Урок Тема 3. Ручні осколкові гранати та поводження з ними

Про матеріал

Мета: - сформувати в учнів життєво необхідні знання, вміння та навички щодо захисту Вітчизни; - навчити безпечним та послідовним діям зі зброєю; - виховувати в учнів повагу до стрілецької зброї, дбайливість при використанні зброї, впевненість у своїх діях

Перегляд файлу

Предмет «ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ»

План – конспект

проведення уроку для учнів 11-го класу

Розділ V. Вогнева підготовка

Тема 3. Ручні осколкові гранати та поводження з ними

Заняття 1. Призначення, бойові властивості, загальна будова і принцип дії ручних гранат.

Мета: - сформувати в учнів життєво необхідні знання, вміння та навички щодо захисту Вітчизни;

- навчити безпечним та послідовним діям зі зброєю;

- виховувати в учнів повагу до стрілецької зброї, дбайливість при використанні зброї,

впевненість у своїх діях

Навчальні питання

Призначення, бойові властивості ручних гранат
Загальна будова і принцип дії ручних гранат

Знаннєвий та діяльнісний компонент

Учень (учениця):

називає бойові властивості ручних гранат.

характеризує загальну будову і принцип дії ручних осколкових гранат;

пояснює порядок огляду і підготовки гранат до застосування.

розпізнає імітаційні та бойові гранати;

Ціннісний компонент:

Учень (учениця):

виконує обов'язки та правила поведінки на уроках.

Навчально-матеріальне забезпечення:

плакати;
ПК;
презентація;
відеоматеріали

Навчальні посібники:

Конституція та інші Закони України;
підручник «Захист Вітчизни»

Місце проведення - навчальна аудиторія, клас «Захист Вітчизни»

Час проведення - 40 хв.

Метод проведення - розповідь, демонстрація, показ, виконання практичних дій, закріплення набутих

знань та навичок.

Структура уроку

І. Організаційний етап - 1 хв.

ІІ. Тренування особового складу (учнів), стройовий тренаж - 3 хв.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності - 10 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу відповідно навчальних питань - 20 хв.

V. Узагальнення і систематизація знань та вмінь учнів - 3 хв.

VI. Підведення підсумків уроку - 2 хв.

VII. Завдання на самостійну підготовку - 1 хв.

Хід проведення уроку

І. Організаційний етап

1. Шикування особового складу (учнів).

2. Привітання та доповідь вчителю

3. Перевірка зовнішнього вигляду учнів та їх готовності до занять

ІІ. Тренування особового складу (учнів)

Виконання стройових прийомів за командами вчителя.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

Опитування особового складу (учнів), (узагальнення знань, отриманих на минулих заняттях)
Оголошення нової теми та навчально-виховної мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу відповідно навчальних питань (демонстрація презентації)

Що вам відомо про гранати: їхні різновиди, призначення, принцип дії?

Призначення, бойові властивості ручних гранат

Ручна осколкова граната - вибуховий боєприпас, призначений за допомогою ручного метання для ураження живої сили і бойової техніки противника осколками й ударною хвилею, що виникають через вибух. Застосовують їх у ближньому бою (під час атаки, оборони, в окопах, сховищах, містах і селах, лісах, горах).

Розрізняють також ручні протитанкові й спеціальні (димові, запальні, світлошумові, освітлювальні, сигнальні, газові тощо) гранати.

Ручні гранати можуть бути дистанційної (вибухають через певний час після метання) й ударної (вибухають миттєво, потрапляючи на перешкоду) дій. Вони безвідмовно вибухають при ударі об твердий предмет або ґрунт чи падаючи в грязюку, сніг, воду тощо. Вибух спричиняє наявність великої кількості осколків, які розлітаються в різні боки.

На озброєнні в ЗСУ залежно від відстані розлітання осколків після вибуху є гранати наступальні та оборонні.

До наступальних належать гранати РГ-42 (ручна граната 1942 р.), РГД-5 (ручна граната дистанційна, модифікація — 5), РГН (ручна граната наступальна). Їхні осколки уражають живу силу в радіусі до 25 м.

РГ-42 РГД-5 РГН

В обороні використовують ручні гранати дистанційної дії Ф-1, оскільки її радіус ураження сягає до 200 м, та РГО - з радіусом можливого ураження до 150 м. Оборонні гранати метають тільки із-за укриття.

Ф-1 РГО

Ручна кумулятивна граната РКГ-3 призначена для боротьби з танками та іншими броньованими цілями (самохідно-артилерійськими установками, бронетранспортерами, бронеавтомобілями), а також для руйнування міцних перешкод і сховищ польового типу та ураження живої сили противника в них. Вона має ударну дію і, влучивши в ціль (тверду перешкоду), миттєво вибухає. Хоча для боротьби із сучасними танками, оснащеними динамічним захистом, вони вже мало придатні, але для ураження БМП, БТР та інших бронемашин ці гранати залишаються достатньо ефективними.

РКГ-3 - загальний вигляд РКГ-3 - в розрізі

Бойові властивості ручних гранат

Основні дані	РГ-42	РГД-5	РГН	Ф-1	РГО	РКГ-3
Тип гранати	Насту- пальна	Насту- пальна	Насту- пальна	Обо- ронна	Оборонна	Проти- танкова
Середня дальність метання гранати, м	35–40	40–50	30–45	35–45	20–40	15–20
Маса, г	400	310	310	600	530	1070
Запал	УЗРГМ	УЗРГМ	УДЗ	УЗРГМ	УДЗ	Миттє- вої дії
Дія запалу	Дистан- ційна	Дистан- ційна	Ударно-ди- станційна	Дистан- ційна	Ударно-дис- танційна	Ударна
Час горіння порохового уповільнювача, с	3,2–4,2	3,2–4,2	3,2–4,2	3,2–4,2	3,2–4,2	Миттєво
Розривний заряд	Тротил	Тротил	Тротил	Тротил	Тротил	Тротил
Маса розривного заряду, г	110–120	110	114	60	92	600
Радіус розлітання вбивчих осколків гранати, м	До 15–20	25	25	200	150
Радіус зони ефективного ураження, м	5	5	8	7	12

Загальна будова і принцип дії ручних гранат

Ручні протипіхотні осколкові гранати: 1 - кільце запобіжної чеки;

2 - спусковий важіль запалу; 3 - корпус; 4 - вибуховий заряд; 5 - запал

Граната складається з корпусу (металевого або з інших легких матеріалів високої питомої міцності), заряду вибухової речовини і підривача (запалу).

Корпус гранати містить вибуховий заряд та трубку для запалу. З корпусу під час вибуху гранати утворюються осколки. Верхня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки, яку називають ковпаком, та вкладиша ковпака. До верхньої частини за допомогою манжети кріпиться трубка запалу.

Трубка запалу слугує для герметизації вибухового заряду в корпусі та для кріплення запалу до гранати. Для збереження трубки від забруднення в неї угвинчують пластмасовий корок. Готуючи гранату до метання, замість корка в трубку вгвинчують запал.

Нижня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки, яку називають піддоном, і вкладиша піддона.

Вибуховий заряд наповнює корпус, під час вибуху граната розривається на осколки.

Вилка спускового важеля утримує ударник у зведеному положенні (бойова пружина стиснута). На трубці ударного механізму спусковий важіль утримується запобіжною чекою.

Запобіжна чека проходить через отвори спускового важеля і стінок трубки ударного механізму. На трубці є кільце, висмикуючи яке, звільняють чеку. Після висмикування запобіжної чеки й метання гранати спусковий важіль відходить убік під дією бойової пружини, яка віддає енергію ударникові. Ударник завдає удару по капсулю-запальнику. Промінь вогню від капсуля-запальника переходить на сповільнювач, запалює його й, пройшовши через нього, передається капсулю-детонатору, який, вибухаючи, підриває розривний заряд гранати. Корпус гранати розривається, і осколки розлітаються в різні боки.

Запал призначений для підриву вибухового заряду гранати. Він складається з втулки сповільнювача, капсуля-запальника сповільнювача і капсуля-детонатора. Запал завжди перебуває в бойовому положенні. Розбирати запал і перевіряти роботу ударного механізму категорично заборонено. Його вибух спричиняє тяжкі травми.

Ручні осколкові гранати укомплектовані уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим (УЗРГМ, УЗРГМ-2), який не має забарвлення. Недоліком є те, що час від початку його горіння до вибуху гранати складає 3,2–4,2 с, що дає змогу супротивнику встигнути сховатися або навіть кинути гранату назад. Також граната може відкотитися через удар об перепону чи скотитися вниз у разі метання в горах.

Загальний вигляд та будова ручних гранат РГН та РГО

а — РГН: 1 — нижня півсфера; 2 — вер- хня півсфера; 3 — стакан; 4 — пробка;

5 — манжета; 6 — вибухова суміш;

б — РГО: 1 — нижня внутрішня півсфера;

2 — нижня зовнішня півсфера; 3 — вибу-

хова суміш; 4 — верхня зовнішня півсфера;

5 — стакан; 6 — пробка; 7 — манжета;

а б 8 — верхня внутрішня півсфера

З 1981 р. розпочато виробництво ручних гранат РГН та РГО. Але з часів колишнього СРСР досі є значний запас гранат, придатних для використання, тому вони теж на озброєнні ЗСУ.

Ручні осколкові гранати РГН та РГО укомплектовані ударно-дистанційним запалом - УДЗ. Він, на відміну від запалу гранати УЗРГМ, здатний підривати гранату після метання через 3,3–4,3 с, а також унаслідок удару об будь-яку поверхню.

Стисла характеристика ручної протитанкової кумулятивної гранати. Ручна кумулятивна граната РКГ-3 (призначення, будова і робота частин і механізмів пізніших зразків ручної кумулятивної гранати РКГ-3Е і РКГ-3ЕМ аналогічні гранаті РКГ-3) - протитанкова граната спрямованої дії. Бронепробійність - 170 мм (РКГ-3Е), 220 мм (РКГ-3ЕМ).

Граната складається з корпусу з розривним зарядом, руків’я і запалу. Циліндричний корпус вміщає основний вибуховий заряд, додатковий заряд і трубку для запалу.

Будова ручної протитанкової кумулятивної гранати РКГ-3:

1-корпус; 2- розривний заряд;

3-запал; 4-руків’я

Граната РКГ-3 під час польоту:

1-пружина стабілізатора; 2- рухома трубка; 3-дротяні пір’їни; 4-матер’яний конус; 5-відкидний ковпак з планкою;

6-пружина ковпака

Кумулятивний ефект РКГ-3: 1-підривник; 2-заряд; 3-металева лійка; 4-гази;

5-фокус кумуляції (найвужча частина кумулятивного струменя)

Основний заряд має кумулятивну воронку, обернену до дна корпусу і покриту тонким шаром металу. На зовнішній поверхні корпусу нанесена інструкція щодо поводження з гранатою. У руків’ї змонтовані стабілізатор, закритий відкидним ковпаком рукоятки, і ударний механізм із чотирма запобіжниками. Стабілізатор гранати складається з втулки, матер’яного конуса («парашута-стабілізатора»), чотирьох дротяних пір’їн, кільця і пружини. На рухомій муфті руків’я зроблена різьба для з’єднання з корпусом. Запал миттєвої дії містить капсуль-детонатор, а в гільзі — додатковий детонатор.

Напрямок польоту гранати дном уперед забезпечує стабілізатор (парашут). Після того, як із запалу висмикнули чеку й кинули гранату, з руків’я пружина виштовхує стабілізатор, завдяки якому граната летить кумулятивною вирвою до мішені.

РКГ-3 найефективніше діє, якщо попадає в ціль дном.

Загальна будова і принцип дії навчально-імітаційних гранат. Крім бойових, є також навчально-імітаційні гранати, призначені для навчання прийомів і правил метання ручних гранат. За формою, масою і правилами поводження вони не відрізняються від бойових гранат, а під час падіння звуковим і димовим ефектом імітують вибух.

Відмінність бойової гранати від навчальної полягає в особливостях забарвлення, конструкції й маркуванні. Бойові гранати фарбують у зелені кольори — від світло-зеленого до темно-зеленого, а навчально-імітаційні гранати — у чорні кольори, також на них є відповідне маркування, а на оборонній гранаті (НРГ), крім того, ще й наявні дві білі смуги — поперечна та повздовжна. Бойовий запал не має забарвлення. У навчально-імітаційного запалу кільце чеки й нижня частина притискного важеля пофарбовані в червоні кольори. Навчально-імітаційні гранати мають у нижній частині отвір.

До навчально-імітаційних гранат належать:

• навчальна ручна граната наступальна з поперечною та повздовжною білими смугами (НРГ-Н, для неї пристосовано корпус ручної осколкової гранати РГД-5);