Урок "Таємні коди минулого: про що мовчать монети, герби та печатки"

Кириченко Олександр Олександрович 22 жовтня 31 Відгуки відсутні

Про матеріал

Пояснювати, у чому полягає роль монет, гербів та печаток у пізнанні минулого, розповісти про походження тризуба; з'ясувати роль нумізматики, сфрагістики та геральдики при вивченні подій минулого; пояснити, яку інформацію отримують учені, досліджуючи монети, печатки та герби; з'ясувати походження головного елемента сучасного герба — тризуба; розвивати вищі мисленеві процеси (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), логічне й асоціативне мислення, пам'ять, увагу, уяву, корегувати емоційно-вольову сферу, зв'язне мовлення, розширювати пасивний і активний словник учнів; працювати з підручником та документами; сприяти розвитку навичок свідомого читання тексту, пошуку в ньому відповідей на запитання; виховувати повагу до державних символів України.
Перегляд файлу

Розробка уроку для 5-го класу


Тема. Таємні коди минулого: про що мовчать монети, герби та печатки


Мета: Пояснювати, у чому полягає роль монет, гербів та печаток у пізнанні минулого, розповісти про походження тризуба; з'ясувати роль нумізматики, сфрагістики та геральдики при ви­вченні подій минулого; пояснити, яку інформацію отримують учені, досліджуючи монети, печатки та герби; з'ясувати походження головного елемента сучасного герба — тризуба; розвивати вищі мисленеві процеси (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), логічне й асоціативне мислення, пам'ять, увагу, уяву, корегувати емо­ційно-вольову сферу, зв'язне мовлення, розширювати пасивний і активний словник уч­нів; працювати з підручником та документами; сприяти розвитку навичок свідомого читання тексту, пошуку в ньому відповідей на запитання; виховувати повагу до державних символів України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: стенд «Державні сим­воли України», карта «Світ». Власов В.С. Історія України (Вступ до історії): Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Хід уроку

І. Підготовча частина.

1.Оргмомент

2. Нервово-психологічна підготовка.

Бліц-гра «Термінологічне лото»

( вчитель показує на окремих картках терміни, а учні мають вказати значення терміну) археолог, історик…

3. Перевірка домашнього завдання

- Назвіть різновиди історичних карт

4. Актуалізація опорних знань

«Лотерея» Учні по черзі дістають папірці, зачитають запитання і дають відповіді.

Перелік можливих запитань

  1. Що таке археологія?

  2. Від якої події йде відлік часу нашої ери?

  3. Що таке хронологія?

  4. Що таке історія?

  5. Назвіть види історичних джерел.

  6. Назвіть прізвища видатних українських вчених-істориків.

ІІ. Основна частина.

1 . Оголошення теми і мети уроку.

Вчитель демонструє зображення монет, гербів, що існували в давнину. І проводить бесіду про їх значення у житті людини

2. Вивчення нового матеріалу

1. У чому цінність гербів та печаток для історії.

Учитель. Ще в сиву давнину пер­ші люди ототожнювали свої роди з певними тваринами. Зображення такої тварини ста­вало символом, який шанували всі родичі. Традиція ця збереглась і в подальші часи. Такі знаки стали мати міста, землі, держави.

Робота з історичним словничком.

Учні записують слова до словничка.

Герб — знак держави, міста, роду.

Геральдика — наука, що вивчає герби.

Тризуб — герб України, велико­князівський знак на Русі.


3. Фізхвилинка


Виростем великими (діти стають на пальці ніг, руки вгору).

Яблук нарвемо ( імітують зривання яблук обома руками).

В кошики великі (розводять руки в сторони).

Ми їх складемо ( присідають, імітуючи складання яблук).


Повідомлення учня про Тризуб

Запитання

  1. Яким століттям датуються най­давніші археологічні знахідки із зображенням тризуба на тери­торії сучасної України.

  1. Що символізував тризуб за часів Київської Русі?

  2. Яку роль виконує тризуб у су­часній Україні?

Сфрагістика — наука про печатки

Робота з ілюстраціями

Завдання учням . Подумайте, яку роль відігравали у давнину зображені речі?

Учитель. Першими, хто почав використовувати печатки, були мешканці давнього Шумеру. Пізніше з'явились персневі печатки, які відтискали у воску. У Середньовіччі використовували вислі двосторонні печатки, що від­тискали спеціальними щипцями на металевій кульці і підвішували до документа.

У XIV—XV ст. з'явились звичні зараз прикладні печатки.

Запитання

  1. Який народ першим почав ви­користовувати печатки?

  2. Які печатки використовували в Середньовіччі?

  3. Коли з'явились прикладні печатки ?


4. Про що розповідають монети та що таке нумізматика

Розповідь учителя з використанням ілюстрацій підручника на С. 32 - 33

Учитель. Розгляньте найдавніші монети.

  1. Яку вони мають форму?

  2. Що на них зображено?

Учитель. Монети з'явились у зв'язку з необхідністю обмінюватися результа­тами праці між людьми. Перші монети на території України почали карбувати не пізніше другої половини VI ст. до н. е. у грецьких містах-державах Північного При­чорномор'я. Вони мали вигляд дель­фінів і карбувалися із бронзи в стародавній Ольвії.

Робота в парах

Прослухайте вірш. Дайте відповіді на питання, порадившись у парах. Запишіть до словничка визначення нових слів.

Нумізматика

На монетах є портрети

Володарів грізних,

Сцени свят, мініатюри,

Фрагменти міфів різних.

Хто ж узнає із зображень

Давнії секрети?

Нумізматика — наука,

Що досліджує монети.

Я вам, діти дорогі,

Скажу по секрету:

Що в латині — «нумізмат»,

Нашою — «монета».

Завдання Що таке нумізматика? Якого походження це слово? Що воно означає?

Учні записують до словничка.

Нумізма — монета. Нумізматика — наука, що досліджує монети.


Повідомлення учнів про виникнення монет.

Запитання

  1. Який давньоруський князь першим розпочав карбувати власні монети?

  2. Що на них було зображено?

  3. Що спільного між златниками Володимира і сучасними ук­раїнськими монетами?

  1. Яку назву мають сучасні українські гроші?

  2. Коли вперше з'явились гривні на українських землях?


5. Узагальнення та систематизація знань

«Чи правда, що...?»

  1. Нумізматика — це наука, шо до­сліджує монети.

  2. Перші в історії людства металеві гроші з'явились у Київській Русі.

  3. Перший князь у Київській Русі, який став друкувати монети, — Ярослав Мудрий.

  4. Геральдика — це наука, що досліджує печатки.

  5. У Київській Русі тризуб був зна­ком великокнязівської влади.

  6. Герб — знак держави, міста, роду.

  7. Сфрагістика — наука, що до­сліджує печатки

  8. Перші печатки з'явились у Дав­ньому Шумері.

  9. В Українські землі печатки по­трапили з грецьких міст-держав Північного Причорномор'я.

ІІІ. Заключна частина.

1.Підсумок уроку .(Оцінювання)

2. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал на С.29 - 34, §4. Намалювати герб України та свого міста

3.Нервово-психологічне розвантаження

« Легенда про герб м. Городні».

Герб міста Городня Чернігівської області — один із найнезвичніших і найзагадковіших в українській геральдиці, адже на ньому зображено морський якір, хоча місто розташоване далеко від великих водних шляхів і моря.

Офіційний герб було затверджено 4 червня 1782 року за часів російської імперії, проте його основа базується на набагато давнішій козацькій печатці. На печатці Городнянської козацької сотні ще з 1748 року зображувався геральдичний щит, де по центру височів якір, а над ним — три восьмипроменеві зірки.

Існує дві головні версії та легенди, чому саме цей морський символ закріпився за поліським містечком:

1. Легенда про участь у морській битві (шляхетський слід):

Дослідники припускають, що якір потрапив до міської символіки з приватного родового герба одного з перших власників міста або сотенних керівників. У польській геральдиці існує шляхетський герб «Радзиц» (пол. Radzic), що походить із Німеччини. За переказами, цей знак надавався лицарям за особливу мужність і звитягу, виявлену під час морського козацького чи європейського походу та великої морської битви. Згодом цей символ перекочував на печатку місцевої канцелярії.

2. Версія про Петра І:

Місцеві народні оповіді іноді пов'язують появу нетипових для Полісся речей із подіями Північної війни на початку XVIII століття, коли шведські та російські війська проходили через Чернігівщину, а Петро І міг символічно відзначити Городню знаком, пов'язаним із його захопленням морською справою та флотом. Проте історичного підтвердження ця версія не має і залишається суто народним міфом.