Тема: Тарас Шевченко – художник

 

Мета : ознайомити учнів  з мистецькою спадщиною  Т.  Шевченка, визначити його роль в розвитку художнього мистецтва, показати шляхи становлення  як художника;

          розвивати вміння робити узагальнення, висновки, презентувати  проекти; уміння  помічати суттєві деталі;

          виховувати почуття шанобливої пам ’яті  до великого сина України -             Т. Шевченка.

 

Обладнання: репродукції картин художника, малюнки, написані  Т.Шевченком, альбом “Шевченко – художник”,  учнівські  проекти    “Періоди художньої творчості поета”,   мікрофон, мольберт, пам’ятки.

 

Тип уроку :  інтегрований урок української  літератури та образотворчого мистецтва з вивчення нового матеріалу.

 

 

                                                       Хід уроку

І Організація класу.

ІІ Перевірка домашнього завдання.

 На минулому уроці  ми розглядали інтимну лірику Т.Шевченка. .

Свої враження від останнього кохання Т.Шевченка творча група класу підготувала у вигляді інсценівки.

Послухаємо їх.

Інсценівка про кохання Т. Шевчекнка і Ликери.

Інсценізація «У знайомої поміщиці...»

(За столом сидять дві пані і кепкують з портрета Т.Шевченка)

I пані:

Ви тільки дивіться, які вуса... У-ухі.

II пані:

А погляд, а погляд закоханого молодика!

1 пані:

Елегантний панич з хлопського роду! (Сміються).

(Двері гримнули. Зайшла служниця, ставить речі, роздягається...)

І пані:

А ось і вона, моя служниця, Ликера. Зараз ми з нею поговоримо. Ви дізнаєтеся (встає із-за столу). Ми

тут, Лукеро, якраз зі своячкою про твого залицяльника говоримо...

Ликера:

Це, Ви, пані, тобто про кого?

I пані:

Ну, як про кого? Звичайно, ж про Шевченка!

II пані:

До речі, про такого популярного у дворянськім колі!

Ликера:

Гм, який там залицяльник! Поет є поет?

II пані:

Ну, Лукеро, не зволікайте. Ми чули, що ви збираєтеся за нього заміж?!

Ликера:

Та от думаю, що його робити... З однієї сторони - чоловік статний: мені одяг купив, багато ще деяких

прикрас та гостинців, учителя найняв для мене...

I пані:

Ну, так це ж добре!

II пані:

Це благородно і щедро! Що тут думати? (Встає також).

I пані:

Знаєте, душко, заради знатного чоловіка, порядного товариства на всі огріхи можна і рукою махнути!

II пані:

Тим паче, поговорюють, що Шевченко до весілля старанно готується, навіть посаг купив!

Ликера:

Н-не знаю... Насторожує він мене. Часто сердиться, бурчить, все повчає та й повчає... А ще і друзі його, бачу противляться нашому одруженню. Не подобаюсь я панам! От що! А себе переробити не можу. Я є,яка є. Ось тут і все! (З рукава випадає листок).

I пані:

Якийсь папір випав, Ликеро... Цікаво, чи не любовне це освідчення?

Ликера:

А ще трохи пані - і вгадали б. Це - поезія. її присвятив мені Тарас Григорович.

II пані:

Он як? Лукеро, не подумайте, що такі вже ми надоїдливі, але ж сам поет вам написав. Може...

Ликера:

Чому ж я прочитаю! Написав, неначе картину змалював. Так мені чомусь здається...

(Читає «Поставлю хату і кімнату...»)

Поставлю хату і кімнату,

Садок-райочок насаджу.,

Посиджу я і походжу

В свої маленькій благодаті.

Та в одині-самотині

В садочку буду спочивати,

Присняться діточки мені,

Веселая присниться мати,

Давне - колишній та ясний

Присниться сон мені!.. І ти!..

Ні, я не буду спочивати,

Бо й ти приснишся. І в малий

Райочок мій спідтиха-тиха

Підкрадешся, наробиш лиха...

Запалиш рай мій самотний.

(Пісня «Ой піду я бережком…»)

Учень1:

Це було останнє кохання в житті поета. Це була остання спроба створити сім'ю, про яку так довго і палко мріяв. Заповітна мрія стала нездійсненною, як сон.

Будучи неспроможною оцінити високу честь генія, народного поета, Ликера поєднала долю з іншим чоловіком.

Учень2:

Ставши вдовою, вона переїхала до Канева і поселилася неподалік Чернечої гори, куди часто ходила,

скроплювала сльозами могилу поета, просила прощення його душі. Єдине, що лишилось від її кохання на згадку людям - це чотириметровий рушник з домотканого полотна, рясно витканого розкішним орнаментом. Цей рушник вона вишивала для Тараса... Адже він мріяв про весільний рушник з півнями та квітками...

Учень1:

І є щасливі тут поміж нас, які побували в місті Каневі, що стояли минулої весни на тому місці, де похований Великий Кобзар. З його багатою скарбницею кохання. Та ні, це почуття ніколи не помре і не зів'яне, як весняний цвіт, як геніальність і талант, що не перестає захоплювати покоління українців...

Учень2:

І все-таки жаль, що не знайшлося у житті поета жінки, яка йому сказала б:

Любове свята моя,

Богине моя страждальна!

Вже скільки пройшло років,

А ти у мені - світанно!

І скільки б не лишилось днів

На рідній землі прожити...

Та навіть, як стану житом,

Знов шепотітиму вітру,

Щоб ти повернув мені

Журавлину - чорнокрил,

Загублений мій коханий,

Я навіть у свій день останній

Летіти до тебе стану,

Допоки вистачить сил!

Підсумок роботи. Враження і роздуми учнів  на основі почутого.

 

 

ІІІ  Повідомлення теми, мети уроку.

Вчитель .Сьогоднішня тема уроку: Т. Шевченко - художник.

Мета уроку:

• ознайомитись з мистецькою спадщиною  Траса Шевченка ;
• визначити його роль у розвитку художнього  мистецтва;
• з’ясувати шляхи становлення  Т .Шевченка як художника.

Всі ми очікуємо чогось від сьогоднішнього уроку. Перед вами  палітра  –запишіть, на ній, що ви чекаєте від уроку.

Образотворче мистецтво.

 Протягом уроку ви повинні заповнити таблицю. Пригадайте уроки образотворчого мистецтва та поняття портрет, пейзаж, жанри.

Домінантна група досліджує техніку виконання  робіт.

 

Жанри образотворчого мистецтва , у яких працював Т. Шевченко	Назви творів
Портрет
Пейзаж
Історичний жанр
Побутовий жанр
Книжкова ілюстрація

 

1. У майстерні художника

 

Вчитель.  Для того, щоб краще зрозуміти тему, ввійти в образ. Ми з вами заплющимо на хвилинку очі і опинимося ... в майстерні  художника... Мольберти, ескізи, замальовки, готові полотна    і  Т. Шевченко. .. Так, трохи, незвично. Бо ми звикли до Шевченка–поета, прозаїка, драматурга... Шевченко-художник. На мою думку слово “художник” мало б посідати перше місце у його житті.     Бо ...

• як ви думаєте чому ?

 

2.               Метод “Мікрофон “ – висловлюються бажаючі. За методом “Прес”       Я думаю...

Тому що...

Отже....

Підсумок: _бо завдяки таланту до малювання Шевченко здобув волю і перед ним відкрився широкий світ.

 

Вчитель образотворчого мистецтва.

  Я з вами працюю з 5 класу. У вашому класі є творча людина. Я пропоную їй зробити замальовку з теми уроку.

 

Виразне читання вірша

Автопортрет

... Із вічності влетів. З безсмертя виніс

веселий повів молодечих мрій;

Припав, припав до аркуша паперу –

 І радісно забігало перо.

( Хвилину тому, - півтораста літ, -

Присвяту в потаємний вніс альбом

Палкої шанувальниці таланту),

Забігало перо...І зупинилось.

Замріявся...Задумався ...Забувся...

Кому цей погляд генія? Кому?

Глибока зосереджена увага,

Ця вперта зібраність...Цей блиск очей

Кому він має сколихнути душу?

Кому адресувати має погляд

Вітання, згоду, співчуття чи знак

Порозуміння; висловить тривогу,

Лиш не за себе – за чиєсь життя...

Можливо і за наше... Він увесь

Так перейнявся думою своєю,

Що мовби аж наблизився до нас

З півтемряви далекої.  Так ніжно

Дбайливими штрихами відгорнув

Несупокійне та в’юнке волосся,

Щоб і воно не заважало... Туш

Примусив розпливтися строго в міру,

Їй визначену, -  хай підкреслить, хай

Лиш те, що мусить про акцентувати...

Що ж і задуми вивело його –

Чи ніжний голос, чи дзвінок, чи пісня?

У папку вкинув  аркуш – і пішов

У свою долю,  в каторгу, у вічність...

( Роман Лубківський  )

 

    3.Презентація проектної роботи на комп’ютері ( три учні)

Вчитель – У творчості Т. Шевченка  виділяють  періоди , про які підготували проекти учні нашого класу   Їм слово.

І учень презентує свою роботу про до академічний період творчості                    Т. Шевченка .

2 учень презентує період академічний    1845-1848.

Обговорення результатів роботи.

- Чим вразили полотна митця.

- Що відчув. споглядаючи мистецтво.

 

ІІІ Інсценівка ( рольова гра)

 

1 учень  Я штабс-капітан, ротний. командир Новопетровського укріплення  Євген Косарів – у 1848 році видавав дозвіл  арештанту Тарасу Шевченку на участь у Аральській описовій  експедиції як художнику, що повинен був намалювати види місцевості, пов’язані з історією, вцілілі від руйнації пам’ятки, храми, старосвітські будинки .Повернувшись з експедиції до Оренбурга , залишився тут опрацьовувати матеріали. За доносом офіцера М.Ісаєва Т. Шевченко був переведений до Новопетровського укріплення, де знову почалася  жорстока муштра. За поетом встановили посилений нагляд. Влітку 1851 р. Т.Шевченка включили до складу  Каратауської експедиції і  він знову отримав можливість малювати.

Тематика художніх творів періоду заслання  така:

 1. Жанрові композиції на  теми життя казахського народу, у яких спостерігається щире співчуття  та симпатія . “ Казахський хлопчик грається з кішкою”, “Державний кулак”, “ Казашка Катя”   У деяких на другому плані сам Шевченко, що створює відчуття близькості, співчуття.

2.            Твори на біблійні і міфічні теми.” Робінзон Крузо”, “Смерть гладіатора”

3.          Серія сепій під загальною назвою “ Притча про блудного сина.” Це відтворення Євангельської  притчі , але за змістом не зв’язані з нею. Викриває не поведінку зображеної, а уряд “ На кладовищі”, “ В колодках”, У шинку”, “ Програвся в карти”.
4.          Плідно працює над портретами “ Протрет А. Ускової”, “ Портрет                   К.і М. Бажинових”, “ Портрет  Л. Алексєєва”

 

Під час розповіді демонструє репродукції картин.

 

2 учень  Я,   Михайло Семенович  Щепкін – артист, друг Шевченка.

Після заслання Тарас створює олівцем мій портрет та   ”Портрет        Д. Оллріджа” теж актора.

Створює серію портретів ”Портрет Ф. Толстого”, “Портрет П. Клода”. “Автопортрет зі свічкою” , “ Автопортрет у шапці” та інші.

Творчість Т. Шевченка-художника позначена глибоким психологізмом у портретному жанрі. Новаторськими пошуками в побутовому жанрі і пейзажі, значними досягненнями в техніці гравюри. Митець вдало поєднав у своїх творах традиції українського національного малярського досвіду зі здобутками передових майстрів російського і західноєвропейського мистецтва.

 

       ІV   Повідомлення  історичних дослідників

 

 Шевченко увійшов у історію культури як видатний майстер живопису і графіки Основоположник реалізму в українському образотворчому мистецтві. Створив більше восьмисот завершених живописних і графічних малюнків.

Домінантна група дослідила техніку виконання  робіт. З своїми висновками вони вас зараз і познайомлять.

           І учень .

Наша група проаналізувала роботи Шевченка і прийшла до висновку, що поет працював  у трьох видах графіки: офорт , бістр, сепія. Зараз ми розкажемо вам про них

       Сепії  Т.Г. Шевченка -   малюнки, що їх виконав Шевченко фарбою сіро-коричневого кольору , відомою під назвою сепії (виготовляється з так званої чорнильної залози морських каракатиць) до сепії Шевченко звертався дуже часто, особливо в період заслання і створив високі зразки своєрідного  монохромного живопису, віртуозно використовуючи прозорість фарби найтонші градації коричневого кольору. В цій техніці він досяг виняткової майстерності світлотіньового моделювання , відтворення простору, предметного оточення  психологічної її  характеристики. Сепію художник використовував у роботі над ілюстраціями, для виконання підготовчих малюнків до гравірування , в пейзажних замальовках і особливо успішно – в портретах і сюжетних малюнках, що мають самостійне мистецьке значення. Він настільки призвичаївся до цієї фарби, що, коли не було під рукою сепії, розробляв до тону її бістр.    

ІІ учень

       Бістр – чорно-біла  фарба, яку виготовляють із сажі букового дерева. Шевченко почав вживати сепію ще під час навчання в Петербурзькій Академії мистецтв. Він міг бачити малюнки свого вчителя К. Брюллова, виконані сепією в Італії і Греції , а також твори інших російських письменників. До цієї техніки Шевченко вдавався в роботі над малюнками, що їх він виконав на Смоленському кладовищі, зокрема, працюючи над картиною “Хлопчик - жебрак, що дає хліб собаці”, за яку у вересні 1840 здобув срібну медаль 2-го ступеня. Сепію виконано ілюстрацію до повісті М. Гоголя “ Тарас Бульба”(1842), а також два начерки “Сліпий”(“Невольник”) (1843)пізніше на цей сюжет поет написав однойменну  поему) .

ІІІ учень

      Офорт – твори художника , виконані технікою штрихового офорта, часом у поєднанні з акватиною. Технікою чистого офорта Шевченко оволодів у роки навчання в петербурзькій Академії мистецтв, найвірогідніше-в майстерні К.Брюлова , який працював у мистецтві офорта і заохочував до цього своїх учнів. Найбільш ранніми відомими нам офортами Шевченка є естампи “Живописної України ”- задуманого ним про історичне минуле , сучасний народний побут і природу України. В останні роки перебування на  засланні в Шевченка визрів намір після звільнення цілком присвятити себе мистецтву офорта, щоб поширювати в народі офорти з картин великих художників, а також  власні твори.

 

V/   Робота в малих групах

 

Вчитель літератури.  Перед вами комплекти робіт Т. Шевченка . Вам необхідно визначити:

• що об’єднує ці роботи, чому?
• здійснити аналіз однієї з робіт за поданим планом.

Учням пропонуються роботи: автопортрети,

                                                    роботи з циклу “Живописна Україна”

                                                     історія   козацтва

Учні розподілені за групами по 4 чоловіки. У кожній групі визначають  спікера, секретаря, посередника, доповідача,

 

ПЛАН ЕСТЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ (Автопортрети)

 

1.               Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву? Яку?
2.               Виявіть характер відношення  одного з творів до реальної дійсності.
3.               Загальний настрій, що створює полотно.
4.               Музикою якого характеру можна передати зміст твору.
5.               Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

ПЛАН ІСТОРИЧНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ (З історії козацтва)

 

1.               Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву? Яку?
2.               Дайте характеристику твору у зв’язку з відповідною епохою, попитом   

          споживача. модою.

3.               Які історичні події зображені у творі.
4.               Як авторові вдалося передати дух епохи.
5.               Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

 

ПЛАН КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ

 (Аральська експедиція)

 

1. Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву? Яку?
2. Як майстер розпорядився фарбами
3. Як він передав форму предметів, як розташував зображення.
4. Як організував рух ліній та пластичних мас
5. Який колорит використовує і чому?
6. Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

VІ. Виступи груп. оцінка роботи вчителем.

 

VІІ. Підведення підсумків роботи з таблицею

 

VІІІ. Підведення підсумків роботи

 

- Ось  збігає до кінця наша уявна подорож до майстерні художника. На початку уроку ви зазначали очікувані результати . Чи здійснилися  ваші очікування?

Висловлювання учнів.

- Оцінка роботи учнів з погляду   чого я досяг на уроці. Чого навчився.

 

ІХ. Домашнє завдання

 

1. За мотивами уроку створити один з жанрів мистецтва: ілюстрацію, вірш, оповідання..

Завдання за групами І і ІІ, підготуватись до КВК за творчістю Т.Шевченка

План взяти у кабінеті.

2. За матеріалами преси підготувати повідомлення про фальшування творів

Т. Шевченка  у різні періоди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План КВК

 

     1   конкурс “ Пісня і Шевченко” Виконати пісню на слова Т.Шевченка.

     2   конкурс “ Розминка”

3. Конкурс ” Читців-декламаторів” Читання напам’ять не програмних творів

     Т. Шевченка.

4. Конкурс  “ Знавців біографії  Т. Шевченка
5. Конкурс ” Знавців поезії Т. Шевченка
6. конкурс  “ Художників” Намалювати ілюстрацію до творів Т. Шевченка
7. конкурс  “Капітанів”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПАМ’ЯТКА  УЧАСНИКАМ МАЛОЇ  ГРУПИ

 

1.           Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде спікером,   

       посередником. Секретарем, доповідачем.

2.           Починайте висловлюватись спочатку за бажанням., а потім по черзі
3.           Дотримуйтесь правил активного слухання, головне не перебивайте один    

        одного.

4.           Обговорюйте ідеї, а не особи учнів,  які висловили цю ідею.
5.           Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.
6.           Намагайтесь дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути  

        особлива  думка  і вона має право  на існування

 

 

Спікер

•             зачитує завдання групи;
•             організовує порядок виконання;
•             пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
•             заохочує групу до роботи;
•             підбиває підсумки роботи;
•             за згодою групи визначає доповідача.

 

Секретар

 

•              веде короткі і розбірливі записи результатів роботи своєї групаи;
•              має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або

          допомогти доповідачеві.

Посередник

 

•             стежить за часом;
•             заохочує групу до роботи.

Доповідач

 

•              чітко висловлює думку, до якої дійшла група;
•              доповідає про результати роботи групи.