про те,

             Як дід загубив шкарпетку.

 

4.   Все ти, Незнайку, переплутав.

 Такі казки, навіть, зовсім маленькі дітки знають.

 

Незнайко:   Це якась страшна облуда.

               Більш чинити так не буду.

               Гарно я навчусь читати,

               Зможу все переказати.

               Годі мене вже повчати,

               Я пішов Буквар шукати.

 

Пісня.

 

 

Незнайко і Ягня виходять, тримаючись за один Буквар.

 

Ягня:  Це мій Буквар, Я його перший знайшов.

 

Незнайко:  От ні, я його перший загубив.

 

Під музику виходить Киця, обходить їх по колу і гладить.

 

Киця:    Мур! Мяу!

       Хто це галас в лісі зняв?

       Знову діти?

       Ой, морока.

       Треба вам оті уроки?

       Краще грайтесь, розважайтесь

       І нічим не переймайтесь.

       Літери! Це просто дивно –

       Кому воно потрібно?

       У – горлате,

       А – не рівне.

       Їх не треба вчити,

      Я без них не знаю лиха.

      І гуляю по дворі.

      З мене приклад всі беріть і уроки не учіть.

 

 

Пісня.

 

Киця:   От, знайшли за що сваритися!

       Зі сміху можна і вдавитися.

       Ой, дивіться, що це там?

        ( Показує рукою вперед і забирає Букваря в Ягняти)

      Обдурила! Не віддам!

 

 

Дівчинка:   Не сваріться, не дражніться,

              Витріть сльози, помиріться.

              В нас сьогодні свято гарне

              І сумуєте ви марно.

 

Киця:     Свято буде? – Віскас! – Няв!

•    Я Букварика віддам!

( Киця віддає Букварик Ягняті).

 

Ягня:   Добре свято, буде клас!

 

Незнайко: Повертаєм Буквар для вас.

 

Заходить Букварик.

 

Буквар:   Спасибі, хлопчики й дівчатка,

          Що Букваря на світле свято

           Ви не забули запросити.

          За шану я вам вдячний, діти.

 

      В країну Знань ва шлях відкрити.

      Я щиро всім допомагав,

      Як літер слово утворити.

      Вас, новачків, навчав.

 

      Рік швидко пролетів,

      Ви підросли і помужніли.

      Тепер вже знаєте багато,

      Та гарно вмієте читати. 

 

 

 

 

 

Танець з Буквариками.

 

 

 

 

 

Букварик:    Добре, діти, з вами.

               Та мені вже час повертатися

               До інших дітей,

               Які ще не вміють читати.

 

Вчитель:   Дякуємо тобі, Букварику,

            Нам з тобою було дуже весело,

            Але ми повинні попрощатися.

            І діти на прощання,

            Хочуть сказати тобі кілька слів.

 

Учень 1.   Любий Букварику,

           Перша книжка.

           Хочеться навіть поплакати трішки.

 

Учень 2.   Разом з тобою ми виростали.

           Слово найперше тут прочитали.

 

Учень 3.   Книжечку першу беру я в руки.

 

Учень 4.   Я сторіночку останню

           В Букварі перегорну.

 

Учень 5.   Свого друга на прощання

           Я до серця пригорну.

 

Учень 6.  Ти перша книжечка моя,

           Тепер читати вмію я.

 

Учень 7. Багато в світі є книжок,

       Ти найперший мій дружок.

 

Учень 8.   Прощавай, Букварику,

            Наш найперший друже!

 

Всі разом!   Ми тобі, Букварику,

               Дякуємо дуже!!!

 

 

Вчитель:   Любі діти, ви вже здолали

            Першу сходинку до здобуття

            Шкільної освіти.

    Попереду вас чекає цікавий,

     Але нелегкий шлях.

    На ньому будуть ваші перемого,

    Але будуть і розчарування і поразки.

           Я бажаю, щоб ваша щира усмішка

           Завжди вам допомагала долати

           Ваш труднощі.

    І ніколи не лякайтеся того,

   Що чекає вас попереду.

 Я вам бажаю,

 Щоб в вас все було просто чудово,

 Завжди було сонячно,

 Щоб ви були здорові і тішились,

 Раділи, що ви є учнями

 Лищенської ЗОШ І-ІІІ ст.

 

 

А зараз, за ваші такі гарні труди,

Знання і здобутки.

Ви отримаєте свою першу нагороду.

І вручить вам її директор нашої школи Т. М. Науменко.