Урок "Тарас Шевченко в художньому слові"

Тема: Тарас Шевченко в художньому слові (урок позакласного читання).

Мета: Продовжувати ознайомлення учнів з життям і творчістю                       Т. Г. Шевченка. Розвивати пам'ять, мислення, увагу, техніку читання, вміння самостійно робити висновки. Виховувати любов і повагу до світлого поета-мислителя.

Обладнання: Т. Г. Шевченко «Кобзар», Д. Красницький «Тарасові світанки», О. Іваненко «Тарасові шляхи», І. Бойко «Про дідуся Тараса», збірники творів «Позакласне читання 4 (3)», портрет поета, репродукції його картин, малюнки учнів до творів Т. Г. Шевченка.

Хід уроку

I. Оголошення теми уроку:

1. Читання вірша:

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

                                                                   Т. Г. Шевченко

– Діти, наш урок присвячується геніальному синові українського народу Т. Шевченку. Його твори, а також твори інших письменників про поета і художника допоможуть ще більше дізнатися про його життєвий шлях, про його творчість.

2. Робота з виставкою книг.

– Як би ви згрупували представлені на нашій виставці книги? (1. Твори Т. Г. Шевченка. 2. Твори про Т. Г. Шевченка).

(Іде представлення прочитаної книги за пам’яткою).

1. Назва книги. 2. Автор, художник, видавництво. 3. З анотації я довідався…

4. Події відбуваються. 5. На яких сторінках мені читати цю книгу було… (цікаво, сумно, весело, хвилююче).

II. Сторінками життя Т. Шевченка.

1. «Широкий шлях», с. Васильченко.

– Якою була Україна в часи, коли жив поет?

Відповідь на це запитання дасть уривок з книги Степана Васильченка «Широкий шлях». Давайте послухаємо його.

(3-4 учні читають уривок, збірник творів «Позакласне читання 4 (3)» с. 77-81).

2. Бесіда.

– Нам з вами важко уявити Україну часів Т. Шевченка і те, як серед ланів золотої пшениці, зелених садів, білих хат, тихих вод, ясних зір жилось обшарпаним голодним людям, змореним тяжкою працею.

– В Україні були пани і кріпаки. З раннього ранку до пізнього вечора працювали кріпаки на панських ланах, відробляючи панщину. Часу для роботи на своєму полі не було. Крім панщини, кріпаки були змушені сплачувати різні податки, на які не було в них грошей. За борги пани били кріпаків різками, міняли їх на тварин (коней, собак), відбирали дітей від батьків, жінок від чоловіків, програвали у карти.

3. Ознайомлення із біографією поета.

1-ий учень:

9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкащина) у бідній кріпацькій хаті Шевченків народився хлопчик. Батьки дали йому ім’я Тарас.

2-ий учень:

Прізвище Шевченко пов’язане із назвою професії швець. Шевцем був прадід по батьковій лінії. Син шевця – шевченко – Шевченко.

3-ий учень:

Коли минав другий рік, переселилися Шевченки з усією сім’єю до села Кирилівка. Велика була сім’я: батько Григорій, мати Катерина, Тарасик, три сестрички (Катря, Ярина, Марійка), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Всіх дев’ятеро.

Гарно було в Кирилівці. Коло хати – розкішний квітник, стара крислата верба і, за хатою – садок, а там – левада, засіяна квітами, а через леваду в’ється річечка. Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ними добра мати та старша сестра Катерина.

4-ий учень:

Любив Тарас неділю, коли людей не гнали на панщину, і всі були в хаті. Збирались тоді довкола дідуся. Слухали його розповіді про те, як вороги руйнували Січ, як у людей землю відбирали, як ляхи над народом знущалися, любили розповіді про гайдамаків – борців за правду і волю, про високі могили, в яких спочивають славні лицарі – запорожці.

III. Образ поета в художній літературі.

1. Бесіда і переказ прочитаного.

Уривок з книги «Широкий шлях» (Залізні стовпи).

2. Інсценізація.

– А тепер давайте переглянемо інсценізацію цього уривка, відомого під назвою «Залізні стовпи».

Маленький стіл, стільці, на столі миска, дерев’яна ложка, хліб. Тарасів батько та брати одягнені у білий полотняний одяг, мати – у вишиту сорочку, спідницю, фартух, сестричка – у вишиту блузу, спідничку, на голові стрічка. Тарас у солом’яному капелюсі.

Ведуча. Невесела вечеря – заморений батько, зажурена мати, сестричка Катерина, брат.

Сусід. Слава Ісусу Христу!

Всі. Слава навіки.

Сусід. Це тільки вечеряєте? Що так пізно?

Мати. Та у нас клопіт, то й вечеря не вечеря: хлопець десь дівся, – зранку як пішов, то й досі немає. Бігали і до ставка, і до греблі, всі бур’яни обшукали, – як у воду впав!

Батько (сердито). Недогледіли.

Сусід. Нічого, знайдеться. Може десь заснув у буряні. Прокинеться – прийде…

Мати. Ну й де дітись вражій дитині?

Ведуча. Раптом чути: «Чумаки! Чумаки!».

Сестричка. А ось наш волоцюга з’явився!

Брат. Нарешті прийшов!

Мати. Де це ти був?

Батько. Де це тебе носило досі?

Мати. Де ти волочився?

Батько. Де ж ти був оце – питаю? Чому не кажеш?

Тарас. Був у полі та й заблудив.

Батько. Бачили таке? Хто ж це тебе привів додому?

Тарас. Чумаки.

Всі. Хто?

Тарас. Стрінувся з чумаками, питають: «куди йдеш – мандруєш?». А я кажу: «В Кирилівку!». А вони й кажуть: «Це ти ідеш в Моринці, а в Кирилівку треба назад іти. Сідай, кажуть, з нами, ми довеземо». Та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти.

Батько. Бачили такого? Чумакувати надумав! І як воно згадало, з Кирилівки.

Сусід. Я ж казав, що знайдеться. Такий лобатий не пропаде.

Батько. Ну почумакував, тепер бери ложку та й сідай вечеряти.

Мати. Ну чого тебе понесло в поле? Чого? Як мотає! Наче три дні не їв.

(Тарас швидко їсть і пошепки розповідає братові і сестричці, а вони уважно слухають. Мати підслуховує).

Мати. Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує, старий того не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч. Розповідає, ніби справді сам теє бачив. Ой, Тарасе, що з тебе буде?

Сусід. Всі на кутку кажуть, що з нашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде!

Вчитель. Отак серед забав з однолітками над рікою в леваді, в полоні дідусевих оповідань минало Тарасове дитинство. Та недовго воно тривало, як минало тарасові 9 років, померла його добра мати, а в хату прийшла зла мачуха. Цілими днями доводилось ховатися від неї в бур’янах.

Але ось літом 1824 року була подія, що надовго запам’яталась тарасові. Про неї розповідається в оповіданні Антона Лотоцького «Малий Тарас чумакує».

3. «Малий Тарас чумакує», Антон Лотоцький.

Вчитель.

– Прочитайте оповідання мовчки. Підготуйте відповідь рядками твору на запитання: «Що найбільше вразило малого Тараса?».

Учень.

– Невдовзі, коли хлопцеві йшов одинадцятий рік, помирає батько. Отак став Тарас круглим сиротою. По-різному доводилось йому заробляти на хліб насущний.

4. Чабан, маляр, кухар (уривок з книги О. Іванченко «Тарасові шляхи». 

– Послухайте уривок з книги О. Іванченко «Тарасові шляхи», який називається «Чабан, маляр, кухар»).

а) Читання в особах (збірник творів «Позакласне читання 4(3)» с. 89-90).

б) Бесіда.

– Ким хотів стати малий Тарас?

– Яку роль в житті Тараса відіграла Оксана? 

– В якому творі Тараса Шевченка змальовано образ цієї дівчини? («Мені тринадцятий минало…»).

– Хто прочитає напам’ять цей вірш? 

в) Прочитайте мовчки цей вірш.

г) Читання вголос «парами» (по одній строфі).

д) Вибіркове читання.

– Прочитайте рядки, в яких передано радісний настрій хлопчика.

– Що його засмутило? Прочитати. 

IV. Повідомлення учнів.

– Немало мандрував Тарас по селах в пошуках людей, «щоб добру навчили». Багато знущань і кривди зазнав він від дяків, до яких попадав на науку.

Зустрівся на цьому шляху сільський маляр, що впізнав талант Тараса і готовий був його вчити, якщо той принесе дозвіл. А натомість став козачком у пана Енгельгардта.

Лише на 24 році життя став він вільною людиною. За великі гроші його було викуплено з кріпацтва, то він зміг навчатися в Академії мистецтв.

Вчитель.

– Про це згадує Катря Гриневська у творі «Один вечір з життя Шевченка в Києві».

– Прочитати уривок від слів «Ще не так давно, як він пас ягнята…» до слів «Як пильно він тепер рисує, а опісля пише, коли олівця і фарб замало, щоб виповісти всю натхненну думку!».

Учень.

– Виповів свою натхненну думку «Тарас Шевченко в поезіях, що вийшли окремою книжкою під назвою «Кобзар» в 1840 році.

Вчитель.

– Чому таку назву обрав для своєї збірки автор? Колись кобзарями називали народних співців, що ходили від села до села, граючи на кобзі, співали пісні, розповідали людям про долю України, її народу.

– Чому Шевченка називають Великим Кобзарем?

Вчитель.

Вірші Шевченка відомі всьому світові. Люблять твори  Кобзаря за правду, щирість. У віршах він писав про тяжке життя селян – кріпаків, життя дітей – сиріт.

Учень читає «І золотої, й дорогої…».

V. Твори поета про природу.

– Та не тільки сум і горе бачив Шевченко. Його твори сповнені любові до рідного краю. Найкраще про це сказав сам поет у своїх творах.

Учні читають напам’ять твори: «Дивлюсь, аж світає», «Ой діброво – темний гаю», «Садок вишневий коло хати».

– Недовго судилось бути вільним поетові. За те, що належав до таємного товариства, яке ставило собі за мету визволення України, за те, що писав про волю, цар Микола I наказав заарештувати Тараса і вислати у киргизькі степи до Орської фортеці, де був він рядовим солдатом царської армії. Довелось зазнати йому виснажливої солдатської муштри. Але ще важчою була заборона писати і малювати.

Десять довгих літ карався Тарас Шевченко солдатом на засланні без права писати й малювати, без книжок, серед дикого степу, між чужими людьми. В 44 роки поет повертається із заслання в Петербург. Здоров’я було підірване. Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року.

Із 47 прожитих років йому довелось бути: 24 роки кріпаком, 10 років у неволі, три з половиною роки під наглядом поліції. І тільки 9 років вільною людиною. Помер поет у Петербурзі. Згодом тіло його перевезли на Україну і поховали на Чернечій горі біля міста Канева над Дніпром.

Учень читає напам’ять «Заповіт».

Дерево життя і творчості Т. Г. Шевченка

9 березня 1814 року – народився Т. Г. Шевченко;

22 квітня 1836 року – викуп із кріпацтва;

1838 рік – вступ до Академії мистецтв;

1840 рік – вийшов у світ «Кобзар»;

1843 рік – приїхав в Україну;

1845 рік – закінчив Академію мистецтв;

1847 рік – арешт поета, заслання;

1858 рік – друзі добилися звільнення і повернення із заслання;

1861 рік – видав для дітей України «Буквар»;

10 березня 1861 року – Т. Г. Шевченко помер.

VI. Літературна гра «З якого твору?».

а) Пронумеруйте рядки з творів:

1. «Мені тринадцятий минало…»

2. «І виріс я на чужині»

3. «Ой діброво – темний гаю!»

O Раз укриє тебе рясно

   Зеленим покривом

O Поглянув я на ягнята –

   Не мої ягнята

O Аж страх погано

   У тім хорошому селі…

б) Який рядок зайвий? (підкреслити)

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Тече вода з-під явора,

Між ярами над ставами,

Верби зеленіють.

VII. Кросворд «чи знаєте ви твори Шевченка?»

По горизонталі:

1. Неначе сонце засіяло,

    Неначе все на світі стало

    Моє… лани, гаї, сади!..

    І ми, жартуючи, погнали

   Чуткі ягната до (Води)

2. Дивлюсь, аж світає,

    Край неба палає,

    Соловейко в темній гаї

    Сонце…(Зустрічає)

3. Не називаю її раєм

    Тієї хатиноньки у…(Гаї)

4. Тече вода з-під явора

    Яром на долину

    Пишається над водою

    Червона…(Калина)

По вертикалі:

5. На панщині пшеницю жала,

    Втомилась, не спочивать

    Пішла в снопи, пошкандибала

    Івана сина…(Годувати)

6. Садок вишневий коло хати,

    Хрущі над вишнями гудуть,

    Плугатарі з плугами йдуть,

    Співають ідучи…(Дівчата)

7. В лиху годину,

    Якось недавно довелось

    Мені заїхати в …(Україну)

VIII. Підсумок.

Доповни 2-3 речення (Не знайдеться в Україні такої людини, яка б не знала імені великого Кобзаря, не читала його творів. Слово поета лунає скрізь, багатьма мовами світу).

Багато творів Шевченка покладено на музику. Послухайте запис одного з таких творів (Реве та стогне Дніпр широкий…).

 

	5. Г						7. У
1. В	О	Д	И				К
	Д				6. Д		Р
2. З	У	С	Т	Р	І	Ч	А	Є
	В				В		Ї
3. Г	А	Ї			Ч		Н
	Т				А		У
	Ь				Т
				4. К	А	Л	И	Н	А