Урок. Тема: "Кореневі системи. Видозміни кореня"

Про матеріал

НАРОДОЗНАВЧІ МОТИВИ У ФОРМУВАННІ МОТИВАЦІЙНОГО ПОЛЯ УРОКІВ БІОЛОГІЇ ТА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

Перегляд файлу

Уроки біології в 6 класі

Урок 1

Тема: Кореневі системи. Видозміни кореня

Цілі уроку:

знаннєві: формувати поняття «кореневі системи» та «видозміни кореня»;

називати будову та функції видозмін кореня відповідно до

умов зростання рослини;

наводити приклади рослин із видозмінами кореня;

діяльнісні: розпізнавати видозміни коренів;

установлювати біологічне значення видозмін коренів;

застосовувати знання для догляду за городніми рослинами;

ціннісні: висловлювати судження про пристосувальний характер видозмін

коренів;

формувати екологічну грамотність і здорове життя.

Методи та прийоми: бесіда, розповідь з елементами бесіди, демонстрація малюнків i репродукцій, складання схеми, таблиці, робота з пiдpyчникoм, спостереження, аналіз, порівняння.

Тип уроку: комбінований.

Наочність та обладнання: гербарний матеpiал, натуральні об'єкти, муляжі видозмін кореня.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка вивченого матерілу й актуалізація опорних знань учнів

ccaba0528930 Біологічний диктант "Закінчи фразу"

Рослина – це природна система, ... (основними складовими якої є корінь і пагін).
Корінь – це ... (вегетативний орган рослини, за допомогою якого вона міцно утримується в грунті та поглинає розчин мінеральних речовин).
Ріст кореня в довжину відбувається …….(в зоні розтягу клітин кореня).
До основних функцій кореня належать … (закріплює рослину в грунті; поглинає з грунту воду і мінеральні речовини; запасає поживні речовини; є органом вегетативного розмноження).
Особлива частина верхівки кореня, яка захищає ніжну верхівку кореня під час росту і полегшує просування кореня вглиб грунту…..(кореневий чохлик)

III. Мотивація учіння та цілепокладання навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети й завдань уроку, очікування навчальних результатів

завантаження (9) В деякому царстві держави жив був король Корінь I, жив не тужив разом зі своїми придворними - корінцями, царство було чудовим і скарбниця повна, бо все вирішували спільно, важко було виділити головного з них.

В сусідньому царстві держави жив король Корінь II зі своїми придворними-корінцями. Царство теж було чудовим, але король Корінь II відрізнявся від своїх придворних богатирською силою і розумом світлим.

Дізналася про це зла чаклунка, вирішила зруйнувати мир і злагоду в цих державах. Наслала в ці держави ураган страшної сили, який все перемішала і відняла пам’ять, забули корінці свою державу. Дітки, щоб впоратися з прокляттям, повернути кожного корінця до своєї держави, нам потрібно впоратися із завданням.

Ознайомитися з типами кореневих систем.
Назвіть ці сім'ї і намалюйте їх портрет.
Які рослини мають такий вигляд кореневої системи?
З’ясувати, які бувають видозміни кореня?
Допоможіть кожному корінцю в кореневій системі пригадати своє ім’я.

6. Вивчити будову коренеплоду на прикладі моркви.

IV. Вивчення нового матеріалу

Завдання 1. Ознайомитися з типами кореневих систем.

1) Пояснення, робота з ілюстративним i гербарним матеріалом.

Коренева система — це сукупність ycix коренів рослини (головного, бічних різних порядків i додаткових).

За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу i мичкувату.

Завдання: розгляньте гербарні зразки рослин. Знайдіть у них рослини зi стрижневою i мичкуватою кореневою системою.

Стрижнева коренева система має добре виражений головний корінь, який займає в грунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в rpyнтi радіально.

У мичкуватої — всі корені майже однакові за розмірами, за походженням – це додаткові корені, які ростуть пучком від основи стебла. Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється вузол кущіння, із нього розвиваються додаткові корені, що й веде до утворення мичкуватої кореневої системи.

Відмінності між цими двома основними кореневими системами з’являються вже під час проростання насінини. У рослин, які мають стрижневу кореневу систему, із зародка насінини проростає один корінець, який потім стає головним коренем. У рослин з мичкуватою кореневою системою найчастіше проростає кілька корінців. Потім ріст припиняється, і на підземній частині стебла формується мичка додаткових коренів.

Це цікаво

Розміри кореневої системи у різних рослин різні: коріння яблуні проникає в ґрунт на глибину 3-4 м, а в боки від стовбура до 15 м, у конюшини та пшениці — на глибину до 2 м; а у рослин водоймищ вони розташовуються близько до поверхні ґрунту.

Завдання 2. З’ясувати, які бувають видозміни кореня.

2) Формування поняття «видозміни кореня»

Завдання: знайдіть у тексті підручника на с. 109 визначення «Видозміни кореня», прочитайте його, прокоментуйте і запишіть у зошит.

У процесі розвитку в результаті пристосування до різноманітних умов середовища змінювалася форма та будова всіх органів рослини, у тому числі й кореня.

3) Формування понять «Кореневі бульби», «Корені-присоски», «Повітряні корені», «Дихальні корені» та «Опорні корені»

Завдання: використовуючи текст підручника на с. 109-110, заповніть таблицю.

Таблиця

Видозміни кореня

Видозміни кореня	Ознаки	У яких рослин зустрічаються
Кореневі бульби (коренев1 шишки)		Пшінка, спаржа, жоржина
Корені-присоски
Повітряні, дихальні
Onopні корені

Завдання: прочитайте в рубриці «Для допитливих» інформацію про баньян. Про яку видозміну кореня йдеться?

Завдання 3. Вивчити будову коренеплоду на прикладі моркви.

4) Робота в парах з використанням натуральних і гербарних об'єктів.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова коренеплоду (на прикладі моркви).

Мета: дослідити будову коренеплодів на прикладі моркви.

Мотивація дослідницької діяльності: якщо відгадаєте загадку, дізнаєтесь будову якого коренеплоду будемо досліджувати.

Сидить панна у світлиці,

Молода, червонолиця.

Хто до неї завітає –

Вітамінами вгощає.

(морква)

ХІД РОБОТИ

1. Розгляньте коренеплід моркви.

2. Визначте три головні частини коренеплоду моркви:

а) головку (основа головного пагона);

б) шийку (підсім’ядольне коліно);

в) кореневу частину (головний корінь).

3. Замалюйте в зошиті будову коренеплоду моркви, підпишіть його частини. Порівняйте свій малюнок з малюнком підручника (стор. 111).

4. Сформулюйте підсумки: Коренеплід є особливою видозміною, яка утворюється в результаті потовщення i накопичення поживних речовин одразу в трьох органах молодої рослини: головному корені, підсім'ядольному колінi, в основі головного пагона. Більшість коренеплідних рослин — дворічні. Коренеплоди складаються в основному з запасаючої основної тканини (piпa, морква, петрушка).

5. Як правильно вирощувати та доглядати за морквою, щоб вона виросла велика, соковита? (регулярність поливу і підживлень, проріджування...)

6. Як люди використовують кореноплоди?

V. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці

Учні працюютъ у групах.

Завдання для групи 1. Назвіть сім’ї кореневих систем, які згадувались у легенді, намалюйте їх портрети.

Завдання для групи 2. Допоможіть кожному корінцю в кореневій системі пригадати своє ім’я. Вкажіть види коренів на схемі.

Завдання для групи 3. У конвертах лежать розрізані зображення кореня, щоб корінцям повернути пам’ять, потрібно зібрати картину.

Завдання для групи 4. Впорядкуйте таблицю зі с. 112 підручника, встановіть відповідність між назвами рослин, видозмінами кореня, які їм властиві, та їx функцією.

Таблиця

Рослина	Видозміна кореня	Функції видозмін кореня
1. Жоржина	Kopeнi-присоски	Додатковий газообмін
2. Кукурудза	Повітряні коренi	Всмоктування органічних речовин з рослини-хазяїна
3. Орхідея	Дихальні кopeнi	Запасання органічних речовин
4. Болотний кипарис	Oпорнi корені	Поглинання води з повітря
5. Повитиця	Кореневі бульби	Додаткова підтримка стебла.

VI. Узагальнення i систематизація знань

Які є типи кореневої системи?
Як залежить будова кореневої системи від умов зростання рослини? Наведіть приклад.
Які видозміни кореня ви знаєте?
Чим вони відрізняються від типових коренів рослини за будовою і функціями?

Рефлексія

Прийом «Незакінчене речення»: на екран спроектувати фрази, які допоможуть проаналізувати результати навчальної діяльності учнів на уроці. Учні по черзі висловлюються одним реченням, самостійно обираючи початок фрази: