Урок та відеопрезентація. Тема :«Греко-перські війни»

Тема: «Греко-перські війни» 6 клас

Мета: з’ясувати  причини та наслідки греко-перських війн; сформувати уявлення про стратегію й тактику воюючих держав, розглянути перебіг подій; розвивати  навики роботи з історичними документами, співпраці в групах, формувати вміння, складати узагальнювальні таблиці; виховувати в учнів патріотизм, толерантність, демократизм.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть знати та вміти:

      1.називати причини та наслідки греко-перських війн, сформувати уявлення про перебіг відомих  битв;

      2.називати хронологічні межі та дати греко-перських війн, місця основних битв;

показувати на карті Перську державу і Грецію, перебіг греко-перських війн та місця основних битв;

      3.характеризувати діяльність видатних діячів;

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: 1. Підручник: О.Г.Бандровський, В.С. Власов Всесвітня історія. Історія України К., 2014;

2. Атлас з історії Стародавнього Світу.

3.Мультимедійна презентація  MicrosoftPowerPoint на тему: „Греко-перські війни”, ноутбук.

4. Картки з творчими завданнями для груп та додатковою інформацією.

Основні поняття: марафонський біг, стратеги, гопліти, фаланга, трієра.

Структура уроку

І. Вступне слово учителя. Повідомлення теми та мети уроку. Ознайомлення учнів з порядком роботи.

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Причини греко-перських війн.

2.Основні битви.

А) Марафонська битва.

Б) Битва при Фермопілах.

В) Саламінська битва.

ІV. Підсумки уроку та оголошення оцінок

V. Оголошення домашнього завдання.

Хід роботи:

Aut vincere, aut mori – Перемогти або вмерти.

Давньогрецька мудрість

1.Оргмомент

Слово вчителя. Доброго ранку! Привітайтеся з гостями, бо в нас сьогодні незвичайний урок, а відкритий, на якому присутні гості, сідайте.

На попередніх уроках ми з вами ознайомились зі становленням Античної грецької цивілізації. Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчення історії стародавньої Греції, та дізнаємось, які перешкоди постали на шляху Афінської та Спартанської держав у V – ІV ст. до н.е. Для емоційного налаштування на урок, пропоную переглянути відео.

 2. Мотивація: (відео)

Слово вчителя:

1) Подумайте, які  асоціації у вас виникають до слова війна?

2)Які бувають війни? (слайд 2,3)

Сьогодні ми ознайомимося з 3-мя битвами однієї давньої війни. Майже 2500тис. р. тому. Навіщо це нам?

Можливо ми зробимо для себе певні висновки з цього уроку та щось, можливо, запозичемо у греків, адже на сьогоднішній день наша держава перебуває у стані неоголошеної війни й вона змушена захищатися.

Оголошення теми уроку(слайд4)

Aut vincere, aut mori – Перемогти або вмерти! Таким лаконічним грецьким висловом ми починаємо вивчати  Грецію  класичної доби. Тема нашого уроку:  « Греко  – перські війни».

Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?(слайд 5)

Сьогодні на уроці  ми з’ясуємо, як греки змогли захистити свою Батьківщину від персів.

Проблемне питання:  Грецька перемога -  це результат  військової  муштри  чи любові до Батьківщини? Розгорніть зошити, запишіть число, класна робота, тема уроку.   3.Вивчення нового матеріалу:

1.Причини греко-перських війн 

Слово вчителя: Недаремно  ми з вами згадали про персів, адже вони   почали завойовницьку війну щодо греків.

ІІ. Актуалізація опорних знань. (слайд 6)

Запитання на повторення.Робота з атласом, картою.

Пригадайте,  яка держава була наймогутніша в 5 ст. до н.е.? (Перська)

Покажіть на карті кордони Перської держави в 5 ст. до н.е.

Визначте, які території Іонічної Греції потрапили до складу Перського царства на початку V ст. до н.е.?  (Узбережжя Малої Азії)

За якого правителя Перське царство досягало своєї найбільшої могутності?

(Найвищої могутності Персія досягла за Дарія І.)

    Таким чином ми з вами пригадали, що Перське царство досягало своєї найбільшої могутності за правління царя Дарія І.

Як ви гадаєте, яку мету ставили перед собою перси в цій битві, а яку – греки? Отже, мета персів:

1. Утвердження влади в районі Середземного моря.

2. Контроль торгових шляхів Середземномор’я.

3. Повне підкорення всієї Греції.

Мета греків: збереження власної держави (слайд7)- опорний конспект.

Слово вчителя. Пропоную вам прослухати уривок з поезії В.Малишка про початок  греко – перської війни. (слайд8)

- Перси завоювали майже всю Грецію Іонійську

Та захотіли вони мати всю землю Олімпійську.

Цар Дарій еллінам наказав здаватися,

Але Спарта, Афіни й Мілет не хотіли підкорятися.

Це дуже розгнівало перського царя,

І наказав він своїм нападать через моря…

Слово вчитель:« Якщо прокоментувати поетичні рядки, то пеpси виpiшили зaвоювaти всю Гpецiю. Цap Дapiй вiдпpaвив послiв з вимогою дaти йому «землi i води», тобто пiдкоpитися. Чaстинa гpецьких полiсiв визнaлa влaду Дapiя, але Мiлет, Aфiни i Спapтa не пiдкоpилися. У Спapтi пеpських послiв нaвiть кинули в кpиницю зi словaми: «Нехaй посли сaмi вiзьмуть собi тaм землю i воду». Непокоpa Мiлетa, Aфiн i Спapти pозгнiвилa Дapiя. Щоб дужче pозпaлити свiй гнiв, вiн нaкaзaв слузi щодня пеpед обiдом тpичi повтоpювaти йому словa: «Володapю! Не зaбувaй пpо aфiнян!»

Слово вчителя: Будь-яка війна не може відбутися без організації війська. Яка ж організація грецької та перської армії були напередодні війни в 5 ст. до н.е..(слайд 9.,10)

Організація грецької армії (випереджувальне завдання )

В Афінах 18-ти річні юнаки повинні були пройти  двохрічну військову підготовку, під час якої вони називалися ефеби.

Афінськими військами керували стратеги. Основа війська – піші важкоозброєні воїни – гопліти.

Фаланга- тісно зімкнутий стрій  піхоти

Трієра бойовий корабель з веслами, розташованими в три ряди один над іншим у шаховому порядку.

Організація перської армії(випереджувальне завдання )

На противагу грекам, перси мали Кінноту, основу війська складали перські гвардійці «бесмертні»,які  майже не мали важкого озброєння. На озброєнні перси мали Трієру бойовий корабель з веслами, на зразок фінікійців.

Робота в групах(слайд 11)

Щоб краще й оперативніше засвоїти матеріал з теми уроку ви будете працювати в 3-х групах «Марафонці», «Спартанці» та «Стратеги»; кожна з яких має окреме завдання. Час виконання якого 5-7 хв.

Таблиця «Греко-перські війни»

Завдання для І групи - „Марафонців” :

1.Опрацюйте текст на с.156, п. 2

2. Складіть розповідь:”Марафонська битва” за планом.

План

1. Опишіть хід Марафонської битви.
2. В якому році вона відбулася?
3. Хто очолював  військо Афінян?
4. Хто був перським царем підчас походу на Грецію?
5. Чому битва називається Марафонською?

                6)   Що таке Марафонський біг, чому його так називають?

Під час  розповіді необхідно використати схему, яка буде на слайді.

3.Висловіть свою думку на питання: „Чому греки перемогли?”

Завдання для ІІ групи - Спартанців”:

1.Опрацюйте текст на с. 157, п. 3, (абзац. 1,2 )

2. Складіть розповідь:” Битва  при Фермопілах ” за планом.

План

1. Опишіть хід битви при Фермопілах.
2. В якому році вона відбулася?
3. Хто очолив спартанське військо?
4. Хто був перським царем підчас походу на Грецію?
5. Чому греки поспішали зайняти оборону на Фермопілах ?
6. Чому греки зазнали поразки?

Під час  розповіді необхідно використати схему, яка буде на слайді.

3. Висловіть свою думку на питання: „Чому у Фермопільській битві прославилися не перси, які перемогли, а греки, які зазнали поразки?”

Завдання для ІІІ групи - „Стратегів”

1.Опрацюйте текст на с.158, п. 3, (абзац. 3,4 )

2. Складіть розповідь:” Саламінська битва” за планом.

План

1. Чому битва називається Саламінська?
2. В якому році вона відбулася?
3. Хто очолив грецькі поліси для боротьби з персами?
4. Чи були готові греки до другого вторгнення персів?
5. Опишіть грецьку трієру.
6. Коротко та висловіть свою думку на питання «Чому перевага персів у кількості та величині кораблів стала причиною їхньої поразки у Саламінській битві?»

Під час  розповіді необхідно використати схему, яка буде на слайді.

Звіти про роботу в групах

І група. (слайд 12) Продовжуємо слухати поезію і  визначати подальші події воєнних дій. …

 І вийшли його армія на Марафонській рівнині,    

перемогли греки персів на своїй Батьківщині.

Один воїн до Афін побіг, лише щоб сказати:

«Елліни ворогів уміють перемагати!»

Од Марафону до Афін – сорок два кілометри.

Тому, як добіг, воїн упав мертвим.

Після цього перси не вгамувались,

А в новий похід на Грецію збирались…

Слово вчитель: Як прокоментують ці рядки з поезії «Марафонці»? (слайд13)

1. Чому битва називається Марафонською? Опишіть хід Марафонської битви.

2.В якому році вона відбулася?

Відповіді учнів: (робота групи згідно плану див. вище)

Марафонська битва (робота з картою)

Марафонська битва розпочалась у 490 р. до н. е. на Марафонській рівнині — за 42 км від Афін. Табір персів налічував 20 тис. воїнів Назустріч персам вирушило грецьке військо гоплітів 11 тис на чолі з Мільтіадом. Сильні фланги афінян затиснули перських вояків із боків, а перські воїни майже не мали важкого озброєння, побоюючись оточення, залишили поле бою. Марафонська битва закінчилася поразкою персів.

Слово вчителя: 3.Хто очолював  військо Афінян?

                             4.Хто був перським царем підчас походу на Грецію?

Повідомлення

Мільтіад  — афінський полководець, стратег Марафонської битви. Мільтіад був знайомий з перською тактикою, тому битва з персам и відбулась у відкритому полі. Мільтіад скористався всіма вигодами місцеположення і, сильним натиском приголомшивши ворога, отримав над ним блискучу перемогу  при Марафоні.

Пізніше він був засуджений до штрафу в 50 талантів і, оскільки не зміг сплатити таку суму, був кинутий до боргової в'язниці, де і помер.

Слово вчителя:  Що таке Марафонський біг, чому його так називають?

Марафонський біг (слайд14)

Один грецький воїн Фіддіпід побiг з добpою звiсткою гipськими стежкaми до Aфiн. Не зупиняючись, вiн подолaв усю вiдстaнь, вбiг у мiсто, вигукнув: «Paдiйте, aфiняни, ми пеpемогли!» — i впaв нa землю меpтвий. Вiдтодi нa Олiмпiйських iгpaх зaпpовaдили змaгaння з бiгу нa 42 км 195 м нa згaдку пpо цю подiю i нaзвaли його мapaфонським бiгом.

Слово вчителя: Як підсумок, яким є  результат Марафонської битви? ( учень звітує) робота з узагальнювальною таблицею класу. (слайд 15)

ІІ група.(слайд 16) Визначимо, що трапилось далі.

…З персами – цар Ксеркс, а з греками – цар Леонід.

Через Північну Грецію персами відбувся похід.

Билися на Фермопільському проході,

Двоє славних і великих воєвод.

Та з’явився зрадник у синів Еллади.

Перейшов до персів – Батьківщину зрадив.

Перси вдарили кинджалом греків у спину

Й так греки  почали  програвати цю війну.

Греки почали втікати – себе рятувати,

Залишили трьохсот спартанців – Елладу захищати.

Так брати на своїй землі тілом полягли,

Але за свободу Греції серце віддали.

Слово вчитель: Як зрозуміли ці рядки з поезії «Спартанці»?

           1.Опишіть хід битви при Фермопілах.

           2.В якому році вона відбулася?

Відповіді учнів. (робота з картою) (слайд 17)

Фермопільська битва розпочалась в 480 р. до н. е., Ксеркс I з військом обігнувши Маліакську затоку  підступили до Фермопіл. Назустріч йому виступив Спартанський цар Леонід I з загоном 6 000 воїнів з 300 спартанців Військо персів протягом двох днів безуспішно штурмувало Фермопіли. Однак зрадник Ефіальт провів вночі загін «безсмертних» гірської стежкою в обхід позицій Леоніда I, щоб вдарити по грекам з тилу. У нерівному бою всі греки загинули.Битва при Фермопілах закінчилася перемогою персів.

Слово вчителя. 3.Хто очолив спартанське військо? (слайд 18)

                4.Хто був перським царем підчас походу на Грецію?

Повідомлення

Спартанський цар Леонід захищав з 6 тисячами воїнів (в тому числі і особистою гвардією з 300 спартанців) Фермопільский прохід. Леонід, отримавши повідомлення про зраду, врятував більшу частину війська, відправивши його вглиб країни. Щоб прикрити відступ, воїни Леоніда кинулися назустріч персам і стримували їх наступ до тих пір, поки все не полягли на полі битви. Згодом на могилі загиблих спартанців було споруджено скульптуру — пораненого лева  з таким написом: «Подорожній, повідай спартанцям про нашу загибель. Вірні законам своїм,тут ми кістками полягли».

Слово вчителя: Як підсумок, яким є  результат битви при Фермопілах? ( учень звітує) робота з узагальнювальною таблицею класу.(слайд19)

Робота з історичними джерелами (слайд 20)

Завдання.

 Поміркуйте, чому перемогу під Фермопілами здобули перси, а слава дісталась грекам?

ІІІ група.(слайд 21)

 Слово вчителя: Чи були готові греки до другого вторгнення персів? Чому битва називається Саламінська? В якому році вона відбулася?

Відповіді учнів:

Сала мінська битва (робота з картою)

Саламінська битва розпочалась в 480р.до.н.е. біля о. Саламін. Флот греків на чолі з Фемістоклом та флот персів на чолі з Ксерксом І.. Бій відбувся в вузькiй Сaлaмiнськiй пpотоцi. У нiй було бaгaто пiдводного кaмiння й мiлин. Гpецькi моpяки добpе знaли цю пpотоку, a пеpси — погaно. Сили були неpiвнi. Завдяки стратегії греків , греки перемогли

Слово вчителя:Хто очолив грецькі поліси для боротьби з персами? (слайд22)

 Повідомлення

Фемістокл народився в Афінах  За ініціативою Фемістокла був розбудований афінський порт Пірей, а кількість бойових кораблів збільшена до 200 трієр Хитpощaми вiн змусив пеpського цapя пpийняти бiй у незpучнiй для того Сaлaмiнськiй пpотоцi. Його вважають «батьком» Сала мінської перемоги. Фемістокл водночас мав таємні зв'язки із Ксерксом. Пізніше  зв'язки Фемістокла із персами були викриті і він був висланий з Афін шляхом остракізму. Помер Фемістокл за легендою — наклавши на себе руки щоб не брати участь у новій війні персів проти Греції.

Слово вчителя: Опишіть грецьку трієру.(слайд22)

Під час представлення результатів роботи використовуються слайди із зображенням портретного зображення грецького стратега Фемістокла, трієри  та схему Саламінської  битви карти „Греко – перські війни”.

Трієри   Тpiєpи плaвaли пiд вiтpилaми i нa веслaх, якi були pозмiщенi в тpи pяди (звiдси походить нaзвa). Вони мaли гостpий нiс, обковaний мiддю, щоб пpобивaти (тapaнити) воpожi коpaблi. Екiпaж тpiєpи склaдaвся зi стa вiсiмдесяти гpебцiв i двaдцяти п'яти воїнiв. Вони буле легкими на противагу великим й неповоpотким пеpським кораблям. Тому в незручній Сала мінській протоці перські кораблі pозбивaлися об пiдводне кaмiння, сiдaли нa мiлину. Гpецькi тpiєpи пpобивaли боpти перських коpaблiв своїми гостpими носaми, тpощили веслa.

Ось так події Саламінської битви описав німецький художник Вільгельм фон Каульбах (картина). З опису картини можно зрозуміти який відбувався хаос, не видно моря , все злилося, таким запеклим був бій.

Слово вчителя: Як підсумок, яким є  результат Саламінської битви? ( учень звітує) робота з узагальнювальною таблицею класу.(слайд 23)

Підсумок роботи груп:

Слово вчителя (Слайд 24). Греко-перські війни завершилися 449 р. до н. є. укладенням мирного договору. Егейське море та Іонійське узбережжя було цілком звільнено від персів. Фінікійським купцям заборонили навіть з'являтися тут. Егейське море стало вільним для грецької торгівлі. Отже, наслідки греко-перськіх війн:

       1.Під час війни з персами греки вперше об’єдналися для того, щоб захистити від нападників усю Грецію, а не лише своє рідне місто.

2. Посилилося суперництво двох найсильніших держав – Афін і Спарти.
3. Перемога мала велике значення для подальшого розвитку Греції.

Склалися умови для економічного піднесення, культурного й політичного розквіту Еллади, який розпочався в середині V ст. до н. е.

ІV. Підсумки уроку та оголошення оцінок

Слово вчитель Зараз пропоную невеличкий клоуз-тест, на скільки ви були уважними під час вивчення нового матеріалу.  Закріплення (слайд 25)

Перевіремо, яка група зможе швидше розв’язати кросворд (слайд 26,27)

Слово вчителя:Греки відчули себе єдиним народом, пізнали силу своєї єдності. Повертаємось до проблемного питання. Як ви гадаєте? Грецька перемога -  це результат  військової  муштри  чи любові до Батьківщини? Що ж ми можемо запозичити у греків в наше сучасне життя, щоб воно у нас стало мирним та кращим ( патріотизм, любов до Батьківщини, дієздатну армію для захисту держави)( слайд 28)

«Як говорили греки: «Amemus patriam, pareamus legibus - Любiмо Батькiвщину, пiдкоряймося i  законам».

Греки змогли за тривалий час боротьби вибороти власну волю та свободу, ціною величезних втрат, проявивши  себе, як справжні  патріоти та громадяни держави» 

 Оголошення оцінок

Всі ми добре попрацювали, тож підведемо підсумок. Будь-ласка, координатори груп підсумуйте оцінювання у своїх групах, також кожен учасник групи хай оцінить себе. Кожен учень буде оцінений.

Оберіть для себе той смайлик, настрій якого вам імпонує по завершенню цього уроку. (Слайд 29)

V. Оголошення домашнього завдання.

Прочитати § 32, відп. на запитання с. 159, за бажанням  напишіть твір-роздум:”Давні греки - волелюбний народ”.

Роздатковий матеріал:

Оцінювання навчальних досягнень кожній групі

Таблиця «Греко-перські війни»