Урок-телеміст «Минуле – сучасне – майбутнє космонавтики».
Учитель. ХХ століття називають космічною добою. За неповні сто років людству вдалося зробити великі відкриття – від винайдення радіо до освоєння космічного простору. А ми живемо вже у ХХІ столітті. 62 роки віддаляють нас від квітня 1961 року, коли Ю.О.Гагарін здійснив перший космічний політ. Це не був успіх однієї людини, однієї держави – це був успіх усього людства. Вчені й конструктори, чиї імена іноді залишалися невідомими, стояли за цими великими досягненнями. Хто ж був біля витоків сучасної космонавтики? Де знаходиться Україна в ланцюзі космічних держав?
На ці питання, я думаю, ми сьогодні отримаємо відповіді, провівши телеміст «Минуле – сучасне – майбутнє космонавтики».
Ведуча. Багато людей вважає, що Україна власних космічних досліджень не
проводила, а її внесок у космічні справи обмежується польотами Павла Поповича та виготовленням ракет на Південмаші. Інколи згадують Ю. Кондратюка та С.П. Корольова.
Насправді все значно складніше. Україна завжди давала столицям санкт – петербургу та москві не тільки роботу своїх рук, а й мозок своїх най здібніших синів.
Багато з них не втрачали зв’язків з Україною і пізніше, коли ставали видатними науковцями.
Коли ж розпочалися дослідження космічного простору на Землі? Передаю слово кореспондентам.
Кореспондент 1. Я звертаюся до вченого і винахідника
К.Є. Ціолковського. Чи справедлива поширена думка, що саме Ціолковський винайшов ракету?
Ціолковський. Ні, це не так. Перші порохові ракети з'явились у Китаї близько 1 000
років тому. Тривалий час ці ракети запускали лише як святкові феєрверки. За
Петра І в росії застосовувалась одно фунтова сигнальна ракета, яка лишалася
на озброєнні в армії до кінця ХІХ століття. Згодом їх почали застосовувати у
військовій справі. Краще вам розкаже про це піонер ракетної слави України –
Олександр Дмитрович Засядько.
Засядько. Я, Олександр Дмитрович Засядько, народився в 1779 році у селі
Лютеньки Полтавської губернії. Нащадок запорізького гармаша, закінчив
Кадетський корпус у Петербурзі, служив артилеристом у російській армії.
Довелося брати приступом Альпи в поході Олександра Суворова, воювати з
турками. Після війни захопився пороховими ракетами. Змайстровані мною
пускові станки могли вести залповий вогонь із шести снарядів. У 1818 році
я винайшов ракету розривної дії. За часів російсько – турецької битви з
успіхом застосував бойові та запалювальні ракети – зокрема під час
визволення з турецької неволі братів – болгар.
Кореспондент 1. Помер генерал – лейтенант Засядько в 1829 році. Його іменем
Названо один із кратерів на зворотному боці Місяця.
Кореспондент 2. Цікаво, що серед багатьох імен піонерів реактивного
повітроплавання К.Є. Ціолковський на перше місце поставив Миколу Івановича Кибальчича. Син українського священика сербського походження, Кибальчич першим висловив думку про реактивний апарат.
Кибальчич. Народився я у Коропі на Чернігівщині 19 жовтня 1853 року.
Пройшовши гімназійний курс, навчався в Петербурзькому інституті шляхів і сполучень, а потім у військово – медичній академії. Належав до партії «Народна воля», був учасником замаху на царя Олександра ІІІ. Перебуваючи у в’язниці, розробив проект реактивного літального апарату, який малював прямо на стінах камери. Вважав, що рушієм ракети може бути вибухівка.
Кореспондент 2. Микола Кибальчич виклав на папері свої ідеї і попросив, щоб з
ними ознайомилися російські фахівці. Але цей проект довго пролежав у секретних сховищах (щоправда, відразу ж після страти революціонера його надрукував англійський часопис).
У день загибелі Кибальчичу виповнилося лише 20 років. Він тішив себе передсмертною карою одним: «Якщо ж моя ідея буде визнана здійсненною, то я буду щасливий із того, що зроблю величезну послугу Батьківщині і людству» .
Ведуча. Сам Кибальчич не ставив питання про використання реактивного двигуна
для космічних польотів – це зробив К.Є. Ціолковський через 15 років після
смерті Кибальчича.
Понад 40 років трудився над реактивним рухом «калузький відлюдник»
- К.Є. Ціолковський.
Ціолковський. Я народився Іжевську, в родині лісника з Волині 17 вересня 1857
Року. Від Ціолковських походив від козацького гетьмана Северина Наливайка.
Ще в 10 років, перехворівши, втратив слух. Вдалося скласти іспити на звання
народного вчителя, і все життя викладав фізику і математику в м. Калуга.
Прагнення в небо, до зірок переслідувало мене все життя. Розробляв проект
за проектом:
«Дослідження космічних просторів реактивними приладами» розробив найефективніші способи польоту в космос:
Ведуча. К.Є. Ціолковський помер 19 вересня 1935 року.
Кореспондент 3. Поряд з іменем Ціолковського довгий час не згадувалося ім'я сина
української землі, талановитого дослідника й інженера Олександра Гнатовича
Шаргея, який після перебування у Білій армії змінив прізвище і став Юрієм
Кондратюком.
«Генієм в обмотках» назвав цю людину письменник Олесь Гончар.
Кондратюк. Народившись 8 червня 1897 року в Полтаві, я, Олександр Шаргей,
виховувався в бабусі, оскільки мати моя була психічно хвора.
Закінчивши зі срібною медаллю гімназію, вступив до Петербурзького
політехнічного інституту і невдовзі став курсантом школи у юнкерському
училищі. Відтоді – Закавказький фронт, втеча через Кубань до Полтави і
сповнене пригод і несподіванок життя, доки на початку 1921 року, щоб
уникнути репресій, узяв ім'я далекого померлого родича Юрія Кондратюка.
Ще будучи гімназистом, у 1914 році, працював над першим «космічним» рукописом.
У 1929 році в Новосибірську випустив книжку «Завоювання міжпланетних просторів», де розробив оригінальні ідеї міжпланетних сполучень. Аж до 1947 року це було найпрактичніше, найобгрунтованіше видання в ракетоплаванні.
Учень. Я читав, що іменем Ю. Кондратюка названо кратер на Місяці, що його ім'я
вшановують навіть в Америці. З чим це пов’язано?
Науковий консультант 3. За півстоліття до старту американського «Аполлона»
Юрій Кондратюк обрахував схему і послідовність міжпланетного польоту та
посадки космічного апарату на Місяць і його поверненню на Землю.
За схемою Юрія Кондратюка американські астронавти відвідали
супутник Землі. Ніл Армстронг, який, ризикуючи життям, власноруч посадив
на березі Моря Спокою відокремлю вальний модуль, винайдений Кондратюком, сказав: «Це невеликий крок для людини і величезний стрибок для людства!»
Американець, щиро зацікавившись долею Кондратюка, побував у Новосибірську біля будинку, в якому мешкав український винахідник, і взяв жменю ґрунту, щоб назавжди зберегти землю, на яку ступала нога зоряного Магеллана з України.
Під час війни в 1924 року Юрій Кондратюк загинув у боях під Москвою.
Ім’ям Кондратюка названо кратер на Місяці, астероїд, на його честь споруджені пам’ятники в Америці і Полтаві , цим іменем названо вулиці, кораблі, Полтавський державний університет.
Ведуча. І все ж таки, яка людина вперше практично втілила в життя мрію всього
людства – космічні польоти?
Кореспондент 3. Такою людиною можна вважати нашого співвітчизника – Сергія
Павловича Корольова, який народився в 1907 році в Житомирі в родині вчителя з Могилівщини і ніжинської міщанки козацького роду Москаленко.
Корольов. Я навчався в Одеській професійно – технічній школі та Київському
політехнічному інституті, закінчив Московське вище технічне училище. Свій дипломний проект – двомісний літак власної конструкції – випробував разом з льотчиком, здійснивши перший політ.
Кореспондент 4. Відомо, що в 24 роки в Сергія Корольова було ускладнення після
тифу і, як наслідок, інвалідність. Як далі складалася ваша доля?
Корольов. Перемагаючи біль, заглиблювався в праці Ціолковського і вже в 25 років
очолював групу вивчення реактивного руху (ГВРР).
Але влітку 1933 року – чорний день! Арешт через підозри і наклепи.
Вирок – 10 років на Колимі. Але після чергового звернення до Сталіна
відбував покарання в спеціальному авіа конструкторському бюро у москві, де
працював над проблемами ракетного озброєння.
Після війни - дострокове звільнення і вже в 1946 році призначений
головним конструктором керованих балістичних ракет.
Ведуча. Мабуть, від цієї події і почався новий етап освоєння космосу.
Ведуча. Завітаємо у віртуальний музей розвитку космонавтики (перегляд відео).
А зараз ми знаходимось біля стенда, присвяченого людям, яких знає майже вся планета : Юрій Олексійович Гагарін, Юрій Кондратюк і серед них – наш земляк із Чернівецької області Леонід Каденюк.
Кореспондент 4. Леонід Костянтинович Каденюк 16 діб провів у навколоземному
просторі на американському кораблі типу «Шаттл» у складі міжнародного екіпажу, який стартував 19 листопада 1991 року з мису Канаверал.
Народився Леонід 28 січня 1951 року у селі Клішківці на Буковині. Рано залишився без батька. Після сільської середньої школи навчався в Чернігівському вищому військовому училищі. Потім був зарахований до загону космонавтів Зоряного містечка. Пройшов підготовку в центрі льотчиків – випробувачів, освоїв усі «радянські» космічні системи. Для польоту на «Шаттлі» він переміг у конкурсі серед 50 українських космонавтів!
Кореспондент 1. Цікаво, якими враженнями може поділитися Леонід Каденюк після
космічного польоту? Моє запитання першому космонавту незалежної України. Що було найскладніше для Вас під час космічної експедиції?
Каденюк. Старт і вихід на орбіту, коли відчуваєш надзвичайне перевантаження, а
потім переходиш у стан невагомості. І все це за лічені хвилини.
Питання, пов’язані з невагомістю –
найважливіші!
Вчитель. Такі слова записав у свій блокнот генеральний конструктор космічних
кораблів С.П. Корольов. А чому в космічному кораблі повинна бути невагомість і коли?
Учень. Відомо, що вага тіла, що рухається з прискоренням до Землі, визначається за
формулою:
Якщо прискорення руху космічного корабля a дорівнює прискоренню
вільного падіння g, то вага дорівнюватиме:
Для супутників Землі підбирається така швидкість, за якої він
наближатиметься до поверхні Землі так само, як земля віддалятиметься від
нього внаслідок її кривизни. Обчислимо цю швидкість.
Прискорення, з яким супутник обертається по колу навколо Землі на
висоті H:
Цього прискорення надає тілу сила всесвітнього тяжіння:
За другим законом Ньютона:
Звідки:
Отже:
Підставивши значення сили тяжіння біля поверхні Землі (Н = 0),
одержимо:
тому швидкість на такій орбіті:
При швидкості приблизно 8 км / с на орбіті з радіусом близьким до
радіуса Землі супутник обертається по коловій орбіті. Траєкторія – коло, супутник весь час у стані вільного падіння на Землю. Рівняння руху для кожного предмета на кораблі:
Проекція на вісь Ох , напрямлену вздовж радіуса до центра Землі:
Реакція опори:
оскільки , то
У космічному кораблі, що рухається як супутник планети, усі предмети нічого не важать – вони у стані невагомості.
Кореспондент 1. У Вас там були години дозвілля?
Каденюк. Зі мною було в польоті наше синьо – жовте знамено, Шевченків
«Кобзар», касети із записами пісень Д. Гнатюка, А. Солов'яненка, С. Ротару, Н. Яремчука, І. Бобула, Л. Сандулеси, а також капсула із землею з батьківського обійстя.
Кореспондент 1. Там, у космосі, Вас більше хвилювали проблеми глобальні чи
звичайні, житейські?
Каденюк. Усе залежало від настрою. Коли в серці «співали солов'ї », думав про
маленьку планету Земля. А вона саме такою проглядалася з ілюмінатора нашого корабля. І хотілося вголос крикнути від захоплення : яка ти красива!
А ми поки що створюємо нові проблеми, насамперед, екологічні. І спричиняють їх люди, діючи всупереч природі, беручи від неї значно більше, ніж вона може дати.
Учень 1. Я хочу сказати, якою може бути ціна польоту в космос.
1 лютого 2003 року сталася велика трагедія світового масштабу :
космічний корабель «Колумбія» типу «Шаттл», на борту якого було 7 астронавтів, за 16 хв до посадки на Землю згорів при входженні в густі шари атмосфери. Чи обшивка не витримала температурного режиму, чи була помилка в траєкторії зниження, адже відхилення всього на 10 дає підвищення температури поверхні корабля на 1 000 0 С.
Учень 2. Я хочу доповнити, що ситуація була безвихідна. Катастрофа відбулася на
найнебезпечнішій ділянці – «плазменій». Температура днища корабля – декілька тисяч градусів. У екіпажа не було шансів урятувати ні корабель, ні власне життя.
Учитель. «Колумбія» літала вже 22 роки. Й давно час у музей. Метал зношується, а
перевірити кожну керамічну термозахисну плитку обшивки дуже дорого навіть для американців.
Саме на цьому кораблі Л. Каденюк літав у космос. Для нас, землян, важливо знати, яку роль відіграє космонавтика в покращенні екології нашої планети?
Науковий консультант 2. Можна запевнити, що такого потужного засобу
спостереження за погодою, як сучасні метеорологічні супутники, ще не було. Від їх «ока» не може сховатися жоден тропічний ураган, жоден небезпечний циклон, а на просторі Світового океану можна своєчасно визначити ділянки, де зароджуються тайфуни, шторми й інша небезпека для мореплавання.
Космонавти допомагають попередити катастрофічні засухи та повені. З борта космічного корабля можна передати інформацію про виникнення вогнища пожеж. Супутники системи «Метеор» допомагають робити точні прогнози на декілька днів уперед.
Учитель. Яке ж майбутнє нашої української космонавтики?
Україна – космічна держава
Облетіли світ новини:
Є держава – Україна.
І держава ця фактично
З дня народження – космічна,
Бо давно вже стало звичним:
Серію ракет космічних
Виробляють в Україні
Донедавна і понині.
А начиння електронне
Для космічних кораблів,
Для ракет багатотонних –
Це від харківських майстрів.
І в Одесі не рачкують,
Теж для космосу працюють.
Фали йдуть із «Сталь - канату»,
А для їжі – концентрати.
Головним же вкладом буде,
Є та й було – це вже люди.
Кондратюк наш знаменитий,
В Космос він проклав орбіти.
В Україні народився
Сам конструктор кораблів,
Тут літати він навчився,
В космос думкою злетів.
Ще сьогодні ми згадаємо
Послідовників Гагаріна,
Космонавтів славнозвісних,
Космонавтів українських.
Є програма – «Старт космічний»,
Зовсім скоро стане звичним,
Запускати стане в нормі
Всі ракети і платформи.
Вже літають день і ніч
Супутники на ймення «Січ».
Є супутники погоди
І розвідники Природи.
Міжпланетні будуть старти –
Це вже дійсність, а не жарти.
Хай космічні старти будуть
Лише всі на користь людям.
Ведучий 1. З другої половини ХХ століття і до сьогоднішніх днів дослідження й
освоєння космічного простору набуло значного розмаху й охопило практично сві сфери діяльності людини. І наша держава, сторінка за сторінкою, впевнено пише літопис космонавтики, адже в нинішній незалежній Україні приділяється велика увага космічній галузі.
Ведучий 2. Не випадково за міжнародними рейтингами Україна посідає третє місце
серед космічних країн. У нас діють Національне космічне агентство, Федерація космонавтики, Інститут космічних досліджень (з 1996 року). У Києві створено музей космонавтики, один віз його філіалів у ранзі науково – дослідного центру аерокосмічної інформації і екологічного моніторингу розташований у Львові.
Головна їхня мета – активне вивчення та освоєння навколоземного космічного простору в інтересах держави, розширення і вдосконалення науково – технічного потенціалу цієї галузі, накопичення необхідного практичного досвіду.
Ведучий 3. Відповідно до цього в Україні прийнято вже дві загальнонаціональні
космічні програми і реалізувалася третя – на 2002 – 2005 роки. Їхні завдання полягали в реалізації єдиного державного підходу в космічній галузі, створення сучасної космічної техніки.
Ведучий 4. Наша держава є активним учасником міжнародних космічних проектів,
зокрема науковці України беруть участь у рамках програми «Морський
старт». А загалом Україна співпрацює з двадцятьма країнами світу у галузі космонавтики, бере участь у 25 міжнародних наукових та 100 комерційних проектах та програмах.
З 1991 по 1997 роки українські ракетоносці виводили на орбіту об’єкти різного призначення.
Ведучий 1. У розвитку космічної галузі нашої держави задіяний науково –
технічний та виробничий потенціал багатьох регіонів України.
Ведучий 2. Освоєння космічного простору – величезне надбання світової спільноти.
Приємно, що в цій історії є українські сторінки, які ми сьогодні перегорнули. Постійна, планомірна діяльність нашої країни в галузі розвитку космічних програм сприяє підвищенню її авторитету як космічної держави на міжнародній арені.
Ведуча. Україна розробила й прийняла свою національну космічну програму. А в
березні 2000 року прийнято Закон України «Про державну підтримку космічної діяльності».
У рамках масштабного проекту «Глобал Стар» 36 із 48 супутників було запущено українськими ракетоносцями «Зеніт» і «Циклон».
Існує проект створення власного супутника зв'язку «Либідь». Він працюватиме як міжнародний. Адже використовувати космічний апарат лише однією країною невигідно.
Учитель. А завершити наш урок – телеміст я хочу словами Леоніда Каденюка:
«Україна входить до клубу космічних держав світу. У нас є потужний науково – технічний потенціал, є всесвітньо відомі ракетоносці «Зеніт» та «Циклон». Ми – постійні партнери багатьох міжнародних космічних програм, і в нашої космонавтики велике майбутнє». Але тільки, щоб закінчилась війна.
Завдання додому.
Учитель. До вашого домашнього завдання, яке є на дошці, я хотіла б запропонувати
вам за бажанням написати вдома міні – твір на тему: «Яким я уявляю розвиток космонавтики через 10 років». Всім миру і перемоги.