Урок-свято розвитку зв’язного мовлення у 4 класі "Твір за власними спостереженнями «Портрет найріднішої людини»

Урок-свято розвитку зв’язного мовлення у 4 класі

Тема. Твір за власними спостереженнями «Портрет найріднішої людини»

Мета. Розширити знання учнів про красу рідної мови, вчити складати словесний портрет людини, використовуючи якомога більше прикметників; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і повагу до найріднішої людини – до мами.

Обладнання: виставка дитячих малюнків «Моя мама», фотовиставка «Наші мами», виставка «Зробили мамині руки», проектор.

Зміст уроку

(На урок запрошені мами учнів.)

І. Організація класу.

Вчитель. Тихо-тихо всі змовкайте,

                До нас гості йдуть у клас!

                Їх ви чемно привітайте

                І впізнайте кожен з вас.

Вчитель. Хто тебе так щиро любить,

                 І вбирає, і голубить,

                 І кладе у постіль спати?

Діти.   Мати.

Вчитель. Хто стеріг тебе від злого,

                 Відмовляв собі усього, щоб тобі віддати?

Діти.   Мати.

Вчитель. Хто тебе узяв за руку і до школи на науку

                 Вів, щоб розуму навчати?

Діти.  Мати.

Вчитель. Сьогодні  до нас у гості завітали ваші мами.

 

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Мама – найрідніше і наймиліше слово для кожної людини. Хто як не мама, пожаліє, приголубить, допоможе, підтримає. Сьогодні кожен із вас складе словесний портрет самої дорогої і близької людини, найдорожчої у світі – своєї матусі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Учень читає вірш.   Не порівнюємо вас із квітами,

                                     Бо вони зів’януть.

                                     Не порівнюємо вас з зірками,

                                     Бо вони розтануть.

                                     Не порівнюємо вас із сонечком,

                                     Бо воно заходить.

                                     Ви – як матінка земля,

                                     Що добро всім родить.

2.  Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ». Складання плану.

                                      

 

ІV. Складання словесного портрета мами.

1. Опис маминих очей та волосся.

Вчитель.  Чи є в світі що світліше, як мамині очі,

                  Що все зорять за дітками, як вдень, так і вночі.

           Учень.  Як та ластівка вона, вправна і проворна.

                         Очі в неї такі чисті та ще й коса чорна.     

           Учень. Добрі материні очі… вони постійно освітлені зсередини м’яким  живим сяйвом вираження її душі. Це погляд самої щирості, самої доброти.        

(Діти розповідають про очі та волосся своїх мам)

2. Опис маминих рук.

Вчитель.  Чи є в світі що миліше, як мамині руки,

                  Що працюють для дитини щиро без принуки?

Учень.     В мами руки сонячні  і теплі, -

                Мозолів запилені медалі,

                В мами руки, мов пшеничні стебла,

                В мами руки з хліба і печалі.

Учень. Мамині руки… Не було либонь, такого, чого б вони не вміли. Начебто весь світ постійно потребував уваги й роботи маминих рук.

Учень. І завжди пахли чимось… або свіжовипраною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом. А то кропом чи петрушкою, терпким огудинням огірків, яблуками, грушками, медом  у Спасівку, а то просто вітряним осіннім полем, або морозцем і снігом, або першими весняними бруньками.

Учень. Жодної хвилини не знали відпочинку мамині руки. Знаходили роботу. Вони владарювали скрізь. Та багато в житті переробивши, вони не зупинялися. Вони шили, вишивали, в’язали, малювали.

(Діти розповідають про майстерність своїх мам, демонструючи  їхні вироби.)

(Звучить пісня «Вишиванка для мами»)

3. Опис маминої усмішки.

Вчитель. Кажуть, що на світі сонце найясніше,

                 Та всміхнеться мама – і стає світліше.

Учень.      Чарівна моя, розумна, мамочко рідненька,

                 Світить усмішка твоя, як сонце ясненьке.

( Діти розповідають, яка усмішка у їхніх мам.)

• Чи буває у мами сумна усмішка?
• Коли мама так посміхається?
• Якою можна назвати усмішку цієї жінки? (Портрет Джоконди, Леонардо да Вінчі)

4. Яке серце у матері.

Вчитель. Чи є в світі що щиріше, як серце мами,

                 Яке б’ється для дитини днями і ночами.

Учень.    Як я захворію, прийде моя ненька,

               Тільки раз погляне – мені легше стане.

                Над материнську – нема в світі опіки,

                Материнське серце, то найкращі ліки.

Учень.     Вечорами в’яже нам, книжку нам читає,

                Добре серце, добрі руки мама наша має.

Учень.     Коли б хто у світі підрахувати міг

                 Всі сльози материнські на землі,

                 Коли б хто біль, що знала кожна мати,

                 Розкласти міг на часточки малі,

                 Напевне, всім удосталь би дісталось,

                 Аби ж то кожен витримати зміг.

                 Шануймо ж наших матерів!

                 Не забуваймо! Адже й наші болі

                 Приймають матері в свої серця.

Вчитель. Скільки матерів сьогодні переживають страшні болі, чекаючи своїх синів з Донбасу. Скільки сліз виплакали матері за синами, які з честю поклали свої голови, захищаючи Україну.

Добір прикметників до словосполучення - серце матері. (Щасливе, тривожне, веселе, велике  і т.д.)

5. Опис  мами – господині.

Вчитель. Чи є в світі що дорожче, як мама кохана,

                 Що трудиться для дитини до ночі від рана?

Учень.      Мама вміє все зробити: спекти й наварити,

                  Гарно хату побілити й платтячко пошити.

Учень.       І у мене мама гарна, роботяща дуже.

                  Все турбується вона, ніколи не байдужа,

                  І наварить, і напече, і квіти догляне,

                  І на мене так любенько щоденно погляне.

Учень.      Знаю, рідна, що тобі турбот вистачає –

                  Бо хто має діток двоє, той і клопіт має.

                            Мама – добра господиня, веселої вдачі,

                            Допоможе, як звернуся, розв’язати задачі.

           Учень.     Як та бджілка-трудівниця, так моя матуся,

                            Дай тебе я поцілую й ніжно пригорнуся.

             (Діти розповідають, які мами господині.)

6. Опис мами хорошої працівниці.

Вчитель. Мама не тільки вдома гарна господиня, а й сумлінна працівниця на роботі.

Учень.      Працьовита на роботі – тебе поважають,

                  «Ти – найкраща!» - я кажу. Хай про це всі знають.

 (Діти розповідають про професії своїх мам.)

7. Опис мами – красуні.

Вчитель. А що вже красуні наші мами!

Учень.    Моя матуся рідна,  найкраща у світі –

                  Молода і дуже гарна, як вишня у цвіті.

Учень.       Ніжна мати, славна трудівниця!

                   Друг натхненний – ось яка вона!

                   Щирим серцем зір її іскриться!

                   А сама – як сонце, як весна!

V. Самостійна робота учнів.

Вчитель. Ось ми склали словесний портрет мами. Ви вже знаєте які в мами очі, і руки, і волосся, яка вона господиня, красуня, справжній друг. Зараз ви про це напишете.

(Діти пишуть твір «Портрет найріднішої людини».)

VІ. Творча робота з мамами.

Вчитель. Дорогі мами. Для вас найрідніша людина – це ваша дитина. Зараз ви спробуєте скласти словесний портрет своєї доньки чи сина. На екрані ви бачите опорні слова, які допоможуть вам у цьому.

Опорні слова.

Очі – колір, розмір.

Волосся – колір, довжина.

Носик – прямий, кирпатий, тоненький, гострий, малий, великий.

Зріст – середній, високий, низький.

Усмішка – тепла, щира, мила, хитрувата.

Руки – маленькі, міцні, пальці , короткі, товсті, пухкенькі.

(Мами пишуть твір «Моя доня» , або «Мій син».)

VІІ. Підсумок уроку.

(Діти зачитують свої твори.)

Вітають мам з наступаючим жіночим святом, тарують їм листівки та квіти).

Діти разом: Як дарунок вічної любові

                     Вам, матерям, низький уклін!

(Діти виконують пісню Н.Май «Мамочка моя»)