Урок ": «Таємниця блакитної квітки» ( Основні ознаки романтизму як напряму в літературі та мистецтві початку ХІХ ст.)

Розгорнутий конспект інтегрованого уроку в 9 класі

 (зарубіжна  література, українська література   та мистецтво)

(Підготувала Вижга Валентина Григорівна, вчитель зарубіжної літератури.

Філія заклад середньої освіти І-ІІ ступенів с. Писарівка опорного навчального закладу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Клембівка Ямпільської міської ради Вінницької області»)

Дана розробка допоможе педагогам провести інтегрований урок із зарубіжної та української літератури, музичного мистецтва та мистецтва в 9 кл. з теми "Романтизм." Матеріали уроку допоможуть учням зрозуміти специфіку романтичного світосприйняття й засвоїти естетичні принципи романтизму,  багатство й розмаїття літератури та мистецтва романтизму, ознайомитись із найвидатнішими представниками напряму;  розвивати навички  аналізу художнього твору й твору мистецтва, критичного мислення, вміння розрізняти і порівнювати  явища, характерні особливості творів літератури та мистецтва; виховувати оптимістів, справжніх романтиків, сильні особистості, що рішуче долають життєві випробування, негативне ставлення до егоїзму та бездуховності.

Тема:   «Таємниця блакитної квітки»

 (  Основні ознаки романтизму як напряму в літературі та  мистецтві початку ХІХ  ст.)

Мета: ознайомити учнів з особливостями романтизму як літературно-мистецького напряму першої половини 19 ст., допомогти засвоїти естетичні принципи романтизму; показати багатство і розмаїття літератури та мистецтва романтизму, ознайомити з найвидатнішими представниками напряму; розвивати навички  аналізу, критичного мислення, вміння розрізняти і порівнювати  явища, характерні особливості творів літератури та мистецтва; виховувати оптимістів, справжніх романтиків, сильні особистості, що рішуче долають життєві випробування, негативне ставлення до егоїзму та бездуховності.

Т и п   у р о к у: вивчення нового матеріалу.

О б л а д н а н н я:  мультимедійна презентація до уроку;  презентація «Софіївка»; звукозапис музичних творів  Ф. Шопена, Л. В. Бетховена,  пісні на слова М. Петренка «Дивлюсь я на небо», репродукції картин художників-романтиків.

Е п і г р а ф:  

  Розум може помилятися, серце  ніколи.

                                                                                                       Ж.-Ж. Руссо

Хід уроку

Вчитель зарубіжної літератури.

І. Психологічне налаштування.

Кажуть, людина-унікальна істота. А що ж робить її унікальною?  (Внутрішній світ).  В одній миттєвості бачити вічність, у піщині – величезний світ, в одній жменьці – безмежність, у чашечці квітки – небо.  Я бажаю вам цього на уроці. А ще бажаю гарного настрою, плідної праці, а також взяти для себе щось цікаве і корисне, збагатитися життєвим досвідом і, звичайно, поділитися тим, що ви дізналися, готуючись до сьогоднішнього уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

С л о в о   в ч и т е л я.

Вивчення літератури ХІХ ст. ми почнемо з того, що познайомимося ще з одним літературним напрямом і його представниками в різних видах мистецтва, постараємося зрозуміти, чому на зміну епосі розуму прийшов новий напрям у мистецтві – романтизм.  Ми зануримось у цей світ  – «чарівний світ, зітканий з туману та ілюзій». Урок про романтизм ми   назвемо образно: «Таємниця Блакитної квітки».  Чому?  Образ Блакитної квітки – витвір фантазії німецького письменника-романтика Новаліса – є символом романтичної мрії та романтизму взагалі. Отже, спробуємо разом розкрити таємницю цієї чарівної квітки.

Робота з епіграфом.

-Уважно прочитайте епіграф, прокоментуйте слова Руссо. Як вони стосуються напряму романтизм?

(Серце – символ людських почуттів, часто людина інтуїтивно відчуває те, чого напевне не знає. Митці – романтики звертаються до людських почуттів, а не до розуму, як, наприклад, класицисти.  Культ почуттів – визначальна риса романтизму.)

-Згадайте відомий вираз письменника 20 ст., в якому проголошується подібна думка.

(«Добре бачить тільки серце, найголовнішого очима не побачиш»). (А. де Сент-Екзюпері).

ІІІ. Подача необхідної інформації.

1. Повідомлення групи учнів – «істориків» про соціально-історичні особливості епохи.
2. Міні-лекція вчителя (учні складають тези).

Вчитель:

- Розглянемо ОС-«Романтизм» ( на кластері).

Визначимо основні риси напряму:

Різка незадоволеність дійсністю,         Внутрішній світ людини, її             Авторське                                                                                                                                                         

                                                                         почуття                                  ставлення в творі            протиставлення їй мрії

РОМАНТИЗМ

Фантастика, фольклор,                     Нові жанри                    Романтичний герой

минуле, природа

    Романтичні герої завжди в конфлікті з суспільством. Вони вигнанці та мандрівники, самотні, розчаровані, кидають виклик несправедливому суспільству та перевтілюються на бунтарів. До зіткнення з похмурою реальністю вони прагнуть подвигу та мають бажання перебудувати світ. Зрозумівши, що світ змінити не можна, герой більше не прагне подвигу, зате все одно щоразу наражається на небезпеку.            

- Назвіть видатних письменників і поетів-романтиків різних країн:

Німеччина – Гофман, Гейне

Англія – Байрон, Шеллі

Франція – Жорж Санд, П. Меріме

 Польща – Міцкевич, Словацький

Росія – р. тв. Пушкіна, Лермонтова.

США – Ф. Купер,  Г. Лонгфелло.

  В ч и т е л ь зарубіжної літератури. Яскравим був життєвий і творчий шлях англійського поета Дж. Байрона,  російського М. Лермонтова, польського Адама Міцкевича, німецького Генріха Гейне.  Їхні життя  схожі на метеорити, що, спалахуючи полум’ям у небі, миттєво згорають. Вони прожили недовге, але героїчне життя, як справжні романтики, залишили після себе багату літературну спадщину, що стала безцінною скарбницею в царині світової літератури. Схожі їхні долі, схожі їхні твори за ідейним змістом і величним пафосом.

У ч е н ь. День народження Байрона  відзначають в Англії як національне свято. Джордж Байрон, славний син цієї країни, проклав дорогу новому напрямку – романтизму, став ідеалом для багатьох поетів світу і виразив мрії і надії цілої епохи. Його любили і ненавиділи, ним захоплювались і його переслідували. Він прожив дуже коротке і дуже яскраве життя. Байрон  гостро відчував себе людиною переломної епохи. Волелюбний дух поета втілений у його віршах і поемах. Після закінчення університету Байрон подорожував країнами Середземномор′я, побував у Португалії, Іспанії, Греції, Туреччині. В цих країнах точилася боротьба за визволення народів від іноземного панування. Враження від побаченого сприяли формуванню в Байрона волелюбного духу. Поет помер у 36 років, як ще у 1801 році напророкувала його матері ворожка. Як і його батько, у 36 років. Усі Байрони помирали приблизно в цьому віці. Життя і творчість Байрона оцінювали по-різному. Одні вважали, що його поезія створена на загибель людства, інші називали його титаном Прометеєм. Познайомившись з його поезією, дізнавшись про його долю, ви зможете зробити свої висновки.

У ч е н ь. Коли я почув біографію Байрона, мене вразили в ній деякі факти, а саме: вміння створити себе, вдосконалювати; захоплення спортом, адже він був вершником, плавцем, стрільцем, боксером, гравцем у крокет, він переплив Дарданельську протоку за 1 год. і 10 хв.; мав здібності до мов: знав грецьку, латинську, італійську, французьку, турецьку, вірменську мови; за коротке життя створив багато різних за жанром творів, брав участь у боротьбі за незалежність Греції.

Учень. Байронівські думки, спостереження від побаченого втілилися в ліро-епічній поемі «Паломництво Чайльд-Гарольда».  Юний аристократ Чайльд-Гарольд чимось схожий на автора. Його не радують ні слава, ні багатство. Герой тікає від аристократичного світу. Він сподівається знайти спокій та розраду у мандрівці до далеких країн.   Герой Байрона  не знаходить утіхи в рідному краю, страждає від самотності. Але юнак бачить, мандруючи іншими країнами, як народи борються за свою свободу, гинуть за її щасливе майбутнє.

У ч и т е л ь зарубіжної літератури.

З появою поеми «Паломництво Чайльд –Гарольда» ввійшло в літературу поняття «байронічний герой».

-Хто ж такий – байронічний герой?

(Образ самотнього бунтаря, який розчарувався в житті та страждає. Людина з високою і ніжною душею).

У ч е н ь.

       У грудні 1814 року був написаний цикл «Єврейські мелодії». До цього циклу входить знаменитий вірш  “My soul is dark”, покладений композитором Натаном на музику.  Сюжет вірша близький за змістом до епізоду із Старого Заповіту: у Книзі І Царств йдеться про першого царя ізраїльтян Саула, який страждав на напади божевілля. Йому розказали про Давида, хлопця років 16. Пастуха, який вправно грав на гуслях. Давид грав на гуслях  і душу Саула покидав темний дух.

    Вірш “My soul is dark” недаремно називають  перлиною творчості  Байрона. Однією з багатьох поетичних перлин, що хвилюють серця читачів майже 200 років! 

    (Учень читає напам′ять вірш англійською мовою).

(Звучить пісня на музику Натана “My soul is dark”).

У ч и т е л ь зарубіжної літератури.

Діти, скажіть, чи вдалося композитору передати настрій вірша?  Які ноти звучать у пісні?  (трагічні, сумні, але вкінці вірша У Байрона звучить віра в те, що мистецтво таки переможе тьму душі.)

And break at once – or uied to song.

У ч и т е л ь зарубіжної літератури.

Вірш Байрона «Душа моя темна» переклав російський поет М. Лермонтов. Його поетичний талант  сформувався під сильним впливом байронівського романтизму, близького йому за духом. Він знав і перекладав вірші Байрона, серед них і «Душа моя мрачна».

Душа моя мрачна.

Скорей, певец, скорей!

Вот арфа золотая.

Пускай персты твои,

Промчавшися по ней,

Пробудят в струнах звуки рая…

Бесіда.

-Які почуття викликав у вас ліричний герой вірша?

-Чому, на вашу думку,  Лермонтов переклав цей вірш?

(Життя їхні  і вірші були схожі)

-В чому схожість поезії?

(Пафос боротьби, нескореності, волелюбні мотиви, ліричний герой – бунтар, розчарування  романтичного героя в суспільному устрої, конфлікт між мрією і дійсністю.)

Життя Лермонтова  було миттєвим, як спалах блискавки на грозовому небі. Він не дожив до 27 років.

У ч е н ь.

У вірші «Нет, я не Байрон, я другой» він спростовує сліпе наслідування  його творчості, і розкриває особливість свого стилю:

Нет, я не Байрон, я другой,

Еще неведомый избранник,

Как он, гонимый в мире странник,

Но только с русскою душой.

Я раньше начал, кончу ране…

Він передрікає свою трагічну долю.

У ч и т е л ь зарубіжної літератури.

Романтичні мотиви яскраво відображені в відомих поемах Лермонтова «Демон» і «Мцирі».  Герой поеми «Мцирі» -  волелюбний  юнак, який мріє про волю, втрачену  батьківщину. Ще дитиною він був розлучений з родиною. Полонений, потрапляє в монастир. Одного разу, вночі,  Мцирі  тікає, хоче знайти свій дім, рідний край, але йому не вдалося здійснити свою мрію. Знесилений, він знову опиняється  біля стін ненависного йому пристанища. Юнак помирає, але не скоряється долі,  він щасливий тим, що декілька днів провів на волі серед дикої природи. Він зізнається у сповіді ченцеві:

Ты хочешь знать, что делал я

На воле? Жил – и жизнь моя

Без этих трех блаженных дней

Была б печальней и мрачней

Бессильной старости моей.

Помираючи, Мцирі просить поховати його там, звідки він міг би бачити Кавказ:

Там положить вели меня.

Сияньем голубого дня

Упьюся я в последний раз.

Отсюда виден и Кавказ.

Кавказ – символ нездійсненної мрії, волі, свободи, про яку мріяв Мцирі.

У ч е н ь.

            Люблю я і терплю страждання,

Дивлюсь на бідну батьківщину,

 Як син той на отця, прикутого до плахи,

 я чую біль свого народу.

(Поема «Дзяди»).

Автор цих полум’яних рядків – справжній патріот багатостраждальної Польщі. Його ім′я – Адам Міцкевич. Польща, Росія, Україна, Італія, Німеччина, Франція – кожна з цих країн могла б виборювати собі право називатися  його батьківщиною. Доля принесла йому багато випробувань, але сам він не прагнув ніколи спокою.

О молодосте! Крила дай мені,

Щоб зринути в краї прегарні…

Але де б  він не був, його думки завжди линули додому, до рідної Польщі.  Подорож Кримом на лоні прекрасної природи цієї землі богів і поетів дає поштовх творчому натхненню, але навіть краса не змогла вгамувати сум за батьківщиною.

У ч е н ь.

    Погляди його ліричного героя   звернені до батьківщини, покинутого надовго рідного краю. Лише тут «провідна зірка у вишині» змушує замислитися над скороминущістю життя, над примхами долі. Все, на чому зупиняється зір ліричного героя, «десь линуть журавлі», які завжди повертаються додому, сокіл, який літає, де забажає, лише посилюють ностальгію за батьківщиною. У своїх образах-символах  ліричний герой шукає щось своє, рідне, яке є в нього на батьківщині. Його пейзажі – це не лише прекрасні картини природи, а й можливість осмислити життя людини і природи, зазирнути у внутрішній світ людини.

(Учень читає напам′ять уривок із поеми «Дзяди»  на польській мові).

В ч и т е л ь зарубіжної літератури.  Серед імен поетів-романтиків хочу назвати ім’я Генріха Гейне, який одного разу порівняв своє серце з дивовижною тропічною квіткою, яка розквітає один раз на сто років. І дійсно, відомий німецький поет, яскравий талант якого розквітнув на початку ХІХ ст., є визначним майстром світового рівня.  Його поезія стала вищим досягненням німецького романтизму. Без кохання немає щастя, без щастя неможливе життя — це кредо ліричного героя Гейне.

(Звучить напам׳ять один із віршів поета).

Висновок.

Таким чином, романтики не заперечують існування об׳єктивної реальності, але вони намагаються описати цю реальність через власний суб׳єктивний погляд. Вони вміло і тонко створювали картини природи. Але головним у цих картинах був не опис пейзажу. Людина і світ – ось що передусім хвилювало романтиків. Поети прагнули  свободи почуттів. А одне з почуттів назвуть світовою скорботою, маючи на увазі незадоволення оточуючим світом і мрію про героїку, про життя з духовними ідеалами. Романтизм став відповіддю на глибоке розчарування в своєму часі.

-Отже, що ж нового внесли поети – романтики в літературу?

(Кожна людина – це індивідуальність, об′єктивність переживань, увага до внутрішнього світу людини, природа – помічник у розумінні свого внутрішнього світу).

У ч и т е л ь   мистецтва. Романтизм проявився і в  мистецтві. Художники-романтики бачили світ контрастним, динамічним, постійно мінливим. Перед вами картина німецького художника Каспара Давида Фрідріха «Мандрівник над морем туману». Живописець сказав: «Художник має малювати не тільки те, що він бачить перед собою, але й те, що він бачить всередині себе». Визначними художниками – романтиками цього часу вважають Ежена Делакруа  (картина  «Свобода, що веде народ»), Франціско Гойя, Брюллова, Тропініна,  Кіпренського. На картині Делакруа – один з головних символів романтиків – свобода, свобода у всіх її проявах.

У ч е н ь.  Найяскравішим представником романтичного напряму вважають російського художника І. Айвазовського. Розгланемо його картину «Дев׳ятий вал». Риси романтизму чітко проявляються в картині «Дев׳ятий вал», в якій показано мужність і стійкість людини. Герої полотна зображені в винятковій ситуації. Переживши  аварію корабля, вони продовжують боротися з грізною стихією і шукають порятунку на уламках корабельної щогли. Піднімаються гребені бурхливих хвиль. Одна з них, наймогутніша, дев׳ятий вал,  ніби намагається поховати людей в пучині моря. Але страшна ніч уже позаду, сходить сонце. Воно вступає в союз з волею людини, яка перемагає могутність  бурхливої стихії.  Сонячні промені розфарбували важкі хвилі всіма кольорами веселки: жовтим, оранжевим, рожевим. Мажорна  кольорова гама звучить гімном мужності людей і вселяє надію на їх порятунок.

В ч и т е л ь мистецтва. Художники – романтики часто зверталися до зображення  картин природи, океану, моря, бурі.  Але   чи не  основна риса романтизму – культ краси. Особливо це позначилося на  жіночих портретах. Художники зображують красунь спокійними, мрійливими, натхненними, душевно чистими, з почуттям гідності. Це  особливо помітно  на полотнах Тропініна.

(Перегляд картин).

Висновок.

-Назвіть особливості романтичного мистецтва.

(для нього характерні революційний пафос, самобутність, романтична фантастика, нові засоби виразності).

В ч и т е л ь мистецтва.

       Найбільш витонченим видом  мистецтва є музика. Кожен із нас не раз насолоджувався звуками музики. Для кожного музика – це щось особливе. У кожного вона викликає свої почуття. Що таке музика?  З чим вона асоціюється у вас? ( Назвіть слова-асоціації). Через музику, як і через будь-яке інше мистецтво, ми можемо сприймати світ, відчувати його по-іншому, по-новому. Вона   віддзеркалює тонкі порухи душі, що втілюються в звуках, здатна глибоко і проникливо розкривати багатий світ людських переживань. Тому не дивно, що з-поміж видів мистецтва, якими захоплювалися романтики, музиці належала пріоритетна роль. Адже музика — голос серця, здатна передавати все розмаїття почуттів і вражень від навколишнього світу. Музика романтиків – це перш за все  вираження їхнього внутрішнього світу, почуттів, мелодія їхньої душі. Культ почуття приводив до утвердження в музиці переваги  почуття над розумом («Розум помиляється, почуття - ніколи», - говорив Шуман).  Найвідоміші композитори-романтики: в Італії – Паганіні, Верді, в Німеччині – Шуман, Шуберт, Бетховен; в Австрії – Моцарт; в Польщі – Фредерік Шопен.

«Музика повинна викресати вогонь з людських сердець» - ці слова належать одному з найбільш шанованих світових музикантів Людвігу ван Бетховену. Тому, хто хоча б раз чув його геніальні твори, майже неможливо повірити в те, що більшість з них Бетховен написав в умовах повної втрати слуху.

(Звучить «Місячна соната» Бетховена).

В ч и т  е л ь  мистецтва.

- Чи відома вам музика, яка щойно прозвучала?

У ч е н ь.  Так, це відома всім «Місячна соната» Людвіга ван Бетховена – видатного німецького композитора, піаніста, диригента. Бетховен написав цей твір під впливом глибокого почуття до Джульєтти Гвіччарді, якій присвячена соната.  Це почуття стало джерелом гірких розчарувань, тяжких душевних переживань композитора.  До речі, «Місячна соната», кажуть, зовсім не «Місячна», і Бетховен дуже здивувався, дізнавшись, що твір має таку назву. Сам маестро задумав написати «Сонату в дусі фантазії» і присвятити її черговій коханій Джульєтті Гвіччарді. Назву «Місячна» їй присвоїв його друг Людвиг Рельштаб.

Вчитель мистецтва. Але найвідомішим твором Бетховена можна впевнено назвати фортепіанну мініатюру «До  Елоїзи». Прислухайтесь, може це Любов? Може, саме так лірично, ніжно композитор уявляв собі, як освідчується  своїй далекій коханій? Може, це надія на взаємність або радість від передчуття недалекої зустрічі з коханою? Згодні? Прослухаємо цей твір.

( Звучить твір « До Елоїзи»).

У ч е н ь. «Недостатньо просто жити – потрібно прожити долю»,- писав французький письменник Альбер Камю. Шопена доля зазначила печаткою геніальності, а сучасність залишила в його свідомості неминущий слід. Історія життя великого польського композитора Фредеріка Шопена  чіпає до глибини душі. Цей незвичайно обдарований, чарівний романтик з вишуканими манерами і чутливим серцем за всі відведені йому небесами недовгі роки життя по-справжньому так і не відчув справжнього щастя. Він завжди був улюбленцем публіки і об׳єктом чарівності шанувальниць, які те й робили, що засипали його дорогими подарунками. Однак в особистому житті цей натхненний лірик був глибоко нещасним – його серце розривав біль, туга за Батьківщиною, муки від страшної хвороби і нещасного кохання.

  Наприкінці 20-х років 19 століття  своєї зрілості досяг талант Фредеріка Шопена. Він був визнаний кращим піаністом світу. Ноктюрни, етюди Шопена - кожний по-своєму виражає цілу історію  різних печалей, ностальгії, розлуки,  кохання, любові, співчуття і краси, в них переливаються гами емоцій і почуттів.  Вони символізують образ рідної Польщі, палку любов до Батьківщини, адже композитор тривалий час змушений був жити далеко за її межами. Шопена називають «душею фортепіано», тому що його поетична одухотворена музика передає найтонші порухи душі.

Вчитель  мистецтва.

Фредерік Шопен – «музичний геній». А яким він залишався в приватному житті?  Він  залишався сам на сам зі своїм смутком, ніколи не відкривав нікому душу.

Учень. На одній із світських вечірок Шопен познайомився із французькою письменницею Жорж Санд. Завжди в чоловічому костюмі і з сигарою в зубах -  саме такою побачив її Шопен в день першої їхньої зустрічі. Магія його музики і сміливість її романів - це плоди любовного союзу двох талановитих людей, так не схожих один на одного: мужньої  жінки-письменниці  Жорж Санд і по-дитячому вразливого композитора Фредеріка Шопена. Їхня історія оповита таємницями і домислами, їм судилося розлучитися, але навіть на смертному одрі Шопен думав про неї. Натури дуже різні і складні. Це був тип людей, які могли зректися чого завгодно, але не власного я. Одним із найінтимніших музичних творів є його «Вальс до дієз мінор».

( Звучить вальс).

У ч и т е л ь  мистецтва.

-Чи відчули ви романтичність прослуханої музики? У чому вона проявляється?

 -Які почуття, настрої вона передає?

-Які трагічні ноти звучать у вальсі?  (почуття незадоволення життям, нещасливе кохання до Жорж Санд, розпач і безнадія).

Висновок.

•  Отже, яку роль відіграла музика в житті романтиків?

(музика – голос серця – здатна передати життя людської душі, відкрити в звуках світ почуттів, настроїв, думок).

-Що ви дізналися про один із найкращих парків Європи?

- Спробуйте визначити риси романтизму в цьому рукотворному храмі природи.

(«Софіївка» – дендрологічний і ландшафтний парк в Умані, що на Черкащині. Йому виповнилося майже 220 років. Його називають «уманським дивом» або «царициним садом». Він постав як  романтичний подарунок відомого магната графа Фелікса – Станіслава Потоцького коханій дружині Софії. Силами кріпаків за кілька років на пустирищі було споруджено  справжнє диво: фонтани, водоспади,  каскади, прокладено алеї, насаджено екзотичні дерева. Народні умільці робили з граніту та гіпсу прикраси для архітектурних споруд.  Із Франції та Італії  були привезені скульптури. «Софіївка» - взірець паркового та архітектурного мистецтва доби романтизму.

Перегляд презентації «Софіївка»,  підготовленої учнем.

У ч и т е л ь української літератури:

На етнографічній основі, живленій новими літературними віяннями з Західної Європи, передусім творчістю Байрона, В. Скотта, В.Гюго,

 А. Міцкевича та інших митців, з’являється український романтизм. Це було повернення до правди, простоти і народності. Українських письменників-романтиків цікавлять виняткові характери, що діють у виняткових обставинах, та внутрішній світ персонажів. Ідеал українських романтиків – духовно багата особистість, яка шукає гармонії своєї душі з людьми, природою, світом.

-Назвіть  найбільш відомих представників романтизму в українській літературі.

          (П. Гулак-Артемовський, М.Костомаров, М.Петренко, Є. Гребінка).

Учень. П. Гулак-Артемовський був викладачем Харківського університету, викладав історію, географію і статистику. Згодом став професором цього університету. Був блискучим оратором і на його лекціях завжди було багато слухачів навіть з інших факультетів. Він ніколи не читав з конспектів, умів зацікавити студентів і  утримувати їхню увагу. Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації балади П.Гулака-Артемовського  „Рибалка”. Письменник вказував на причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою твір Йоганна Вольфганга Гете „Рибалка”: „Хотів спробувати, чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені».

(Учень читає напам׳ять баладу «Рибалка»).

Вчитель української літератури.

 Багато творів  М. Петренка стали народними піснями і романсами.     Один із них – «Дивлюсь я на небо…»  Тема поезії – відтворення страждань, розпачу, суму ліричного героя, який не зазнав щасливої долі на землі, тому вважає, що зміг би знайти розраду і спокій, коли зможе літати як сокіл. В вірші звучить  утвердження свободи особистості як найбільшої  цінності людського життя, яка притаманна кожній людині.                

 Послухайте в виконанні   О.Малініна пісню-романс „Дивлюсь я на небо...”

Вчитель зарубіжної літератури.

Романтики не виділяли межу між видами мистецтв. В романтичних творах спостерігаємо взаємодію поезії, музики, живопису, а також архітектури. Говорячи про прагнення  ліричного героя поезії М. Петренка до неба, не можна не згадати Спасо-Преображенський храм, що знаходиться в с.Мошни Черкаської області. Високою дзвіницею, подібною до англійських готичних храмів, церква, як і ліричний герой поезії, ніби прагне до неба. Споруджена вона протягом 1830 -1840 років за проєктом архітектора Г. Торічеллі на кошти відомих меценатів Браницьких. Збудована церква в романтичному стилі.

(Демонстрація Спасо-Преображенського храму).

IV.Узагальнення вивченого на уроці матеріалу.

Вчитель зарубіжної літератури.

– Що ви з’ясували для себе про нову епоху - Романтизм?

- Погляди романтиків на життя, мистецтво, людину?

- Чи зможемо ми тепер розкрити таємницю Блакитної квітки?

(Відповіді учнів).

Вчитель зарубіжної літератури.

 «Що таке життя без свободи?» – писав поет-романтик Л. Тік. Так, романтики не могли жити без свободи, без вільного польоту фантазії. Свобода необхідна була для романтиків і в житті, і в коханні, і в мистецтві. Саме це визначає значимість романтизму.

-Як ви вважаєте, чи є актуальною творчість романтиків сьогодні?

(Відповіді учнів).

Висновки.

 Так, я погоджуюся з вами. Творчість романтиків є актуальною і сьогодні. Романтики відстоювали свободу особистості як основу життя. Вони виступали за щирі людські стосунки, не сприймали лицемірство, брехню, насилля, прагнули до краси, цінували людину за її особистими якостями. В творах романтиків зображується світ краси та мрії, в якому панують і добро, і справедливість, і довершеність, і таємниця. Це світ наших бажань та ілюзій.

- Складіть сенкан до слова «Романтизм».

V.Рефлексія.

Вчитель зарубіжної літератури.

Прийом «П׳ять відкриттів уроку»:

Ось і закінчується наш урок. Я пропоную вам  подумати над тим, які відкриття кожен із  вас зробив для себе на уроці. Закічіть фразу:

-На уроці відкрив для себе….

-Сьогодні мене здивувало….

-Виникли несподівані думки про….

-Сьогодні на уроці я дізнався (як, що)….

-Сьогодні я зрозумів, що….

• Пропоную послухати вальс Шопена, щоб ще раз відчути естетичну насолоду хвилюючої і ніжної романтично - пристрасної музики.

(Звучить «Весняний вальс» («Музика раю») Ф. Шопена).

(На фоні музики):

 -Я думаю, що нові знання, які ви отримали про добу Романтизму, збагатять ваш світогляд і допоможуть ще раз усвідомити один із головних постулатів романтизму: людина – найвища цінність, здатна одухотворювати дійсність.

VI. Домашнє завдання.

Підготувати відеопрезентацію «Специфіка німецького романтизму. Генріх Гейне».