Тема. Антарктида – найхолодніший материк

Мета:  сформувати в учнів уявлення про Антарктиду; розвивати уміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, просторову уяву, вміння працювати із картою півкуль;формувати потребу у пізнанні нових знань; розвивати кмітливість, спостережливість, мислення.

Обладнання:  лепбук , ілюстративний матеріал, картки для гри «Мовчанка»,   контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Поет сказав:

• Вважай, що ти загубив той день,

           В який не посміхався…

      Діти, усім зичу доброго настрою, творчої праці, взаємопорозуміння, приємного спілкування.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

     Сьогодні девізом нашого уроку я вибрала китайську мудрість:

«Не бійся, що не знаєш – бійся, що не навчишся».

 Гра  « Мовчанка ».

Учитель називає географічний об’єкт, а учні показують на картці назву материка.

(перед учнями розкладені картки)

Перевірка домашнього завдання.

Гра «Склади пазли» . З малюнків материків виготовляємо пазли.

Біля дошки діти складають пазли – материки і розповідають,   показують на карті вивчені географічні об’єкти .

Робота з картою.

• Покажіть на карті материк Австралію.
• Які природні зони є на цьому материку?
• За допомогою лепбука розкажіть про мешканців цього материка.

До уроку приготуйтесь, на роботу налаштуйтесь.

Будемо активно працювати

й нові знання про материк Антарктиду здобувати.

ІV.Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

         На попередніх уроках ви дізналися про п’ять материків. А сьогодні ми опинимося на останньому не вивченому нами материку.

Антарктида... Чи не віє льодом і холодом від цієї назви? Антарктида, неначе величезна крижина, застигла за Південним полярним колом Землі. Ніде на нашій планеті немає таких суворих природних умов. Як тільки не називають цей материк - «королева холоду», «безлюдний континент», «край Землі», «заповідник науки»…

V. Вивчення нового матеріалу.

Робота дослідників.

У  нас працювала група дослідників. Вони приготували інформацію про цей незвичайний материк.

Походження назви материка пов’язане... з небом. Арктос – так називали стародавні греки сузір’я Великої Ведмедиці. А район земної поверхні довкола Північного полюса, що лежить під цим сузір’ям, дістав назву Арктика. А протилежний Арктиці район довкола Південного полюса Землі називають Антарктикою (анти означає навпроти). Звідси й назва Антарктида – навпроти Арктики.

Яскраві й трагічні сторінки вивчення Антарктиди. До пошуків невідомого материка чимало зусиль доклав відомий англійський мореплавець Джеймс Кук. Під час навколосвітньої подорожі в 1772 – 1775 рр. вітрильники Кука зайшли дуже далеко на південь, перетнувши Південне полярне коло, але натрапивши на велику нездоланну кригу, повернули назад. Після безрезультатних спроб відшукати легендарний материк Кук вирішив, що відкрити його неможливо. «Ця країна приречена на вічний холод і похована під потужним шаром криги і снігу, що ніколи не тануть. Кожен корабель, що зайде у гавань, ризикує залишитися там назавжди...» - так говорив Джеймс Кук.

• Звідки пішла назва материка Антарктида?
• Хто першим намагався його відкрити?

Але зробити це таки вдалося через 45 років російським мореплавцям Михайлу Лазарєву та Фадею Беллінсгаузену. На шлюпах «Восток» і «Мирний» експедиція вміло пройшла через кригу до невідомої «білої плями». Моряки йшли невідомими морськими просторами, лід намерзав на оснастці суден, сніг засипав палубу. Проте мореплавці мужньо просувалися далі на південь на парусних кораблях. Вони близько підійшли до берегів материка, зробили опис берегів, визначили межі материка, нанесли на карту кілька островів, миси, затоки. Так 28 січня 1820 року було відкрито Антарктиду – важкодоступний материк, що останнім знайшов своє місце на карті.

• Хто зміг відкрити Антарктиду?
• У якому році це відбулося?
• Що зробили дослідники?

Потім до важкодоступного Південного полюсу у 1841 році вирушив англійський військовий моряк  і полярний дослідник Д. Росс. Пливучи вздовж берегів Антарктиди, англійська антарктична експедиція відкрила діючий вулкан Еребус і згаслий – Террор. Ім’ям Росса названо льодовик і море в Антарктиці.

У 1903 – 1905 рр. південний материк намагалася підкорити французька експедиція під керівництвом Ж. Шарко. У суворих умовах виникла загроза загибелі експедиції. Тоді на допомогу прийшов  у 1905 році аргентинський капітан І. Галіндез, який очолив пошуки французької експедиції. Так в Антарктиді з’явився острів Галіндез, названий на честь аргентинського капітана. Нині на цьому острові знаходиться українська антарктична станція «Академік Вернадський».

• Хто такий Галідез ?
• Що було названо на честь цього мореплавця?
• Що зараз розташовано на ньому ?

Наприкінці 1911 року до Антарктиди, майже одночасно, вирушили норвежець Руаль Амундсен та англієць Роберт Скотт.

За два місяці «залізний Руаль» з чотирма товаришами на нартах, запряжених собаками, здолав безмежну антарктичну пустелю і 14 грудня 1911 року досягнув Південного полюса.

Жорстокі морози, шалені вітри, небезпечні тріщини – провалля в кризі не зупинили англійця Роберта Скотта. Втративши коней та спорядження,  18 січня 1912 року він досяг Південного полюсу, але там уже майорів норвезький прапор. У пригніченому стані англійська експедиція вирушила назад. Мандрівники падали від голоду та виснаження і вмирали один за одним, Р. Скотт загинув останнім.

У допоміжному загоні англійської антарктичної експедиції Скотта був і українець Антон Омельченко. На честь першого українця, що побував на Південному полюсі, названа одна з бухт в Антарктиді.

• Чим закінчились подорожі до Південного полюсу?
• Хто з наших земляків був у цій експедиції ?
• Що було названа на честь А.Омельченка?

Наукова станція «Академік Вернадський»

Україна ввійшла до списку полярних антарктичних країн світу і розширила свій територіальний вплив.

  У найвіддаленішому куточку світу майорить прапор України на станції «Академік Вернадський», що розташована  на острові Галіндез, який займає площу близько 40 га. Цей острів низький, скелястий, укритий льодом та снігом упродовж цілого року. Висота його над рівнем моря 50 м.

 На острові функціонують такі основні будівлі: головний корпус, виробничий блок, складські приміщення, аварійний корпус, причал, щогла для прапора, астрономо – геодезичний пункт.

Головні напрямки досліджень на станції пов’язані з вивченням атмосфери (зокрема, спостереження за зміною озонового шару), льодового покриву, зміни клімату, змінами в іоносфері та магнітним полем.

Є й наукові відкриття. Зокрема, знайдено бактерії, які активно поглинають важкі метали, розроблено новий спосіб уточнення прогнозу землетрусів.

• На якому острові розташована  станція «Академік Вернадський»?
• Що досліджують науковці?

Для туристів Антарктида доступна тільки під час південного літнього сезону, з листопада по березень, прибережна температура може піднятися максимум до 14°C і тримається протягом 24 годин полярного дня.

Фізкультхвилинка.

Подорожуємо до Антарктиди . (Учитель на карті показує шлях подорожі).

Вирушаємо  на літаку з Києва до Мадриду.(Діти імітують політ на літаку).

У аеропорту Мадрида чекаємо наступний літак.(Присідають).

Сідаємо до літака «Мадрид - Буенос– Айрос ». (Діти імітують політ на літаку).

У аеропорту  у Буенос – Айросі знов чекаємо літак. (Присідаємо).

Вирушаємо до аеропорту Ушуайя. .(Діти імітують політ на літаку).

Тут пересідаємо на криголом . І вирушаємо у подорож по океану.(Гребуть веслами).

Висаджуємось на березі. Йдемо на лижах.(Імітують ходьбу  на лижах ).

Дісталися до станції «Академік Вернадський». Замерзли. (Показують

 рухами , що замерзли).

Сіли пити час.

Нагрілися . А тепер повернемося в клас  і продовжимо працювати на уроці.

Робота з лепбуком .

 Географічне положення Антарктиди обумовило суворість її природних умов: тут панує вічний холод, льодовиковий покрив сягає в середньо­му 2000 м.

  На материку є Трансантактичні гори, гірські хребти, у надрах багато корисних копалин — близько 150 найменувань.

Холодний клімат обумовлений малою кількістю тепла.

Позначаємо на  лепбуці материк, гори, стрів Галіндез, станцію «Академік Вернадський».

Робота з підручником.

• Опрацюйте текст  і розкажіть про клімат Антарктиди.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом кубування.

  На  гранях  куба записані завдання.

1. Опиши це ... ( описують материк).

2. Порівняй це (На що це схожий материк ? Від чого  відрізняється?).

3. Добери асоціації (Про що змушує думати? Що спадає на думку?).

4. Проаналізуй це (Скажіть,  чим покрита поверхня ? Хто проживає на материку?).

5. Як його використати (Знайти застосування; яким чином це мож­на застосувати?).

6. Що запам’яталося  (Про материк?)

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Підручник (с. 93–96) .