Урок Тарас Шевченко "Садок вишневий коло хати". Картини природи рідного краю

Тема. Тарас Шевченко. «Садок вишневий коло хати». Картини природи

            рідного краю

Мета (формувати компетентності): предметні: продовжити ознайомлюва-

          ти учнів із життям та творчістю Тараса Шевченка, з поезією «Садок

          вишневий коло хати», з історією її написання, показати, як поет оспівує

          красу рідного краю, природи; вчити розуміти й  аналізувати пейзажну

          лірику; ключові: вміння вчитися впродовж життя,  вільне володіння

          державною мовою, інформаційно-комунікативну, математичну,

          екологічну, інноваційну, культурну компетентність, громадянські та

          соціальні компетентності; розвивати увагу, пам'ять, мислення,

          культуру зв’язного мовлення, вміння вдумливо та виразно читати

          поетичні твори, робити висновки; виховувати почуття поваги до

          творчості Т.Шевченка, любов до батьківського дому, природи, почуття

          прекрасного; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: урок формування компетентностей

Обладнання: портрет Тараса Шевченка, «Кобзар», учнівські малюнки,

          підручник (Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б. Українська

          література: підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти.

          Чернівці: Букрек, 2022, 240 с.: іл.), презентація «Мальовнича Україна», 

          мультимедійна презентація, «Садок вишневий коло хати» (презентація

          кожного рядочку вірша),  запис співу солов’я, репродукція картини

         Тараса Шевченка «Селянська родина», аудіозапис вірша «Садок

         вишневий коло хати», запис пісні Якова  Степового «Садок вишневий

         коло хати», тлумачний словник, дидактичний матеріал

Методи й форми: «Ситуація успіху»,  «Незакінчене речення», «Літературна торбинка»,  «Очікування»,  «Хвилинка ономастики», «Мислителі», «Пазли», «Переплутанка», «Встав пропущені букви», сенкан, асоціативний кущ, ребус, рубрика «Це цікаво!», робота в групах, «Хвилинка релаксації», «Вільний мікрофон»  

Епіграфи:    

Є в Шевченка народження дата,
Дати смерті в Шевченка нема.

Л.Костенко

На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.

Д.Білоус

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

• Створення «Ситуації успіху».

    Вітаю вас, дорогі діти! Я дуже рада, всіх бачити, сьогодні у нас прекрасна  нагода з вами поспілкуватися, обмінятися думками та емоціями.

  Посміхніться самі до себе, до мене, подаруйте посмішку один одному. Бачу, що у вас все гаразд. Сподіваюся, що такий настрій у вас буде протягом уроку. Тим паче, що посмішка – це головна умова успіху.

  Нам знадобляться ваші наполегливість, творчість, ясний розум і гарний настрій.

  Отже, ви готові розпочати роботу?

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

• Гра «Літературна торбинка». (Повторення біографії Т.Шевченка).

1.Коли і де народився Тарас Григорович Шевченко?

2. В якому селі минуло дитинство Т.Шевченка?

3.Який хист мав Т.Шевченко у дитинстві?

4.Із ким дружив Тарасик у дитинстві?

5.Скільки братів і сестер було у хлопчика?

6.Які були умови життя родини Т.Шевченка?

7.Коли померли батьки поета?

8.Як склалася доля Т.Шевченка після смерті батьків?

9.Коли і в кого почав навчатися грамоти малий Тарас?

10.Яка найголовніша, найвідоміша книга Т.Шевченка?

11.На якому році життя помер Т.Шевченко і де його поховано?

12.Назвіть відомі вам твори Т.Г.Шевченка.

• Гра «Незакінчене речення».

Для мене Тарас Шевченко – це …

(Наприклад. Геній, письменник, художник, Кобзар, найвідоміший українець, пророк, талановита людина, митець…)

ІІІ.Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Слово вчителя.

  Тарас Григорович Шевченко… Це ім’я славетного сина українського народу ви чуєте змалку. Поезія його – вічно жива. Багато людей знають її.

 Отже,  наше знайомство із творчістю Тараса Шевченка продовжується.

• Робота з підручником, с.129-130.

• Хвилинка ономастики.

Чи знаєте ви, що означає ім’я Тарас? (Тарас – бунтівливий, бунтівник). Чи влучно це ім’я дали батьки своїй дитині? (У майбутньому Тарас Шевченко дійсно став бунтарем, непримиренно ставився до соціального гноблення).

• Гра «Розгадай ребус».  

  Розгадавши ребус, ви дізнаєтеся про те, який твір Т.Шевченка ми будемо вивчати на уроці.

• Гра «Очікування -1».

  Виходячи з теми уроку, сформулюйте, будь ласка, мету самостійно. Чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку? Напишіть свої міркування на листочках (зеленого кольору, форма – вишня).

  Чи справдилися ваші очікування, побачимо, підбивши підсумки уроку?

• Гра «Доповніть вірш».

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша – солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься …. (Україна).

• Слово вчителя.

  Сьогодні ми поведемо розмову саме про нашу країну, про минуле нашого народу, про генія, талановиту людину – Тараса Григоровича Шевченка.

  Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій землі – в Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово…

  Україна у творах Тараса Григоровича – це квітуча земля, тихі води, ясні зорі, вишневі садочки, горді, незалежні люди.

  Сучасники Тараса  Шевченка так описували Україну.

• Виразне читання уривків із творів (Марко Вовчок. Казка

«Кармелюк» - уривок «Хто знає Україну?», Степан Васильченко «Україна» - уривок із повісті «В бур’янах»)  та перегляд презентації «Мальовнича Україна».

Хто знає Україну?

  Хто бував на Україні? Хто зна Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною … весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть. Скільки соловейків тоді щебече – і злічити, здається, не можна! Одного разу, у дорозі, вилучилося мені заночувати на селі, у маленькій такій хатці у вишневім садочку…

  Усе округи дуже тихо було: чутно тільки – шорошать листя під віконечком, та леління води річкової коло млина, та десь недалечко хтось потихеньку дитину люляв – і очі стулялися … коли під віконечком соловейко у вишнях свиснув, трохи оддалік другий, третій, і вже не знаю, скільки їх почало посвистувать, наче вони перегукувались. Перегукувались, перегукувались та потім як усі разом укупі защебетали, - усе поглушили: ні шороху листя, ні леління води, ані колисання, - і весь сон одігнали, усю дрему й мару. Що зімкнеш очі, то щебетання, здається, голосніш розкочується.

                                                              Марко Вовчок. «Кармелюк».

Україна

  Україна … В одному вже тільки слові і для нашого уха, і навіть для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю…

  Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… Україна – це марні, обшарпані, голодні люди… Ідуть на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть… Україна – це царське та панське безмежне свавілля… Праця до сьомого поту…

  Світяться злидні.

  Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…

                                                С.Васильченко. «В бур’янах»

ІV. Основний зміст уроку.

• Опрацювання поезії Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати».
• Слово вчителя.

Тарас Григорович Шевченко прожив дуже мало – лише 47 років. Із них 34 роки провів у неволи: 24 роки – під ярмом кріпацтва і понад 10 років – у найжорстокіших умовах заслання. А решту 13 «вільних» років перебував під невсипущим наглядом жандармів.

• Історія написання поезії «Садок вишневий коло хати».

   У 1845 році Тарас Григорович Шевченко закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і поїхав у Київ. Тут він знайшов роботу у Київській археографічній комісії, став членом таємного Кирило-Мефодіївського братства. Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у поліцію на його учасників. 5 квітня 1847 року Т.Шевченка було заарештовано і в супроводі жандармів відправлено до Петербурга. Ув’язнили його у казематі ( примі-щення у фортецях, де тримали в’язнів) Петропавлівської фортеці. Тут Шев-ченко провів майже півтора місяця. Що пережив, передумав поет у тій похмурій самотині, ми б так ніколи й не довідалися, якби не поезія.

Лиш сивий морок в стінах каземату –

У цій тюрмі лихій.

Вологе світло ллється із-за ґрат

На вбогий стіл, на цемент, на кайдани,
І недописані рядки горять,
Немов у серці рани.

                                              К. Андрійчук. «Шевченко в казематі»

   Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склавши його учетверо, написав на ньому цикл із 13 віршів «У казематі». Однією з них була поезія «Садок вишневий коло хати»   –  шедевр пейзажної лірики.

«Садок вишневий коло хати»  – це восьмий вірш із циклу «У казематі».

• Гра «Моя думка».

-А ви чули чи бачили соловейка?

-Із чим асоціюється його спів?

• Рубрика «Це цікаво!»

    Соловей – це маленький птах з довгими ногами і великими очим. Відноситься до виду горобцеподібні. Цей вокаліст має зовсім простий вигляд. Пір’я у солов’я з бурим відтінком, а хвіст – рудуватий. Живуть солов’ї, в основному, в Європі і в західній частині Азії. Соловей може прожити у неволі 25 років. У світі існує 14 видів, в Україні є 3 види солов’їв.

  Соловей птах перелітний, зимує в Африці. Але як тільки настає весна, поспішає соловей назад додому. Причому летять солов’їні зграї тільки вночі. Прилетівши в рідні місця, вони розселяються неподалік від лісових річок і озер, в густих заростях верболозу або в кущах черемхи і шипшини.

  Спів цього птаха настільки люблять люди, що вираз «Співає, як соловей» став крилатим. Саме так люди кажуть про талановитого співака або співачку.

Як тільки з’являється листя, солов’ї готові співати. Починаються солов’їні концерти ввечері, на заході і тривають всю ніч, часом навіть і в ранковий час.    Солов’ї постійно доповнюють свої музичні твори, вставляючи в них нові трелі. Разом із тим солов’ї вміють вчитися один у одного. Досить комусь із них вигадати нову мелодію, незабаром сусіди вже повторюють цей мотив.

   Для чого співають солов’ї? Так вони намагаються прекрасними мелодіями залучити на свою територію подружку. Птахи, що співають голосніше і привабливіше інших, швидше знаходять пару.

  Під час співу соловей весь знаходиться в русі. Він то притискається до гілки, на якій сидить, то витягується на весь зріст, то кланяється, як справжній артист під час концерту.

• Презентація поезії «Садок вишневий коло хати» (слайди, звучить запис співу солов’я).
• Словникова робота.

Хрущі – великі жуки.

Плугатарі – орачі, ті, хто ходить за плугом.

Зіронька встає – з’являється на небі.

• «Хвилинка релаксації».

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій уклоніться.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

 І за парти тихо сядьте.

• Прослуховування аудіовірша «Садок вишневий коло хати».

• Виразне читання поезії учнями.
• Паспорт твору  (заповнити під час опрацювання поезії)

• Слово вчителя.

Сім’я… Маленьке слово, а скільки в ньому закладено глибокого змісту! З’ясуймо це, працюючи в групах.

• Робота в групах.

І група

• Гра «Асоціації».

Складіть асоціативний кущ до слова «сім’я».

Сім’я

(Любов, піклування, взаєморозуміння, щастя, підтримка, довіра, батьки, родина, діти, спокій, повага …).

ІІ група

Складіть сенкан із словом «сім’я».

(Сенкан

1.Тема (іменник).

2.Опис теми (2 прикметники).

3.Дія, пов’язана з темою (3 слова).

4.Ставлення до теми (4 слова.)

5.Синонім, сутність теми (1 слово).)

ІІІ група

Знайти лексичне значення слова «сім’я» у тлумачному словнику.

(Сім’я – група близьких родичів (чоловік, дружина, батьки, діти та інші близькі родичі, що проживають разом)).

• Бесіда за змістом поезії «Садок вишневий коло хати».

- Що зображено у поезії (тема)?

- Яка пора року змальовується у вірші?

- Які художні деталі вказують на те, що у поезії зображена весна?

- Як відтворено сільський вечір в Україні?

- Як Т.Шевченко описує родину?

- Хто подає вечеряти?

- Звідки повертаються дівчата?

- Де вечеряє сім’я?

- Які предмети у вірші ви сприймаєте зором? Які слухом?

- Що і кого уславлює поет у поезії (ідея)?

- Визначте головну думку твору?

- Які почуття викликав у вас цей вірш?

- Що ти уявляєш, читаючи поезію?

- Про які звичаї української родини йдеться у вірші?

- Які художні засоби використав Т.Шевченко у поезії?

(Наприклад. Епітети: «садок вишневий», «вечірня зіронька», маленькі діточки»; метафора «зіронька встає», повтори слів «коло хати»…).

- Які зменшено-пестливі слова вживає автор?

- Як ви гадаєте, чи виявляє письменник у цьому творі свою авторську позицію?

• Коментар учителя.

  Т.Шевченко у поезії «Садок вишневий коло хати» використав мало художніх засобів, але вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім. Твір покладений на музику Я.Степовим.

• Прослуховування аудіозапису пісні Я. Степового «Садок вишневий коло хати».
• Перегляд репродукції картини Т.Шевченка «Селянська родина».

Випереджувальне завдання. Розповідь учениці.

• Гра «Мислителі».

  Поезію «Садок вишневий коло хати» перетворіть на прозу (передайте зміст поезії своїми словами).

(Наприклад. Прийшла весна…) 

І група.

• Гра «Пазли».

Скласти рядки з поезії «Садок вишневий коло хати». (Діти складають пазли, якщо правильно, то з іншого боку буде малюнок про весну).

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть.

ІІ група

• Гра  «Переплутанка».

Хати, мати, коло, поклала

Своїх, маленьких, діточок

Коло, заснула, їх, сама

Все, дівчата, тілько, затихло

Не, соловейко, та, затих.

ІІІ група

• Гра «Встав пропущені букви».

С...м…   в…ч…р…   к…л…  х…т…,

В…ч…рн…  з…р…н…к…  вс… … .

Д…чк…  в…ч…р…т…  п…д… …,

А  м…т…  х…ч…  н… …ч…т… ,

Т…к  с…л…в…йк…  н…  д… ….

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

• Гра «Очікування-2».

-Чи справдилися ваші очікування?  

• Метод «Вільний мікрофон».  

- Я дізнався (дізналась)...

-Я зрозумів, що…

-Я навчився…

- Мені було цікаво...

- Мене найбільше вразило ...

-На наступному уроці я  хотів (ла) би (б) дізнатися...         

VІ.Домашнє завдання.

Обов’язково: вивчити напам’ять поезію «Садок вишневий коло хати».

На вибір: намалювати ілюстрації до поезії;

скласти ребус (кросворд, шифрограму, криптограму до твору);

написати власний вірш – опис природи чи міні-твір «Мої враження від поезії «Садок вишневий коло хати».

Використана література

1.Білоус Д.Г. Диво калинове, Чари барвінкове. Вірші. – К.: Веселка, 1994. – 205 с.

2.Васильченко С. Неслухняний глечик. Оповідання, повість. К.: Веселка, 1991. – 223с.

3.Вовчок Марко. Казки. – К.: Веселка, 1998. – 383с.

4.Кобзар Т.Г.Шевченка. – Видавництво «Глорія», 2014. – 416с.

5. Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б. Українська література: підручник

для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Чернівці: Букрек, 2022, 240 с.: іл.),

6.Сайт www.goog.com.ua

7.Шевченко Т.Г. Вся країна, повита красою. К., Освіта, 1996. – 16 с.