Урок – свято «Наша мова солов’їна»

Урок – свято «Наша мова солов’їна»

Мета: донести до учнів красу і багатство української мови; вчити дітей бачити в тексті недоліки і редагувати їх; розвивати увагу, мислення, зв’язне мовлення, пам’ять; збагатити знання про рідну України, словниковий запас дітей; виховувати глибокі почуття любові до рідної мови, рідного краю, його традицій, бажання берегти свою національну культуру, бути патріотом своєї держави.

Вчитель.

Сьогодні, діти, ми з вами поговоримо про рідну мову, якою всі повинні розмовляти гарно і чітко. Адже мова —це засіб спілкування між

людьми і не тільки... Мова —це вираження культури і знань людини, її патріотизму, мудрості, її поглядів і переконань, її приналежності до певної нації, народу, держави... От що таке —мова.

Заговорила людина і відразу чуєш, хто вона: італієць, грузин, француз, англієць, болгарин, поляк, чех або словак... Чуєш, як вона висловлює свої думки, як багато різноманітних слів вживає у мові і відразу знаєш, що людина освічена, розумна, знаюча, мудра... Бачиш, як бережно, з якою ніжністю і любов’ю ставиться вона до рідної мови і бачиш — це справжній патріот своєї Батьківщини, свого народу... От, що таке —мова!

 У кожного народу вона своя. У вірмен —вірменська, португальців —португальська, в іспанців —іспанська, у грузинів —грузинська... А у нас,

українців, дуже гарна, співуча і ніжна —українська мова. Сама чарівна

українська земля народила таку чудову і барвисту, багату мову. Варто

придивитись до природи рідного краю, до ніжних сонячних світанків, до сивих туманів понад лугами, до веселкових барв лугів навесні, до квітучих садів і полів, щоб збагнути, що саме така мова повинна жити серед цієї незбагненної земної краси.А мова наша і справді багата, співуча, натхненна і світанкова... Нею можна про

все розповісти, все повідомити, нею можна мріяти і малювати будь-які картини природи, бо на кожне явище, на кожне почуття є відповідні слова, та й не одне, а по декілька, щоб краще розкрити думки і мрії. Наша мова дуже гарна, багата, світла. Але її треба вчити, щоб добре нею розмовляти, щоб відчути серцем її красу і багатство, щоб зрозуміти її неповторність і ніжність, мелодійність і багатство кольорів. Це наша рідна українська мова, дана нам цією землею, цим світом, у якому нам випало щастя жити.

 

Учень 1.

Моя чарівна українська мова.

В ній стільки неповторних дивних слів!

Ось слово пригорнулося до слова –

І гай зелений співом задзвенів.

А небо волошково засиніє,

І засміється сонечко згори.

Бо рідна мова – все на світі вміє.

Ти вчи її і нею говори.

 

Учень 2.

Бо як прихилиться до слова рідне слово,

Тоді стає казковим білий світ.

Тому вивчай свою чарівну мову.

З дитинства вчи її, з маленьких літ.

 

Учитель.

Діти , тож скажіть , будь ласка, для чого нам слід учити рідну мову?

Мова – це ознака нації, держави. Загине мова – загине і сам народ. Хто зважатиме на юрбу, яка без власної мови буде просто населенням, а не народом?

Тому наше завдання – наполегливо й старанно вчити мову.

Вслухайтесь в текст і спробуйте зрозуміти, чи правильно побудовані речення, чи всі слова у них вжиті доречно.

 

Робота в групах

1. На вєточкє сидів соловей і весело співав.
2. Я проживаю у великому місті, де є много шкіл, заводів і фабрик.
3. На святі було багато воздушних кульок.
4. Ми розмістились на березі рєкі.

 

Учитель.

Я прочитаю вам кілька речень , а ви спробуйте їх виправити.

1. Автобус буде через пару хвилин.
2. Треба їхати почті час.
3. Пройду пішком два квартала.
4. Розкрийте книжку на нужній сторінці.
5. Закрийте хворточку , бо сквозить.

 

Відгадайте загадку.

Між людьми воно тільки буває,

Окриляє, згуртовує їх,

В серце боляче часом вражає,

А не раз викликає і сміх.     (слово)

Слово старше , аніж гроші,

Та не всі слова хороші.

Пильним будь , на це зважай

І лиш гарні промовляй!

Адже слово – не полова,

А язик – не помело!

 

Намагайся говорити влучно, доступно і зрозуміло.

 

Учень.

Послухайте!

Я дивився фільм про жах,

Здорово було там так!

Той того ногою – бах!

Потім всіх : трах – тах – тах – тах!

Тоді того об землю шмяк –

А той – бекирць, бемц, бемц! – і вкляк.

Прискакав , ну той , що гість.

Їх обох лобами – трісь!

Ті звалились на матрац,

Він підбіг, обох їх – клац!

Піф – паф! Бум і та-ра-рах!

Я скажу вам , це був – жах!

 

Учитель.

Гадаю, усі ви зрозуміли, що жахливіша за фільм розповідь хлопчика, адже  зрозуміти його просто неможливо. А все тому, що він не вміє передавати свої думки за допомогою слів.

 

Конкурс «Коли буква змінює слово»

кома	р
їжа	к
прес	а
сум	а

 

Конкурс «Знайди приховані слова»

Екскаватор – напій для дорослих.

Буксир – дерево і кисломолочний продукт.

Пролісок – зелене насадження.

Плід – вода в твердому стані.

Коса – кусюча комаха.

 

Конкурс «Виправ помилку».

Вчора до нас у гості без запрошення прийшла чаклунка - Безграмотність. Вона переплутала всі назви казок. Давайте допоможемо героям казок.

Кожній команді видаються переплутані назви казок.

Діти виправляють помилки всією командою. Завдання однакове для всіх.

Півник Ряба - Курочка Ряба

Даша і ведмідь - Маша і ведмідь

Вовк і п’ятеро  ягнят - Вовк і семеро козенят

Півник і троє  козенят - Півник і двоє мишенят

Качки-лебеді - Гуси-лебеді

По риб'ячому велінню - По щучому велінню

Конкурс «Читання анаграм».

• Спробуйте прочитати кілька анаграм ( якщо переставити букви, утворяться нові слова)

ХВАЛА                    АТЛАС                  ЛИПКА

ХАЛВА                     ЛАСТА                  ПИЛКА

Гра в «поліфонію»

Я знаю чарівні слова:

Скажу одне – почуєш два.

Цю гру почув я в дитсадку,

Вона і вам всім стане люба:

Кажу: Баку-Баку-Баку,

А чую : Куба-Куба-Куба.

 

Які слова почуємо, вимовивши такі: пили, це сон, лапи, сосна, плюс, кабан?

 

Конкурс «Паліндром»

 

Паліндром  -  слова , фраза або вірші, що можуть читатися по літерах, а іноді по словах зліва направо і навпаки, зберігаючи при цьому певний зміст: потоп.

Послухайте казку І.Січовика про таємницю «туди – сюди».

Ігор СІЧОВИК
ТАЄМНИЦЯ ТУДИ-СЮДИ

Казка з паліндромами

Якось Івасик забрався у підземелля в пошуках таємниць. А там темно-темно, хоч в око стрель. Зненацька спалахнуло світло, й Івасик опинився перед самим Кощієм Невмирущим.

— Що тебе сюди привело? — грізно спитав він хлопчика.
— Та я, діду, хочу відкрити у вашому підземеллі хоча б одну таємницю.
— У мене тут таємниць скільки завгодно. Я загадаю тобі кілька загадок. Якщо відгадаєш їх — житимеш, як і я, довго-довго, а коли не даси відповіді — залишишся тут... Отож слухай запитання. Я називатиму деякі слова таємничим іменем ТУДИ-СЮДИ, а ти відповідатимеш, як вони насправді називаються. Маленька підказка: ці слова — паліндроми, тобто читаються однаково як з початку, так і з кінця.

 До лісу пішли двоє дівчаток і один хлопчик, кожного з них звали ТУДИ-СЮДИ. (Алла, Ада, Пилип)

 На городі росте овоч, якого величають ТУДИ-СЮДИ. (біб)

 Андрійко взяв пляшку, вийняв з неї ТУДИ-СЮДИ і налив склянку соку. (корок)

 — Коли ти прийдеш до мене в гості? — запитала в Олі подруга.— ТЮДИ-СЮДИ! — відповіла Оля. (зараз)

Грабіжник витягнув з торби ТУДИ-СЮДИ й сховався за кущами. (наган)

Старий ТУДИ-СЮДИ розповів онукам про своє дитинство. (дід)

Учора в битві з розбійниками я ледь не втратив ліве ТУДИ-СЮДИ.(око)

Не так давно вода прорвала греблю, і в моєму підземеллі стався страшний СЮДИ-ТУДИ. (потоп)

На городі росте рідний брат гарбуза — великий ТУДИ-СЮДИ. (кабак)

На аеродромах за польотами літаків стежить ТУДИ-СЮДИ. (радар)

Отож, Івасику, лишайся ТУДИ-СЮДИ(тут), а я років з десять відпочину, посплю. Бо ти не розгадаєш моїх таємниць!

Допоможи Івасикові вибратися з підземелля — знайди таємничі слова, замість яких у запитаннях стоїть ТУДИ-СЮДИ.

Конкурс «Встав загублену букву»

Буква в слові загубилась —

Нісенітниця створилась.

Вас прошу: допоможіть,

Помилки скоріш знайдіть.

 

Рік пішов гуляти в сад.

Не дійшов, бо повз назад.

 

Лисичка знає назубок

Смачненьку казку «Колосок».

 

Соловей затьохкав влітку,

Як побачив гарну клітку.

 

Мені і брату дякувала баба,

Що ми учора розпиляли краба.

 

Кинула шишку на мене зозуля.

В мене на лобі з’явилася куля.

 

Наш Данилко лісоруб:

Він спиляв старезний зуб.

 

            Я вночі забравсь на гірку

            І побачив в небі дірку.

 

Ми з братом лісники із роду

Пиляєм палкою колоду.

 

             Мені мама до сніданку

              Подає солодку банку.

 

З неба падав білий сніг.

Він засипав наш пиріг.

 

             Цвітуть на свято в небі квіти.

         — Салат! Салат! — гукають діти.

 

Підсумки конкурсів.

 

Учитель.

 

    Дорогі діти! Мабуть, ви впевнилися, що мова наша таємнича,

 

незбагненна, прадавня, невичерпна, але досі повністю нами не

 

опанована.

Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все як пишеться, в ній вимовляється,
Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, й піднесена,
Тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,
Рідна мова - основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!

Д. Білоус

 

 

Будьмо ж добрими дітьми свого народу!

Плекаймо і бережімо свою мову!