Урок Тема " Голонасінні"

Урок

Тема. Загальна характеристика голонасінних.

   Мета. В процесі уроку сформувати в учнів знання про основні ознаки голонасінних, за якими вони відрізняються від інших відділів вищих насінних рослин.

   Основні поняття і терміни: спора, насінина, насіннєві зачатки (макроспорангії), стробіли, спорофіли.

   Обладнання: таблиці “Відділ Голонасінні”, малюнки із зображенням голонасінних (дерев, кущів, здерев’янілих ліан); презентація

   Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, пояснювальна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць та моделей); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); практичні; самостійна робота з підручником.

    Тип уроку: засвоєння нового матеріалу

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

          3. Мотивація навчальної діяльності

За стародавньою легендою, китайський імператор Шен Нунг, який правив у 2800 р. до н. е., помітив, що його придворні у певному віці стають забудькуватими, у них погіршується пам’ять і розумові здібності. Одного разу, стоячи біля відчиненого вікна, імператор почув голос: «Дерево, на яке ти зараз дивишся, відновить розум, пам’ять твоїх близьких і друзів». Імператор покликав прислугу і наказав зібрати листя з гінкго і приготувати з нього настій. Цей напій щоденно давали всім, хто скаржився на забудькуватість. Уже через декілька тижнів Шен Нунг помітив, що пам’ять повернулась до його підлеглих. З того часу в Китаї дерево гінкго є священним.

Але мало хто знає, що гінкго дволопатеве, рослина про яку  йшла мова в легенді, та добре відомі нам сосна і ялина є своєрідними «родичами» і належать до відділу Голонасінні.

   «Асоціативний кущ».

 «Голонасінні»

  4.  Вивчення нового матеріалу.

Голонасінні налічується близько 750 видів. Це переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або чагарники). Трав’янистих рослин серед них немає. В одних видів листки великі, в інших – дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок. Голкоподібні листки мають назву хвоя, а рослини з такими листками – хвойні. Більшість з них є вічнозеленими рослинами, і лише декілька представники (наприклад модрина)  належать до листопадних рослин (пригадайт, які рослини називають вічнозеленими, а які листопадними). Стовбури хвойних вкриті тонкою корою, під  якою помітні  річні кільця деревини  (пригадайте, як утворюються річні кільця). У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. У разі ушкодження стовбура клітини, що вистеляють ці канальці, виділяють густу рідину – живицю. Вона затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороби та шкідників. Смоляні ходи є й у хвоїнках. У голонасінних досконаліші покривні та провідні тканини, добре розвинений камбій, що забезпечує ріст стебла в товщину. Мають головний корінь і стрижневу кореневу систему.

                   Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни звичайної

Органи розмноження у сосни звичайної вперше формуються на 15–40-му році життя (залежно від місця зростання). До цього часу на деревах формуються шишки двох видів: дрібні чоловічі, до 2,5 см завдовжки, і великі жіночі (у деяких видів до 45 см завдовжки).

Червонуваті жіночі шишки утворюються на верхівках цьогорічних пагонів наприкінці весни. На осі такої шишки розміщено два види лусок: зовнішні (покривні) і внутрішні (насінні). На зовнішньому боці насінної луски розміщені два насінні зачатки з пилковходами на верхівках.

Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщено два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини — повітряні мішки. Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані.

Сосна, як і всі голонасінні рослини, запилюється вітром. Пізньої весни або на початку літа насінні луски жіночих шишок дещо відхиляються. Велика кількість пилку (полегшеного завдяки наявності двох повітряних мішків), принесеного вітром, потрапляє між насінні луски і затримується, прилипаючи до густої рідини, що виділяється через пилковхід. Рідина змочує пилкові зерна і всмоктує їх усередину насінного зачатка приблизно впродовж 10 хв.

Після запилення насіннєві луски зближуються і залишаються щільно притиснутими до достигання насіння. У сосни від запилення до запліднення минає 12–14 місяців. Запліднення (не подвійне) починається з проростання пилкової трубки, яка повільно просувається до яйцеклітини. Злиття жіночих і чоловічих ядер також відбувається повільно.

     Значення голонасінних у природі:

• Утворюють величезні площі хвойних та мішаних лісів.

• Виділяють у повітря фітонциди — речовини, які пригнічують діяльність мікроорганізмів.

• Збагачують повітря киснем.

• Хвойні ліси регулюють танення снігу, рівень води в річках, послаблюють силу вітрів, закріплюють береги річок.

• Ліси — домівка багатьох тварин.

• Різні види тварин живляться пагонами, насінням, шишками хвойних рослин.

     5. Узагальнення та систематизація знань

1. Закінчити речення, вибираючи правильну відповідь із двох запропонованих.

1. Коренева система сосни ____________ (стрижнева, мичкувата).

2. Листки у _________ (сосни, ялини) — сизо-зелена хвоя, розміщена попарно, завтовшки 3–5 см.

3. Насіння ________ (сосни, ялини) дозріває восени того ж року, коли відбулося запилення.

4. Насіння _________ (сосни, ялини) проростає в будь-якому ґрунті, але гине в тіні.

5. Чоловічі шишки сосни дрібні — до 2,5 см завдовжки, під час дозрівання пилку стають _____ (жовтими, червоними).

6. ________ (сосна, ялина) — світлолюбне дерево.

7. У __________ (сосни, ялини) шишки великі, довгі, повислі; після дозрівання насіння відпадають цілком.

8. Насіння ________ (сосни, ялини) проростає навесні наступного року на вологому поживному ґрунті в тіні інших дерев.

9. Нижні гілки сосни __________ (відпадають, не відпадають).

10. Коренева система ялини розміщена в ґрунті (поверхнево, глибоко).

Відповіді: 1 — стрижнева, 2 — сосни, 3 — ялини, 4 — сосни, 5 — жовтими, 6 — сосна, 7 — ялини, 8 — ялини, 9 — відповідають, 10 — поверхнево.

2. «Мозковий штурм».

— Дуже часто в травні-червні можна почути вислів «сосна цвіте». Чи не закралась тут біологічна помилка?

(Так, дійсно це біологічна помилка. Сосна — це голонасінна рослина, яка не цвіте. У травні-червні достигає пилок, який переноситься вітром.)

      6. Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюють висновки.

     7. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника

Складіть оповідання: « про подорож соснової насінинки. (за бажанням) «Коло ідей».

— Відомо, що єгипетських фараонів ховали в тисових саркофагах. Як ви гадаєте, чому?