Тема: Тарас Григорович Шевченко .Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»)
Мета : Поглибити знання учнів про життя Т.Г.Шевченка ; розвивати вміння виразного читання ; формувати навички роботи з текстом; виховувати почуття пошани до творчості Кобзаря на уроці.
Обладнання : портрет Т.Г.Шевченка ; Авраменко О.М. Українська література . Підручник для 6-го класу – К.:Грамота , 2006-296с.; словничок, комп’ютер , мультимедійна дошка .
Тип уроку : комбінований .
Епіграф :
Він був сином мужика –
і став володарем в царстві Духа.
Він був кріпаком – і став велетнем
у царстві людської культури.
(І.Франко «Присвята»)
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Оголошення теми , мети уроку .
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Звернення до епіграфа (вчитель зачитує слова І.Франка)
Бесіда :
- З якої сім’ї походив Т.Шевченко?
Яке значення в культурі має постать Т.Шевченка?
Як І. Франко ставився до творчості Т. Шевченка?
Слово вчителя : Про нашого геніального поета сказано багато . Однак перечитуючи твори Великого Кобзаря , ми щоразу відкриваємо для себе щось нове.
Вже 200 років від дня народження поета , а його творчість актуальна й нині . Вона написана живою народною мовою і пронизує в саме серце.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Кросворд «Шевченко» (за домашнім завданням : прочитати підручник с.46 – 48, усвідомити прочитане )...........
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Теорія літератури:
1.1. Ліричний твір, лірика (від гр. lirikos — музичний, наспівний) —
1) Один з трьох основних родів літератури (поряд з епосом і драмою), що відображає життя, показуючи окремі переживання людини, її думки, почуття, викликані певними життєвими обставинами.
- 2) Сукупність творів цього роду поезії. Залежно від характеру розрізняють основні види: гімн, ода, послання, сонет, романс, елегія. За змістом розрізняють лірику громадсько-політичну, філософську, любовну, пейзажну, інтимну. Ще — ліричний твір.
1.2. Строфа (гр. strophē) — (повертання) — сполучення двох чи кількох віршованих рядків, об’єднаних системою рим та загальною інтонацією або тільки загальною інтонацією. Залежно від кількості рядків розрізняють двовірш (дистих), тривірш (терцет), чотиривірш (катрен), п’ятивірш, шестивірш (секстина) та ін. Строфа — це найбільша римована одиниця у віршованому творі. Існує й однорядкова строфа — одновірш.
Опрацювання вірша Т.Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море …»)
2.1. Слово вчителя: «Думка» («Тече вода в синє море …») – один із перших віршів Т.Шевченка , що дійшов до нас . Написаний 1838р. у Петербурзі . Назву – жанрове визначення «Думка» - поет дав творові в «Кобзарі» 1860р. Тема «Думки» - пошук долі молодим козаком . Подібні мотиви й образи можна знайти в народних піснях .
Сюжет твору має три частини : знайомство з ліричним героєм - козаком, його роздуми , підсумки роздумів.
У вірші звучать близькі Шевченкові мотиви чужини, неможливості повернутися на Батьківщину .
2.2. Ідейно-художній аналіз вірша «Думка»
Тема: зображення суму, туги козака за рідним краєм, батьком, ненькою старою, молодою дівчиною під час перебування далеко на морі.
Ідея: співчуття козаку, який повсякчас сумує за милою країною ("думав доля зустрінеться, а спіткало горе").
Основна думка: наймилішим для кожної людини є те місце, де вона народилася, живе, – батьківська хата, люди, природа, і коли втрачається це все, то відчуваєш себе нещасним, самотнім.
Відповіді на запитаннями:
Словникова робота.
Доля – вибір життєвого шляху.
Козаки – це вільні люди, що над усе любили волю, свободу, рідну мову, землю. Козаки – це воїни, хлібороби, господарі, поборники вільної України.
Національна свідомість –- почуття відповідальності за свою країну, націю.
Терен – кущ з колючками.
Робота у групах.
1 група.
Складіть асоціативний кущ до слова Батьківщина (що втратив козак):
2 група.
Випишіть у зошити образи твору: мре (життя), доля, думка, батько, ненька, молода дівчина, чужина, журавлі (душа людини), шляхи биті, терни (неможливість повертатися)
3 група.
Знайдіть художні засоби у творі.
(Епітети: синє море, шляхи биті, неньку стареньку, молоду дівчину. Метафори: грає море, грає серце, думка говорить, шляхи биті, заросли тернами, спіткалося горе. Риторичні запитання: Куди йдеш не спитавшись? Окличне речення: Тяжко з нами жити! Фразеологізми: піти світ за очі, биті шляхи.
VI. Закріплення знань, умінь і навичок.
1. Розгадайте кросворд.
|
1 |
У |
к |
р |
а |
ї |
н |
а |
|
|
|
|
||
|
2 |
К |
о |
з |
а |
к |
|
|
|
|
|
|
||
3 |
Н |
а |
ц |
і |
о |
н |
а |
л |
ь |
н |
и |
й |
|
|
|
4 |
Б |
а |
т |
ь |
к |
і |
в |
щ |
и |
н |
а |
||
|
|
|
5 |
К |
о |
б |
з |
а |
р |
|
|
|
||
6 |
Ч |
е |
р |
н |
е |
ч |
а |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
7 |
С |
о |
ш |
е |
н |
к |
о |
|
|
||
|
8 |
П |
о |
р |
т |
р |
е |
т |
|
|
|
|
||
VII. Підсумки уроку. Оцінювання.
Рефлексія.
– Я замислився над ....
– Я вирішив, що ....
– Я звернув увагу на....
Обговорення епіграфа уроку.
– Що ми можемо сказати про поета, який віддав своє життя служінню рідній землі.
Закінчіть речення "Цей твір навчив мене...".
VIII. Домашнє завдання.